Геллер Еммануїл Савелійович

Еммануїл Савелійович Геллер (справжнє прізвище — Хавкін; нар. 8 серпня 1898, Катеринослав, Російська імперія — пом. 6 травня 1990, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР (1974).

Геллер Еммануїл СавелійовичЭммануил Савельевич ХавкинДата народження8 серпня 1898(1898-08-08)Місце народженняКатеринослав, Російська імперіяДата смерті6 травня 1990(1990-05-06) (91 рік)Місце смертіМосква, СРСРПохованняНове Донське кладовищеГромадянство Російська імперія/республіка →
 РРФСР →
 СРСРAlma materРосійський університет театрального мистецтва (1925)ПрофесіяакторКар'єра1925—1990Заклад^d і Державний театр кіноактораНагородиIMDbID 0312374

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геллер.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хавкін.

Біографія

До 1920 року служив у Червоній Армії. Після демобілізації поїхав до Москви. У 1925 році закінчив Державний театральний технікум ім. А. В. Луначарського (клас Вахтанга Мчеделова), і вступив до трупи агіттеатра «Синя блуза». Потім грав у московських театрах (Театр мініатюр, Театр оглядів, з 1927 Театр Сатири, Мюзик-хол).

Вперше знявся у кіно — 1930 року. Частіше за інших актор грав піратів, швейцарів, пенсіонерів та «осіб кавказької національності». Навіть безсловесна поява актора на екрані викликала у глядачів посмішку. Найбільші ролі Геллера — неприємний, підступний і корисливий лихвар Джафар у «Насреддіні в Бухарі» і, навпаки, милий, нескінченно добрий старий капельмейстер у поетичній картині Валерія Рубінчика «Вінок сонетів» (остання роль визнавалася найкращою кінороллю 1977 року Біларусьфільмі).

У комедії Григорія Александрова «Веселі хлопці» (1934) його герой вимовляє лише одну фразу — захоплюється дружиною, яка плаче на концерті симфонічної музики (насправді ж їй муляли туфлі). У фільмах «Волга, Волга» (1938) та «Перша рукавичка» (1947) він грав метушливих фотокореспондентів, у яких вся гама почуттів відбивається лише на обличчях. А в кінострічці " Серця чотирьох " (1941) він з'явився за кілька секунд до фіналу і наздоганяв потяг, а також грав роль людини в черзі до телефонної будки. Ці кадри стали справжньою класикою, зразками школи кіноепізоду, за якою згодом осягали ази багато талановитих коміки.

З 1950-х років — в штаті Театру-студії кіноактора.

Актор працював до останніх днів. Він знімався у багатьох відомих режисерів, причому по кілька разів. Він був частим гостем сатиричного кіножурналу «Фітіль». Його творчості присвячено буклет із серії «Актори радянського кіно».

У 1974 році йому було присвоєно звання «Заслужений артист Російської РФСР».

Помер 6 травня 1990 року в Москві. Похований на Новому Донському кладовищі.

Творчість

Фільмографія

1. 1932 —  — капітан, (немає в титрах)
2. 1934 — Веселі хлоп'ята — глядач на концерті, (немає в титрах)
3. 1935 — Джульбарс — горець, (немає в титрах)
4. 1936 — Цирк — диригент, (немає в титрах)
5. 1936 —  — кельнер
6. 1936 — Зорі Парижа — стрілок, (немає в титрах)
7. 1938 — Волга-Волга — фотокореспондент, (немає в титрах)
8. 1938 — Лікар Айболить — пірат
9. 1939 — Моряки — капітан, (немає в титрах)
10. 1941 — Танкер «Дербент» — моторист Жора
11. 1941 — Дочка моряка — матрос, (немає в титрах)
12. 1941 — Серця чотирьох — пасажир / людина в черзі в телефон-автомат
13. 1941 — Старий двір — мешканець
14. 1941 — Боксери — тренер, асистент Ланса
15. 1941 — Морський яструб — полонений капітан, (немає в титрах)
16. 1942 — Олександр Пархоменко — матрос-анархіст, (немає в титрах)
17. 1942 — Бойова кінозбірка № 11 — денщик Тряску («Кар'єра лейтенанта Гоппе»)
18. 1943 — Два бійці — матрос, (немає в титрах)
19. 1943 — Насреддін в Бухарі — Джафар
20. 1944 — Кощій Безсмертний — стражник
21. 1945 — Поєдинок — швейцар, (немає в титрах)
22. 1946 — Біле Ікло — золотошукач Дік
23. 1946 — Адмірал Нахімов
24. 1946 — Перша рукавичка — фотокореспондент, (немає в титрах)
25. 1947 — Миклухо-Маклай — Кафа
26. 1947 —  — доктор Хачатуров
27. 1947 — Поїзд йде на схід — офіціант вагона-ресторану, (немає в титрах)
28. 1948 — Сталінградська битва
29. 1949 — Щасливий рейс — фокусник, (немає в титрах)
30. 1950 — Сміливі люди — завідувач тиром / старий на прийомі у Кожина, (немає в титрах)
31. 1950 — Вогні Баку — офіціант, (немає в титрах)
32. 1951 — Пржевальський
33. 1952 — Максимко — помічник капітана «Бетсі»
34. 1952 — Садко — візир (немає в тирах)
35. 1953 — (короткометражний) — асистент
36. 1953 — Адмірал Ушаков — турецький адмірал Джезаірлі Газі Хасан-паша, (немає в титрах)
37. 1953 — Вихори ворожі — анархіст, (немає в титрах)
38. 1953 — Кораблі штурмують бастіони — кавалер Мішеру, посол неаполітанського короля
39. 1954 — Школа мужності — осавул Ібрагім
40. 1955 — Овід — шпик, (немає в титрах)
41. 1955 — Крах емірату — афганський офіцер
42. 1956 — Дорогоцінний подарунок — завідувач аптекою
43. 1956 — Господиня готелю — слуга кавалера
44. 1956 — Челкаш (короткометражний) — грецький капітан
45. 1956 —  — культпрацівник, художник і акомпаніатор
46. 1956 — Партизанська іскра — румунський капрал
47. 1957 — Зоряний хлопчик — 1-й стражник
48. 1957 — Мета його життя — провідний інженер, (немає в титрах)
49. 1958 — Ідіот — гусар з почту Рогожина
50. 1958 — Життя пройшло повз — продавець
51. 1958 — Біля тихої пристані — продавець канцтоварів
52. 1959 — Чорноморочка — ударник в оркестрі
53. 1959 — (короткометражний) — сусід
54. 1959 — Втрачена фотографія (СРСР, Чехословаччина) — одесит
55. 1959 — Твір мистецтва (короткометражний) — перукар
56. 1960 — Російський сувенір — шахрай продавець женьшеню
57. 1960 — Кьорогли — шейх-воєначальник
58. 1961 — Пурпурові вітрила — музикант Циммер
59. 1961 — (короткометражний) — Бузунар
60. 1961 — Дуель — Мустафа
61. 1961 — Відрядження — продавець взуття
62. 1962 — Сім няньок — приймальник прокату
63. 1962 — Чорна чайка — директор бродячого цирку
64. 1962 — Капронові сіті — пастух
65. 1963 — Без страху і докору — ляльковод
66. 1963 — Увага! У місті чарівник! — астроном
67. 1963 — Штрафний удар — фотокореспондент, (немає в титрах)
68. 1963 — Слуха-ай!.. — швець з Вільно
69. 1964 —  — чоловік випрошує цвяхи у Григоровичу
70. 1964 — До побачення, хлопчики — продавець солодощів
71. 1964 — Москва — Генуя — перукар
72. 1964 — Зелений вогник — спізнюється в аеропорт дідусь Шурика і Юрика
73. 1964 — Фитиль — сусід (Де ж справедливість? № 23)
74. 1965 — Альошкіне полювання — працівник тиру
75. 1965 —  — тренер
76. 1965 — Фитиль — лікар, (Терміново! 03 !. Петрику № 34)
77. 1965 — Іду на грозу — Гатенян
78. 1965 — Операція «И» та інші пригоди Шурика — пасажир з парасолькою
79. 1965 — Сплячий лев — Ніконов, співробітник банку, член місцевкому
80. 1965 — Надзвичайне доручення — банкір, (немає в титрах)
81. 1966 — Чарівна лампа Аладдіна — наймудріший
82. 1966 — Саша-Сашенька — людина з партитурою
83. 1966 — Прощавай — грек
84. 1967 — Тиха Одеса — аптекар
85. 1967 — Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика — шашличник
86. 1967 — Кам'яний гість — господар таверни
87. 1968 —
88. 1968 —  — чистильник взуття
89. 1968 — Нові пригоди невловимих — грек-човняр
90. 1968 — Помилка Оноре де Бальзака — Рабу, літератор
91. 1969 — Старий знайомий — бухгалтер
92. 1968 —  — Мамуля, прийшов з обміну квартири
93. 1969 — Вибух після півночі — купець
94. 1970 — Чортова дюжина — пірат Чао
95. 1970 — Один з нас — букиніст
96. 1970 — Опікун — пасажир, що спізнюється на вокзал
97. 1970 — Пригоди жовтої валізки — адміністратор цирку
98. 1970 — Зірки не гаснуть — представник Афганістану
99. 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — пасажир трамвая в папасі
100. 1971 — Ні дня без пригод — чистильник
101. 1971 — Алло, Варшаво! — конкурсант-кулінар
102. 1973 — Невиправний брехун — Рахтан, головний слуга принца Бурухтаніі
103. 1974 —  — диригент Христофор Ібрагімович
104. 1975 — Ау-у! (фільм) (Що наше життя?!, Або Що наше життя?!) — диригент
105. 1975 — Під дахами Монмартра — Сценаріус, помреж
106. 1976 — Вінок сонетів — капельмейстер
107. 1976 — 12 стільців — кавказець в шашличної / лахмітник, що купив речі у батька Федора
108. 1976 — Повість про невідомого актора — актор (немає в титрах)
109. 1976 — Ти — мені, я — тобі — Єгорович, швейцар в лазні
110. 1976 — «Сто грам» для хоробрості... — алкоголік в черзі
111. 1978 — Здається квартира з дитиною — кіоскер
112. 1978 — Поки божеволіє мрія — банкір, (немає в титрах)
113. 1978 — 31 червня — чарівник Марлограм, учень Великого Мерліна і дядько Мальгріміі
114. 1978 — Баламут — професор Володимир Михайлович, викладач вищої математики
115. 1979 — Ах, водевіль, водевіль... — скрипаль з оркестру
116. 1979 — Єралаш (випуск № 19, епізод «Тато, мама, я — дружна сім'я») — дідусь Васі
117. 1980 — Інакше не можна — фотограф
118. 1981 — Проданий сміх — діловий партнер Треч
119. 1982 — Принцеса цирку — диригент
120. 1982 — Покровські ворота — Савельїч, дідусь Яші (озвучував Георгій Віцин)
121. 1983 — До своїх!..
122. 1983 — Таємниця вілли «Грета» — доглядач кубла
123. 1984 — Людина-невидимка — господар будинку, де жив Гріффін (озвучив І. Ясулович)
124. 1986 — Сім криків в океані — старий, пасажир 3 класу (озвучив І.Ясуловіч)
125. 1989 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — старий-пасажир
126. 1990 — Мій чоловік — іншопланетянин — посильний з трояндами

Телеспектакль

• 1985 — Золота рибка (використана теленовела «Ау-у!») — диригент
• 1956 —  — слуга кавалера

Озвучування

• 1984 — Другий раз в Криму (Кіностудія ім. Горького (Ялтинська філія)) — (немає в титрах)
• 1970 — Чортова дюжина (Одеська кіностудія) — пірат
• 1963 — (Де Ахмед?) (Азербайджанфільм) — Мамед (роль )
• 1963 — Приборкувачі велосипедів (Талліннфільм) — контролер у поїзді
• 1961 — (Грузія-фільм) — Шакро (роль А. Кванталіані)
• 1961 — Квітень (Польща)
• 1958 — Сьома подорож Сіндбада (США)
• 1956 — (ФРН)
• 1955 — (Австрія)

Бібліографія

• Сулькин М. Эммануил Геллер. — М.: БПСК, 1980.

Посилання

• Еммануїл Геллер в Авторському проєкті Олексія Тремасова [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]