Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маурер Людвіґ Вільгельм Маурер нім Ludwig Wilhelm Maurer іноді також Л

Людвіґ Вільгельм Маурер

Людвіґ Вільгельм Маурер
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маурер.

Людвіґ Вільгельм Маурер (нім. Ludwig Wilhelm Maurer; іноді також Луї Маурер, фр. Louis Maurer; 8 лютого 1789, Потсдам — 25 жовтня 1878, Санкт-Петербург) — німецький скрипаль, диригент і композитор.

Людвіґ Вільгельм Маурер
нім. Ludwig Wilhelm Maurer
image
Основна інформація
Дата народження8 лютого 1789(1789-02-08)[1]
Місце народженняПотсдам, Королівство Пруссія[2][4]
Дата смерті25 жовтня 1878(1878-10-25)[2][5][…](89 років) або 13 жовтня 1878(1878-10-13)[4](89 років)
Місце смертіСанкт-Петербург, Російська імперія[2][4]
ГромадянствоНімеччина
Професіїдиригент, композитор, скрипаль
Інструментискрипка
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Життя та творчість

Учень Фрідріха Вільгельма Хаака. Концертував з 14-річного віку. У 1806 році відправився на гастролі в Кенігсберг і Ригу, а звідти в Москву, де за рекомендацією П'єра Байо став диригентом в оркестрі В. А. Всеволожського. Працював в Росії до 1817 року, поставив в 1815 році в Петербурзі свою першу одноактну оперу «Новий Париж». У 1818 році зайняв пост концертмейстера в Ганновері, тут в 1828 поставив свою найбільш відому оперу «Алоїза», яка надалі широко ставилась у всій Європі. Весь цей час Маурер продовжував залишатися популярний в Росії: в 1822 був поставлений водевіль Миколи Хмельницького «Нова витівка, або Театральна битва» з музикою Маурера, Аляб'єва і Верстовського, мав приголовшливий успіх (частково, як вважається, завдяки несподіваному виконання ролей хлопчиків пустунів юними актрисами), в 1829 році Михайло Лермонтов виконував алегро з скрипкового концерту Маурера на річному екзамені в благородному пансіоні.

У 1832 Маурер повернувся в оркестр В. А. Всеволожського, багато концертував — зокрема, в 1834 вперше в Росії виконав скрипковий концерт Бетовена, отримавши захоплений відгук Володимира Одоєвського в «Північної бджолі» (14 березеня 1834). У 1835 Маурер став диригентом французького театру в Петербурзі, і через три роки той же Одоєвський (в коментарях до російського перекладу «Історії музики» Стаффорда) відзначав, що всього за рік Мауреру вдалося з малопрофесійного колективу створити оркестр, здатний не тільки акомпанувати спектаклям, але і вести повноцінну концертну діяльність, виконуючи твори Моцарта, Гайдна та інших композиторів.

У 1841 Маурер зайняв посаду інспектора Імператорських театрів. З Санкт-Петербургом була пов'язана вся майбутня кар'єра Маурера. Серед вершин цієї кар'єри — балет «Тінь» (1839), поставлений Філіппо Тальоні з Марією Тальоні в головній партії, і перше російське виконання П'ятої симфонії Бетовена 28 березня 1845 року в рамках представницького ґала-концерту за участю співаків Поліни Віардо, Джованні Батіста Рубіні і Антоніо Тамбуріні, квартету Мюллерів й ряду інших видатних європейських музикантів (за словами все того ж Одоєвського, «такого концерту у нас ще не було!»). У 1850-ті рр. Олександр Сєров назвав Маурера кращим диригентом Санкт-Петербурга. Успіхом користувалися увертюри, симфонії, квартети Маурера, твори скрипкового репертуару, що відрізняються віртуозною технікою, п'єси для духових інструментів; до найбільш помітних творів Маурера відноситься Концертна симфонія для чотирьох скрипок з оркестром, вперше виконана в Парижі в 1838 самим Маурером, Карлом Фрідріхом Мюллером, Людвігом Шпором і його Кассельським асистентом Адольфом Вілі (1794—1845).

Син Маурера Всеволод також став помітним скрипалем; разом з ним й іншим сином, Олександром, віолончелістом, Маурер-старший в 1850—60-і рр. виступав з камерними концертами.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116855908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #116855908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. F. G. Maurer, Ludwig // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 239.
    d:Track:Q28007835d:Track:Q84d:Track:Q430943d:Track:Q708101d:Track:Q2108217d:Track:Q15453769d:Track:Q16011749
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Г. Риман Маурер // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 822–823.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q27776215d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  7. . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 6 січня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maurer Lyudvig Vilgelm Maurer nim Ludwig Wilhelm Maurer inodi takozh Luyi Maurer fr Louis Maurer 8 lyutogo 1789 Potsdam 25 zhovtnya 1878 Sankt Peterburg nimeckij skripal dirigent i kompozitor Lyudvig Vilgelm Maurernim Ludwig Wilhelm MaurerOsnovna informaciyaData narodzhennya8 lyutogo 1789 1789 02 08 1 Misce narodzhennyaPotsdam Korolivstvo Prussiya 2 4 Data smerti25 zhovtnya 1878 1878 10 25 2 5 89 rokiv abo 13 zhovtnya 1878 1878 10 13 4 89 rokiv Misce smertiSankt Peterburg Rosijska imperiya 2 4 GromadyanstvoNimechchinaProfesiyidirigent kompozitor skripalInstrumentiskripkaDitid Fajli u VikishovishiZhittya ta tvorchistUchen Fridriha Vilgelma Haaka Koncertuvav z 14 richnogo viku U 1806 roci vidpravivsya na gastroli v Kenigsberg i Rigu a zvidti v Moskvu de za rekomendaciyeyu P yera Bajo stav dirigentom v orkestri V A Vsevolozhskogo Pracyuvav v Rosiyi do 1817 roku postaviv v 1815 roci v Peterburzi svoyu pershu odnoaktnu operu Novij Parizh U 1818 roci zajnyav post koncertmejstera v Gannoveri tut v 1828 postaviv svoyu najbilsh vidomu operu Aloyiza yaka nadali shiroko stavilas u vsij Yevropi Ves cej chas Maurer prodovzhuvav zalishatisya populyarnij v Rosiyi v 1822 buv postavlenij vodevil Mikoli Hmelnickogo Nova vitivka abo Teatralna bitva z muzikoyu Maurera Alyab yeva i Verstovskogo mav prigolovshlivij uspih chastkovo yak vvazhayetsya zavdyaki nespodivanomu vikonannya rolej hlopchikiv pustuniv yunimi aktrisami v 1829 roci Mihajlo Lermontov vikonuvav alegro z skripkovogo koncertu Maurera na richnomu ekzameni v blagorodnomu pansioni U 1832 Maurer povernuvsya v orkestr V A Vsevolozhskogo bagato koncertuvav zokrema v 1834 vpershe v Rosiyi vikonav skripkovij koncert Betovena otrimavshi zahoplenij vidguk Volodimira Odoyevskogo v Pivnichnoyi bdzholi 14 berezenya 1834 U 1835 Maurer stav dirigentom francuzkogo teatru v Peterburzi i cherez tri roki toj zhe Odoyevskij v komentaryah do rosijskogo perekladu Istoriyi muziki Stafforda vidznachav sho vsogo za rik Maureru vdalosya z maloprofesijnogo kolektivu stvoriti orkestr zdatnij ne tilki akompanuvati spektaklyam ale i vesti povnocinnu koncertnu diyalnist vikonuyuchi tvori Mocarta Gajdna ta inshih kompozitoriv U 1841 Maurer zajnyav posadu inspektora Imperatorskih teatriv Z Sankt Peterburgom bula pov yazana vsya majbutnya kar yera Maurera Sered vershin ciyeyi kar yeri balet Tin 1839 postavlenij Filippo Taloni z Mariyeyu Taloni v golovnij partiyi i pershe rosijske vikonannya P yatoyi simfoniyi Betovena 28 bereznya 1845 roku v ramkah predstavnickogo gala koncertu za uchastyu spivakiv Polini Viardo Dzhovanni Batista Rubini i Antonio Tamburini kvartetu Myulleriv j ryadu inshih vidatnih yevropejskih muzikantiv za slovami vse togo zh Odoyevskogo takogo koncertu u nas she ne bulo U 1850 ti rr Oleksandr Syerov nazvav Maurera krashim dirigentom Sankt Peterburga Uspihom koristuvalisya uvertyuri simfoniyi kvarteti Maurera tvori skripkovogo repertuaru sho vidriznyayutsya virtuoznoyu tehnikoyu p yesi dlya duhovih instrumentiv do najbilsh pomitnih tvoriv Maurera vidnositsya Koncertna simfoniya dlya chotiroh skripok z orkestrom vpershe vikonana v Parizhi v 1838 samim Maurerom Karlom Fridrihom Myullerom Lyudvigom Shporom i jogo Kasselskim asistentom Adolfom Vili 1794 1845 Sin Maurera Vsevolod takozh stav pomitnim skripalem razom z nim j inshim sinom Oleksandrom violonchelistom Maurer starshij v 1850 60 i rr vistupav z kamernimi koncertami PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116855908 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Deutsche Nationalbibliothek Record 116855908 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 F G Maurer Ludwig A Dictionary of Music and Musicians A D 1450 1889 by eminent writers English and foreign with illustrations and woodcuts G Grove John Alexander Fuller Maitland London Macmillan Publishers 1900 Vol 2 P 239 d Track Q28007835d Track Q84d Track Q430943d Track Q708101d Track Q2108217d Track Q15453769d Track Q16011749 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 G Riman Maurer Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 822 823 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q27776215d Track Q2910129d Track Q7117345 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 6 sichnya 2021

Дата публікації:
Топ