Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лама Дампа Сонам Г ялцен тиб བ མ དམ པ བས ད ནམས ར ལ 16 травня 1312 23 липня 1375 14 й сак я трицзін настоятель правитель

Дампа Сонам Г'ялцен

Дампа Сонам Г'ялцен

Лама Дампа Сонам Г'ялцен (тиб. བླ་མ་དམ་པ་བསོད་ནམས་རྒྱལ་; 16 травня 1312– 23 липня 1375) — 14-й сак'я-трицзін (настоятель-правитель) школи Сак'я і 4-й данса-ченпо Тибету у 1344—1347 роках, тибетський історик і коментатор буддійських текстів. Відомий також як Саджа Соднамджалцан.

Дампа Сонам Г'ялцен
тиб. བླ་མ་དམ་པ་བསོད་ནམས་རྒྱལ་མཚན
image
Народився1312[1]
Помер1375[1]
Діяльністьісторик, письменник
Вчителіd[2], Бутон Рінчен Друб[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен[2] і Джам'ян Донйо Г'ялцен[2]
Відомі учніd[2], d[2], d[2], d[2], d[2], Чже Цонкапа[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], Лодро Г'ялцен[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], Лонгченпа[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2]
Знання мовТибетська
Посадаd
Конфесіятибетський буддизм
Рідd
БатькоСанпопал
Матиd
Брати, сестриКюнга Г'ялцен Пелсанпо, Кюнга Лекпа Юнне Г'ялцен, Кюнга Лотро Г'ялцен, Хацун Намхе Лекпа Г'ялцен, Q24832109? і Джам'ян Донйо Г'ялцен

Життєпис

Походив з аристократичного роду Чжамьянгон з клану Кхен. Син Санпопала, сак'я-трицзін (настоятеля) школи Сак'я і данса-ченпо (старшого теократичного очільника) Тибету, та Мачіг Шонну Бум. Народився 1312 рок, отримавши ім'я Н'їма Дева'і Лотро. Здобув класичну освіту школи Сак'я з тибетського буддизму, а від вчителя отримав пізнання з калачакри.

1323 року після поділу володінь між братами, долучився до гілки Рінченан на чолі з рідним братом Джам'ян Донйо Г'ялценом. Згодом отримав від імператора Єсун-Темура посаду бейлан-вана (на кшталт віцекороля) Кхама, Амдо і У-Цанга. 1328 року отримав попередне чернече висвячення, змінивши ім'я на Сонам Г'ялцен. 1331 року прийняв остаточні чернечі обітниці.

1341 року допоміг Джам'ян Донйо Г'ялцену повалити зведеного брата — данса-ченпо (старшого настоятеля-правителя) Хацун Намхе Лекпа Г'ялцена. У 1342 році долучився до придушення повстання Чанчуби Г'ялцена, тимпона (темника) Пагмодрупи. 1344 року після смерті брата став новим данса-ченпо.

Продовжив війну з Чанчубою Г'ялценом, відправивши 1346 року проти нього загони тимпонів Н'яла і Е, але ті зазнали поразки. Невдовзі дпон-чен (цивільний адміністратор) Г'ялва Санпо зуміг підступом захопити Чанчубу Г'ялцена. Поступово Дампа Сонам Г'ялцен почав відновлювати владу Сак'я в Тибеті. Але у 1347 році Г'ялва Санпо раптово рішенням імператора Тоґон-Темура було замінено на Ванцона, можливо, внаслідок інтриг діші Кюнга Г'ялцен Пелсанпо. У відповідь Г'ялва Санпо звільнив Чанчубу Г'ялцена. На користь цього також свідчить раптова відставка самого Сонам Г'ялцена того ж року. Його замінив син Кюнга Г'ялцен Пелсанпо — Лодро Г'ялцен.

Продовжив відігравати важливу політичну роль. Протягом 1350-х років був посередником між Чанчубу Г'ялценом і Лотро Г'ялценом, але без значного успіху. У 1360-х роках багато зробив для відродження монастиря Сам'є, що існував за часів Тибетської імперії.

1373 року очолив збори світських і духовних володарів в Недонзі, що затвердило владу Джам'ян Шак'я Г'ялцена в Тибеті. Помер 1375 року.

Творчість

Був визначним релігійним практиком, його учнями були Чанчуба Г'ялцен, якого надихав також політичними ідеями відродження Тибетської імперії, а також Лонгченпа і Чже Цонкапа.

Є автором історичної праці «Світле свічадо царських родоводів», де прослідковується історія Тибету від заснування всесвіту до XIV ст. Є важливим джерелом з давньої тибетської історії. Разом з тим тенденційно подає події з огляду прихильника буддизму та відносин китайських і тибетських володарів.

Також склав коментарі до буддійських трактатів «Праманавартика», «Абхісамаяланкара», «Бодхісаттвачар'яватара» та праць Нагарджуни.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118516450 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
    d:Track:Q30324366d:Track:Q118954234
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Джерела

  • Shoju Inaba, 'The lineage of the Sa skya pa: A chapter of the Red Annals', Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963
  • Sørensen, P.K., Tibetan Buddhist Historiography: The Mirror Illuminating the Royal Genealogies. An Annotated Translation of the XIVth Century Chronicle rGyal-rabs gsal-ba'i me-long, Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 1994
  • Kurtis Schaeffer et al. (eds), Sources of Tibetan tradition. New York 2013
  • Olaf Czaja, Medieval rule in Tibet. Wien 2013

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lama Dampa Sonam G yalcen tib བ མ དམ པ བས ད ནམས ར ལ 16 travnya 1312 23 lipnya 1375 14 j sak ya triczin nastoyatel pravitel shkoli Sak ya i 4 j dansa chenpo Tibetu u 1344 1347 rokah tibetskij istorik i komentator buddijskih tekstiv Vidomij takozh yak Sadzha Sodnamdzhalcan Dampa Sonam G yalcentib བ མ དམ པ བས ད ནམས ར ལ མཚནNarodivsya1312 1 Pomer1375 1 Diyalnististorik pismennikVchitelid 2 Buton Rinchen Drub 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Hacun Namhe Lekpa G yalcen 2 i Dzham yan Donjo G yalcen 2 Vidomi uchnid 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Chzhe Conkapa 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Lodro G yalcen 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 Longchenpa 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Znannya movTibetskaPosadadKonfesiyatibetskij buddizmRiddBatkoSanpopalMatidBrati sestriKyunga G yalcen Pelsanpo Kyunga Lekpa Yunne G yalcen Kyunga Lotro G yalcen Hacun Namhe Lekpa G yalcen Q24832109 i Dzham yan Donjo G yalcen Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z aristokratichnogo rodu Chzhamyangon z klanu Khen Sin Sanpopala sak ya triczin nastoyatelya shkoli Sak ya i dansa chenpo starshogo teokratichnogo ochilnika Tibetu ta Machig Shonnu Bum Narodivsya 1312 rok otrimavshi im ya N yima Deva i Lotro Zdobuv klasichnu osvitu shkoli Sak ya z tibetskogo buddizmu a vid vchitelya otrimav piznannya z kalachakri 1323 roku pislya podilu volodin mizh bratami doluchivsya do gilki Rinchenan na choli z ridnim bratom Dzham yan Donjo G yalcenom Zgodom otrimav vid imperatora Yesun Temura posadu bejlan vana na kshtalt vicekorolya Khama Amdo i U Canga 1328 roku otrimav poperedne cherneche visvyachennya zminivshi im ya na Sonam G yalcen 1331 roku prijnyav ostatochni chernechi obitnici 1341 roku dopomig Dzham yan Donjo G yalcenu povaliti zvedenogo brata dansa chenpo starshogo nastoyatelya pravitelya Hacun Namhe Lekpa G yalcena U 1342 roci doluchivsya do pridushennya povstannya Chanchubi G yalcena timpona temnika Pagmodrupi 1344 roku pislya smerti brata stav novim dansa chenpo Prodovzhiv vijnu z Chanchuboyu G yalcenom vidpravivshi 1346 roku proti nogo zagoni timponiv N yala i E ale ti zaznali porazki Nevdovzi dpon chen civilnij administrator G yalva Sanpo zumig pidstupom zahopiti Chanchubu G yalcena Postupovo Dampa Sonam G yalcen pochav vidnovlyuvati vladu Sak ya v Tibeti Ale u 1347 roci G yalva Sanpo raptovo rishennyam imperatora Togon Temura bulo zamineno na Vancona mozhlivo vnaslidok intrig dishi Kyunga G yalcen Pelsanpo U vidpovid G yalva Sanpo zvilniv Chanchubu G yalcena Na korist cogo takozh svidchit raptova vidstavka samogo Sonam G yalcena togo zh roku Jogo zaminiv sin Kyunga G yalcen Pelsanpo Lodro G yalcen Prodovzhiv vidigravati vazhlivu politichnu rol Protyagom 1350 h rokiv buv poserednikom mizh Chanchubu G yalcenom i Lotro G yalcenom ale bez znachnogo uspihu U 1360 h rokah bagato zrobiv dlya vidrodzhennya monastirya Sam ye sho isnuvav za chasiv Tibetskoyi imperiyi 1373 roku ocholiv zbori svitskih i duhovnih volodariv v Nedonzi sho zatverdilo vladu Dzham yan Shak ya G yalcena v Tibeti Pomer 1375 roku TvorchistBuv viznachnim religijnim praktikom jogo uchnyami buli Chanchuba G yalcen yakogo nadihav takozh politichnimi ideyami vidrodzhennya Tibetskoyi imperiyi a takozh Longchenpa i Chzhe Conkapa Ye avtorom istorichnoyi praci Svitle svichado carskih rodovodiv de proslidkovuyetsya istoriya Tibetu vid zasnuvannya vsesvitu do XIV st Ye vazhlivim dzherelom z davnoyi tibetskoyi istoriyi Razom z tim tendencijno podaye podiyi z oglyadu prihilnika buddizmu ta vidnosin kitajskih i tibetskih volodariv Takozh sklav komentari do buddijskih traktativ Pramanavartika Abhisamayalankara Bodhisattvachar yavatara ta prac Nagardzhuni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118516450 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Buddhist Digital Archives Tibetan Buddhist Resource Center d Track Q30324366d Track Q118954234 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaShoju Inaba The lineage of the Sa skya pa A chapter of the Red Annals Memoirs of the Research Department of the Toyo Bunko 22 1963 Sorensen P K Tibetan Buddhist Historiography The Mirror Illuminating the Royal Genealogies An Annotated Translation of the XIVth Century Chronicle rGyal rabs gsal ba i me long Wiesbaden Harrassowitz Verlag 1994 Kurtis Schaeffer et al eds Sources of Tibetan tradition New York 2013 Olaf Czaja Medieval rule in Tibet Wien 2013

Дата публікації:
Топ