Ушишир (рос. Ушишир; яп. 宇志知島; Ushishiru-tō'; : ウシシㇼ) — незаселений вулканічний острів, розташований у центрі пасма Курильських островів в Охотському морі на північному заході Тихого океану. Назва походить з [en], що означає «гаряче джерело».
Ушишир | |
---|---|
Географія | |
47°30′44″ пн. ш. 152°48′52″ сх. д. / 47.51222° пн. ш. 152.81444° сх. д. | |
Акваторія | Охотське море, протока Рікорда |
Група островів | d |
Площа | 5 км² |
Найвища точка | 401 м м |
Країна | |
Росія | |
(Адм. одиниця) | Сєверо-Курильськ Сєверо-Курильський район |
Населення | 0 осіб (2012) |
Ушишир Ушишир (Росія) | |
Ушишир Ушишир (Сахалінська область) | |
Ушишир у Вікісховищі |
Геологія
Ушишир складається з двох острівців, з'єднаних вузькою косою суші, площею 5 км².
Ці острівці є вершинами частково затопленого вулкана. Південний острів, [ru], складається з вершинної кальдери і має максимальну ширину 2,5 км. Кальдера має діаметр 1,6 км і проривається на півдні, утворюючи кратерну затоку з морською водою. Затока має глибину 30 м, і є переконливі докази поточної підводної вулканічної активності, про що свідчать часті бульбашки, змінений хімічний склад води та наявність бактеріальних матів. Два невеликі лавові куполи утворюють невеликі острівці в центральній лагуні; численні фумаральні гарячі джерела витікають вздовж південно-східного берега кальдери. Найвища точка острова Мікасаяма (御笠山) — 401 м лежить на східному березі. Північний острівець [ru], складається з частини схилу вулкана з прямовисними скелями, що підносяться на 131 м над морем. Ушишир все ще є діючим вулканом, останнє відоме виверження якого відбулося в 1884 році.
Фауна
Навесні і влітку на острові гніздяться великі і малі конюги, утворюючи одну з найбільших на Курильських островах колонію; тут також гніздиться конюга-крихітка .
Історія
До контакту з європейцями Ушишир не мав постійного населення, але влітку його відвідували племена айну з , які вважали острів священною землею, яку вони ідентифікували як домівку бога-громовержця. На північних схилах затоки кратера Янкіча знайдено залишки хатин айнів. На острів претендувала Російська імперія, суверенітет над Ушиширом був переданий Японській імперії згідно з Санкт-Петербурзьким договором разом із рештою Курильських островів. Підходи до острова ускладнені через часті тумани, швидкі океанські течії і наявність численних дрібних морських скель. Острів раніше входив до складу району Сімусіро супрефектури Немуро Хоккайдо. Після Другої світової війни острів опинився під контролем Радянського Союзу, а зараз входить до складу Сахалінської області Російської Федерації.
Примітки
- . University of Washington Fish Collection or the respective authors. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 8 серпня 2022.
- Kondratyev, A. Y., Litvinenko, N. M., Shibaev, Y. V., Vyatkin, P. S., & Kondratyeva, L. F. (2000). "The breeding seabirds of the Russian Far East". Seabirds of the Russian Far East, 37-81.
Посилання
- Ushishur". Global Volcanism Program. Smithsonian Institution.
- [ у Wayback Machine (арх. 23 грудня 2010)]
Література
- Gorshkov, G. S. Volcanism and the Upper Mantle Investigations in the Kurile Island Arc. Monographs in geoscience. New York: Plenum Press, 1970.
- Krasheninnikov, Stepan Petrovich, and James Greive. The History of Kamtschatka and the Kurilski Islands, with the Countries Adjacent. Chicago: Quadrangle Books, 1963.
- Rees, David. The Soviet Seizure of the Kuriles. New York: Praeger, 1985.
- Takahashi, Hideki, and Masahiro Ōhara. Biodiversity and Biogeography of the Kuril Islands and Sakhalin. Bulletin of the Hokkaido University Museum, no. 2-. Sapporo, Japan: Hokkaido University Museum, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ushishir ros Ushishir yap 宇志知島 Ushishiru tō ウシシㇼ nezaselenij vulkanichnij ostriv roztashovanij u centri pasma Kurilskih ostroviv v Ohotskomu mori na pivnichnomu zahodi Tihogo okeanu Nazva pohodit z en sho oznachaye garyache dzherelo UshishirGeografiya47 30 44 pn sh 152 48 52 sh d 47 51222 pn sh 152 81444 sh d 47 51222 152 81444AkvatoriyaOhotske more protoka RikordaGrupa ostrovivdPlosha5 km Najvisha tochka401 m mKrayinaRosiyaAdm odinicyaSyevero Kurilsk Syevero Kurilskij rajonNaselennya0 osib 2012 UshishirUshishir Rosiya UshishirUshishir Sahalinska oblast Ushishir u VikishovishiGeologiyaUshishir skladayetsya z dvoh ostrivciv z yednanih vuzkoyu kosoyu sushi plosheyu 5 km Ci ostrivci ye vershinami chastkovo zatoplenogo vulkana Pivdennij ostriv ru skladayetsya z vershinnoyi kalderi i maye maksimalnu shirinu 2 5 km Kaldera maye diametr 1 6 km i prorivayetsya na pivdni utvoryuyuchi kraternu zatoku z morskoyu vodoyu Zatoka maye glibinu 30 m i ye perekonlivi dokazi potochnoyi pidvodnoyi vulkanichnoyi aktivnosti pro sho svidchat chasti bulbashki zminenij himichnij sklad vodi ta nayavnist bakterialnih mativ Dva neveliki lavovi kupoli utvoryuyut neveliki ostrivci v centralnij laguni chislenni fumaralni garyachi dzherela vitikayut vzdovzh pivdenno shidnogo berega kalderi Najvisha tochka ostrova Mikasayama 御笠山 401 m lezhit na shidnomu berezi Pivnichnij ostrivec ru skladayetsya z chastini shilu vulkana z pryamovisnimi skelyami sho pidnosyatsya na 131 m nad morem Ushishir vse she ye diyuchim vulkanom ostannye vidome viverzhennya yakogo vidbulosya v 1884 roci FaunaNavesni i vlitku na ostrovi gnizdyatsya veliki i mali konyugi utvoryuyuchi odnu z najbilshih na Kurilskih ostrovah koloniyu tut takozh gnizditsya konyuga krihitka IstoriyaDo kontaktu z yevropejcyami Ushishir ne mav postijnogo naselennya ale vlitku jogo vidviduvali plemena ajnu z yaki vvazhali ostriv svyashennoyu zemleyu yaku voni identifikuvali yak domivku boga gromoverzhcya Na pivnichnih shilah zatoki kratera Yankicha znajdeno zalishki hatin ajniv Na ostriv pretenduvala Rosijska imperiya suverenitet nad Ushishirom buv peredanij Yaponskij imperiyi zgidno z Sankt Peterburzkim dogovorom razom iz reshtoyu Kurilskih ostroviv Pidhodi do ostrova uskladneni cherez chasti tumani shvidki okeanski techiyi i nayavnist chislennih dribnih morskih skel Ostriv ranishe vhodiv do skladu rajonu Simusiro suprefekturi Nemuro Hokkajdo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ostriv opinivsya pid kontrolem Radyanskogo Soyuzu a zaraz vhodit do skladu Sahalinskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Primitki University of Washington Fish Collection or the respective authors Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2022 Kondratyev A Y Litvinenko N M Shibaev Y V Vyatkin P S amp Kondratyeva L F 2000 The breeding seabirds of the Russian Far East Seabirds of the Russian Far East 37 81 PosilannyaUshishur Global Volcanism Program Smithsonian Institution u Wayback Machine arh 23 grudnya 2010 LiteraturaGorshkov G S Volcanism and the Upper Mantle Investigations in the Kurile Island Arc Monographs in geoscience New York Plenum Press 1970 ISBN 0 306 30407 4 Krasheninnikov Stepan Petrovich and James Greive The History of Kamtschatka and the Kurilski Islands with the Countries Adjacent Chicago Quadrangle Books 1963 Rees David The Soviet Seizure of the Kuriles New York Praeger 1985 ISBN 0 03 002552 4 Takahashi Hideki and Masahiro Ōhara Biodiversity and Biogeography of the Kuril Islands and Sakhalin Bulletin of the Hokkaido University Museum no 2 Sapporo Japan Hokkaido University Museum 2004