Анті́н Дми́трович Яки́менко (22 листопада (5 грудня) 1913, Нікольське — 6 грудня 2006, Москва) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1939), в роки німецько-радянської війни флаг-штурман 2-ї ескадрильї 22-го винищувального авіаційного полку 1-й армійської групи.
Антін Дмитрович Якименко | |
---|---|
Народження | 22 листопада (5 грудня) 1913 Нікольське, (нині Донецька область) |
Смерть | 6 грудня 2006 (93 роки) Москва |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1934—1972 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант авіації |
Війни / битви | Бої на Халхин-Голі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 5 грудня 1913 року в селищі Нікольське (нині селище міського типу Донецької області України) в селянській родині. Українець. Член ВКП (б)/КПРС з 1939 року. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі. У 1931 році вступив до Жданівського металургійного технікуму. Проходив практику в трубопрокатному і сортопрокатному цехах заводу ім. Ілліча.
У Червоній Армії з 1934 року. У 1935 році закінчив 11-у Луганську військову авіаційну школу пілотів імені Пролетаріату Донбасу. Потім служив в Забайкаллі, в 64-й легкобомбардирувальній бригаді. У грудні 1935 року призначений командиром розвідувальної ланки. Після того як ескадрилья була переформована в 22-й винищувальний авіаполк став флаг-штурманом 2-ї ескадрильї.
Учасник боїв на річці Халхин-Гол (Монголія) з 23 травня 1939 року. 22 червня 1939 року брав участь у грандіозному повітряному бою, в якому з боку противника брало участь 120 японських винищувачів, а з радянської — 95. Перемогу здобули радянські льотчики.
За час боїв з японськими мілітаристами А. Д. Якименко збив три літаки ворога. В одному з боїв був поранений. Стікаючи кров'ю, втрачаючи сили, він зумів довести пошкоджену машину до свого аеродрому. Після посадки вимкнув мотор і тут же знепритомнів.
За мужність і героїзм, проявлені при виконанні військового і інтернаціонального обов'язку, лейтенанту Якименко Антону Дмитровичу 29 серпня 1939 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна, а після заснування знаку особливої відмінності йому вручена медаль «Золота Зірка» № 157.
Після одужання А. Д. Якименко був переведений інспектором з техніки пілотування 67-го винищувального авіаційного полку в місто Ржев. У складі цього полку він брав участь у визволенні Бессарабії в 1940 році. Був обраний депутатом Верховної Ради Молдавської РСР. У 1941 році закінчив курси удосконалення штурманів.
На фронтах радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Був заступником командира 292-го і командиром 427-го винищувального авіаційного полку (292-а штурмова авіаційна дивізія). У період з 24 жовтня 1942 року по 10 січня 1943 року полк майора Якименко А. Д. здійснив на Калінінському фронті 735 літако-вильотів. Льотчиками 427-го авіаполку було збито 13 літаків противника.
150-му гвардійського винищувального авіаційного полку (5-а повітряна армія, 2-й Український фронт), яким на заключному етапі війни командував гвардії підполковник Якименко А. Д., за відзначення в ході Братиславсько-Брновскої операції та визволенні столиці Словаччини міста Братислави, наказом Верховного Головнокомандуючого присвоєно почесне найменування «Братиславський».
За роки війни в небі України, Ленінграда, Сталінграда, Курська, Румунії, Угорщини, Австрії і Чехословаччини А. Д. Якименко справив 241 бойовий виліт, провів 29 повітряних боїв, збив особисто 13 фашистських літаків і 35 — у складі групи.
У післявоєнні роки А. Д. Якименко був старшим інспектором-льотчиком з техніки пілотування ВПС округу, командиром авіаційної дивізії. У 1955 році закінчив Військову академію Генерального штабу імені К. Є. Ворошилова. За особливі заслуги в освоєнні нової техніки, високі досягнення у навчанні льотних кадрів у 1966 році йому присвоєно звання «Заслужений військовий льотчик СРСР».
Обирався делегатом XXIII з'їзду КПРС. З грудня 1967 по 1972 рік працював заступником голови ЦК ДОСААФ.
З 1972 року генерал-лейтенант авіації Якименко А. Д. — В запасі, а потім у відставці. Жив у місті-герої Москві. Довгий час очолював Монгольську секцію Московської Асоціації воїнів-інтернаціоналістів.
У 2005 році побачила світ книга Антона Якименко: Прикрий, атакую! В атаці — «Меч».
Помер 6 грудня 2006 року. Похований на Троєкуровському кладовищі в Москві (ділянка 6а).
Нагороди, пам'ять
Нагороджений орденом Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, орденом Суворова третього ступеня, 2 орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, 3 орденами Червоної Зірки, орденом Дружби, п'ятьма іноземними орденами, 15 медалями, у тому числі медаллю «За відвагу».
Почесний громадянин Володарського району Донецької області України (2003). Ім'я Героя довгі роки носила піонерська дружина Володарської середньої школи № 1. У смт Нікольському, на алеї перед встановлено бюст Антону Якименко.
Джерела
- Булкин С. П. Герои Отечества. — 2-е изд. — Донецк: Донбасс, 1977.(рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988(рос.)
- Кузнецов И. И., Джога И. М. Первые Герои Советского Союза (1936—1939).-Иркутск:1983(рос.)
- Румянцев Н. М. Герои Халхин-Гола. — М.: Воениздат, 1989.(рос.)
- Трокаев А. А. Герои пламенных лет. Донецк: Донбас, 1985(рос.)
Посилання
- Біографія А. Д. Якименка на сайті «Герои страны» (рос.)
- Біографія на сайті «Красные соколы» (рос.)
- airaces.narod.ru додаткова інформація на сайті «Красные соколы» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anti n Dmi trovich Yaki menko 22 listopada 5 grudnya 1913 19131205 Nikolske 6 grudnya 2006 Moskva radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1939 v roki nimecko radyanskoyi vijni flag shturman 2 yi eskadrilyi 22 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 1 j armijskoyi grupi Antin Dmitrovich YakimenkoNarodzhennya22 listopada 5 grudnya 1913 1913 12 05 Nikolske nini Donecka oblast Smert6 grudnya 2006 2006 12 06 93 roki MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1934 1972PartiyaKPRSZvannya General lejtenant aviaciyiVijni bitviBoyi na Halhin Goli Nimecko radyanska vijnaNagorodi 157 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakimenko ZhittyepisNarodivsya 5 grudnya 1913 roku v selishi Nikolske nini selishe miskogo tipu Doneckoyi oblasti Ukrayini v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen VKP b KPRS z 1939 roku Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav u kolgospi U 1931 roci vstupiv do Zhdanivskogo metalurgijnogo tehnikumu Prohodiv praktiku v truboprokatnomu i sortoprokatnomu cehah zavodu im Illicha U Chervonij Armiyi z 1934 roku U 1935 roci zakinchiv 11 u Lugansku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv imeni Proletariatu Donbasu Potim sluzhiv v Zabajkalli v 64 j legkobombardiruvalnij brigadi U grudni 1935 roku priznachenij komandirom rozviduvalnoyi lanki Pislya togo yak eskadrilya bula pereformovana v 22 j vinishuvalnij aviapolk stav flag shturmanom 2 yi eskadrilyi Uchasnik boyiv na richci Halhin Gol Mongoliya z 23 travnya 1939 roku 22 chervnya 1939 roku brav uchast u grandioznomu povitryanomu boyu v yakomu z boku protivnika bralo uchast 120 yaponskih vinishuvachiv a z radyanskoyi 95 Peremogu zdobuli radyanski lotchiki Za chas boyiv z yaponskimi militaristami A D Yakimenko zbiv tri litaki voroga V odnomu z boyiv buv poranenij Stikayuchi krov yu vtrachayuchi sili vin zumiv dovesti poshkodzhenu mashinu do svogo aerodromu Pislya posadki vimknuv motor i tut zhe znepritomniv Za muzhnist i geroyizm proyavleni pri vikonanni vijskovogo i internacionalnogo obov yazku lejtenantu Yakimenko Antonu Dmitrovichu 29 serpnya 1939 roku prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina a pislya zasnuvannya znaku osoblivoyi vidminnosti jomu vruchena medal Zolota Zirka 157 Pislya oduzhannya A D Yakimenko buv perevedenij inspektorom z tehniki pilotuvannya 67 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku v misto Rzhev U skladi cogo polku vin brav uchast u vizvolenni Bessarabiyi v 1940 roci Buv obranij deputatom Verhovnoyi Radi Moldavskoyi RSR U 1941 roci zakinchiv kursi udoskonalennya shturmaniv Na frontah radyansko nimeckoyi vijni z chervnya 1941 roku Buv zastupnikom komandira 292 go i komandirom 427 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 292 a shturmova aviacijna diviziya U period z 24 zhovtnya 1942 roku po 10 sichnya 1943 roku polk majora Yakimenko A D zdijsniv na Kalininskomu fronti 735 litako vilotiv Lotchikami 427 go aviapolku bulo zbito 13 litakiv protivnika 150 mu gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 5 a povitryana armiya 2 j Ukrayinskij front yakim na zaklyuchnomu etapi vijni komanduvav gvardiyi pidpolkovnik Yakimenko A D za vidznachennya v hodi Bratislavsko Brnovskoyi operaciyi ta vizvolenni stolici Slovachchini mista Bratislavi nakazom Verhovnogo Golovnokomanduyuchogo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Bratislavskij Za roki vijni v nebi Ukrayini Leningrada Stalingrada Kurska Rumuniyi Ugorshini Avstriyi i Chehoslovachchini A D Yakimenko spraviv 241 bojovij vilit proviv 29 povitryanih boyiv zbiv osobisto 13 fashistskih litakiv i 35 u skladi grupi U pislyavoyenni roki A D Yakimenko buv starshim inspektorom lotchikom z tehniki pilotuvannya VPS okrugu komandirom aviacijnoyi diviziyi U 1955 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu imeni K Ye Voroshilova Za osoblivi zaslugi v osvoyenni novoyi tehniki visoki dosyagnennya u navchanni lotnih kadriv u 1966 roci jomu prisvoyeno zvannya Zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR Obiravsya delegatom XXIII z yizdu KPRS Z grudnya 1967 po 1972 rik pracyuvav zastupnikom golovi CK DOSAAF Memorialna doshka na metalurgijnomu tehnikumi Z 1972 roku general lejtenant aviaciyi Yakimenko A D V zapasi a potim u vidstavci Zhiv u misti geroyi Moskvi Dovgij chas ocholyuvav Mongolsku sekciyu Moskovskoyi Asociaciyi voyiniv internacionalistiv U 2005 roci pobachila svit kniga Antona Yakimenko Prikrij atakuyu V ataci Mech Pomer 6 grudnya 2006 roku Pohovanij na Troyekurovskomu kladovishi v Moskvi dilyanka 6a Nagorodi pam yatPogruddya u Volodarskomu Nagorodzhenij ordenom Lenina 4 ordenami Chervonogo Prapora ordenom Suvorova tretogo stupenya 2 ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 3 ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Druzhbi p yatma inozemnimi ordenami 15 medalyami u tomu chisli medallyu Za vidvagu Pochesnij gromadyanin Volodarskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayini 2003 Im ya Geroya dovgi roki nosila pionerska druzhina Volodarskoyi serednoyi shkoli 1 U smt Nikolskomu na aleyi pered vstanovleno byust Antonu Yakimenko DzherelaBulkin S P Geroi Otechestva 2 e izd Doneck Donbass 1977 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 ros Kuznecov I I Dzhoga I M Pervye Geroi Sovetskogo Soyuza 1936 1939 Irkutsk 1983 ros Rumyancev N M Geroi Halhin Gola M Voenizdat 1989 ros Trokaev A A Geroi plamennyh let Doneck Donbas 1985 ros PosilannyaBiografiya A D Yakimenka na sajti Geroi strany ros Biografiya na sajti Krasnye sokoly ros airaces narod ru dodatkova informaciya na sajti Krasnye sokoly ros