У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєва Емілія Ісаківна Лебедева при народженні Сиказан 27 травня 192

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лебедєва.

Емілія Ісаківна Лебедева (при народженні — Сиказан; 27 травня 1924, Армянськ — 25 квітня 2015, Сімферополь) — караїмська громадська діячка, караїмознавиця, педагогиня і краєзнавиця.

Лебедеєва Емілія Ісаківна

Народилася

27 грудня 1924
Армянськ, СРСР

Померла

25 квітня 2015 (90 років)
Сімферополь

Країна

СРСР

Україна

Росія

Діяльність

вчителька, краєзнавиця, історик

Alma mater

КДПІ (1948)

Знання мов

російська

Нагороди

Дочка — Віра Миколаєва Лебедева (Зискіна).

Молодший брат — Марк Ісакович Сіказан (1929—2014), інженер-кораблебудівник, жив і працював у Миколаєві, ряд років очолював місцеве караїмське товариство й обласне товариство захисту прав споживачів.

Караїмство

Після виходу в 1982 році на пенсію займалася дослідженнями з питань караїмської історії та культури. У 1992 році накладом 30 тисяч примірників опублікувала кулінарну книгу «Рецепти караїмської кухні», рецензентом якої виступив Ю. А. Полканов. На основі роботи з архівними фондом Таврійського й Одеського караїмського духовного правління написала декілька книг, серед яких: «Нариси з історії кримських караїмів-тюрків», «Приклад для потомства», «Кримська війна і караїми» та ін. Співпрацювала з Міжнародним інститутом кримських караїмів (США), очолюваним професором В. І. Кефелі, в співавторстві з яким випустила книгу «Караїми — древній народ Криму». У 3-му томі Караїмської народної енциклопедії вміщено її стаття «Прізвища та імена караїмів». Ряд досліджень присвячено історії створення й діяльності Таврійського й Одеського караїмського духовного правління, участі караїмів у Першій світовій війні й біографії газзана С. А. Бейма. У 2005 році разом з сином В'ячеславом Лебедевим підготувала до друку друге видання «Російсько-караїмського словника» одеського караїма Б. З. Леві. У 2006 році під редакцією Є. І. та В. Н. Лебедєвих вийшла книга В. С. Тонгура «Фронтовий щоденник (1941—1945)».

Критика

На думку історика Тетяни Щеголева, у своїх роботах Є. І. Лебедєва дотримувалася «менш радикальної позиції щодо історії караїмів, ніж Ю. А. Полканов і М. С. Сарач, проте, однозначно вважаючи караїмів народом тюркського походження».

Голова петербурзького караїмського товариства Ромуальд Айваз вважав, що автори книги «Караїми — древній народ Криму» «не визначили чітко свої позиції з основного питання караїмознавства».

Високо оцінює праці Є. І. Лебедєвої теолог і культуролог Дмитро Щедровицький:

	Всі дослідження автора засновані на достовірних фактах, оскільки написання книг передують періоди напруженої роботи в архівах, а також збирання живих свідчень про минуле. Приваблює і широта, масштабність підходу автора до описуваного: факти завжди представлені на тлі загальнонаціональної караїмської, а часом і світової історії.
— Д. В. Щедровицький. «Феномен караїмів»

Як відзначають історики Дмитро Прохоров й Олег Білий, книга «Нариси з історії кримських караїмів-тюрків» «грішить неточностями, допущеними при викладі матеріалу: в ряді випадків науково-довідковий апарат вимагає серйозного коригування (зокрема, неточні наведені Є. І. Лебедевої посилання на деякі архівні справи; спотворено зміст ряду документів і т. ін.)».

Нагороди й премії

Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1996)
Дев'ять ювілейних медалей
Премія Асоціації національних товариств і громад народів Криму й Кримського республіканського фонду культури (27 вересня 2000) — за внесок у розвиток багатонаціональної культури

Бібліографія

Книги

Рецепты караимской кухни. — Симферополь: Редотдел крымского комитета по печати, 1992. — 272 с. —
Очерки по истории крымских караимов-тюрков. — Симферополь, 2000. — 116 с.
Пример для потомства. — Симферополь, 2002. — 107 с. —
Караимы — древний народ Крыма / В. И. Кефели, Э. И. Лебедева. — Симферополь, 2003. — 135 с.
Свадьбы. — Симферополь, 2003. — 72 с. — ISBN 966-522-177-10
Крымская война и караимы. — Симферополь, 2004. — 79 с. —
Кулинарное искусство народов Крыма. — Симферополь, 2004. — 483 с. —

Стаття

Московский предприниматель, благотворитель и меценат И. Д. Пигит // Караимы и Москва. — М.: Издательство Межрегиональный центр отраслевой информатики Госатомнадзора России, 1997. — С. 26—28.
Фамилии и имена караимов. — М., 1997. — Т. 3. — 237—274 с. — (Караимская народная энциклопедия) — .
Участие караимов в Крымской войне 1853—1856 гг. // Научно-практическая конференция, посвящённая 145-летию окончания первой героической обороны Севастополя. — Симферополь: Таврия-Плюс, 2001. — С. 85—95.
Московские караимы в Российской империи // Москва — Крым. Историко-публицистический альманах. — М., 2001. — Вып. 3. — С. 283—300.
Московские караимы в Российской империи (окончание) // Москва — Крым. Историко-публицистический альманах. — М., 2002. — Вып. 4. — С. 302—312.
Российские караимы в Первую мировую войну (период 1914—1916 гг.) // Karaj kiuńlari. Dzedzictwo Narodu Karaimskiego we Współczesnej Europie. — Wrocław: Bitik, 2004. — s. 270—278. — .
Русско-караимский словарь: крымский диалект : 8120 слов / сост. Б. З. Леви // 2-е изд., доп. — Симферополь : ЧП «Эльиньо», 2005. — С. 120—123. — (Караимское наследие).
Караимская диаспора в Харбине // Международная конференция к юбилею 610-летия поселения татар и караимов в Великом княжестве Литовском. — Вильнюс, 2007.

Примітки

Як караїми прикрашали Євпаторію. Голос Криму. Культура. 24.10.2020. Процитовано 07.01.2024.
Как отмечают свои юбилеи караимские старейшины // Караимские вести. — М., 2013. — № 1 (107). — С. 4.
Приказ по Духовному Правлению (гахамом караимским) // Известия караимского духовного правления. — Евпатория, 1918. — № 2 (декабрь). — С. 1.
Семья Сиказан // Представители караимских семей. — М., 2000. — Т. 6. — С. 154. — (Караимская народная энциклопедия)
Отдала себя без остатка // По волнам нашей памяти : сб. / сост. В. С. Ривкина, Н. С. Коваленко, Р. П. Мерецкая и др. — Симферополь, 2016. — С. 110—112.
Семья Круглевич // Представители караимских семей. — М., 2000. — Т. 6. — 155 с. — (Караимская народная энциклопедия)
Щёголева Т. Основные этнокультурные аспекты караимской публицистики и состояние крымской караимской общины в конце XX – начале XXI вв. / отв. ред. Е. Ремпель, В. Членов // Тирош: Труды по иудаике. — М., 2003. — Вип. 6. — С. 231.
. Kremlin.ru. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
. http://karaims.ru. Московское караимское общество. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
Деятели науки и техники, изобретатели // Караимская народная энциклопедия. — СПб. : ООО Издательский дом „Galina scripsit“, 2006. — Т. 5. — С. 140. — (Караимская народная энциклопедия) — .
Не стало М. И. Сиказана — сообщение Вячеслава Лебедева (рос.). Караимы — Группы Google. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 23 травня 2021.
. http://www.crimea.ru. ИС «Крым для россиян». 15 травня 2002. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
Казас, Айваз, 2006, с. 103.
Крымский дом: общенациональная газета народов Крыма. — Симферополь, 2000. — № 20—22 (октябрь). — С. 16
Прохоров Д. А. Караимы Николаева в рядах русской армии и флота в Первую мировую войну / голов. ред. М. М. Шитюк // Історичні мідраші Північного Причорномор'я. — Миколаїв, 2014. — Т. I, вип. III. — С. 360.
Прохоров Д. А., Белый О. Б. Обзор документов фонда Таврического и Одесского караимского духовного правления из государственного архива в АР Крым // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Сб. / Ред.-сост. В. Н. Зинько. — Симферополь, 2008. — Вып. XIV. — С. 516.
Белый О. Б. Новые материалы к биографии Соломона Бейма / ред.-сост. А. И. Айбабин, В. Н. Зинько // МАИЭТ : сб.. — Симферополь, 2003. — Вип. X. — С. 643.
Русско-караимский словарь: крымский диалект : 8120 слов / сост. Б. З. Леви. — 2-е изд., доп. — Симферополь : ЧП «Эльиньо», 2005. — 149 с. — (Караимское наследие) — 300 прим.
Тонгур В. Фронтовой дневник / ред. Э. И. Лебедева, В. Н. Лебедев. — Симферополь, 2006. — 196 с. — (Караимское наследие)
Айваз Р. А. Петербургская караимская община // Karaj kiuńlari. Dzedzictwo Narodu Karaimskiego we Współczesnej Europie. — Wrocław: Bitik, 2004. — s. 260.
Щедровицкий Д. В. Феномен караимов. Творчество Дмитрия Щедровицкого.
О выдаче удостоверений к медали «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Офіційна дата народження (через помилку паспортного столу) — 27 грудня 1927 года
За іншими даними — в 1985 року

Література

Образование у крымских караимов и формирование интеллигенции // Караимская народная энциклопедия. — СПб. : ООО Издательский дом „Galina scripsit“, 2006. — Т. 5. — 447 с. — (Караимская народная энциклопедия) — .

[1] Як караїми прикрашали Євпаторію. Голос Криму. Культура. 24.10.2020. Процитовано 07.01.2024.

[sikazan-2] Как отмечают свои юбилеи караимские старейшины // Караимские вести. — М., 2013. — № 1 (107). — С. 4.

[4] Приказ по Духовному Правлению (гахамом караимским) // Известия караимского духовного правления. — Евпатория, 1918. — № 2 (декабрь). — С. 1.

[5] Семья Сиказан // Представители караимских семей. — М., 2000. — Т. 6. — С. 154. — (Караимская народная энциклопедия)

[lebedeva-6] Отдала себя без остатка // По волнам нашей памяти : сб. / сост. В. С. Ривкина, Н. С. Коваленко, Р. П. Мерецкая и др. — Симферополь, 2016. — С. 110—112.

[7] Семья Круглевич // Представители караимских семей. — М., 2000. — Т. 6. — 155 с. — (Караимская народная энциклопедия)

[shchegoleva-8] Щёголева Т. Основные этнокультурные аспекты караимской публицистики и состояние крымской караимской общины в конце XX – начале XXI вв. / отв. ред. Е. Ремпель, В. Членов // Тирош: Труды по иудаике. — М., 2003. — Вип. 6. — С. 231.

[RF-9] . Kremlin.ru. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[10] . http://karaims.ru. Московское караимское общество. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[11] Деятели науки и техники, изобретатели // Караимская народная энциклопедия. — СПб. : ООО Издательский дом „Galina scripsit“, 2006. — Т. 5. — С. 140. — (Караимская народная энциклопедия) — .

[12] Не стало М. И. Сиказана — сообщение Вячеслава Лебедева (рос.). Караимы — Группы Google. 29 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 23 травня 2021.

[:1-13] . http://www.crimea.ru. ИС «Крым для россиян». 15 травня 2002. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[FOOTNOTEКазас,_Айваз2006103-15] Казас, Айваз, 2006, с. 103.

[emilia-16] Крымский дом: общенациональная газета народов Крыма. — Симферополь, 2000. — № 20—22 (октябрь). — С. 16

[17] Прохоров Д. А. Караимы Николаева в рядах русской армии и флота в Первую мировую войну / голов. ред. М. М. Шитюк // Історичні мідраші Північного Причорномор'я. — Миколаїв, 2014. — Т. I, вип. III. — С. 360.

[prohorov-18] Прохоров Д. А., Белый О. Б. Обзор документов фонда Таврического и Одесского караимского духовного правления из государственного архива в АР Крым // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Сб. / Ред.-сост. В. Н. Зинько. — Симферополь, 2008. — Вып. XIV. — С. 516.

[19] Белый О. Б. Новые материалы к биографии Соломона Бейма / ред.-сост. А. И. Айбабин, В. Н. Зинько // МАИЭТ : сб.. — Симферополь, 2003. — Вип. X. — С. 643.

[20] Русско-караимский словарь: крымский диалект : 8120 слов / сост. Б. З. Леви. — 2-е изд., доп. — Симферополь : ЧП «Эльиньо», 2005. — 149 с. — (Караимское наследие) — 300 прим.

[21] Тонгур В. Фронтовой дневник / ред. Э. И. Лебедева, В. Н. Лебедев. — Симферополь, 2006. — 196 с. — (Караимское наследие)

[22] Айваз Р. А. Петербургская караимская община // Karaj kiuńlari. Dzedzictwo Narodu Karaimskiego we Współczesnej Europie. — Wrocław: Bitik, 2004. — s. 260.

[23] Щедровицкий Д. В. Феномен караимов. Творчество Дмитрия Щедровицкого.

[24] О выдаче удостоверений к медали «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Офіційна дата народження (через помилку паспортного столу) — 27 грудня 1927 года

[14] За іншими даними — в 1985 року