Біжко Анатолій Вікторович

Анато́лій Ві́кторович Біжко́ (нар. 7 квітня 1995(19950407), смт Верхній Рогачик, Верхньорогачицький район, Херсонська область, Україна — 1 травня 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — український розвідник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біжко Анатолій Вікторович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	7 квітня 1995(1995-04-07)  Україна, Херсонська область, Верхній Рогачик
Смерть	1 травня 2017(2017-05-01) (22 роки)  Україна, Донецька область, Луганське (загиблий у бою)
Поховання	Нікопол
Військова служба
Роки служби	2013—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	43 ОМПБ  74 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Іловайськ Бої за Донецький аеропорт Бої на Світлодарській дузі
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України) Нагрудний знак «Учасник АТО»

Зовнішні відеофайли
	Фільм пам'яті Анатолія Біжка на YouTube / Организация Прихист, 07.01.2018

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біжко.

Біографія

Народився 1995 року в смт Верхній Рогачик на Херсонщині. Був третьою дитиною в родині. Коли Анатолію було 9 років, родина переїхала до Нікополя на Дніпропетровщину. З 3-го класу навчався у Нікопольській загальноосвітній школі № 24. Після 9-го класу продовжив навчання у Нікопольському професійному ліцеї № 42, який закінчив у 2013 році за спеціальністю «маляр-штукар».

У жовтні 2013 року вступив на військову службу за контрактом, яку проходив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

З початку російської збройної агресії проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Учасник боїв за Іловайськ та героїчної оборони Донецького аеропорту. У січні 2015-го в аеропорту загинув друг Анатолія розвідник 74 ОРБ Сергій Касьянов, вони товаришували ще з ліцею. Після проходження реабілітації в рамках волонтерського проекту «Творчої Криївки» у Карпатах повернувся на службу, 1 грудня 2016 року переведений у 53-тю бригаду. Планував влітку 2017 року вступати до військового вищого навчального закладу.

Старший солдат, снайпер розвідувального відділення розвідувального взводу 1-ї мотопіхотної роти 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.

1 травня 2017 року, на «Світлодарській дузі», після 17:00 група українських військових потрапила під потужний обстріл поблизу смт Луганське на крайній до бойовиків позиції. Командир мотопіхотного відділення 3-ї роти молодший сержант Юрій Мальков дістав смертельне поранення, — ворожа куля перебила артерію. Йому на допомогу прийшли троє розвідників батальйону, але потрапили у засідку, почали відстрілюватись. У бою загинули сержант Сергій Смірнов і старший солдат Анатолій Біжко, третій розвідник дістав поранення і повернувся живим. Евакуювати тіла загиблих не вдалось через сильну вогневу протидію противника. Передача тіл українській стороні відбулась 6 травня біля м. Щастя, у присутності представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

7 травня із трьома загиблими бійцями попрощались у Дніпрі. Похований 8 травня на міському кладовищі Нікополя.

Мати(Біжко Інга Костянтинівна) померла вісім місяців тому, залишились батько Віктор Біжко, сестра та двоє братів.

Нагороди та відзнаки

• Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Указом Президента України від 8 травня 2015 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (за оборону ДАП).
• Нагрудний знак «За зразкову службу» (відзнака Міноборони).
• Нагрудний знак «Учасник АТО» (відзнака НГШ).

Вшанування пам'яті

6 квітня 2018 року на фасаді Нікопольського професійного ліцеї № 42 відкрили меморіальну дошку загиблому на війні випускнику Анатолію Біжко.

Примітки

1. Ми познайомились в базовому таборі 74, потім реабілітаційна поїздка в Карпати з «Творча Криївка»(рос.)
2. Троє наших хлопців, рятуючи свого пораненого побратима, героїчно загинули в районі Світлодарської дуги [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Міністерство оборони України, 3 травня 2017
3. У 53-й бригаді підтвердили загибель трьох бійців на Світлодарській дузі 1 травня [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Громадське», 4 травня 2017
4. Третю добу представники ОРЛО дають обіцянки та постійно змінюють час передачі тіл загиблих [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 4 травня 2017
5. Тіла загиблих військових, які ціною власного життя врятували пораненого побратима, повернуто на підконтрольну Україні територію [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // МОУ, 6 травня 2017
6. У Дніпрі попрощалися з трьома бійцями [ 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Лиця», 7 травня 2017
7. Попрощалися з трьома бійцями АТО, які загинули на Світлодарській дузі [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Gazeta.ua», 8 травня 2017
8. Нікополь навіки попрощався з героєм. Але: «Ми ще трішечки попрацюємо з цими поганцями». — Анатолій Біжко (відео) [ 3 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Місто Нікополь», 8 травня 2017
9. Указ Президента України від 11 жовтня 2017 року № 318/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
10. Нікополі відкрили меморіальну дошку Анатолію Біжко Відео на YouTube // Организация Прихист, 9 квітня 2018

Джерела

• Біжко Анатолій Вікторович [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Нікополь знову втратив Героя [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // «Місто Нікополь», 7 травня 2017.
• Едуард Фатеєв. З життя пішов 26-ий захисник України, нікопольчанин [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.) // «Репортер», 13 травня 2017.