Битва при Остії (італ. Battaglia di Ostia) — морська битва, що відбулась 849 року біля міста Остія в гирлі річки Тибр між флотами мусульманських завойовників з Південної Італії та християнської ліги, що складалась із Папської держави, та державних утворень, залежних від Візантії — Неаполітанського дуката та герцогств Амальфі, Гаета і Сорренто.
Битва при Остії | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Рафаель Санті Битва при Остії (фреска) | |||||||
Координати: 41°45′ пн. ш. 12°16′ сх. д. / 41.750° пн. ш. 12.267° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Папська держава Ліга Кампанії: | Арабський флот | ||||||
Командувачі | |||||||
Цезар Неаполітанський | Невідомо |
Передумови
Починаючи з 827 року, мусульманські війська халіфату Аглабідів з Північної Африки почали завоювання Сицилії.
У 846 р. емір аглабідської Іфрикії Мухаммед І ібн аль-Аглаб особисто очолив похід на Рим. Захопивши острів Понца і Остію, аглабідський флот піднявся Тибром до самого Рима, розграбувавши усю територію поза межами стін Авреліана, зокрема було пограбовано Ватиканський пагорб і собор Святого Петра. Проти мусульман виступив король Італії Людовик II, але зазнав нищівної поразки, проте спроба штурму римських стін виявилася для арабів невдалою.
Зрештою під тиском Сергія I, герцога Неаполя, та Гі I, герцога Сполето, араби відступили, захопивши велику здобич.
Битва
Через три роки після попереднього успішного рейду, у 849 році в Рим прийшла звістка, що кораблі мусульманського флоту готують новий напад і вже досягли Сардинії. У зв'язку з цим було терміново зібрано флот, що складався з кораблів герцогств Неаполя, Амальфі, Гаети та Сорренто, об’єднаних у Лігу Кампанії, під керівництвом консула , (другого сина неаполітанського герцога Сергія I). В Остію особисто прибув папа Лев IV, який благословив християнський флот перед його відплиттям.
Битва почалась з атаки неаполітанських галер. У розпалі битви на кораблі налетів сильний шторм. Християнський флот встиг благополучно сховатись в гавані Остії, арабські ж судна були здебільшого потоплені або їх викинуло штормом на берег. Після того, як буря змістилась і звільнила район битви, італійським морякам було не важко повернутись і знищити рештки мусульманського флоту.
Наслідки
Перемога у морській битві при Остії поклала початок союзу держав Середньої та Південної Італії та їхній спільній боротьбі з мусульманською навалою з півдня. Взяті в полон під час битви сарацини використовувались папою Левом IV під час будівництва оборонних Леонінських стін навколо Ватикану.
Див. також
Примітки
- Barbara Kreutz (1996). Before the Normans: Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries. University of Pennsylvania Press. ст. 25–28.
Джерела
- Peter Llewellyn: Rome in the Dark Ages. Faber and Faber, London 1970, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Ostiyi ital Battaglia di Ostia morska bitva sho vidbulas 849 roku bilya mista Ostiya v girli richki Tibr mizh flotami musulmanskih zavojovnikiv z Pivdennoyi Italiyi ta hristiyanskoyi ligi sho skladalas iz Papskoyi derzhavi ta derzhavnih utvoren zalezhnih vid Vizantiyi Neapolitanskogo dukata ta gercogstv Amalfi Gaeta i Sorrento Bitva pri OstiyiRafael Santi Bitva pri Ostiyi freska Rafael Santi Bitva pri Ostiyi freska Koordinati 41 45 pn sh 12 16 sh d 41 750 pn sh 12 267 sh d 41 750 12 267Data 849Misce Priberezhna dilyanka morya poblizu Ostiyi Seredzemne moreRezultat Povna peremoga hristiyanskogo flotuStoroni Papska derzhava Liga Kampaniyi Neapol Amalfi Gaeta Sorrento Arabskij flotKomanduvachiCezar Neapolitanskij NevidomoPeredumoviPochinayuchi z 827 roku musulmanski vijska halifatu Aglabidiv z Pivnichnoyi Afriki pochali zavoyuvannya Siciliyi U 846 r emir aglabidskoyi Ifrikiyi Muhammed I ibn al Aglab osobisto ocholiv pohid na Rim Zahopivshi ostriv Ponca i Ostiyu aglabidskij flot pidnyavsya Tibrom do samogo Rima rozgrabuvavshi usyu teritoriyu poza mezhami stin Avreliana zokrema bulo pograbovano Vatikanskij pagorb i sobor Svyatogo Petra Proti musulman vistupiv korol Italiyi Lyudovik II ale zaznav nishivnoyi porazki prote sproba shturmu rimskih stin viyavilasya dlya arabiv nevdaloyu Zreshtoyu pid tiskom Sergiya I gercoga Neapolya ta Gi I gercoga Spoleto arabi vidstupili zahopivshi veliku zdobich BitvaCherez tri roki pislya poperednogo uspishnogo rejdu u 849 roci v Rim prijshla zvistka sho korabli musulmanskogo flotu gotuyut novij napad i vzhe dosyagli Sardiniyi U zv yazku z cim bulo terminovo zibrano flot sho skladavsya z korabliv gercogstv Neapolya Amalfi Gaeti ta Sorrento ob yednanih u Ligu Kampaniyi pid kerivnictvom konsula drugogo sina neapolitanskogo gercoga Sergiya I V Ostiyu osobisto pribuv papa Lev IV yakij blagosloviv hristiyanskij flot pered jogo vidplittyam Bitva pochalas z ataki neapolitanskih galer U rozpali bitvi na korabli naletiv silnij shtorm Hristiyanskij flot vstig blagopoluchno shovatis v gavani Ostiyi arabski zh sudna buli zdebilshogo potopleni abo yih vikinulo shtormom na bereg Pislya togo yak burya zmistilas i zvilnila rajon bitvi italijskim moryakam bulo ne vazhko povernutis i znishiti reshtki musulmanskogo flotu NaslidkiPeremoga u morskij bitvi pri Ostiyi poklala pochatok soyuzu derzhav Serednoyi ta Pivdennoyi Italiyi ta yihnij spilnij borotbi z musulmanskoyu navaloyu z pivdnya Vzyati v polon pid chas bitvi saracini vikoristovuvalis papoyu Levom IV pid chas budivnictva oboronnih Leoninskih stin navkolo Vatikanu Div takozhBitva pri Garilyao 915 PrimitkiBarbara Kreutz 1996 Before the Normans Southern Italy in the Ninth and Tenth Centuries University of Pennsylvania Press st 25 28 DzherelaPeter Llewellyn Rome in the Dark Ages Faber and Faber London 1970 ISBN 0 571 08972 0