Артемов Павло Петрович

Павло Петрович Артемов (1917, Бородіно — 26 березня 1944, Миколаїв) — радянський військовослужбовець, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу, автоматник 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської Військово-морської бази Чорноморського флоту, молодший сержант.

Артемов Павло Петрович
Народження	1917 Бородіно, ^d, Курська губернія, Російська імперія
Смерть	26 березня 1944(1944-03-26) Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Поховання	Сквер 68-ми десантників
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Рід військ	ВМФ СРСР
Роки служби	1939—1944
Звання	молодший сержант
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артемов.

Біографія

Павло Петрович народився 1917 року в селі Бородіно (нині — Курської області) в родині російського селянина. Початкову освіту здобув. До призову до лав збройних сил працював у колгоспі.

У 1939 році був призваний до лав Червоної Армії, служив у Військово-Морських Силах. Участь у Німецько-радянській війні брав із 1943 року.

У квітні 1943 року молодший сержант Артемов був зарахований до роти автоматників 384-й батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, і восени того ж року брав участь у десантних операціях зі , звільнення Таганрога, Маріуполя та Осипенко. У вересні 1943 року за відмінне виконання бойових завдань командування в боях за визволення міста Маріуполя був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.

У другій половині березня 1944 року увійшов до складу десантної групи під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Федоровича Ольшанського. Завданням десанту було полегшення фронтального удару радянських військ в ході визволення міста Миколаєва, що був частиною Одеської операції. Після висадки в морському порту Миколаєва загін протягом двох діб відбив 18 атак противника, знищивши близько 700 гітлерівців. П. П. Артемов героїчно загинув у бою.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому відвагу і геройство молодшому сержанту Павлу Петровичу Артемову було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороди

• Золота Зірка Героя Радянського Союзу
• Орден Леніна
• Орден Слави 3-го ступеня

Пам'ять

• Похований у братській могилі в місті Миколаєві (Україна) у Сквері імені 68-ми Десантників.
• Там же на честь Героїв відкрито Народний музей бойової слави моряків-десантників, споруджений пам'ятник.

Література

• Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
• Жигалов І. М. Флотская доблесть. — М. 1983.
• Морская доблесть. — М. 1982.
• Медведев Н. Я. Нас было 68 / Литературная запись Ивана Жигалова. — Издание переработанное и дополненное. — М. : ДОСААФ, 1966. — 50 000 экз.
• Божаткин М. И. Десант принимает бой. — Николаев: Возможности Киммерии, 1998. — 379 с. — ББК СТ 63.3(4УКР-4МИК).
• Морская доблесть / составители Ю. И. Чернов, А. А. Воронин. — М. : Воениздат, 1982. — 206 с. — 65 000 экз. — ББК 359.75(09) + 3КСМ.

Посилання

• Артемов Павло Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).