STS 90 25 й космічний політ шатла Колумбія який почався 17 квітня 1998 року Астронавти провели в космосі близько 15 діб

STS-90 — 25-й космічний політ шатла «Колумбія», який почався 17 квітня 1998 року. Астронавти провели в космосі близько 15 діб і успішно приземлилися на космодромі Космічного центру імені Кеннеді 3 травня 1998 року.

STS-90

Космічний корабель

Колумбія

Тип космічного корабля

Космічний човник

Екіпаж

7

Місце запуску

Космічний центр імені Кеннеді СК-39Бі (англ. 39B)

Дата запуску

17 квітня 1998 18:19 UTC

Місце посадки

Космічний центр імені Кеннеді Об'єкт посадки, доріжка 33

Дата посадки

3 травня 1998 16:09 UTC

Тривалість польоту

15 діб 21 година 50 хвилин 58 секунд

Апогей

274 км км

Перигей

247 км км

Орбітальний період

89,7 хв

Нахил орбіти

39 градусів

Пройдено відстань

10 млн км км

Пов'язані місії

Попередня місія	Наступна місія
STS-89	STS-91

Екіпаж

(НАСА) (англ. Richard A. Searfoss) (3) — командир.
(НАСА) Скотт Дуглас Альтман (англ. Scott D. Altman) (1) — пілот.
(НАСА) (англ. Richard M. Linnehan) (2) — фахівець польоту.
(НАСА) (англ. Kathryn P. Hire) (1) — фахівець польоту.
(КАА) Давид Рис Вільямс (англ. Dafydd Williams) (1) — фахівець польоту.
(НАСА) Джей Кларк Бакі (англ. Jay C. Buckey) (1) — фахівець з корисного навантаження.
(НАСА) (англ. James А. Pawelczyk) (1) — фахівець з корисного навантаження.

Дублерний екіпаж

(НАСА)
(JAXA) (向井千秋)

Параметри польоту

Маса апарата при посадці — 105 462 кг.
Вантажопідйомність — 10 788 кг.
Перигей — 247 км.
Апогей — 274 км.
Нахил орбіти — 39,0°.
Орбітальний період — 89,7 хв.

Опис польоту

Виконувалися наукові експерименти в багаторазовій космічній лабораторії «Спейслеб».

Моменти місії

Нейролаб — модуль Спейслеб для вивчення впливу мікрогравітації на нервову систему. Цілями Нейролаб є вивчення і покращення розуміння механізмів, відповідальних за неврологічні та поведінкові зміни в космосі. Зокрема, експерименти вивчали адаптацію вестибулярного апарату і синдром космічної адаптації, адаптацію центральної нервової системи та шляхи, які контролюють здатність відчувати положення при відсутності сили тяжіння, а також вплив мікрогравітації на розвиток нервової системи.

Місія була спільним заходом шести космічних агентств і семи дослідницьких агентств США. Команда дослідників з дев'яти країн мала виконати 31 дослідження в умовах космічної мікрогравітації. У цій місії брали участь шість інститутів Національного інституту охорони здоров'я США, Національний науковий фонд і Управління військово-морських досліджень, а також космічні агентства Канади, Франції, Німеччини та Японії, і Європейське космічне агентство.

26 цільових експериментів у Нейролабі вивчали нервову систему — одну з найскладніших і найменш вивчених частин людського тіла. Основними завданнями були фундаментальні дослідження у сфері нейронауки, збільшення розуміння розвитку і функціонування нервової системи в космосі. Піддослідними були щури, миші, цвіркуни, равлики, два види риб і члени екіпажу. Більшість експериментів виконувалась у герметичному модулі Спейслеб, розташованому у вантажному відсіку Колумбії. Це був 16-й і останній політ розробленого ЄКА модуля Спейслеб, хоча піддони Спейслеб і далі будуть використовуватися на Міжнародній космічній станції.

Дослідження відбулись за планом, крім дослідження новонароджених ссавців, який довелось припинити через несподівано високу смертність новонароджених щурів на борту.

Іншими корисними навантаженнями були: експеримент з впливу вібрації на шатл (англ. Shuttle Vibration Forces experiment), біореактор демонстраційна система-04 (англ. Bioreactor Demonstration System-04), а також три каністри спеціальної короткострокової експозиції (англ. Get-Away Special, GAS).

STS-90 була першою місією у якій випробувалась для зміни орбіти.

Троє космонавтів (Вільямс, Павелчік і Баклі) з'явились у канадському телесеріалі «Популярна механіка для дітей». Після тижня польоту, спільно з інженерами на землі, екіпаж використав алюмінієву стрічку, щоб зробити обхідний трубопровід навколо ненадійного клапана у системі регенаративного видалення діоксиду вуглецю (англ. Regenerative Carbon Dioxide Removal System), який міг перервати місію.

Управління польотом вирішило не продовжувати політ на один день, оскільки наукова спільнота повідомила, що в розширенні польоту не було необхідності і після запланованої посадки в неділю 3 травня очікувалось погіршення погодних умов.

Фахівець польоту стала першим співробітником Космічного центру Кеннеді, яка стала кандидатом у космонавти.

STS-90 був першим відомим польотом шатла з кажаном у твердопаливному прискорювачі. При польоті STS-119 також постраждав кажан.

Примітки

(3)-цифра в дужках вказує кількість польотів, зокрема описуваний, виконаних членом екіпажу
. Архів оригіналу за 20 березня 2009. Процитовано 23 вересня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Опис місії на сайті НАСА [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.]
STS-90 Відеоархів [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Сторінка НАСА [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] (3)-цифра в дужках вказує кількість польотів, зокрема описуваний, виконаних членом екіпажу

[2] . Архів оригіналу за 20 березня 2009. Процитовано 23 вересня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()