Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Гаврилович Васильєв Чечель 25 червня 1870 Одеса 17 лютого 1920 Румунське королівство генерал майор Р І А Начальник

Васильєв-Чечель Петро Гаврилович

Васильєв-Чечель Петро Гаврилович

Петро Гаврилович Васильєв-Чечель (25 червня 1870, Одеса — †17 лютого 1920, Румунське королівство) — генерал-майор Р. І. А. Начальник 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії та, згодом, військових шкіл Дієвої армії УНР.

Петро Гаврилович Васильєв-Чечель
image Генерал-майор
image Генерал-хорунжий
image
Загальна інформація
Народження25 червня 1870(1870-06-25)
м. Одеса, Херсонська губернія, image Російська імперія
Смерть17 лютого 1920(1920-02-17) (49 років)
с. Раскойци, Румунське королівство
Військова служба
Приналежністьimage УНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
начальник 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії
Нагороди та відзнаки
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

У складі Російської імператорської армії

Закінчив 4-й Московський корпус, 3-тє військове Олександрівське училище (1892), вийшов прапорщиком до 15-го стрілецького полку (Одеса), у складі якого брав участь у поході на Далекий Схід у 1905 р. Закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 2-м розрядом. З 6 грудня 1910 р. — полковник.

Напередодні війни викладав в Одеському військовому училищі. У 1914 р. — командир 195-го піхотного Оровайського полку. З 4 березня 1915 р. — комендант штаб-квартири 11-ї армії. З 19 серпня 1915 р. — командир 52-го піхотного Віленського полку. З початку 1917 р. — начальник Одеського військового училища, генерал-майор. Був нагороджений Георгіївською зброєю (за бій 26, 27 та 29 серпня 1914 р.).

З осені 1917 р. — начальник 78-ї (українізованої) пішої дивізії. Під час наступу австро-угорських військ у лютому 1918 р. під Камянцем-Подільським потрапив у полон.

На службі УНР

Полоненого Васильєва-Чечеля відправлено до табору військовополонених українців у Фрайштадті, де тоді почала формуватися 1-ша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія.

Згодом виїхав до Києва. З 1 жовтня 1918 р. до 18 листопада 1918 р — начальник 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії Армії Української Держави, згодом — начальник Полтавської пішої юнацької школи.

З березня 1919 р. — начальник Спільної юнацької школи у Камянці-Подільському (згодом — у Луцьку), що формувалася з решток Чугуївської, Полтавської, 2-ї Київської піших юнацьких, Київської гарматної та Інструкторської шкіл. 16 травня 1919 р. разом зі складом школи потрапив у Луцьку до польського полону.

Часи у Добровольчій армії

У вересні 1919 р. повернувся з полону, але одразу перейшов до Збройних Сил Півдня Росії.

Від 13 вересня 1919 року в резерві чинів військ Новоросійської області. Начальник гарнізону м. Овідіополь, Одеської повіту, Херсонської губернії (грудень 1919 — 08 лютого 1920).

Командир Овідіопольського загону військ Новоросійської області (08 лютого — 17 лютого 1920). До складу загону увійшли залишки гарнізону Одеси та інші частини ЗСПР, що раніше відступили до міста, а також загони добровольців полковника Стесселя і генерала Мартинова, сформовані в Одесі для захисту міста від більшовиків. До його загону приєднались представники цивільних установ, поранені, сім'ї офіцерів, іноземці та близько 600 кадетів Одеського кадетського корпусу (більшість з молодших класів). Всього коло 16 000 осіб, але з них здатних носити зброю було не більше 3000.

Загін відступав до румунського кордону, однак спроби перейти кордон зустрічали збройну відсіч румунських військ. Румуни не пустили до себе навіть колону кадетів, що прямувала до них по льоду через Дністер поблизу Аккерману, обстрілявши її артилерійським вогнем. Загін став пробиватися до Поділля, де була можливість з'єднатися з українськими чи польськими військами. З боями, без зупинок, загін дійшов до залізниці Роздільна-Тирасполь.

Вдруге спробували перейти румунський кордон. Перейшовши 17 лютого 1920 Дністер, загін увійшов в молдавське село Раскойци. Румуни обстріляли село і змусили загін повернутися назад. Залишки загону (бл. 12 000 осіб), втративши сотні людей від атак червоної кінноти Г. І. Котовського, загороджувального вогню румунських військ і мародерів з місцевих жителів, капітулювали. Васильєв-Чечель покінчив із собою 4 лютого 1920 року поблизу села Раскойци (нині Придністровська Молдавська Республіка). Разом з ним покінчили з собою багато офіцерів, віддавши перевагу смерті над полоном.

Література

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
  • Паталах О. Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон: Надднпіпряночка, 2009. — 200 с.
  • ЦДАВОУ. — ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 22. — С. 853—854
  • Список полковникам на 1914. — СПб. — 1914. — С. 879
  • Дубрівний П. Сірожупанники//За Державність. — Торонто. — 1964. — Ч. 10. — С. 65-66
  • Прохода В. Записки до історії Сірих (Сірожупанників)//За Державність. — Каліш. — 1929. — № 1. — С. 82-83.
  • Волков С. В. Возрожденные полки Русской армии в Белой борьбе на юге России. — Москва: Центрполиграф, 2002. — С.466.

Посилання

  • Петро Гаврилович Васильєв (Васильєв-Чечель)
  • Росселевич А. М. Відступ Одеського кадетського корпусу на румунський кордон у 1920 році (рос) [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Gavrilovich Vasilyev Chechel 25 chervnya 1870 Odesa 17 lyutogo 1920 Rumunske korolivstvo general major R I A Nachalnik 1 yi kozacko strileckoyi Sirozhupannoyi diviziyi ta zgodom vijskovih shkil Diyevoyi armiyi UNR Petro Gavrilovich Vasilyev Chechel General major General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya25 chervnya 1870 1870 06 25 m Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert17 lyutogo 1920 1920 02 17 49 rokiv s Raskojci Rumunske korolivstvoVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyanachalnik 1 yi kozacko strileckoyi Sirozhupannoyi diviziyiNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya U skladi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Zakinchiv 4 j Moskovskij korpus 3 tye vijskove Oleksandrivske uchilishe 1892 vijshov praporshikom do 15 go strileckogo polku Odesa u skladi yakogo brav uchast u pohodi na Dalekij Shid u 1905 r Zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za 2 m rozryadom Z 6 grudnya 1910 r polkovnik Naperedodni vijni vikladav v Odeskomu vijskovomu uchilishi U 1914 r komandir 195 go pihotnogo Orovajskogo polku Z 4 bereznya 1915 r komendant shtab kvartiri 11 yi armiyi Z 19 serpnya 1915 r komandir 52 go pihotnogo Vilenskogo polku Z pochatku 1917 r nachalnik Odeskogo vijskovogo uchilisha general major Buv nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu za bij 26 27 ta 29 serpnya 1914 r Z oseni 1917 r nachalnik 78 yi ukrayinizovanoyi pishoyi diviziyi Pid chas nastupu avstro ugorskih vijsk u lyutomu 1918 r pid Kamyancem Podilskim potrapiv u polon Na sluzhbi UNR Polonenogo Vasilyeva Chechelya vidpravleno do taboru vijskovopolonenih ukrayinciv u Frajshtadti de todi pochala formuvatisya 1 sha kozacko strilecka Sirozhupanna diviziya Zgodom viyihav do Kiyeva Z 1 zhovtnya 1918 r do 18 listopada 1918 r nachalnik 1 yi kozacko strileckoyi Sirozhupannoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi zgodom nachalnik Poltavskoyi pishoyi yunackoyi shkoli Z bereznya 1919 r nachalnik Spilnoyi yunackoyi shkoli u Kamyanci Podilskomu zgodom u Lucku sho formuvalasya z reshtok Chuguyivskoyi Poltavskoyi 2 yi Kiyivskoyi pishih yunackih Kiyivskoyi garmatnoyi ta Instruktorskoyi shkil 16 travnya 1919 r razom zi skladom shkoli potrapiv u Lucku do polskogo polonu Chasi u Dobrovolchij armiyi U veresni 1919 r povernuvsya z polonu ale odrazu perejshov do Zbrojnih Sil Pivdnya Rosiyi Vid 13 veresnya 1919 roku v rezervi chiniv vijsk Novorosijskoyi oblasti Nachalnik garnizonu m Ovidiopol Odeskoyi povitu Hersonskoyi guberniyi gruden 1919 08 lyutogo 1920 Komandir Ovidiopolskogo zagonu vijsk Novorosijskoyi oblasti 08 lyutogo 17 lyutogo 1920 Do skladu zagonu uvijshli zalishki garnizonu Odesi ta inshi chastini ZSPR sho ranishe vidstupili do mista a takozh zagoni dobrovolciv polkovnika Stesselya i generala Martinova sformovani v Odesi dlya zahistu mista vid bilshovikiv Do jogo zagonu priyednalis predstavniki civilnih ustanov poraneni sim yi oficeriv inozemci ta blizko 600 kadetiv Odeskogo kadetskogo korpusu bilshist z molodshih klasiv Vsogo kolo 16 000 osib ale z nih zdatnih nositi zbroyu bulo ne bilshe 3000 Zagin vidstupav do rumunskogo kordonu odnak sprobi perejti kordon zustrichali zbrojnu vidsich rumunskih vijsk Rumuni ne pustili do sebe navit kolonu kadetiv sho pryamuvala do nih po lodu cherez Dnister poblizu Akkermanu obstrilyavshi yiyi artilerijskim vognem Zagin stav probivatisya do Podillya de bula mozhlivist z yednatisya z ukrayinskimi chi polskimi vijskami Z boyami bez zupinok zagin dijshov do zaliznici Rozdilna Tiraspol Vdruge sprobuvali perejti rumunskij kordon Perejshovshi 17 lyutogo 1920 Dnister zagin uvijshov v moldavske selo Raskojci Rumuni obstrilyali selo i zmusili zagin povernutisya nazad Zalishki zagonu bl 12 000 osib vtrativshi sotni lyudej vid atak chervonoyi kinnoti G I Kotovskogo zagorodzhuvalnogo vognyu rumunskih vijsk i maroderiv z miscevih zhiteliv kapitulyuvali Vasilyev Chechel pokinchiv iz soboyu 4 lyutogo 1920 roku poblizu sela Raskojci nini Pridnistrovska Moldavska Respublika Razom z nim pokinchili z soboyu bagato oficeriv viddavshi perevagu smerti nad polonom LiteraturaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Patalah O Vidlunnya Velikogo Stepu Istoriya Pivnichnogo Prichornomor ya v osobah Herson Naddnpipryanochka 2009 200 s CDAVOU f 1078 Op 2 Spr 22 S 853 854 Spisok polkovnikam na 1914 SPb 1914 S 879 Dubrivnij P Sirozhupanniki Za Derzhavnist Toronto 1964 Ch 10 S 65 66 Prohoda V Zapiski do istoriyi Sirih Sirozhupannikiv Za Derzhavnist Kalish 1929 1 S 82 83 Volkov S V Vozrozhdennye polki Russkoj armii v Beloj borbe na yuge Rossii Moskva Centrpoligraf 2002 S 466 PosilannyaPetro Gavrilovich Vasilyev Vasilyev Chechel Rosselevich A M Vidstup Odeskogo kadetskogo korpusu na rumunskij kordon u 1920 roci ros 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ