Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Осоїд євразійський (Pernis apivorus) — вид хижих птахів родини яструбових. Птах середніх розмірів, розмах крил близько 1,2 м. Гніздиться по всій території Європи та західної Азії, на зиму мігрує до тропічної Африки. В Україні гніздовий перелітний птах. Свою назву осоїд отримав через те, що руйнує гнізда ос і поїдає їхніх личинок.
| Осоїд євразійський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Яструбоподібні (Accipitriformes) |
| Родина: | Яструбові (Accipitridae) |
| Рід: | Осоїд (Pernis) |
| Вид: | Осоїд євразійський (P. apivorus) |
| Біноміальна назва | |
| Pernis apivorus (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Ареал P. apivorus Гніздування Зимування Шляхи міграції | |
Зовнішній вигляд та визначення в природі
Осоїд — хижий птах середніх розмірів, з маленькою і вузькою головою. Надбрівні дуги не виражені. Дзьоб невеликий, довкола нього шкіру покривають жорсткі заокруглені пір'їни. Очі яскраво-жовті. Забарвлення нижньої сторони тіла суттєво варіює — від дуже світлого, майже білого, з рідкими довгастими чорно-бурими плямами до бурого з поперечними білими смужками (у деяких особин перехідного забарвлення наявність бурих і білих тонів зрівноважена і їхній низ забарвлений у вигляді почергових бурих і білих смуг, причому бурі смуги на грудях утворюють основний фон). Забарвлення спини і крил варіюють від світло-бурого до однотонного темно-бурого, причому у птахів зі світлим забарвленням низу, як правило, світлі плями присутні і на забарвленні верху крил, а на верхній частині хвоста помітні смуги. У темнозабарвлених птахів голова однотонна зі спиною або злегка блакитного забарвлення, особливо в області передньої частини, у світло забарвлених птахів — світла з темними полями довкола очей і на потилиці, іноді повністю білувата. Хвіст відносно довгий і широкий. Видоспецифічне забарвлення хвоста: три чітких темних смуги, одна широка на вершині рульових і дві більш вузькі ближче до основи хвоста, причому при виді зверху видно всі три смуги, а коли птаха в польоті при виді знизу третя смуга іноді частково прихована нижніми закриваючими хвоста. На крилі знизу крупні темні плями в більшості птахів утворюють декілька смуг вздовж крила.
Самці від самок практично не відрізняються, хоча звичайно самці зверху більш сірого забарвлення.
Маса 0,5—1,0 кг, довжина — 52—60 см, крило самців — 38,6—43,5 см, самок — 39,8—44,7 см, розмах — 135–150 см.
Молоді осоїди за загальним забарвленням оперення дещо темніші, ніж дорослі, зі світлою головою. Часто на спині мають світлі плями. Темна смуга скраю крила ширша, ніж у дорослих птахів і менш чітка, смугастість низу тіла, як правило, більш виражена.
Пуховики в першому вбранні шовковисті, білі, часто з жовтуватим переливом спинної частини, в другому вбранні сіруваті.
У польоті, голова осоїда витягнута, крила трішки звужені на кінцях, розташовані в горизонтальній площині. Часто крила трішки зігнуті в плечах, але при цьому їхній протилежний край прямий. В загальному, силует досить видоспецифічний і по своїй будові займає проміжне положення між канюками і яструбами.
Характерний шлюбний політ самця — він складається з крутих підйомів і пікірувань з криками, причому перед пікіруванням птаха мов би зависає на декілька секунд швидко тріпочучи крилами над спиною.
Від звичайних канюків у польоті відрізняється смугастістю, а також більш витягнутою головою, формою крил і їх посадкою (тримає їх прямо в горизонтальній площині, а не V-подібно), від східного осоїда (Pernis ptilorhynchus) — темною плямою на згині нижньої частини крила, відсутністю темної підковоподібної плями на горлі, в ряді випадків, кількістю смуг на хвості, від змієїда темної морфи — меншими розмірами, світлою головою, темними плямами на згинах крила і розташуванням смуг на хвості (у змієїда три смуги на хвості розташовані на однаковій відстані одна від одної), від змієїда світлої морфи — окрім меншого розміру, більш контрастним забарвленням з наявністю смуг і темних плям на згині крила.
Голос — голосний протяжний свист, який повторюється з перервами 40—80 с.
Місця існування
Осоїд — дендрофіл, який заселяє виключно лісову зону. В лісостепу гніздиться тільки в достатньо великих острівних або заплавних лісах. На північ проникає до північної тайги, де є дуже рідкісним.
Для гніздування надає перевагу хвойним породам або більш густим лісам, якщо вони листяні з мозаїкою невеликих відкритих галявин.
В мішаних лісах з наявністю ялин, старається гніздитися на ділянках, багатих на ялини, а при відсутності останніх тяжіє до соснових ділянок. Чистих березових або осикових лісів уникає.
Гніздування
Гнізда влаштовує на деревах в середині чи верхній частині крони. При можливості старається побудувати гніздо подалі від стовбура на 1-2 м, на потужних бокових гілках — так, щоб гніздо було добре закрите звисаючими зверху і збоку гілками. У південних районах ареалу дуже часто займає гнізда інших хижих птахів — канюка і великого яструба.
Гнізда робить з достатньо тонких гілок. Лоток вистилає свіжим листям. По краях гнізда завжди викладаються свіжими гілочками.
На відміну від канюка і великого яструба терміни розмноження осоїда пізніші на місяць.
У кладці 2 яйця. Забарвлення яєць руде або світло-коричневе з інтенсивними, яскравими темно-коричневими плямами різної інтенсивності, які іноді майже повністю закривають основний фон.
Відстань між гніздами різних пар в щільних угрупуваннях становить 0,5-3 км, в середньому 1,5 км, в менш насичених — 3-10 км, в середньому 5 км. Осоїд — достатньо звичайний вид лісової зони, але через свою скритність його практично завжди недораховують.
Харчування
Осоїд — ентомофаг, який живиться личинками земляних ос і джмелів. Основний спосіб полювання — вистежування трас польоту ос до місця, де сховане їхнє гніздо. Іноді батьки приносять в гніздо жаб. Інша здобич — жуки, пташенята і поршки дрібних птахів, мишоподібні гризуни, ящірки тощо в раціоні осоїда трапляються випадково.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
Література
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. Том 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pernis apivorus |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osoyid yevrazijskij Pernis apivorus vid hizhih ptahiv rodini yastrubovih Ptah serednih rozmiriv rozmah kril blizko 1 2 m Gnizditsya po vsij teritoriyi Yevropi ta zahidnoyi Aziyi na zimu migruye do tropichnoyi Afriki V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Svoyu nazvu osoyid otrimav cherez te sho rujnuye gnizda os i poyidaye yihnih lichinok Osoyid yevrazijskijOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Osoyid Pernis Vid Osoyid yevrazijskij P apivorus Binomialna nazvaPernis apivorus Linnaeus 1758 Areal P apivorus Gnizduvannya Zimuvannya Shlyahi migraciyiZovnishnij viglyad ta viznachennya v prirodiOsoyid hizhij ptah serednih rozmiriv z malenkoyu i vuzkoyu golovoyu Nadbrivni dugi ne virazheni Dzob nevelikij dovkola nogo shkiru pokrivayut zhorstki zaokrugleni pir yini Ochi yaskravo zhovti Zabarvlennya nizhnoyi storoni tila suttyevo variyuye vid duzhe svitlogo majzhe bilogo z ridkimi dovgastimi chorno burimi plyamami do burogo z poperechnimi bilimi smuzhkami u deyakih osobin perehidnogo zabarvlennya nayavnist burih i bilih toniv zrivnovazhena i yihnij niz zabarvlenij u viglyadi pochergovih burih i bilih smug prichomu buri smugi na grudyah utvoryuyut osnovnij fon Zabarvlennya spini i kril variyuyut vid svitlo burogo do odnotonnogo temno burogo prichomu u ptahiv zi svitlim zabarvlennyam nizu yak pravilo svitli plyami prisutni i na zabarvlenni verhu kril a na verhnij chastini hvosta pomitni smugi U temnozabarvlenih ptahiv golova odnotonna zi spinoyu abo zlegka blakitnogo zabarvlennya osoblivo v oblasti perednoyi chastini u svitlo zabarvlenih ptahiv svitla z temnimi polyami dovkola ochej i na potilici inodi povnistyu biluvata Hvist vidnosno dovgij i shirokij Vidospecifichne zabarvlennya hvosta tri chitkih temnih smugi odna shiroka na vershini rulovih i dvi bilsh vuzki blizhche do osnovi hvosta prichomu pri vidi zverhu vidno vsi tri smugi a koli ptaha v poloti pri vidi znizu tretya smuga inodi chastkovo prihovana nizhnimi zakrivayuchimi hvosta Na krili znizu krupni temni plyami v bilshosti ptahiv utvoryuyut dekilka smug vzdovzh krila Samci vid samok praktichno ne vidriznyayutsya hocha zvichajno samci zverhu bilsh sirogo zabarvlennya Masa 0 5 1 0 kg dovzhina 52 60 sm krilo samciv 38 6 43 5 sm samok 39 8 44 7 sm rozmah 135 150 sm Molodi osoyidi za zagalnim zabarvlennyam operennya desho temnishi nizh dorosli zi svitloyu golovoyu Chasto na spini mayut svitli plyami Temna smuga skrayu krila shirsha nizh u doroslih ptahiv i mensh chitka smugastist nizu tila yak pravilo bilsh virazhena Puhoviki v pershomu vbranni shovkovisti bili chasto z zhovtuvatim perelivom spinnoyi chastini v drugomu vbranni siruvati U poloti golova osoyida vityagnuta krila trishki zvuzheni na kincyah roztashovani v gorizontalnij ploshini Chasto krila trishki zignuti v plechah ale pri comu yihnij protilezhnij kraj pryamij V zagalnomu siluet dosit vidospecifichnij i po svoyij budovi zajmaye promizhne polozhennya mizh kanyukami i yastrubami Harakternij shlyubnij polit samcya vin skladayetsya z krutih pidjomiv i pikiruvan z krikami prichomu pered pikiruvannyam ptaha mov bi zavisaye na dekilka sekund shvidko tripochuchi krilami nad spinoyu Vid zvichajnih kanyukiv u poloti vidriznyayetsya smugastistyu a takozh bilsh vityagnutoyu golovoyu formoyu kril i yih posadkoyu trimaye yih pryamo v gorizontalnij ploshini a ne V podibno vid shidnogo osoyida Pernis ptilorhynchus temnoyu plyamoyu na zgini nizhnoyi chastini krila vidsutnistyu temnoyi pidkovopodibnoyi plyami na gorli v ryadi vipadkiv kilkistyu smug na hvosti vid zmiyeyida temnoyi morfi menshimi rozmirami svitloyu golovoyu temnimi plyamami na zginah krila i roztashuvannyam smug na hvosti u zmiyeyida tri smugi na hvosti roztashovani na odnakovij vidstani odna vid odnoyi vid zmiyeyida svitloyi morfi okrim menshogo rozmiru bilsh kontrastnim zabarvlennyam z nayavnistyu smug i temnih plyam na zgini krila Golos golosnij protyazhnij svist yakij povtoryuyetsya z perervami 40 80 s Miscya isnuvannyaOsoyid dendrofil yakij zaselyaye viklyuchno lisovu zonu V lisostepu gnizditsya tilki v dostatno velikih ostrivnih abo zaplavnih lisah Na pivnich pronikaye do pivnichnoyi tajgi de ye duzhe ridkisnim Dlya gnizduvannya nadaye perevagu hvojnim porodam abo bilsh gustim lisam yaksho voni listyani z mozayikoyu nevelikih vidkritih galyavin V mishanih lisah z nayavnistyu yalin starayetsya gnizditisya na dilyankah bagatih na yalini a pri vidsutnosti ostannih tyazhiye do sosnovih dilyanok Chistih berezovih abo osikovih lisiv unikaye GnizduvannyaYajce osoyida Gnizda vlashtovuye na derevah v seredini chi verhnij chastini kroni Pri mozhlivosti starayetsya pobuduvati gnizdo podali vid stovbura na 1 2 m na potuzhnih bokovih gilkah tak shob gnizdo bulo dobre zakrite zvisayuchimi zverhu i zboku gilkami U pivdennih rajonah arealu duzhe chasto zajmaye gnizda inshih hizhih ptahiv kanyuka i velikogo yastruba Gnizda robit z dostatno tonkih gilok Lotok vistilaye svizhim listyam Po krayah gnizda zavzhdi vikladayutsya svizhimi gilochkami Na vidminu vid kanyuka i velikogo yastruba termini rozmnozhennya osoyida piznishi na misyac U kladci 2 yajcya Zabarvlennya yayec rude abo svitlo korichneve z intensivnimi yaskravimi temno korichnevimi plyamami riznoyi intensivnosti yaki inodi majzhe povnistyu zakrivayut osnovnij fon Vidstan mizh gnizdami riznih par v shilnih ugrupuvannyah stanovit 0 5 3 km v serednomu 1 5 km v mensh nasichenih 3 10 km v serednomu 5 km Osoyid dostatno zvichajnij vid lisovoyi zoni ale cherez svoyu skritnist jogo praktichno zavzhdi nedorahovuyut HarchuvannyaOsoyid entomofag yakij zhivitsya lichinkami zemlyanih os i dzhmeliv Osnovnij sposib polyuvannya vistezhuvannya tras polotu os do miscya de shovane yihnye gnizdo Inodi batki prinosyat v gnizdo zhab Insha zdobich zhuki ptashenyata i porshki dribnih ptahiv mishopodibni grizuni yashirki tosho v racioni osoyida traplyayutsya vipadkovo PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X LiteraturaZubarovskij V M Fauna Ukrainy Tom 5 Ptahi Vip 2 Hizhi ptahi K Naukova dumka 1977 322 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pernis apivorusCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2020