Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Roman — румунський виробник вантажних автомобілів.
 | |
| Тип | Приватне підприємство |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
| Галузь | Автомобілебудування |
| Засновано | 1921 |
| Штаб-квартира | м. Брашов, Румунія |
| Попередні назви | Steagul Roșu |
| Продукція | Вантажні автомобілі |
| Операційний прибуток (EBIT) | ▼€79.8 million (2017) |
| roman.ro | |
 Roman у Вікісховищі | |
Знаходиться у м. Брашові. Історію веде з 1921 р. від заводу по ремонту залізничного рухомого складу (ROLMOC), автовиробника MARTA. При соціалізмі називався «Червоний прапор» (рум. «Steagul Roșu»).
На даний момент компанія перебуває в процедурі банкрутства.
Історія (до 1969 року)
Старовинний Брашов — один з десяти найбільших міст Румунії — за свою більш ніж восьмистолітню історію неоднократно змінював назви. Заснований у ХІІІ ст. вихідцями із Саксонії під назвою Корона, був він і Браско, і Брассо, і Стефанополісом, і Кронштадтом, і навіть Орашул–Сталін у честь радянського вождя. Належало місто королівству Угорщині, що входила в склад Австро–угорської імперії, князівству Семиграддя, а з 1920 р. перейшло до Румунії.
Гірські ремесла у Південній Трансильванії розвивались з XVI ст., коли там виявили поклади мідної руди. Розвиток металургії до початку ХХ ст. та потреба у кваліфікованій робочій силі поступово перетворили глухий Кронштадт у промисловий центр Королівства Румунії. Високий рівень освіти населення у порівнянні з сусідніми жудецями (рум. judeţ — повіт, адміністративно–територіальна одиниця в Румунії) дозволив без проблем на базі наявних цехів на початку ХХ ст. запустити підприємство ROLMOC (румунські локомотиви).
Створений 4 січня 1921 р. завод по ремонту залізничного рухомого складу (німецькі, австрійські паровози та вантажні вагони) почав випуск провіантних візків та водонагрівальних котлів для залізниць та армії. Однак через десять років після запуску в підприємства ROLMOC з'явились труднощі, а у 1935 р. воно було об'єднане з машинобудівним підприємством Astra Vagoane Calatori з міста Арад, після чого стало йменуватись Astra — Prima Fabrica de Vagoane si Motoare, Societate Anonima.
Завод Astra вже мав автомобільне минуле. В австро–угорські часи він називався Magyar Automobil Részvény Társaság Arad (MARTA), у 1909–1912 рр. випускав легкові машини марки MARTA по ліцензії американської компанії Westinghouse та вантажівки, після чого завод перейшов у власність фірми Austro–Daimler. Всього до 1914 р. у м. Арад було виготовлено близько 500 автомобілів. У 1921 р. колишній автозавод об'єднався з машинобудівною фірмою Fabrica de Mașini, Vagoane și Turnătoria de Fier a societății pe acțiuni «Johann Weitzer» (раніше відомою як Weitzer János Gép — Waggongyár és Vasöntöde Részvénytársaság), компанія отримала назву Fabrica de automobile și vagoane Astra. До 1926 р. під маркою Astra виготовляли у незначній кількості перші румунські серійні вантажівки, автобуси та потужні легковики моделі 45/60 НР (4 цил., 8000 см3), після чого підприємство повністю перейшло на випуск залізничного рухомого складу й трамваїв. Обладнання автомобільного цеху відправили у Брашов на авіаційний завод Industria Aeronautică Română (IAR).
У Брашові окрім ремонту паровозів та залізничних вагонів випускали візки, причепи та машинні приводи. До цього часу Кронштадт отримав свою сучасну назву за назвою жудеця (повіту) Брашова, а при заводі був сформований футбольний клуб Brașov.
У квітні 1938 р. після розпуску парламенту та встановлення Королівської диктатури власники заводу Astra Brașov розширили виробництво за рахунок випуску артилерійських гармат, лафетів та боєприпасів до них, що відобразилось у назві. У 1940–ому підприємство стало називатись Societatea Astra Fabrica Română de Vagoane, Motoare, Armament şi Muniţiun. При режимі Антонеску на заводі розпочалисть арести й репресії, що у першу чергу торкнулись інженерного персоналу.
Як і сусідній Плоєшті, де добувалась нафта, Брашов не уникнув у 1943–1944 рр. масованих атак британської та американської авіації, виробництво було повністю зруйновано після нальоту бомбардувальників. Цехи по виробництву підшипників та снарядів знищились під розривами 1– та 2–тонних бомб. Була зруйнована й частина міста.
У 1945 р. завод вирішили переорієнтувати на важку металургію. Так, через рік було запущено сталеливарне виробництво. А 1 травня 1947 р. вступило у стрій доменне газове обладнання, виготовлене у Німеччині за методом Siemens–Martin.
Відречення короля Румунії Міхая І від престолу у 1948 р. й прихід до влади Румунської комуністичної партії відобразились на долі багатьох великих виробництв. Націоналізація заводу та перехід його до Міністерства металургії й машинобудування відобразились на назві підприємства, котре перейменували в дусі часу — Завод "Червоний прапор" (рум. Uzinele «Steagul Roșu»).
Однак націоналізація Румунії не була повальною, й навіть у кінці 1970–их при Чаушеску в країні залишалось немало приватних компаній, артілей та кооперативів.
У жовтні 1949 р. правління СРСР повністю підтвердило відмову від воєнних репарацій та контрибуції. До цього часу Румунія вже відправила у Радянський союз значний парк паровозів та дизель–поїздів. Втрати по локомотивному парку за період 1940–1949 рр., у тому числі за рахунок безповоротніх бойових втрат, становили 78%. Гостра потреба у транспорті примусила зайнятись виробництвом вантажних автомобілів, тим більше, що завод вже освоїв капітальний ремонт німецьких та австрійських вантажівок, які пройшли війну та почав випуск кузовів для радянських ГАЗ–51 та ЗИС–150.
Рішення про масовий випуск вантажівок ЗИС–150 на площах заводу Steagul Roșu було прийнято в кінці 1950 р. У цьому ж році постановою правління Брашов був перейменований в Орашул–Сталін, а сам жудець став називатись Сталін.
Московський ЗИС до 1953 р. підготував повний комплект креслень для заводу й надав кілька шасі для налагодження повного циклу виробництва. Частину оснастки планувалось випупити у заводу №586 (Дніпропетровський АЗ), де збирались випускати вантажівки (ДАЗ–150). Однак невідомо чи було це зроблено. Виробництво мостів ЗИС–150 та передніх ЗИС–151, а також 5–ступеневих КП було налагоджено на початку 1953 р. на бухарестському заводі «23 серпня».
У 1954 р. заводу Steagul Roșu в урочистій обстановці випустив свій перший вантажний 4–тонний автомобіль SR–101, котрий не був ліцензійною копією ЗИС–150, що виготовлявся на Московському автозаводі ім. Сталіна з 1947 р. У румунської копії були свої особливості, пристосовані під можливості місцевої промисловості. Спочатку SR–101 мав дерев'яно–металеву кабіну, тоді як його московського «брата» вже чотири роки випускали з суцільнометалевою. Румунська вантажівка зовні була схожа на ранні ЗИС–150 періоду 1947–1950 рр. Карбюраторний 6–циліндровий двигун SR–101–120 являв собою звичайний ЗИС–120 робочим об'ємом 5550 см3, але мав частину елементів, що виготовлялись у СРСР. Двигун розвивав потужність 95 к.с. і з 5–ступеневою КП дозволяв розігнатись до 65 км/год. Вже з 1955 р. на SR–101 почали встановлювати кабіну, оснащення для якої випускали на бухарестському заводі «23 серпня». На шасі SR–101 був освоєний випуск автосамоскидів SR–109, для чого частину інженерів відрядили в Кутаїсі (Грузинська РСР) для вивчення виробництва та конструкції ЗИС–585. До цього часу завод отримав частину виробничого оснащення з Московського ЗИСа та КАЗа. Тим не менше освоєння гідроприводу в Кутаїсі, встановлення коробки відбору потужності на шасі дозволили випускати шасі для автоцистерн та кранів, а кооперація з чеськими виробниками холодильного обладнання дозволила випустити ізотермічні фургони та авторефрижератори.
Шасі SR–101 використовували для пожежних, комунальних та дорожніх машин, автокранів, на першому післявоєнному румунському автобусі Mao Tze Dun, а також ранніх автобусах TV–1 та TV–2 бухарестського підприємства Tudor Vladimrescu. Крім того, на базі SR–101 на заводі UMT (Uzinele Mecanice Timișoara) у Тимишоарі випускали повнопривідне шасі SR–104 з колісною формулою 4×4 з передніми ведучими мостами ЗИС–151. На їх базі випускали пожежні автоцистерни APC SR–104, ATI SR–104 з пожежним гідромонітором на поворотній башті та автомобілі газодимозахисту й освітлення ASp FGI SR–104. Всього до 1958 р. в Орашул–Сталіні було зібрано 17 тисяч автомобілів.
До цього часу продукція заводу Steagul Roșu остаточно застаріла. Курс на індустріалізацію вимагав більш сучасних машин, тим більше що у країні була прийнята доктрина імпортозаміщення, а ГАЗ–51, ГАЗ–63 та ЗИС–151 не здатні були компенсувати застаріваючий парк німецьких, чехословацьких та австрійських машин випуску 1936–1944 рр. У 1958 р. вимагалось розробити наступне покоління вантажних автомобілів, котрі могли б замінити на конвеєрі серію SR–101.
У якості партнера для розробки нового сімейства вантажівок обрали французьку кузовну та автобусобудівну компанію Société des usines Chausson. У Європі вона була відома як виробник конвеєрного оснащення, ковальсько–штампувальної, зварювальної та інструментальної бази для таких заводів як Peugeot, Citroёn, Renault та SAVIEM.
Вважається, що причиною вибору в користь Франції слугували натягнуті відносини СРСР та Румунії після ХХ з'їзду КПРС, коли був розвінчаний культ Сталіна. Однак насправді давалась взнаки традиційна орієнтація румунів на західноєвропейські технології та нездатність передачі технологій радянськими автозаводами ЗИЛ та ГАЗ. До того у радянських машинобудівників планувалась термінова модернізація. Тому вибір румунських машинобудівників на більшу самостійність та незалежність від СРСР полягав виключно в економічному прагматизмі.
Кабіну для нової серії румунських вантажівок розробили у Франції по канонам сучасного на той момент дизайну. Chausson повинні були не тільки підготувати документацію на всі необхідні пуансони, матриці, штампи та зварювальні кондуктори, але й виготовити самостійну частину інструменту й оснастки. Новий базовий автомобіль отримав позначення SR–131 й власну назву Carpați в честь гірського масиву. Серійне виробництво нового сімейства вантажівок заводу «Стягул Рошу» розпочалось у 1961 р.
У якості основи для новинки вибрали двигун Ford серії Y. Карбюраторна V–подібна "вісімка" SR–211 робочим об'ємом 5024 см3 розвивала потужність 140 к.с., була агрегатована з 4–ступеневою коробкою передач.
Вантажність SR–131 становила 3 т, а повна маса 6,2 т. Через кілька років на його базі почалось виробництво ряду модифікацій — сідельного тягача SR–115, самоскида SR–116 ABS, а також повнопривідних автомобілів — цивільного SR–132 (2,5 т) та армійського SR–132M2 (2 т). У 1963 р. почалось виробництво потужнішого довгобазового SR–113 Bucegi («Бучеджі») вантажністю 5 т (при повній масі 9,2 т) на посиленому шасі з 5–східчастою КП.
Практично вся гама машин перекривала потреби промисловості й модельний ряд ГАЗ–52, ГАЗ–53 та ЗИЛ–130. На базі «Бучеджі» виготовляли й сідельні тягачі 18TR2, самоскиди, повнопривідні вантажівки цивільного та військового призначення SR114, шасі для різноманітної спецтехніки. На підприємстві продовжувались експерименти по створенню автомобілів з ще більшою вантажністю. В кінці 1960–их були представлені 7–тонні вантажівки 7BA1 з винесеною вперед кабіною та гальмами з роздільним приводом на передні та задні колеса. На його базі були виготовлені самоскид, бетонозмішувач, сідельний тягач та рефрижератор. Але у серійне виробництво ця модель не пішла, оскільки на фоні прийдешнього переозброєння виробництва у ній не було сенсу.
Експорту в Румунії спочатку відводилась першочергова роль. Carpați та Bucegi, не дивлячись на застарілу станом на кінець 1960–их конструкцію, поставляли в Колумбію, Грецію, Сирію, Пуерто–Рико. У Югославії їх збирали під маркою Torpedo SRT на підприємстві Tvornica motora i motornih vozila у місті Ріека, однак по якості вони не могли конкурувати навіть з радянськими ЗИЛ–130, ГАЗ–52 та ГАЗ–53.
Джерела
- http://www.bzb.ro/stire/pierderi-record-la-roman-sa-80-de-milioane-de-euro-a128810
- В. Павловский, Ю. Петров: "Брашовские камионы (Часть 1) История автомобильной промышленности Румынии" / Журнал "Грузовик Пресс". — №2. — 2015 р.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman rumunskij virobnik vantazhnih avtomobiliv ROMAN S A TipPrivatne pidpriyemstvoOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaakcionerne tovaristvoGaluzAvtomobilebuduvannyaZasnovano1921Shtab kvartiram Brashov RumuniyaPoperedni nazviSteagul RoșuProdukciyaVantazhni avtomobiliOperacijnij pributok EBIT 79 8 million 2017 roman ro Roman u Vikishovishi Znahoditsya u m Brashovi Istoriyu vede z 1921 r vid zavodu po remontu zaliznichnogo ruhomogo skladu ROLMOC avtovirobnika MARTA Pri socializmi nazivavsya Chervonij prapor rum Steagul Roșu Na danij moment kompaniya perebuvaye v proceduri bankrutstva Istoriya do 1969 roku Starovinnij Brashov odin z desyati najbilshih mist Rumuniyi za svoyu bilsh nizh vosmistolitnyu istoriyu neodnokratno zminyuvav nazvi Zasnovanij u HIII st vihidcyami iz Saksoniyi pid nazvoyu Korona buv vin i Brasko i Brasso i Stefanopolisom i Kronshtadtom i navit Orashul Stalin u chest radyanskogo vozhdya Nalezhalo misto korolivstvu Ugorshini sho vhodila v sklad Avstro ugorskoyi imperiyi knyazivstvu Semigraddya a z 1920 r perejshlo do Rumuniyi Girski remesla u Pivdennij Transilvaniyi rozvivalis z XVI st koli tam viyavili pokladi midnoyi rudi Rozvitok metalurgiyi do pochatku HH st ta potreba u kvalifikovanij robochij sili postupovo peretvorili gluhij Kronshtadt u promislovij centr Korolivstva Rumuniyi Visokij riven osviti naselennya u porivnyanni z susidnimi zhudecyami rum judeţ povit administrativno teritorialna odinicya v Rumuniyi dozvoliv bez problem na bazi nayavnih cehiv na pochatku HH st zapustiti pidpriyemstvo ROLMOC rumunski lokomotivi Stvorenij 4 sichnya 1921 r zavod po remontu zaliznichnogo ruhomogo skladu nimecki avstrijski parovozi ta vantazhni vagoni pochav vipusk proviantnih vizkiv ta vodonagrivalnih kotliv dlya zaliznic ta armiyi Odnak cherez desyat rokiv pislya zapusku v pidpriyemstva ROLMOC z yavilis trudnoshi a u 1935 r vono bulo ob yednane z mashinobudivnim pidpriyemstvom Astra Vagoane Calatori z mista Arad pislya chogo stalo jmenuvatis Astra Prima Fabrica de Vagoane si Motoare Societate Anonima Zavod Astra vzhe mav avtomobilne minule V avstro ugorski chasi vin nazivavsya Magyar Automobil Reszveny Tarsasag Arad MARTA u 1909 1912 rr vipuskav legkovi mashini marki MARTA po licenziyi amerikanskoyi kompaniyi Westinghouse ta vantazhivki pislya chogo zavod perejshov u vlasnist firmi Austro Daimler Vsogo do 1914 r u m Arad bulo vigotovleno blizko 500 avtomobiliv U 1921 r kolishnij avtozavod ob yednavsya z mashinobudivnoyu firmoyu Fabrica de Mașini Vagoane și Turnătoria de Fier a societății pe acțiuni Johann Weitzer ranishe vidomoyu yak Weitzer Janos Gep Waggongyar es Vasontode Reszvenytarsasag kompaniya otrimala nazvu Fabrica de automobile și vagoane Astra Do 1926 r pid markoyu Astra vigotovlyali u neznachnij kilkosti pershi rumunski serijni vantazhivki avtobusi ta potuzhni legkoviki modeli 45 60 NR 4 cil 8000 sm3 pislya chogo pidpriyemstvo povnistyu perejshlo na vipusk zaliznichnogo ruhomogo skladu j tramvayiv Obladnannya avtomobilnogo cehu vidpravili u Brashov na aviacijnij zavod Industria Aeronautică Romană IAR U Brashovi okrim remontu parovoziv ta zaliznichnih vagoniv vipuskali vizki prichepi ta mashinni privodi Do cogo chasu Kronshtadt otrimav svoyu suchasnu nazvu za nazvoyu zhudecya povitu Brashova a pri zavodi buv sformovanij futbolnij klub Brașov U kvitni 1938 r pislya rozpusku parlamentu ta vstanovlennya Korolivskoyi diktaturi vlasniki zavodu Astra Brașov rozshirili virobnictvo za rahunok vipusku artilerijskih garmat lafetiv ta boyepripasiv do nih sho vidobrazilos u nazvi U 1940 omu pidpriyemstvo stalo nazivatis Societatea Astra Fabrica Romană de Vagoane Motoare Armament si Muniţiun Pri rezhimi Antonesku na zavodi rozpochalist aresti j represiyi sho u pershu chergu torknulis inzhenernogo personalu Yak i susidnij Ployeshti de dobuvalas nafta Brashov ne uniknuv u 1943 1944 rr masovanih atak britanskoyi ta amerikanskoyi aviaciyi virobnictvo bulo povnistyu zrujnovano pislya nalotu bombarduvalnikiv Cehi po virobnictvu pidshipnikiv ta snaryadiv znishilis pid rozrivami 1 ta 2 tonnih bomb Bula zrujnovana j chastina mista U 1945 r zavod virishili pereoriyentuvati na vazhku metalurgiyu Tak cherez rik bulo zapusheno stalelivarne virobnictvo A 1 travnya 1947 r vstupilo u strij domenne gazove obladnannya vigotovlene u Nimechchini za metodom Siemens Martin Vidrechennya korolya Rumuniyi Mihaya I vid prestolu u 1948 r j prihid do vladi Rumunskoyi komunistichnoyi partiyi vidobrazilis na doli bagatoh velikih virobnictv Nacionalizaciya zavodu ta perehid jogo do Ministerstva metalurgiyi j mashinobuduvannya vidobrazilis na nazvi pidpriyemstva kotre perejmenuvali v dusi chasu Zavod Chervonij prapor rum Uzinele Steagul Roșu Odnak nacionalizaciya Rumuniyi ne bula povalnoyu j navit u kinci 1970 ih pri Chaushesku v krayini zalishalos nemalo privatnih kompanij artilej ta kooperativiv U zhovtni 1949 r pravlinnya SRSR povnistyu pidtverdilo vidmovu vid voyennih reparacij ta kontribuciyi Do cogo chasu Rumuniya vzhe vidpravila u Radyanskij soyuz znachnij park parovoziv ta dizel poyizdiv Vtrati po lokomotivnomu parku za period 1940 1949 rr u tomu chisli za rahunok bezpovorotnih bojovih vtrat stanovili 78 Gostra potreba u transporti primusila zajnyatis virobnictvom vantazhnih avtomobiliv tim bilshe sho zavod vzhe osvoyiv kapitalnij remont nimeckih ta avstrijskih vantazhivok yaki projshli vijnu ta pochav vipusk kuzoviv dlya radyanskih GAZ 51 ta ZIS 150 Rishennya pro masovij vipusk vantazhivok ZIS 150 na ploshah zavodu Steagul Roșu bulo prijnyato v kinci 1950 r U comu zh roci postanovoyu pravlinnya Brashov buv perejmenovanij v Orashul Stalin a sam zhudec stav nazivatis Stalin Moskovskij ZIS do 1953 r pidgotuvav povnij komplekt kreslen dlya zavodu j nadav kilka shasi dlya nalagodzhennya povnogo ciklu virobnictva Chastinu osnastki planuvalos vipupiti u zavodu 586 Dnipropetrovskij AZ de zbiralis vipuskati vantazhivki DAZ 150 Odnak nevidomo chi bulo ce zrobleno Virobnictvo mostiv ZIS 150 ta perednih ZIS 151 a takozh 5 stupenevih KP bulo nalagodzheno na pochatku 1953 r na buharestskomu zavodi 23 serpnya ZIS 150ZIL MMZ 585 U 1954 r zavodu Steagul Roșu v urochistij obstanovci vipustiv svij pershij vantazhnij 4 tonnij avtomobil SR 101 kotrij ne buv licenzijnoyu kopiyeyu ZIS 150 sho vigotovlyavsya na Moskovskomu avtozavodi im Stalina z 1947 r U rumunskoyi kopiyi buli svoyi osoblivosti pristosovani pid mozhlivosti miscevoyi promislovosti Spochatku SR 101 mav derev yano metalevu kabinu todi yak jogo moskovskogo brata vzhe chotiri roki vipuskali z sucilnometalevoyu Rumunska vantazhivka zovni bula shozha na ranni ZIS 150 periodu 1947 1950 rr Karbyuratornij 6 cilindrovij dvigun SR 101 120 yavlyav soboyu zvichajnij ZIS 120 robochim ob yemom 5550 sm3 ale mav chastinu elementiv sho vigotovlyalis u SRSR Dvigun rozvivav potuzhnist 95 k s i z 5 stupenevoyu KP dozvolyav rozignatis do 65 km god Vzhe z 1955 r na SR 101 pochali vstanovlyuvati kabinu osnashennya dlya yakoyi vipuskali na buharestskomu zavodi 23 serpnya Na shasi SR 101 buv osvoyenij vipusk avtosamoskidiv SR 109 dlya chogo chastinu inzheneriv vidryadili v Kutayisi Gruzinska RSR dlya vivchennya virobnictva ta konstrukciyi ZIS 585 Do cogo chasu zavod otrimav chastinu virobnichogo osnashennya z Moskovskogo ZISa ta KAZa Tim ne menshe osvoyennya gidroprivodu v Kutayisi vstanovlennya korobki vidboru potuzhnosti na shasi dozvolili vipuskati shasi dlya avtocistern ta kraniv a kooperaciya z cheskimi virobnikami holodilnogo obladnannya dozvolila vipustiti izotermichni furgoni ta avtorefrizheratori Shasi SR 101 vikoristovuvali dlya pozhezhnih komunalnih ta dorozhnih mashin avtokraniv na pershomu pislyavoyennomu rumunskomu avtobusi Mao Tze Dun a takozh rannih avtobusah TV 1 ta TV 2 buharestskogo pidpriyemstva Tudor Vladimrescu Krim togo na bazi SR 101 na zavodi UMT Uzinele Mecanice Timișoara u Timishoari vipuskali povnoprividne shasi SR 104 z kolisnoyu formuloyu 4 4 z perednimi veduchimi mostami ZIS 151 Na yih bazi vipuskali pozhezhni avtocisterni APC SR 104 ATI SR 104 z pozhezhnim gidromonitorom na povorotnij bashti ta avtomobili gazodimozahistu j osvitlennya ASp FGI SR 104 Vsogo do 1958 r v Orashul Stalini bulo zibrano 17 tisyach avtomobiliv Do cogo chasu produkciya zavodu Steagul Roșu ostatochno zastarila Kurs na industrializaciyu vimagav bilsh suchasnih mashin tim bilshe sho u krayini bula prijnyata doktrina importozamishennya a GAZ 51 GAZ 63 ta ZIS 151 ne zdatni buli kompensuvati zastarivayuchij park nimeckih chehoslovackih ta avstrijskih mashin vipusku 1936 1944 rr U 1958 r vimagalos rozrobiti nastupne pokolinnya vantazhnih avtomobiliv kotri mogli b zaminiti na konveyeri seriyu SR 101 U yakosti partnera dlya rozrobki novogo simejstva vantazhivok obrali francuzku kuzovnu ta avtobusobudivnu kompaniyu Societe des usines Chausson U Yevropi vona bula vidoma yak virobnik konveyernogo osnashennya kovalsko shtampuvalnoyi zvaryuvalnoyi ta instrumentalnoyi bazi dlya takih zavodiv yak Peugeot Citroyon Renault ta SAVIEM SR 113 Carpați Vvazhayetsya sho prichinoyu viboru v korist Franciyi sluguvali natyagnuti vidnosini SRSR ta Rumuniyi pislya HH z yizdu KPRS koli buv rozvinchanij kult Stalina Odnak naspravdi davalas vznaki tradicijna oriyentaciya rumuniv na zahidnoyevropejski tehnologiyi ta nezdatnist peredachi tehnologij radyanskimi avtozavodami ZIL ta GAZ Do togo u radyanskih mashinobudivnikiv planuvalas terminova modernizaciya Tomu vibir rumunskih mashinobudivnikiv na bilshu samostijnist ta nezalezhnist vid SRSR polyagav viklyuchno v ekonomichnomu pragmatizmi Kabinu dlya novoyi seriyi rumunskih vantazhivok rozrobili u Franciyi po kanonam suchasnogo na toj moment dizajnu Chausson povinni buli ne tilki pidgotuvati dokumentaciyu na vsi neobhidni puansoni matrici shtampi ta zvaryuvalni konduktori ale j vigotoviti samostijnu chastinu instrumentu j osnastki Novij bazovij avtomobil otrimav poznachennya SR 131 j vlasnu nazvu Carpați v chest girskogo masivu Serijne virobnictvo novogo simejstva vantazhivok zavodu Styagul Roshu rozpochalos u 1961 r U yakosti osnovi dlya novinki vibrali dvigun Ford seriyi Y Karbyuratorna V podibna visimka SR 211 robochim ob yemom 5024 sm3 rozvivala potuzhnist 140 k s bula agregatovana z 4 stupenevoyu korobkoyu peredach DAC 6135 Vantazhnist SR 131 stanovila 3 t a povna masa 6 2 t Cherez kilka rokiv na jogo bazi pochalos virobnictvo ryadu modifikacij sidelnogo tyagacha SR 115 samoskida SR 116 ABS a takozh povnoprividnih avtomobiliv civilnogo SR 132 2 5 t ta armijskogo SR 132M2 2 t U 1963 r pochalos virobnictvo potuzhnishogo dovgobazovogo SR 113 Bucegi Buchedzhi vantazhnistyu 5 t pri povnij masi 9 2 t na posilenomu shasi z 5 shidchastoyu KP Praktichno vsya gama mashin perekrivala potrebi promislovosti j modelnij ryad GAZ 52 GAZ 53 ta ZIL 130 Na bazi Buchedzhi vigotovlyali j sidelni tyagachi 18TR2 samoskidi povnoprividni vantazhivki civilnogo ta vijskovogo priznachennya SR114 shasi dlya riznomanitnoyi spectehniki Na pidpriyemstvi prodovzhuvalis eksperimenti po stvorennyu avtomobiliv z she bilshoyu vantazhnistyu V kinci 1960 ih buli predstavleni 7 tonni vantazhivki 7BA1 z vinesenoyu vpered kabinoyu ta galmami z rozdilnim privodom na peredni ta zadni kolesa Na jogo bazi buli vigotovleni samoskid betonozmishuvach sidelnij tyagach ta refrizherator Ale u serijne virobnictvo cya model ne pishla oskilki na foni prijdeshnogo pereozbroyennya virobnictva u nij ne bulo sensu Eksportu v Rumuniyi spochatku vidvodilas pershochergova rol Carpați ta Bucegi ne divlyachis na zastarilu stanom na kinec 1960 ih konstrukciyu postavlyali v Kolumbiyu Greciyu Siriyu Puerto Riko U Yugoslaviyi yih zbirali pid markoyu Torpedo SRT na pidpriyemstvi Tvornica motora i motornih vozila u misti Rieka odnak po yakosti voni ne mogli konkuruvati navit z radyanskimi ZIL 130 GAZ 52 ta GAZ 53 Dzherelahttp www bzb ro stire pierderi record la roman sa 80 de milioane de euro a128810 V Pavlovskij Yu Petrov Brashovskie kamiony Chast 1 Istoriya avtomobilnoj promyshlennosti Rumynii Zhurnal Gruzovik Press 2 2015 r