Salvelinus lepechini | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Salvelinus lepechini — вид риб з роду Палія родини лососевих.
Опис
Загальна довжина сягає 75-80 см, ваги до 9,5 кг. Відрізняється великою головою і опуклим чолом. Відмінності за пропорціями тіла, формою кісток голови і хрящового черепа від арктичної палії незначні. На щелепах, піднебінній і язиковій кістках, сошнику є невеликі зуби. Верхня щелепа заходить за задній край ока, нижня приострен, сплющена з боків. Виріст на кінці нижньої і виїмка на кінці верхньої щелепи слабо розвинені. У бічній лінії є 114–160 лусок; зябрових тичинок — 20-30; хребців — 62-66; пілоричних придатків — 32-52.
Забарвлення голови і спини зверху темні, боки зеленувато-сірі, черево яскраво-помаранчеве або жовте. З боків рідкісні дрібні плями яскраво помаранчевого кольору. Губи частіше жовті. Під час нересту забарвлення стає особливо яскравою.
Спосіб життя
Веде переважно озерний спосіб життя, як виняток дуже рідко зустрічається в річках. За характером живлення це евріфаг, що поїдає рибу, а також бокоплавів, молюсків, повітряних і водних комах.
Стає статевозрілою на 5 році; окремі особини дозрівають на 6 році життя. Нерест кожної особини не є щорічним. Розмножується з кінця літа по жовтень. Відкладання ікри відбувається на мілинах біля берегів на кам'янистому ґрунті, рідше на піщано-галечному. Абсолютна плодючість — 1470-8040, в середньому 2914 ікринок. Ікра жовтого або світло-помаранчевого кольору, велика, діаметром 4-5 мм. Розвиток ікри триває 4-5 місяців. Поласувати нею люблять минь, сиги, особливо сиг-валаамка, йорж, гольян. До весни з відкладених кожної самкою ікринок часто залишається кілька штук.
Мешкає до 20 років.
Розповсюдження
Мешкає у озерах Швеції, Фінляндії, південної Норвегії та Росії. Це цінна риба, що має місцеве промислове значення, має чудовий смак, але її добувають в невеликих кількостях.
Джерела
- Kottelat, M. (1997) European freshwater fishes., Biologia 52, Suppl. 5:1-271.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salvelinus lepechiniBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Protakantoperi Protacanthopterygii Ryad Lososepodibni Salmoniformes Rodina Lososevi Salmonidae Rid Paliya Salvelinus Vid Salvelinus lepechini J F Gmelin 1789 PosilannyaVikishovishe Salvelinus lepechiniVikividi Salvelinus lepechiniMSOP 135416 Salvelinus lepechini vid rib z rodu Paliya rodini lososevih OpisZagalna dovzhina syagaye 75 80 sm vagi do 9 5 kg Vidriznyayetsya velikoyu golovoyu i opuklim cholom Vidminnosti za proporciyami tila formoyu kistok golovi i hryashovogo cherepa vid arktichnoyi paliyi neznachni Na shelepah pidnebinnij i yazikovij kistkah soshniku ye neveliki zubi Verhnya shelepa zahodit za zadnij kraj oka nizhnya priostren splyushena z bokiv Virist na kinci nizhnoyi i viyimka na kinci verhnoyi shelepi slabo rozvineni U bichnij liniyi ye 114 160 lusok zyabrovih tichinok 20 30 hrebciv 62 66 pilorichnih pridatkiv 32 52 Zabarvlennya golovi i spini zverhu temni boki zelenuvato siri cherevo yaskravo pomarancheve abo zhovte Z bokiv ridkisni dribni plyami yaskravo pomaranchevogo koloru Gubi chastishe zhovti Pid chas nerestu zabarvlennya staye osoblivo yaskravoyu Sposib zhittyaVede perevazhno ozernij sposib zhittya yak vinyatok duzhe ridko zustrichayetsya v richkah Za harakterom zhivlennya ce evrifag sho poyidaye ribu a takozh bokoplaviv molyuskiv povitryanih i vodnih komah Staye statevozriloyu na 5 roci okremi osobini dozrivayut na 6 roci zhittya Nerest kozhnoyi osobini ne ye shorichnim Rozmnozhuyetsya z kincya lita po zhovten Vidkladannya ikri vidbuvayetsya na milinah bilya beregiv na kam yanistomu grunti ridshe na pishano galechnomu Absolyutna plodyuchist 1470 8040 v serednomu 2914 ikrinok Ikra zhovtogo abo svitlo pomaranchevogo koloru velika diametrom 4 5 mm Rozvitok ikri trivaye 4 5 misyaciv Polasuvati neyu lyublyat min sigi osoblivo sig valaamka jorzh golyan Do vesni z vidkladenih kozhnoyi samkoyu ikrinok chasto zalishayetsya kilka shtuk Meshkaye do 20 rokiv RozpovsyudzhennyaMeshkaye u ozerah Shveciyi Finlyandiyi pivdennoyi Norvegiyi ta Rosiyi Ce cinna riba sho maye misceve promislove znachennya maye chudovij smak ale yiyi dobuvayut v nevelikih kilkostyah DzherelaKottelat M 1997 European freshwater fishes Biologia 52 Suppl 5 1 271