«Потрі́йний Львів» (лат. Leopolis Triplex) — перша в історії хроніка міста Львова, написана Бартоломеєм Зиморовичем у середині 17 століття.
Потрійний Львів | ||||
---|---|---|---|---|
лат. Leopolis Triplex | ||||
Жанр | хроніка | |||
Автор | Бартоломей Зиморович | |||
Мова | латина | |||
| ||||
Хроніка написана латиною в надзвичайно вишуканому стилі, який часом суттєво утруднює розуміння суті текстів.
Сам Бартоломей Зиморович у перших рядках свого Magnum opus (видатна праця) повідомляє, що не має на меті змагатися з поетами і риториками у описі міста, яке «в цілому королівстві Польському проголошене прикрасою і захистом земель руських». Він хотів «факелом історичним додати йому (місту) блиску», хоча цей факел «тільки любов до вітчизни сильніша за всі підстави» («solus amor patriae ratione valetiar omni»). І далі, що він (автор) може поступитися іншим у красномовстві, але не точністю фактів, бо хоче переказати нащадкам правду історичних подій.
Коротко про зміст
Хроніка складається з трьох частин, звідки й походить назва — «Потрійний Львів».
Перша частина — «Львів руський» охоплює події княжої доби від заснування Львова до смерті князя Льва. Зокрема йдеться про народи, що населяли Львів, розбудову міста та замків, а також про історію православної ікони Діви Марії, заступниці Львова, яка й дотепер шанується і зберігається у Ченстохові.
Друга частина — «Львів німецький» присвячена становленню Львова, як міста європейського: спалення Казимиром старого княжого Львова, побудова нового міста, політика короля щодо корінного населення, поява тевтонів-найманців та період панування німецьких порядків, поява у місті домініканців та францисканців, а також польсько-литовські війни за землі Червоної Русі.
Третя частина — «Львів польський» веде річ про Львів у складі Польського королівства, асиміляція німців, розширення впливу місцевих бояр та шляхти. Ця частина містить багато описів важливих подій з життя міста: пожежі, будівництво храмів, комета над Львовом, певні персоналії шляхти і духовенства.
У своїх описах Зиморович надзвичайно не толерантний до іновірців (русинів, жидів, татар та вірмен), в текстах зустрічаються дуже різкі епітети на адресу цих народів та щодо їх способу життя і звичаїв. Незважаючи на суб'єктивне ставлення автора до іновірців, він сумлінно описує історичні події.
Значення праці
«Потрійний Львів» є першою і єдиною пам'яткою історіографії XVII сторіччя в Україні та Польщі. Жодне польське чи українське місто не має такого раннього опису історичних подій, що базується на архівних джерелах.
Б. Зиморович в силу свого положення у Львові (писар, а згодом радник і бургомістр) мав доступ до історичних документів, які він дослідив і поклав в основу своєї праці, більшість з цих документів не дійшла до наших часів. До роботи над працею Зиморович взявся ймовірно у 30-х роках XVII сторіччя, про це він повідомляє у релігійному панегірику Advocatus mundi у 1642 році.
Публікації хроніки
Хроніка «Потрійний Львів» не була опублікована за життя Б. Зиморовича. Більше того, понад 150 років про її існування знали нечисленні дослідники та архіваріуси, які зберігали рукописи та робили з них копії для вправи у латині. Одна з таких копій зберігалася у монастирі Василіан при церкві св. Онуфрія у Львові. Власне з неї й був зроблений перший переклад хроніки на польську мову. Підготував і видав переклад своїм коштом вчитель Мартин Півоцький (Marcin Piwocki). З огляду на складність перекладу перекладач-аматор запросив до співпраці вченого ченця з того ж таки монастиря василіан при церкві св. Онуфрія — Варлаама Компаневича. Врешті через 162 роки після написання хроніка була видана у Львові у 1835 році. Перше видання не тішилося великою популярністю, а якість перекладу неодноразово піддавалася критиці.
Оригінальний латинський текст «Leopolis Triplex» був опублікований лише 1899 році. Підготовку до друку здійснив дослідник життя і творчості Зиморовича Корнелій Юліуш Гек (Korneli Juliusz Heck), котрий ретельно вивчив всі 6 на той час доступних варіантів рукописів хроніки. Це було вже професійне історичне видання з ретельним аналізом і коментарем істориків.
Видання було ілюстроване малюнком невідомого художника, на якому зображено уявний портрет Зиморовича.
У 2002 році «Потрійний Львів» було вперше видано українською мовою у перекладі Н. Царьової.
Література
- Бартоломей Зіморович. «Потрійний Львів. Leopolis Triplex», Пер. з латин. Н. Царьової; Наук. комент. І.Мицька; Відп. ред. О. Шишка. — Львів: «Центр Європи», 2002. — 224 с. [ 6 липня 2018 у Wayback Machine.] — .
- Бартоломей Зиморович. «Потрійний Львів», Незалежний культурологічний часопис «Ї», 29, 2003 [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
- О. Осіпян. Соціальна циркуляція минулого й історичні уявлення на мікрорівні: вигадане військове співробітництво вірмен з татарами на службі у князя Лева Даниловича в «Потрійному Львові» Ю. Б. Зиморовича (1660-ті рр.) // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 6 (525) (лист.-груд.). — С. 131—153.
- Dr. Łucja Charewiczowa, «Histriografia i miłośnictwo Lwowa». — Lwów, 1938.
Джерела в інтернеті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potri jnij Lviv lat Leopolis Triplex persha v istoriyi hronika mista Lvova napisana Bartolomeyem Zimorovichem u seredini 17 stolittya Potrijnij Lvivlat Leopolis TriplexZhanrhronikaAvtorBartolomej ZimorovichMovalatina Hronika napisana latinoyu v nadzvichajno vishukanomu stili yakij chasom suttyevo utrudnyuye rozuminnya suti tekstiv Sam Bartolomej Zimorovich u pershih ryadkah svogo Magnum opus vidatna pracya povidomlyaye sho ne maye na meti zmagatisya z poetami i ritorikami u opisi mista yake v cilomu korolivstvi Polskomu progoloshene prikrasoyu i zahistom zemel ruskih Vin hotiv fakelom istorichnim dodati jomu mistu blisku hocha cej fakel tilki lyubov do vitchizni silnisha za vsi pidstavi solus amor patriae ratione valetiar omni I dali sho vin avtor mozhe postupitisya inshim u krasnomovstvi ale ne tochnistyu faktiv bo hoche perekazati nashadkam pravdu istorichnih podij Korotko pro zmistHronika skladayetsya z troh chastin zvidki j pohodit nazva Potrijnij Lviv Persha chastina Lviv ruskij ohoplyuye podiyi knyazhoyi dobi vid zasnuvannya Lvova do smerti knyazya Lva Zokrema jdetsya pro narodi sho naselyali Lviv rozbudovu mista ta zamkiv a takozh pro istoriyu pravoslavnoyi ikoni Divi Mariyi zastupnici Lvova yaka j doteper shanuyetsya i zberigayetsya u Chenstohovi Druga chastina Lviv nimeckij prisvyachena stanovlennyu Lvova yak mista yevropejskogo spalennya Kazimirom starogo knyazhogo Lvova pobudova novogo mista politika korolya shodo korinnogo naselennya poyava tevtoniv najmanciv ta period panuvannya nimeckih poryadkiv poyava u misti dominikanciv ta franciskanciv a takozh polsko litovski vijni za zemli Chervonoyi Rusi Tretya chastina Lviv polskij vede rich pro Lviv u skladi Polskogo korolivstva asimilyaciya nimciv rozshirennya vplivu miscevih boyar ta shlyahti Cya chastina mistit bagato opisiv vazhlivih podij z zhittya mista pozhezhi budivnictvo hramiv kometa nad Lvovom pevni personaliyi shlyahti i duhovenstva U svoyih opisah Zimorovich nadzvichajno ne tolerantnij do inovirciv rusiniv zhidiv tatar ta virmen v tekstah zustrichayutsya duzhe rizki epiteti na adresu cih narodiv ta shodo yih sposobu zhittya i zvichayiv Nezvazhayuchi na sub yektivne stavlennya avtora do inovirciv vin sumlinno opisuye istorichni podiyi Znachennya praci Potrijnij Lviv ye pershoyu i yedinoyu pam yatkoyu istoriografiyi XVII storichchya v Ukrayini ta Polshi Zhodne polske chi ukrayinske misto ne maye takogo rannogo opisu istorichnih podij sho bazuyetsya na arhivnih dzherelah B Zimorovich v silu svogo polozhennya u Lvovi pisar a zgodom radnik i burgomistr mav dostup do istorichnih dokumentiv yaki vin doslidiv i poklav v osnovu svoyeyi praci bilshist z cih dokumentiv ne dijshla do nashih chasiv Do roboti nad praceyu Zimorovich vzyavsya jmovirno u 30 h rokah XVII storichchya pro ce vin povidomlyaye u religijnomu panegiriku Advocatus mundi u 1642 roci Publikaciyi hronikiHronika Potrijnij Lviv ne bula opublikovana za zhittya B Zimorovicha Bilshe togo ponad 150 rokiv pro yiyi isnuvannya znali nechislenni doslidniki ta arhivariusi yaki zberigali rukopisi ta robili z nih kopiyi dlya vpravi u latini Odna z takih kopij zberigalasya u monastiri Vasilian pri cerkvi sv Onufriya u Lvovi Vlasne z neyi j buv zroblenij pershij pereklad hroniki na polsku movu Pidgotuvav i vidav pereklad svoyim koshtom vchitel Martin Pivockij Marcin Piwocki Z oglyadu na skladnist perekladu perekladach amator zaprosiv do spivpraci vchenogo chencya z togo zh taki monastirya vasilian pri cerkvi sv Onufriya Varlaama Kompanevicha Vreshti cherez 162 roki pislya napisannya hronika bula vidana u Lvovi u 1835 roci Pershe vidannya ne tishilosya velikoyu populyarnistyu a yakist perekladu neodnorazovo piddavalasya kritici Originalnij latinskij tekst Leopolis Triplex buv opublikovanij lishe 1899 roci Pidgotovku do druku zdijsniv doslidnik zhittya i tvorchosti Zimorovicha Kornelij Yuliush Gek Korneli Juliusz Heck kotrij retelno vivchiv vsi 6 na toj chas dostupnih variantiv rukopisiv hroniki Ce bulo vzhe profesijne istorichne vidannya z retelnim analizom i komentarem istorikiv Vidannya bulo ilyustrovane malyunkom nevidomogo hudozhnika na yakomu zobrazheno uyavnij portret Zimorovicha U 2002 roci Potrijnij Lviv bulo vpershe vidano ukrayinskoyu movoyu u perekladi N Carovoyi LiteraturaPortal Lviv Bartolomej Zimorovich Potrijnij Lviv Leopolis Triplex Per z latin N Carovoyi Nauk koment I Micka Vidp red O Shishka Lviv Centr Yevropi 2002 224 s 6 lipnya 2018 u Wayback Machine ISBN 966 7022 30 7 Bartolomej Zimorovich Potrijnij Lviv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 29 2003 27 chervnya 2018 u Wayback Machine O Osipyan Socialna cirkulyaciya minulogo j istorichni uyavlennya na mikrorivni vigadane vijskove spivrobitnictvo virmen z tatarami na sluzhbi u knyazya Leva Danilovicha v Potrijnomu Lvovi Yu B Zimorovicha 1660 ti rr Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 6 525 list grud S 131 153 Dr Lucja Charewiczowa Histriografia i milosnictwo Lwowa Lwow 1938 Dzherela v interneti