Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шама білогузаСамець білогузої шами Національний парк Кхао Яй Таїланд Самиця білогузої шами Національний парк Кхао Яй Таї

Copsychus malabaricus

Copsychus malabaricus
Шама білогуза
image
Самець білогузої шами (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
image
Самиця білогузої шами (Національний парк Кхао Яй, Таїланд)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Шама (Copsychus)
Вид: Шама білогуза
Біноміальна назва
Copsychus malabaricus
(Scopoli, 1786)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Muscicapa malabarica Scopoli, 1786
Kittacincla malabaricus (Scopoli, 1786)
Cittacincla malabaricus (Scopoli, 1786)
Посилання
image Вікісховище: Copsychus malabaricus
image Віківиди: Copsychus malabaricus
image ITIS: 179832
image МСОП: 103894856
image NCBI: 1948888

Ша́ма білогуза (Copsychus malabaricus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

image
Самець білогузої шами (гора [en], Чіангмай, (Таїланд)
image
Самець білогузої шами (Джерсійський зоопарк)

Довжина птаха становить 21-28 см, враховуючи хвіст довжиною 7 см, вага 22-42 г. У самців голова, спина, крила, хвіст, горло і верхня частина грудей чорні з синім відблиском, решта нижньої частини тіла рудувато-каштанова, на надхвісті біла пляма, крайні стернові пера білі. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, нижня частина тіла у них світліша. Дзьоб чорний, лапи рожеві. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, груди у них плямисті. Спів мелодійний, різноманітний, через нього птахів часто утримують в неволі

Підвиди

Виділяють дев'ять підвидів:

  • C. m. malabaricus (Scopoli, 1786) — захід і південь Індії;
  • C. m. leggei (Whistler, 1941) — острів Шрі-Ланка;
  • C. m. macrourus (Gmelin, JF, 1789) — від Непала і Північної Індії до Південного Китая і Індокитая, острови Хайнань і Коншон;
  • C. m. ngae Wu, MY & Rheindt, 2022 — острови на захід від Малайського півострова (від Ям-Яї до Лангкаві);
  • C. m. tricolor (Vieillot, 1818) — Малайський півострів, Суматра і сусідні острови на сході, Ява;
  • C. m. melanurus (Salvadori, 1887) — острови на захід від Суматри;
  • C. m. mirabilis Hoogerwerf, 1962 — острів Панаїтан;
  • C. m. nigricauda (Vorderman, 1893) — острови [en];
  • C. m. suavis Sclater, PL, 1861 — Калімантан (за винятком півночі).

Андаманські і білоголові шами раніше вважалися підвидами білогузої шами, однак були визнані окремими видами.

Поширення і екологія

Білогузі шами мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї і на Шрі-Ланці. Вони були інтродуковані на Гаваях — на Кауаї у 1931 році і на Оаху у 1940 році, а також на Тайвані. Білогузі шами живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, у вторинних, мангрових і бамбукових заростях, на галявинах. Віддають перевагу густому підліску і заростям в ярах. Зустрічаються на висоті до 600 м над рівнем моря, в Таїланді місцями на висоті до 1500 м над рівнем моря.

Білогузі шами живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі та в нижніх ярусах лісу, а також ягодами. Вони ведуть прихований спосіб життя, є дуже територіальними птахами. Самці захищають територію площею приблизно 0,09 га. Під час негніздовго періоду самиці і самці захищають різні території. В Південній Азії гніздування у білогузих шам відбувається з січня по вересень, з піком у квітні-червні. Птахи гніздяться в дуплах дерев, гнізда будуються самицями з корінців, листя, папороті і стебел. В кладці від 4 до 5 білих або блакитнуватих, поцяткованих коричневими плямками яєць розміром 18×23 мм. Інкубаційний період триває 12-15 днів, насиджують лише самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Copsychus malabaricus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 листопада 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 листопада 2022.
  4. Aguon, Celestino Flores; Conant, Sheila (1994). Breeding biology of the white-rumped Shama on Oahu, Hawaii (PDF). Wilson Bulletin. 106 (2): 311—328.
  5. Bao-Sen Shieh; Ya-Hui Lin; Tsung-Wei Lee; Chia-Chieh Chang; Kuan-Tzou Cheng (2006). Pet Trade as Sources of Introduced Bird Species in Taiwan (PDF). Taiwania. 51 (2): 81—86.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shama biloguzaSamec biloguzoyi shami Nacionalnij park Khao Yaj Tayiland Samicya biloguzoyi shami Nacionalnij park Khao Yaj Tayiland Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Shama Copsychus Vid Shama biloguzaBinomialna nazvaCopsychus malabaricus Scopoli 1786 Pidvidi Div tekst SinonimiMuscicapa malabarica Scopoli 1786 Kittacincla malabaricus Scopoli 1786 Cittacincla malabaricus Scopoli 1786 PosilannyaVikishovishe Copsychus malabaricusVikividi Copsychus malabaricusITIS 179832MSOP 103894856NCBI 1948888 Sha ma biloguza Copsychus malabaricus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisSamec biloguzoyi shami gora en Chiangmaj Tayiland Samec biloguzoyi shami Dzhersijskij zoopark Dovzhina ptaha stanovit 21 28 sm vrahovuyuchi hvist dovzhinoyu 7 sm vaga 22 42 g U samciv golova spina krila hvist gorlo i verhnya chastina grudej chorni z sinim vidbliskom reshta nizhnoyi chastini tila ruduvato kashtanova na nadhvisti bila plyama krajni sternovi pera bili U samic verhnya chastina tila siruvato korichneva nizhnya chastina tila u nih svitlisha Dzob chornij lapi rozhevi Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic grudi u nih plyamisti Spiv melodijnij riznomanitnij cherez nogo ptahiv chasto utrimuyut v nevoliPidvidiVidilyayut dev yat pidvidiv C m malabaricus Scopoli 1786 zahid i pivden Indiyi C m leggei Whistler 1941 ostriv Shri Lanka C m macrourus Gmelin JF 1789 vid Nepala i Pivnichnoyi Indiyi do Pivdennogo Kitaya i Indokitaya ostrovi Hajnan i Konshon C m ngae Wu MY amp Rheindt 2022 ostrovi na zahid vid Malajskogo pivostrova vid Yam Yayi do Langkavi C m tricolor Vieillot 1818 Malajskij pivostriv Sumatra i susidni ostrovi na shodi Yava C m melanurus Salvadori 1887 ostrovi na zahid vid Sumatri C m mirabilis Hoogerwerf 1962 ostriv Panayitan C m nigricauda Vorderman 1893 ostrovi en C m suavis Sclater PL 1861 Kalimantan za vinyatkom pivnochi Andamanski i bilogolovi shami ranishe vvazhalisya pidvidami biloguzoyi shami odnak buli viznani okremimi vidami Poshirennya i ekologiyaBiloguzi shami meshkayut v Indiyi Nepali Butani Bangladesh Kitayi M yanmi Tayilandi V yetnami Laosi Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi Bruneyi i na Shri Lanci Voni buli introdukovani na Gavayah na Kauayi u 1931 roci i na Oahu u 1940 roci a takozh na Tajvani Biloguzi shami zhivut u vologih rivninnih i zabolochenih tropichnih lisah u vtorinnih mangrovih i bambukovih zarostyah na galyavinah Viddayut perevagu gustomu pidlisku i zarostyam v yarah Zustrichayutsya na visoti do 600 m nad rivnem morya v Tayilandi miscyami na visoti do 1500 m nad rivnem morya Biloguzi shami zhivlyatsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi yakih shukayut na zemli ta v nizhnih yarusah lisu a takozh yagodami Voni vedut prihovanij sposib zhittya ye duzhe teritorialnimi ptahami Samci zahishayut teritoriyu plosheyu priblizno 0 09 ga Pid chas negnizdovgo periodu samici i samci zahishayut rizni teritoriyi V Pivdennij Aziyi gnizduvannya u biloguzih sham vidbuvayetsya z sichnya po veresen z pikom u kvitni chervni Ptahi gnizdyatsya v duplah derev gnizda buduyutsya samicyami z korinciv listya paporoti i stebel V kladci vid 4 do 5 bilih abo blakitnuvatih pocyatkovanih korichnevimi plyamkami yayec rozmirom 18 23 mm Inkubacijnij period trivaye 12 15 dniv nasidzhuyut lishe samici Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 12 13 dniv pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Copsychus malabaricus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 19 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 19 listopada 2022 Aguon Celestino Flores Conant Sheila 1994 Breeding biology of the white rumped Shama on Oahu Hawaii PDF Wilson Bulletin 106 2 311 328 Bao Sen Shieh Ya Hui Lin Tsung Wei Lee Chia Chieh Chang Kuan Tzou Cheng 2006 Pet Trade as Sources of Introduced Bird Species in Taiwan PDF Taiwania 51 2 81 86 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ