|
Емірат Неджд або Друга Саудівська держава чи Ріядський емірат — держава, що існувала на Аравійському півострові в XIX столітті.
Знищення першої Саудівської держави
У середині XVIII століття в Центральній Аравії утворено першу Саудівську державу, ідеологією якої був ваххабізм. Розширюючи свої володіння, Сауди в 1802 осквернили головні шиїтські святині в Кербелі, а в 1805 захопили Мекку та Медину. Наруги ваххабітів над головними мусульманськими святинями завдали удару по престижу османського султана. Не розраховуючи на збройні сили сирійського та багдадського пашів, султан звернувся за допомогою до Мухаммеда Алі Єгипетського, формально свого васала. супроводжувалася величезними людськими втратами з обох сторін, проте у результаті єгиптянам вдалося розгромити ваххабітів. Єгипетські війська вийшли до берегів Перської затоки, де натрапили на протидію Великої Британії.
Усвідомлюючи тяжкість, якою лягло б на єгипетську скарбницю безпосереднє управління Центральною та Східною Аравією, командувач єгипетськими військами Ібрагім-паша в 1819 почав відведення своїх військ в Хіджаз. За наказом Мухаммеда Алі, перш, ніж покинути Неджд, Ібрагім стер з лиця землі саудівську столицю , зруйнував у Неджді військові укріплення, полонив членів родини Саудів, відправивши їх до Єгипту, і обрушив жорстокі репресії на їх прихильників та ваххабітських улемів.
Заснування нової Саудівської держави
На залишених без управління територіях почався хаос. Вивільнені від заборони на набіги бедуїни завернулися до грабежів, члени знатних родів стали боротися за владу. У міру посилення політичних лих почав зростати авторитет уцілілих Саудів. У підсумку главою нового державного утворення став Туркі ібн Адаллах ібн Мухаммед ібн Сауд, представник бічної гілки Саудів; його резиденцією став Ер-Ріяд.
У 1834 Туркі помер, його спадкоємець — син Фейсал — втік з єгипетського полону. Під правлінням Саудів емірат поступово посилювався, пригнічуючи повстання племен та примушуючи сусідні державні утворення платити йому данину.
Єгипетська окупація
Стурбовані посиленням емірату єгиптяни, які готували вторгнення в Ірак, у 1838 здійснили нову експедицію в Центральну та Східну Аравію. Населення, ще пам'ятає жорстокі розправи Ібрагім-паші, не робило активного опору. Після нетривалого одноосібного управління підкореною Аравією командувавч єгипетськими військами Хуршид-паша поставив на чолі емірату лояльного єгиптянам члена дому Саудів еміра Халіда. У 1840 єгиптяни пішли з Аравії.
Друге правління Фейсала
У 1840 єгиптяни, ймовірно з умислом зробити ускладнення Османській імперії, звільнили з полону еміра Фейсала ібн Туркі, який після запеклої боротьби утвердився в 1843 в столиці емірату. Визнавши себе васалом османського султана, емір приступив до чергового підкорення Центральної та Східної Аравії. Джебель-Шаммар охоче визнав сюзеренітет Фейсала, зберігши своє самоврядування та направивши власну експансію в бік Північної Аравії. Однак власники Ель-Касиму та Бахрейну доставили Саудам масу неприємностей.
Розпад держави
До кінця життя Фейсал розділив управління еміратом між 3 синами — Абдаллахом, Саудом та Мухаммедом, які створили для себе опору в місцевих племенах. Після смерті еміра Фейсала в 1865 і приходу до влади Абдаллаха ібн Фейсала почалася міжусобна боротьба між Абдаллахом та Саудом, в яку були втягнуті майже всі державні утворення Східної Аравії, Османська імперія та Велика Британія. Абдаллах звернувся за допомогою до валі Багдада Мідхат-паші, що послужило офіційним приводом для османської окупації Ель-Хаси в 1871.
У 1880-і в боротьбу за владу в Аравії втрутилися правителі Джебель-Шамарі Рашиди, які до 1890-х стали безперечними повелителями Центральної Аравії.
Джерела
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.IV «Схід у новий час (кінець XVIII — початок XX ст.) », Книга 1 — Москва: видавнича фірма«Східна література» РАН, 2004.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Емірат Неджд |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emirat Nedzhdemirat 1818 1891 PraporPriblizni mezhi emiratuStolicya Er RiyadReligiya VahhabizmNaselennya arabiDinastiya SauditiPoperednik NastupnikYegipetskij eyalet Dzhebel ShammarDogovirnij OmanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nedzhd emirat Emirat Nedzhd abo Druga Saudivska derzhava chi Riyadskij emirat derzhava sho isnuvala na Aravijskomu pivostrovi v XIX stolitti Znishennya pershoyi Saudivskoyi derzhaviU seredini XVIII stolittya v Centralnij Araviyi utvoreno pershu Saudivsku derzhavu ideologiyeyu yakoyi buv vahhabizm Rozshiryuyuchi svoyi volodinnya Saudi v 1802 oskvernili golovni shiyitski svyatini v Kerbeli a v 1805 zahopili Mekku ta Medinu Narugi vahhabitiv nad golovnimi musulmanskimi svyatinyami zavdali udaru po prestizhu osmanskogo sultana Ne rozrahovuyuchi na zbrojni sili sirijskogo ta bagdadskogo pashiv sultan zvernuvsya za dopomogoyu do Muhammeda Ali Yegipetskogo formalno svogo vasala suprovodzhuvalasya velicheznimi lyudskimi vtratami z oboh storin prote u rezultati yegiptyanam vdalosya rozgromiti vahhabitiv Yegipetski vijska vijshli do beregiv Perskoyi zatoki de natrapili na protidiyu Velikoyi Britaniyi Usvidomlyuyuchi tyazhkist yakoyu lyaglo b na yegipetsku skarbnicyu bezposerednye upravlinnya Centralnoyu ta Shidnoyu Araviyeyu komanduvach yegipetskimi vijskami Ibragim pasha v 1819 pochav vidvedennya svoyih vijsk v Hidzhaz Za nakazom Muhammeda Ali persh nizh pokinuti Nedzhd Ibragim ster z licya zemli saudivsku stolicyu zrujnuvav u Nedzhdi vijskovi ukriplennya poloniv chleniv rodini Saudiv vidpravivshi yih do Yegiptu i obrushiv zhorstoki represiyi na yih prihilnikiv ta vahhabitskih ulemiv Zasnuvannya novoyi Saudivskoyi derzhaviNa zalishenih bez upravlinnya teritoriyah pochavsya haos Vivilneni vid zaboroni na nabigi beduyini zavernulisya do grabezhiv chleni znatnih rodiv stali borotisya za vladu U miru posilennya politichnih lih pochav zrostati avtoritet ucililih Saudiv U pidsumku glavoyu novogo derzhavnogo utvorennya stav Turki ibn Adallah ibn Muhammed ibn Saud predstavnik bichnoyi gilki Saudiv jogo rezidenciyeyu stav Er Riyad U 1834 Turki pomer jogo spadkoyemec sin Fejsal vtik z yegipetskogo polonu Pid pravlinnyam Saudiv emirat postupovo posilyuvavsya prignichuyuchi povstannya plemen ta primushuyuchi susidni derzhavni utvorennya platiti jomu daninu Yegipetska okupaciyaSturbovani posilennyam emiratu yegiptyani yaki gotuvali vtorgnennya v Irak u 1838 zdijsnili novu ekspediciyu v Centralnu ta Shidnu Araviyu Naselennya she pam yataye zhorstoki rozpravi Ibragim pashi ne robilo aktivnogo oporu Pislya netrivalogo odnoosibnogo upravlinnya pidkorenoyu Araviyeyu komanduvavch yegipetskimi vijskami Hurshid pasha postaviv na choli emiratu loyalnogo yegiptyanam chlena domu Saudiv emira Halida U 1840 yegiptyani pishli z Araviyi Druge pravlinnya FejsalaU 1840 yegiptyani jmovirno z umislom zrobiti uskladnennya Osmanskij imperiyi zvilnili z polonu emira Fejsala ibn Turki yakij pislya zapekloyi borotbi utverdivsya v 1843 v stolici emiratu Viznavshi sebe vasalom osmanskogo sultana emir pristupiv do chergovogo pidkorennya Centralnoyi ta Shidnoyi Araviyi Dzhebel Shammar ohoche viznav syuzerenitet Fejsala zberigshi svoye samovryaduvannya ta napravivshi vlasnu ekspansiyu v bik Pivnichnoyi Araviyi Odnak vlasniki El Kasimu ta Bahrejnu dostavili Saudam masu nepriyemnostej Rozpad derzhaviDo kincya zhittya Fejsal rozdiliv upravlinnya emiratom mizh 3 sinami Abdallahom Saudom ta Muhammedom yaki stvorili dlya sebe oporu v miscevih plemenah Pislya smerti emira Fejsala v 1865 i prihodu do vladi Abdallaha ibn Fejsala pochalasya mizhusobna borotba mizh Abdallahom ta Saudom v yaku buli vtyagnuti majzhe vsi derzhavni utvorennya Shidnoyi Araviyi Osmanska imperiya ta Velika Britaniya Abdallah zvernuvsya za dopomogoyu do vali Bagdada Midhat pashi sho posluzhilo oficijnim privodom dlya osmanskoyi okupaciyi El Hasi v 1871 U 1880 i v borotbu za vladu v Araviyi vtrutilisya praviteli Dzhebel Shamari Rashidi yaki do 1890 h stali bezperechnimi povelitelyami Centralnoyi Araviyi Dzherela Istoriya Shodu v 6 t T IV Shid u novij chas kinec XVIII pochatok XX st Kniga 1 Moskva vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2004 ISBN 5 02 018387 3Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Emirat Nedzhd