Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вальтер Венк нім Walther Wenck нар 18 вересня 1900 Віттенберг пом 1 травня 1982 Рід ім Іннкрайс німецький воєначальник ч

Вальтер Венк

Вальтер Венк

Вальтер Венк (нім. Walther Wenck; нар. 18 вересня 1900, Віттенберг — пом. 1 травня 1982, Рід-ім-Іннкрайс) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1942). Учасник Другої світової війни; був начальником штабу багатьох військових з'єднань і об'єднань, в останні тижні війни командувач 12-ї польової армії.

Вальтер Венк
Walther Wenck
image
Народження18 вересня 1900(1900-09-18)
image Віттенберг, Провінція Саксонія
Смерть1 травня 1982(1982-05-01) (81 рік)
image Рід-ім-Іннкрайс, округ Рід-ім-Іннкрайс, Верхня Австрія
автомобільна аварія
Похованняimage Бад-Ротенфельде, Нижня Саксонія
Країнаimage Німецька імперія
image Веймарська республіка
image Третій Рейх
Приналежністьimage Рейхсвер
image Вермахт
Вид збройних силimage Сухопутні війська
Рід військпіхота
танкові війська
Роки служби1919–1945
Званняimage Генерал танкових військ
Формування1-ша танкова дивізія
3-тя румунська армія
Армійська група «Голлідт»
6-та армія
1-ша танкова армія
Група армій «Південна Україна»
КомандуванняАрмійська група «Венк»
12-та армія
Війни / битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Західний фронт

Автографimage
Нагороди
image
Лицарський хрест Залізного хреста
 image image
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
image
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
image
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
(image)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
image
Золотий німецький хрест
image
Орден Хреста Перемоги
image
Командор ордена Зірки Румунії
image Вальтер Венк у Вікісховищі

Біографія

Вальтер Венк народився 18 вересня 1900 року у Віттенберзі в родині прусського офіцера Максиміліана Венка. В 11-річному віці вступив до кадетського корпусу прусської армії в місті Наумбург. З весни 1918 року продовжив навчання у військовому училищі в . Після розпаду Німецької імперії у лютому 1919 року вступив у лави Фрайкора. 1 травня 1920 року зарахований рядовим у 5-й піхотний полк рейхсверу, а 1 лютого 1923 був підвищений в унтерофіцери. Лютого 1923 роки закінчив піхотне училище в Мюнхені.

Проходив військову службу на командних посадах у 9-му прусському піхотному полку, командував взводом, ротою у цьому полку. У травні 1933 року Венк був переведений у 3-й моторизований розвідувальний полк. Пройшовши курс підготовки при Генштабі, Венк у 1936 був зарахований до штабу бронетанкових військ, розквартированого в Берліні. 1 березня 1939 йому було присвоєно звання майора, і він був призначений штабним офіцером 1-ї танкової дивізії у Веймарі. У складі цієї дивізії Венк брав участь у бойових діях Польської та Французької компаній, де 18 травня 1940 року був поранений у ногу.

У 1942 році проходив службу викладачем у Військовій академії, начальником штабу LVII танкового корпусу і начальником штабу 3-ї румунської армії генерала Петре Думітреску на Східному фронті. 28 грудня 1942 року був відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 1942 до 1943 року Венк був начальником штабу армійської групи «Голлідт» (пізніше переформована в 6-у армію), приписаної до тієї ж 3-й румунської армії. У 1943 році став начальником штабу 6-ї армії, а з 11 березня 1943 року — начальник штабу 1-ї танкової армії генерала кавалерії Ебергарда фон Маккензена, яку весною 1944 року він вивів з Кам'янець-Подільського котла. У 1944 році — начальник штабу групи армій «Південна Україна».

З 15 лютого 1945 року, за наполяганням Гайнца Гудеріана, Венк командував німецькими військами, що залучалися до контрнаступу в операції «Зонненвенде» (нім. Unternehmen Sonnenwende). Приблизно 1200 німецьких танків атакували позиції радянських військ, що наступали в Померанії. Однак операція була погано спланована, німецькі війська не мали достатньої підтримки, і 18 лютого контрудар завершився поразкою.

10 квітня 1945 року генерала танкових військ Венк командував 12-ю армією, що мала завдання захистити Берлін від наступаючих союзних сил на Західному фронті. В складних умовах війни в тилу армії Венка, на схід від Ельби, утворився великий табір німецьких біженців, що рятувалися від майбутніх радянських військ. Венк намагався всіляко забезпечити біженців харчуванням і проживанням. За різними оцінками, протягом деякого часу 12-та армія забезпечувала їжею більш ніж чверть мільйона чоловік кожен день.

7 травня 1945 року, після того як командувач 12-ї армії забезпечив евакуацію своїх військ та біженців через Ельбу, Венк здався американцям. Звільнений у 1947 році. З вересня 1948 року працював менеджером в компанії в Бохум-Дальхаузене. З 1960 року Венк — генеральний директор фірми «Diehl» в Нюрнберзі, що займалася виготовленням військової техніки і озброєння для бундесверу. У 1966 році вийшов у відставку.

У 1982 році Вальтер Венк загинув в автомобільній аварії поблизу австрійського Рід-ім-Іннкрайса.

Нагороди

Див. також

Література

  • Dermot Bradley: Walther Wenck — General der Panzertruppe (= Soldatenschicksale des 20. Jahrhunderts als Geschichtsquelle. Bd. 3). 3. verbesserte Auflage, Biblio, Osnabrück 1982, .
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
  • Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Венк
  • . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019. (нім.)
  • Wenck, Walther — нагороди генерала танкових військ Венка(англ.)
  • Wenck, Walther «The Boy General» [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Walther Wenck — Hitler's Last Hope? [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Walther Wenck [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

Виноски
Джерела
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
генерал-полковник
А.Лер 		командувач 12-ї армії
10 квітня — 8 травня 1945 		Наступник:
капітуляція


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Valter Venk nim Walther Wenck nar 18 veresnya 1900 Vittenberg pom 1 travnya 1982 Rid im Innkrajs nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general tankovih vijsk Vermahtu 1944 Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1942 Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni buv nachalnikom shtabu bagatoh vijskovih z yednan i ob yednan v ostanni tizhni vijni komanduvach 12 yi polovoyi armiyi Valter VenkWalther WenckNarodzhennya18 veresnya 1900 1900 09 18 Vittenberg Provinciya SaksoniyaSmert1 travnya 1982 1982 05 01 81 rik Rid im Innkrajs okrug Rid im Innkrajs Verhnya Avstriya avtomobilna avariyaPohovannyaBad Rotenfelde Nizhnya SaksoniyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihota tankovi vijskaRoki sluzhbi1919 1945Zvannya General tankovih vijskFormuvannya1 sha tankova diviziya 3 tya rumunska armiya Armijska grupa Gollidt 6 ta armiya 1 sha tankova armiya Grupa armij Pivdenna Ukrayina KomanduvannyaArmijska grupa Venk 12 ta armiyaVijni bitviDruga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Stalingradska bitva Kam yanec Podilskij kotel Zahidnij front Centralno Yevropejska operaciya Bitva za BerlinAvtografNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hrestaMedal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasuMedal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zolotij nimeckij hrest Orden Hresta Peremogi Komandor ordena Zirki Rumuniyi Valter Venk u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 27 serpnya 1919 fanen yunker 1 listopada 1921 fenrih 1 listopada 1922 ober fenrih 1 lyutogo 1923 lejtenant 1 lyutogo 1928 ober lejtenant 1 travnya 1934 gauptman 1 bereznya 1939 major 1 grudnya 1940 oberst lejtenant 1 chervnya 1942 oberst 1 bereznya 1943 general major 1 kvitnya 1944 general lejtenant 1 zhovtnya 1944 general tankovih vijsk Valter Venk narodivsya 18 veresnya 1900 roku u Vittenberzi v rodini prusskogo oficera Maksimiliana Venka V 11 richnomu vici vstupiv do kadetskogo korpusu prusskoyi armiyi v misti Naumburg Z vesni 1918 roku prodovzhiv navchannya u vijskovomu uchilishi v Pislya rozpadu Nimeckoyi imperiyi u lyutomu 1919 roku vstupiv u lavi Frajkora 1 travnya 1920 roku zarahovanij ryadovim u 5 j pihotnij polk rejhsveru a 1 lyutogo 1923 buv pidvishenij v unteroficeri Lyutogo 1923 roki zakinchiv pihotne uchilishe v Myunheni Prohodiv vijskovu sluzhbu na komandnih posadah u 9 mu prusskomu pihotnomu polku komanduvav vzvodom rotoyu u comu polku U travni 1933 roku Venk buv perevedenij u 3 j motorizovanij rozviduvalnij polk Projshovshi kurs pidgotovki pri Genshtabi Venk u 1936 buv zarahovanij do shtabu bronetankovih vijsk rozkvartirovanogo v Berlini 1 bereznya 1939 jomu bulo prisvoyeno zvannya majora i vin buv priznachenij shtabnim oficerom 1 yi tankovoyi diviziyi u Vejmari U skladi ciyeyi diviziyi Venk brav uchast u bojovih diyah Polskoyi ta Francuzkoyi kompanij de 18 travnya 1940 roku buv poranenij u nogu U 1942 roci prohodiv sluzhbu vikladachem u Vijskovij akademiyi nachalnikom shtabu LVII tankovogo korpusu i nachalnikom shtabu 3 yi rumunskoyi armiyi generala Petre Dumitresku na Shidnomu fronti 28 grudnya 1942 roku buv vidznachenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Z 1942 do 1943 roku Venk buv nachalnikom shtabu armijskoyi grupi Gollidt piznishe pereformovana v 6 u armiyu pripisanoyi do tiyeyi zh 3 j rumunskoyi armiyi U 1943 roci stav nachalnikom shtabu 6 yi armiyi a z 11 bereznya 1943 roku nachalnik shtabu 1 yi tankovoyi armiyi generala kavaleriyi Ebergarda fon Makkenzena yaku vesnoyu 1944 roku vin viviv z Kam yanec Podilskogo kotla U 1944 roci nachalnik shtabu grupi armij Pivdenna Ukrayina Z 15 lyutogo 1945 roku za napolyagannyam Gajnca Guderiana Venk komanduvav nimeckimi vijskami sho zaluchalisya do kontrnastupu v operaciyi Zonnenvende nim Unternehmen Sonnenwende Priblizno 1200 nimeckih tankiv atakuvali poziciyi radyanskih vijsk sho nastupali v Pomeraniyi Odnak operaciya bula pogano splanovana nimecki vijska ne mali dostatnoyi pidtrimki i 18 lyutogo kontrudar zavershivsya porazkoyu 10 kvitnya 1945 roku generala tankovih vijsk Venk komanduvav 12 yu armiyeyu sho mala zavdannya zahistiti Berlin vid nastupayuchih soyuznih sil na Zahidnomu fronti V skladnih umovah vijni v tilu armiyi Venka na shid vid Elbi utvorivsya velikij tabir nimeckih bizhenciv sho ryatuvalisya vid majbutnih radyanskih vijsk Venk namagavsya vsilyako zabezpechiti bizhenciv harchuvannyam i prozhivannyam Za riznimi ocinkami protyagom deyakogo chasu 12 ta armiya zabezpechuvala yizheyu bilsh nizh chvert miljona cholovik kozhen den 7 travnya 1945 roku pislya togo yak komanduvach 12 yi armiyi zabezpechiv evakuaciyu svoyih vijsk ta bizhenciv cherez Elbu Venk zdavsya amerikancyam Zvilnenij u 1947 roci Z veresnya 1948 roku pracyuvav menedzherom v kompaniyi v Bohum Dalhauzene Z 1960 roku Venk generalnij direktor firmi Diehl v Nyurnberzi sho zajmalasya vigotovlennyam vijskovoyi tehniki i ozbroyennya dlya bundesveru U 1966 roci vijshov u vidstavku U 1982 roci Valter Venk zaginuv v avtomobilnij avariyi poblizu avstrijskogo Rid im Innkrajsa NagorodiNimeckij imperskij sportivnij znak v bronzi ta sribli Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go i 2 go klasu 18 rokiv Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 4 veresnya 1939 Zaliznij hrest 2 go klasu 18 veresnya 1939 1 go klasu 4 zhovtnya 1939 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 18 travnya 1940 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 1 serpnya 1942 Nimeckij hrest v zoloti 26 sichnya 1942 Orden Hresta Peremogi 3 go klasu 21 veresnya 1942 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 28 grudnya 1942 Orden Zirki Rumuniyi komandorskij hrest z mechami 12 bereznya 1943 Div takozhKristian Gansen Mortimer fon Kessel German Ferch Vilgelm fon Toma Gans Yurgen fon Arnim Ernst Anton fon KrozigLiteraturaDermot Bradley Walther Wenck General der Panzertruppe Soldatenschicksale des 20 Jahrhunderts als Geschichtsquelle Bd 3 3 verbesserte Auflage Biblio Osnabruck 1982 ISBN 3 7648 1283 4 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Patzwall Klaus D Scherzer Veit 2001 Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Norderstedt Germany Verlag Klaus D Patzwall ISBN 978 3 931533 45 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valter Venk na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 14 veresnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019 nim Wenck Walther nagorodi generala tankovih vijsk Venka angl Wenck Walther The Boy General 23 lipnya 2019 u Wayback Machine Walther Wenck Hitler s Last Hope 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Walther Wenck 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiVinoski Dzherela Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik general polkovnik A Ler komanduvach 12 yi armiyi 10 kvitnya 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya

Дата публікації:
Топ