Храми Переяслава визначні архітектурні пам ятки В числі інших пам яток Переяслава включені до Національного історико етн

Храми Переяслава — визначні архітектурні пам'ятки. В числі інших пам'яток Переяслава включені до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Малюнок Т. Шевченка «Вознесенський собор в Переяславі», 1845

Вознесенський монастир (к. XVII—XVIII ст.)

Докладніше: Вознесенський монастир (Переяслав)

Ансамбль Вознесенського монастиря почав формуватися моменту будівництва Вознесенського собору. Собор був збудований протягом 1695—1700 рр. коштом гетьмана Івана Мазепи.

У 1738 р. на території монастиря був відкритий колегіум, який розмістився у дерев'яній будівлі. Однак у 1748 р. сталася пожежа, яка знищила всі дерев'яні будівлі монастиря. Нова цегляна споруда колегіуму постала у 1753-1757 рр. завдяки Переяславському єпископу Івану Козловичу.

Остаточно ансамбль було сформовано після будівництва дзвіниці у 1770-1776 роках. У 1782 р. до східного боку дзвіниці прибудували Варваринську церкву, але вона була знищена під час Другої світової війни. Постраждали і всі інші споруди монастиря. Їх відновлення проводилося у 1954-1964 роках.

У 1970 р. у будівлі колегіуму був відкритий музей Григорія Сковороди. У приміщенні Вознесенського собору у 1975 р. була розгорнута діорама «Битва за Дніпро». На полотні довжиною 28 і висотою 7 метрів зображено момент масової переправи радянських військ через Дніпро на Букринському плацдармі в районі Переяслава восени 1943 року.

Нині архітектурний комплекс монастиря складається з Вознесенського собору, дзвіниці і колегіуму.

Вознесенський собор

Яскрава пам'ятка у стилі українського бароко. Цегляний, тинькований, дев'ятикамерний. Увінчує будівлю купол на дуже високому гранчастому барабані. Рамена хреста завершені високими хвилястої форми фронтонами. Стіни розчленовані пласкими розкрепованими пілястрами. Портали і ліпні обрамлення вікон і барабану купола були виконані у першій третині XVIII ст. під час ремонту.

Дзвіниця

Вирішена у стилі українського бароко з певним впливом класицизму. Цегляна, тинькована, в плані наближається до квадрата з увігнутими сторонами, триярусна, завершена куполом. Перший ярус із арковим отвором, рустований. Яруси увінчують розкреповані карнизи. Будівлю прикрашають колони і пілястри (у другому ярусі іонічні, у третьому — коринфські).

Михайлівський монастир

Малюнок Т. Шевченка «Михайлівський собор в Переяславі», 1845

Михайлівська церква, найстаріша будівля Переяслава (1646)

Докладніше: Михайлівський монастир (Переяслав)

На цьому місці у XI ст. існував Михайлівський собор, який був зруйнований при навалі хана Батия у 1239 р. Михайлівська церква була збудована на місці старого собору у 1646-1666 роках. У 1734 р. церква горіла, але була після цього відновлена. Дзвіниця, келії і трапезна, об'єднані в одну споруду, були збудовані у 1745 р. У 1823 р. первісний кам'яний купол Михайлівської церкви був замінений на дерев'яний.

Будівля дзвіниці, келій і трапезної постраждало під час Другої світової війни. Відреставровано у 1951-1953 роках. В будівлі розташований відділ етнографії історичного музею.

Михайлівська церква

Михайлівська церква кам'яна, тинькована, в плані близька до тридільного типу. Видовжений прямокутний основний простір перекритий напівциркульним склепінням із розпалубками, до нього примикають гранчасті апсида і бабинець, перекриті зімкнутими склепіннями. Споруда накрита двосхилим дахом. Стіни розчленовані пілястрами, прорізані вікнами, які увінчані фронтончиками з ліпниною. По периметру церква оперізана фризом, прикрашеним керамічними розетками. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII–XIX ст., які належать до київської школи живопису.

Дзвіниця, келії і трапезна

Дзвіниця, келії і трапезна розташовані на схід від церкви і об'єднані в одну споруду. Будівля цегляна, тинькована, видовжене, прямокутне в плані з напівкруглою проїзною аркою і квадратним ярусом дзвіниці над нею, завершеним шатровим куполом з главкою. Накрита двосхилим дахом, приміщення перекриті циліндричним склепінням з розпалубками над вікнами. Стіни розчленовані пілястрами, оперізані ліпним орнаментальним фризом.

Борисоглібська церква

Докладніше: Церква святих Бориса і Гліба (Переяслав)

Церква була збудована у 1839 р. у колишньому хуторі Бабачиха під Переяславом. Вона цегляна, тинькована, хрещата, склепінчаста, тринавова з прямокутними в плані пастофоріями. Увінчана напівсферичним куполом на високому циліндричному барабані. Із заходу над притвором збудована висока двоярусна дзвіниця, верхній ярус якої — відкриті на чотири боки портики тосканського ордеру. Дзвіниця завершена шпилем. Форми споруди суворі і лаконічні. Приклад пізнього класицизму з рисами провінційної архітектури.

Успенський собор

Докладніше: Свято-Успенський собор (Переяслав)

Перший Успенський собор, збудований у 1596 році Костянтином Острозьким, згорів у 1655 році. На його місці в 1760 збудували великий дерев'яний храм з дев'ятьма візантійськими банями. Але в 1825 році його так переробили, що, за словами Шевченка, «неможливо дивитись на нього, а не лише малювати».

Сучасний Успенський собор збудували у 1896 році у популярному тоді «цегляному» стилі. Фасади собору вмістили у собі мотиви різностильового декору романських, готичних та візантійських споруд. За допомогою фігурної цегляної кладки будівельники створили химерні орнаменти. Архітектор собору - Володимир Ніколаєв.

Церква Пресвятої Трійці

Докладніше: Церква Пресвятої Трійці (Переяслав)

Церкви у музеї народної архітектури та побуту

На території скансену народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поміж інших пам'яток розміщені п'ять дерев'яних церковних будівель і дзвіниця.

Церква Святого Георгія з села Андруші Переяславського полку збудована у 1768 р. на кошти сільської громади. Однобанна споруда, до якої в 30-х роках прибудовано дзвіницю. В 1845 Тарас Шевченко зобразив цю церкву на малюнку «Верби в Андрушах».

Церква Івана Богослова, побудована у 1606 р., — належить до найдавніших, найпоширеніших в Україні пам'яток козацької доби.