Ласло Ласлович Пушкаш (22 лютого 1941, Ужгород — 24 листопада 2023) — український греко-католицький священник Мукачівської єпархії, живописець; член Спілки художників України.
Пушкаш Ласло Ласлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 22 лютого 1941 Ужгород, Угорське королівство | |||
Смерть | 24 листопада 2023[1](82 роки) | |||
Країна | Угорщина СРСР Україна | |||
Релігія | католицька церква | |||
Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, священник | |||
Вчитель | Звіринський Карло Йосипович, Скобало Іван Михайлович, Манастирський Вітольд Антонович і Коцка Андрій Андрійович | |||
Відомі учні | Бабков Сергій Андрійович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Пушкаш Ласло Ласлович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 22 лютого 1941 року в місті Ужгороді (тепер Закарпатська область, Україна) в священничій сім'ї. 1965 року закінчив кафедру художнього текстилю Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Карло Звіринський, Іван Скобало, Вітольд Манастирський, Андрій Коцка). За дипломну роботу — оформлення декоративними тканинами міжнародного туристичного табору «Верховина» та гобелен «Дружба народів» (керівник Євген Володимирович Арофікін), отримав відмінну оцінку.
Жив у Львові, в будинку на вулиці Леніна, 54, квартира 7.
Творчість
Працював в галузі монументального та станкового живопису. Серед робіт:
- «Верховинська наречена» (1965);
- «Рядовий Катахметов із земляками» (1966);
- «Свято» (1967);
- «Дівчата з-під Великого Верху» (1967);
- «Дівоче коло» (1968);
- «Бабине літо» (1970);
- «Свято на нашій вулиці» (1970);
- «Пора збирання сіна» (1971).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1968 року, всесоюзних з 1967 року.
Нагороди і відзнаки
- Нагорода-стипендія ім. Д'юли Дерковича (1976‒1978),
- Нагорода Міністерства культури Угорщини за видатні мистецькі досягнення (1980),
- Премія Pro Cultura Christianaа від Угорської католицької єпископської конференції (2006),
- Лицарський хрест Ордена Заслуг (2010, Угорщина),
- Пам'ятна медаль ім. Арона Мартона за зусилля докладені на благо угорської культури від Ради Фонду ім. Ґабора Бетлена (2010),
- Премія Петра Прокопа за церковне мистецтво (2011).
Примітки
- Упокоївся в Господі о.Ласло Пушкаш – греко-католицький священик, художник, дослідник, письменник — 2023.
- Упокоївся в Господі о.Ласло Пушкаш - греко-католицький священик, художник, дослідник, письменник. МГКЄ (укр.). 26 листопада 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
Література
- Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 384.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 189.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laslo Laslovich Pushkash 22 lyutogo 1941 Uzhgorod 24 listopada 2023 ukrayinskij greko katolickij svyashennik Mukachivskoyi yeparhiyi zhivopisec chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini Pushkash Laslo LaslovichNarodzhennya22 lyutogo 1941 1941 02 22 Uzhgorod Ugorske korolivstvoSmert24 listopada 2023 2023 11 24 1 82 roki Krayina Ugorshina SRSR UkrayinaReligiyakatolicka cerkvaNavchannyaLvivska nacionalna akademiya mistectvDiyalnisthudozhnik svyashennikVchitelZvirinskij Karlo Josipovich Skobalo Ivan Mihajlovich Manastirskij Vitold Antonovich i Kocka Andrij AndrijovichVidomi uchniBabkov Sergij AndrijovichChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Pushkash Laslo Laslovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Pushkash BiografiyaNarodivsya 22 lyutogo 1941 roku v misti Uzhgorodi teper Zakarpatska oblast Ukrayina v svyashennichij sim yi 1965 roku zakinchiv kafedru hudozhnogo tekstilyu Lvivskogo institutu prikladnogo ta dekorativnogo mistectva vikladachi Karlo Zvirinskij Ivan Skobalo Vitold Manastirskij Andrij Kocka Za diplomnu robotu oformlennya dekorativnimi tkaninami mizhnarodnogo turistichnogo taboru Verhovina ta gobelen Druzhba narodiv kerivnik Yevgen Volodimirovich Arofikin otrimav vidminnu ocinku Zhiv u Lvovi v budinku na vulici Lenina 54 kvartira 7 TvorchistPracyuvav v galuzi monumentalnogo ta stankovogo zhivopisu Sered robit Verhovinska narechena 1965 Ryadovij Katahmetov iz zemlyakami 1966 Svyato 1967 Divchata z pid Velikogo Verhu 1967 Divoche kolo 1968 Babine lito 1970 Svyato na nashij vulici 1970 Pora zbirannya sina 1971 Brav uchast u vseukrayinskih vistavkah z 1968 roku vsesoyuznih z 1967 roku Nagorodi i vidznakiNagoroda stipendiya im D yuli Derkovicha 1976 1978 Nagoroda Ministerstva kulturi Ugorshini za vidatni mistecki dosyagnennya 1980 Premiya Pro Cultura Christianaa vid Ugorskoyi katolickoyi yepiskopskoyi konferenciyi 2006 Licarskij hrest Ordena Zaslug 2010 Ugorshina Pam yatna medal im Arona Martona za zusillya dokladeni na blago ugorskoyi kulturi vid Radi Fondu im Gabora Betlena 2010 Premiya Petra Prokopa za cerkovne mistectvo 2011 PrimitkiUpokoyivsya v Gospodi o Laslo Pushkash greko katolickij svyashenik hudozhnik doslidnik pismennik 2023 Upokoyivsya v Gospodi o Laslo Pushkash greko katolickij svyashenik hudozhnik doslidnik pismennik MGKYe ukr 26 listopada 2023 Procitovano 27 listopada 2023 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 LiteraturaUkrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 384 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 189