Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лі венське село в Україні у Нехворощанській сільській громаді Полтавського району Полтавської області Населення становит

Лівенське

Лівенське

Лі́венське — село в Україні, у Нехворощанській сільській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 607осіб (2001рік), 470 чоловіка (2010рік).

село Лівенське
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Громада Нехворощанська сільська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1530
Населення 471
Площа 2,573 км²
Густота населення 248,35 осіб/км²
Поштовий індекс 39362
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°07′55″ пн. ш. 34°31′02″ сх. д. / 49.13194° пн. ш. 34.51722° сх. д. / 49.13194; 34.51722Координати: 49°07′55″ пн. ш. 34°31′02″ сх. д. / 49.13194° пн. ш. 34.51722° сх. д. / 49.13194; 34.51722
Середня висота
над рівнем моря 		75 м
Водойми р. Маячка, р.Оріль
Місцева влада
Староста Анепір Світлана Василівна
Карта
image
image
Лівенське
image
image
Лівенське
Мапа

image Лівенське у Вікісховищі

image

З осені 2017року село Лівенське ввійшло в Нехворощанську об'єднану територіальну громаду разом із селами Нехвороща, Шедіїве, Бурти, Маячка, Губарівка, Рекунівка, Соколова Балка, Андріївка, Світлівщина. Староста села Лівенське Анепір Світлана Василівна.

Географія

Село Лівенське знаходиться на берегах річки Маячка та на правому березі річки Оріль, вище за течією річки Маячка на відстані 0,5 км розташоване село Губарівка, нижче за течією примикає село Маячка, вище за течією річки Оріль на відстані 1 км розташоване село Шедієве.Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. Село Лівенське розташоване за 47 км від районного, за 70 км — від обласного центру, за 39 км від залізничної станції Кобеляки, через нього проходить автодорога Т1735 (Кобеляки — Машівка).


Громада Православної Церкви. Покровська церква села Лівенське

Дерев'яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці в с. Лівенське Кобеляцького повіту (тепер Новосанжарського р­ну) була збудована 1770 році. Перебудовувалася 1895 році. Станом на 1912 рік існувала як дерев'яна, в одному зв'язку з дзвіницею, холодна. З Нехворощі видно було куполи Покровської церкви(свідчення сучасників).

У 1902 році володіла 1/8 дес. землі під погостом, 120 дес. руги (церковна земля, земля, відведенна громадою на утримання духовенства). Мала будинок для квартири псаломщика, церковну сторожку. Діяла церковна бібліотека­, З 1905 року при Покровській церкві діяла церковнопарафіяльна школа (містилася у церковному будинку, у якому також знаходилася квартира псаломщика). До парафії входило с. Губарівка. В 1902 році парафіян — 1370 душ чоловічої, 1224 душі жіночої статі; В 1912 році парафіян привілейованих станів — 35, міщан — 22, селян — 2942 душ.

Із священиків відомі: Іоанн Павлович Ракович (1902, у сані з 1864, нагороджений камилавкою 1898), Костянтин Іларіонович Дмитровський (1912); із псаломщиків: диякон Яків Іоаннович Симоновський (1902, 1912, у сані з 1898), Андрій Тихонович Хорошунов (1902, 1912, на посаді з 1893), Іван Павлович Ракович (позаштатний 1912); із церковних старост: селянин Іоанн Якович Павловський (1902), Олександр Трохимович Дзюба (1912).

За свідченнями сучасників

Із Нехворощі видно було куполи Покровської церкви. Церкву зруйновано в 1936 році. Викупила матеріал церкви Соколовобалківська МТЗ .Ікони слугували полицями в лавці(крамниці) села Ливенське. Кованим парканом церкви, був часткою огорожі Соколовобалківської МТЗ.З Нехворощі видно було куполи Покровської церкви.

Історія

На території сільської ради виявлено залишки поселення черняхівської, пізньозарубинецької культури. На околицях села виявлена кераміка, крем'яні вироби епохи неоліту, бронзи та дніпро-донецької культури. На цій території знаходились поселення скіфів і сармат Проведені розкопки О. Супруненка кургану поховання жінки-сарматки І-ІІ ст. поблизу с. Ливенське у 1989 році. Жіноче поховання І-ІІ ст. н. е. досліджено в 1989 р. в кургані поблизу с. Ливенське Новосанжарського р-ну. Воно здійснене у неглибокій катакомбі зі входом-дромосом. Жінка віком 40-45 років була покладена в домовину випростано на спині, з простягненими вздовж тулуба руками. Вона була вдягнена у шкіряні шаровари, сорочку і багатий халат із срібно-тканої тканини. У потойбічний світ її супроводжував виразний напутній інвентар — невелика дерев'яна шкатулка, тонкостінний глечик, уламки двох залізних ножів і шильця, точило, бронзові фібула та пряжка, а також рештки їжі — розчленована туша кобили.

Село під назвою Ливенське виникло як військове поселення біля фортеці за часів спорудження Української оборонної лінії в 30-х роках XVIII століття(приблизно 1735—1738), що та порубіжною фортифікаційною системою для оборони південних кордонів Російської держави, Лівобережної Слобідської України від турецько-татарської агресії. Щорічно на лінії працювало майже 40 тисяч посполитих селян і козаків. Загальний обсяг виконаних земляних робіт (за сучасними підрахунками) перевищував 20 мільйонів кубометрів. Лінія включала 16 фортець тому числі Лівенську(назва походить від назви полку з містечка Лівенськ з Слобожанщини), яка мала п'ять бастіонів та два равеліни. Всередині розташовувалися канцелярія ландміліцького полку, казарми, будинок коменданта, пороховий льох, цей-хауз, провіантський «магазейн», колодязь, вартідьні. Фортецю ліквідовано у 1784 році, залишків не збереглося.

У 1859 році в 145 дворах було 1094 жителі, проводився один ярмарок на рік.

У 1910 році в Лівенському було 380 дворів, 2178 жителі 2020 десятин землі, у тому числі 1748 десятин ріллі.

За даними перепису 1926 році в селі було 430 дворів, 2195 жителів.

В 20-ті в Лівенському створено ТСОЗи(товариство спільного обробітку землі) «Гуртова праця» і «Селінтерн» (останній з них очолював Сава Улянович Сакевич, який пізніше працював головою колгоспу і головою сільської ради у Маячці). На початку 30-х років створено три колгоспи, вони змінювали свої назви — «Червоний партизан», «Перемога», «Рівність», «Україна».

За свідченнями сучасників

Залишились давні назви частин села, місцин, кутків та вулиць.

Частини села: Руга(побудована на церковній землі після 1922 року);

Партизан(від назви колгоспу «Червоний партизан»);

Центр;

Низовівка;

Кумина(від назви яру).

Місцини, кутки: Плесівка, Красний куток, КУрган, Червонівка.

Вулиці: Кривий ріг(Партизан), Андреївська, Шкільна, Косівська, Прядівська або Нехворощанська, Сірівська(Центр).

Голодомор 1932—1933 років

Під час голодомору 1932—1933 років у Лівенському померли 745 чоловік. У 1941 році було складено поіменний список жертв сталінського голодомору, встановлено дубовий хрест і відправлено панахиду. Список не зберігся. В день п'ятої річні ці незалежності України (24 серпня 1996 року) на сільському цвинтарі встановлено чотириметровий дубовий Хрест пам'яті на честь померлих у тридцяті роки.

У 1938—1939 роках колгоспниці Марфа Китайгора Валентина Созонтівна Садова, Марія Федорівна Сакевич були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.

В роки Великої Вітчизняної війни фашисти вивезли на примусові роботи до Німеччини 92, розстріляли 11 чоловік. Було спалено кращі господарські будівлі, громадські і приватні будинки. На території села фашисти стратили 12 партизанів, серед них були і жителі Лівенського. На місці загибелі встановлено обеліск. Григорій Зіновійович Сакевич під час окупації був старостою, але не служив загарбникам, а навпаки — співробітничав з партизанами, допомагав молоді уникнути насильно: вивезення до Німеччини.

Імена 185 полеглих на фронтах воїнів-односельців занесені до «Книги Пам'яті», викарбувано на мармурових плитах обеліска Слави.

Марія Панасівна Вергун, Марія Потапівна Сакевич, Лідія Олексіївна Лещенко, Парасковія Юхимівна Панасенко та інші односельці нагороджені медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

В різний час колгоспи на території села очолювали Каліман, Курінний, Григорій Тихонович Артеменко, Іван Сафронович Нечай, Панас Мусійович Острівний, Олександр Павловський, Олександр Федосійович Горголя, Іван Митрофапович Парань-ко, Михайло Дмитрович Бровко, Микола Андріянович Шпор-тюк, Микола Матвійович Крикля, Євген Адамович Примасюк, Сергій Миколайович Шовкопляс. У 1976 році лівенське господарство було укрупнене з шедіївським, потім відокремлене, у 1995 році реформоваане у ксп «Оріль», у 1999-му — у приватну агрофірму.

У 1963 році жителька Лівенського Горголя Олена Федорівна народила трійню, назвала дочок Вірою, Надією та Любов'ю.

Відомі вихідці з села: Іван Євменович Білокінь — інвалід війни, у З0 — 60-ті працював відповідальним секретарем нехво-рощанської райгазети, потім багато років очолював сільську раду в Нехворощі; Микола Наумович Калініченко — учасник бойових дій, в одному з боїв взяв у полон 17 фашистів з секретними документами, нагороджений орденом Олександра Невського, після війни багато років віддав педагогічній роботі; Марфа Федорівна Кононенко — за старанну працю в колгоспі нагороджена орденом Леніна; Дмитро Терентійович Кравцов — військовий льотчик, учасник бойових дій у В'єтнамі; Катерина Григорівна Лещенко — багато років працювала головою колгоспу у Криничанському району на Дніпропетровщині; Леонід Григорович Лещенко — відповідальний працівник Мінгазпрому України; Семен Степанович Мірошниченко — учасник бойових дій, у повоєнну пору був секретарем Нехворощанського райвиконкому та виконкому Нехворощанської сільської ради; Володимир Михайлович Садовий — очолював податкову службу в Полтавській області, нині керівник галузевого обкому профспілки.

В різні роки Лівенську сільську раду очолювали Семен Петрович Хорошун, Микола Макарович Крисан, Мусій Леонтійович Острівний, Іван Митрофанович Паранько, Сулима, Григорій Зіновійович Сакевич, Гнат Дмитрович Можний, Олександр Федотович Горголя, Микола Андріянович Шпортюк, Григорій Якимович Заворотній, Володимир Іванович Куценко, Анатолій Васильович Мошура, Борис Михайлович Халява, Іван Федорович Корж, Микола Анатолійович Завезьон, Анепір Світлана Василівна.

Сучасна економіка

    • Загальна площа ріллі по сільській раді 2435,32 га. На території сільської ради у власності 500 земельних часток(паїв) на загальну площу 1941,91 га. На території сільської ради господарюють:
    • СФГ «Церера» — 37,02 га
    • СФГ «Терен» — постійне користування 45,3 га
    • СФГ «Губарівське» орендує земельні частки (паї) — 71,80 га та землі запасу — 38,11 га
    • ТОВ ВКФ «Укрсільгоспром» — 30,24 га
    • ТОВ АФ «Аршиця» на площі — 1294,74 га
    • ТОВ АФ «Добробут» ВП Шедієво на площі 231,20 га
    • 60 власників земельних паїв господарюють самостійно на площі — 227,65 га
    • ФОП Білокінь В. В. — 154,92 га
    • Хоменко Л. М. орендує 10,0 га земель запасу.

Об'єкти соціально-культурної сфери

  • Сільський будинок культури
  • Сільська бібліотека
  • Дитячий дошкільний заклад «Сонечко»
  • Школа І-ІІ ст.

Посилання

image Це незавершена стаття з географії Полтавської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Li venske selo v Ukrayini u Nehvoroshanskij silskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 607osib 2001rik 470 cholovika 2010rik selo LivenskeKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Nehvoroshanska silska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1530Naselennya 471Plosha 2 573 km Gustota naselennya 248 35 osib km Poshtovij indeks 39362Telefonnij kod 380 5344Geografichni daniGeografichni koordinati 49 07 55 pn sh 34 31 02 sh d 49 13194 pn sh 34 51722 sh d 49 13194 34 51722 Koordinati 49 07 55 pn sh 34 31 02 sh d 49 13194 pn sh 34 51722 sh d 49 13194 34 51722Serednya visota nad rivnem morya 75 mVodojmi r Mayachka r OrilMisceva vladaStarosta Anepir Svitlana VasilivnaKartaLivenskeLivenskeMapa Livenske u Vikishovishi Z oseni 2017roku selo Livenske vvijshlo v Nehvoroshansku ob yednanu teritorialnu gromadu razom iz selami Nehvorosha Shediyive Burti Mayachka Gubarivka Rekunivka Sokolova Balka Andriyivka Svitlivshina Starosta sela Livenske Anepir Svitlana Vasilivna GeografiyaSelo Livenske znahoditsya na beregah richki Mayachka ta na pravomu berezi richki Oril vishe za techiyeyu richki Mayachka na vidstani 0 5 km roztashovane selo Gubarivka nizhche za techiyeyu primikaye selo Mayachka vishe za techiyeyu richki Oril na vidstani 1 km roztashovane selo Shediyeve Richki v comu misci zvivisti utvoryuyut limani starici ta zabolocheni ozera Selo Livenske roztashovane za 47 km vid rajonnogo za 70 km vid oblasnogo centru za 39 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kobelyaki cherez nogo prohodit avtodoroga T1735 Kobelyaki Mashivka Gromada Pravoslavnoyi Cerkvi Pokrovska cerkva sela LivenskeDerev yana cerkva na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v s Livenske Kobelyackogo povitu teper Novosanzharskogo r nu bula zbudovana 1770 roci Perebudovuvalasya 1895 roci Stanom na 1912 rik isnuvala yak derev yana v odnomu zv yazku z dzviniceyu holodna Z Nehvoroshi vidno bulo kupoli Pokrovskoyi cerkvi svidchennya suchasnikiv U 1902 roci volodila 1 8 des zemli pid pogostom 120 des rugi cerkovna zemlya zemlya vidvedenna gromadoyu na utrimannya duhovenstva Mala budinok dlya kvartiri psalomshika cerkovnu storozhku Diyala cerkovna biblioteka Z 1905 roku pri Pokrovskij cerkvi diyala cerkovnoparafiyalna shkola mistilasya u cerkovnomu budinku u yakomu takozh znahodilasya kvartira psalomshika Do parafiyi vhodilo s Gubarivka V 1902 roci parafiyan 1370 dush cholovichoyi 1224 dushi zhinochoyi stati V 1912 roci parafiyan privilejovanih staniv 35 mishan 22 selyan 2942 dush Iz svyashenikiv vidomi Ioann Pavlovich Rakovich 1902 u sani z 1864 nagorodzhenij kamilavkoyu 1898 Kostyantin Ilarionovich Dmitrovskij 1912 iz psalomshikiv diyakon Yakiv Ioannovich Simonovskij 1902 1912 u sani z 1898 Andrij Tihonovich Horoshunov 1902 1912 na posadi z 1893 Ivan Pavlovich Rakovich pozashtatnij 1912 iz cerkovnih starost selyanin Ioann Yakovich Pavlovskij 1902 Oleksandr Trohimovich Dzyuba 1912 Za svidchennyami suchasnikiv Iz Nehvoroshi vidno bulo kupoli Pokrovskoyi cerkvi Cerkvu zrujnovano v 1936 roci Vikupila material cerkvi Sokolovobalkivska MTZ Ikoni sluguvali policyami v lavci kramnici sela Livenske Kovanim parkanom cerkvi buv chastkoyu ogorozhi Sokolovobalkivskoyi MTZ Z Nehvoroshi vidno bulo kupoli Pokrovskoyi cerkvi IstoriyaNa teritoriyi silskoyi radi viyavleno zalishki poselennya chernyahivskoyi piznozarubineckoyi kulturi Na okolicyah sela viyavlena keramika krem yani virobi epohi neolitu bronzi ta dnipro doneckoyi kulturi Na cij teritoriyi znahodilis poselennya skifiv i sarmat Provedeni rozkopki O Suprunenka kurganu pohovannya zhinki sarmatki I II st poblizu s Livenske u 1989 roci Zhinoche pohovannya I II st n e doslidzheno v 1989 r v kurgani poblizu s Livenske Novosanzharskogo r nu Vono zdijsnene u neglibokij katakombi zi vhodom dromosom Zhinka vikom 40 45 rokiv bula pokladena v domovinu viprostano na spini z prostyagnenimi vzdovzh tuluba rukami Vona bula vdyagnena u shkiryani sharovari sorochku i bagatij halat iz sribno tkanoyi tkanini U potojbichnij svit yiyi suprovodzhuvav viraznij naputnij inventar nevelika derev yana shkatulka tonkostinnij glechik ulamki dvoh zaliznih nozhiv i shilcya tochilo bronzovi fibula ta pryazhka a takozh reshtki yizhi rozchlenovana tusha kobili Selo pid nazvoyu Livenske viniklo yak vijskove poselennya bilya forteci za chasiv sporudzhennya Ukrayinskoyi oboronnoyi liniyi v 30 h rokah XVIII stolittya priblizno 1735 1738 sho ta porubizhnoyu fortifikacijnoyu sistemoyu dlya oboroni pivdennih kordoniv Rosijskoyi derzhavi Livoberezhnoyi Slobidskoyi Ukrayini vid turecko tatarskoyi agresiyi Shorichno na liniyi pracyuvalo majzhe 40 tisyach pospolitih selyan i kozakiv Zagalnij obsyag vikonanih zemlyanih robit za suchasnimi pidrahunkami perevishuvav 20 miljoniv kubometriv Liniya vklyuchala 16 fortec tomu chisli Livensku nazva pohodit vid nazvi polku z mistechka Livensk z Slobozhanshini yaka mala p yat bastioniv ta dva ravelini Vseredini roztashovuvalisya kancelyariya landmilickogo polku kazarmi budinok komendanta porohovij loh cej hauz proviantskij magazejn kolodyaz vartidni Fortecyu likvidovano u 1784 roci zalishkiv ne zbereglosya U 1859 roci v 145 dvorah bulo 1094 zhiteli provodivsya odin yarmarok na rik U 1910 roci v Livenskomu bulo 380 dvoriv 2178 zhiteli 2020 desyatin zemli u tomu chisli 1748 desyatin rilli Za danimi perepisu 1926 roci v seli bulo 430 dvoriv 2195 zhiteliv V 20 ti v Livenskomu stvoreno TSOZi tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Gurtova pracya i Selintern ostannij z nih ocholyuvav Sava Ulyanovich Sakevich yakij piznishe pracyuvav golovoyu kolgospu i golovoyu silskoyi radi u Mayachci Na pochatku 30 h rokiv stvoreno tri kolgospi voni zminyuvali svoyi nazvi Chervonij partizan Peremoga Rivnist Ukrayina Za svidchennyami suchasnikiv Zalishilis davni nazvi chastin sela miscin kutkiv ta vulic Chastini sela Ruga pobudovana na cerkovnij zemli pislya 1922 roku Partizan vid nazvi kolgospu Chervonij partizan Centr Nizovivka Kumina vid nazvi yaru Miscini kutki Plesivka Krasnij kutok KUrgan Chervonivka Vulici Krivij rig Partizan Andreyivska Shkilna Kosivska Pryadivska abo Nehvoroshanska Sirivska Centr Golodomor 1932 1933 rokivPid chas golodomoru 1932 1933 rokiv u Livenskomu pomerli 745 cholovik U 1941 roci bulo skladeno poimennij spisok zhertv stalinskogo golodomoru vstanovleno dubovij hrest i vidpravleno panahidu Spisok ne zberigsya V den p yatoyi richni ci nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1996 roku na silskomu cvintari vstanovleno chotirimetrovij dubovij Hrest pam yati na chest pomerlih u tridcyati roki U 1938 1939 rokah kolgospnici Marfa Kitajgora Valentina Sozontivna Sadova Mariya Fedorivna Sakevich buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki u Moskvi V roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni fashisti vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 92 rozstrilyali 11 cholovik Bulo spaleno krashi gospodarski budivli gromadski i privatni budinki Na teritoriyi sela fashisti stratili 12 partizaniv sered nih buli i zhiteli Livenskogo Na misci zagibeli vstanovleno obelisk Grigorij Zinovijovich Sakevich pid chas okupaciyi buv starostoyu ale ne sluzhiv zagarbnikam a navpaki spivrobitnichav z partizanami dopomagav molodi uniknuti nasilno vivezennya do Nimechchini Imena 185 poleglih na frontah voyiniv odnoselciv zaneseni do Knigi Pam yati vikarbuvano na marmurovih plitah obeliska Slavi Mariya Panasivna Vergun Mariya Potapivna Sakevich Lidiya Oleksiyivna Leshenko Paraskoviya Yuhimivna Panasenko ta inshi odnoselci nagorodzheni medalyami Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr V riznij chas kolgospi na teritoriyi sela ocholyuvali Kaliman Kurinnij Grigorij Tihonovich Artemenko Ivan Safronovich Nechaj Panas Musijovich Ostrivnij Oleksandr Pavlovskij Oleksandr Fedosijovich Gorgolya Ivan Mitrofapovich Paran ko Mihajlo Dmitrovich Brovko Mikola Andriyanovich Shpor tyuk Mikola Matvijovich Kriklya Yevgen Adamovich Primasyuk Sergij Mikolajovich Shovkoplyas U 1976 roci livenske gospodarstvo bulo ukrupnene z shediyivskim potim vidokremlene u 1995 roci reformovaane u ksp Oril u 1999 mu u privatnu agrofirmu U 1963 roci zhitelka Livenskogo Gorgolya Olena Fedorivna narodila trijnyu nazvala dochok Viroyu Nadiyeyu ta Lyubov yu Vidomi vihidci z sela Ivan Yevmenovich Bilokin invalid vijni u Z0 60 ti pracyuvav vidpovidalnim sekretarem nehvo roshanskoyi rajgazeti potim bagato rokiv ocholyuvav silsku radu v Nehvoroshi Mikola Naumovich Kalinichenko uchasnik bojovih dij v odnomu z boyiv vzyav u polon 17 fashistiv z sekretnimi dokumentami nagorodzhenij ordenom Oleksandra Nevskogo pislya vijni bagato rokiv viddav pedagogichnij roboti Marfa Fedorivna Kononenko za starannu pracyu v kolgospi nagorodzhena ordenom Lenina Dmitro Terentijovich Kravcov vijskovij lotchik uchasnik bojovih dij u V yetnami Katerina Grigorivna Leshenko bagato rokiv pracyuvala golovoyu kolgospu u Krinichanskomu rajonu na Dnipropetrovshini Leonid Grigorovich Leshenko vidpovidalnij pracivnik Mingazpromu Ukrayini Semen Stepanovich Miroshnichenko uchasnik bojovih dij u povoyennu poru buv sekretarem Nehvoroshanskogo rajvikonkomu ta vikonkomu Nehvoroshanskoyi silskoyi radi Volodimir Mihajlovich Sadovij ocholyuvav podatkovu sluzhbu v Poltavskij oblasti nini kerivnik galuzevogo obkomu profspilki V rizni roki Livensku silsku radu ocholyuvali Semen Petrovich Horoshun Mikola Makarovich Krisan Musij Leontijovich Ostrivnij Ivan Mitrofanovich Paranko Sulima Grigorij Zinovijovich Sakevich Gnat Dmitrovich Mozhnij Oleksandr Fedotovich Gorgolya Mikola Andriyanovich Shportyuk Grigorij Yakimovich Zavorotnij Volodimir Ivanovich Kucenko Anatolij Vasilovich Moshura Boris Mihajlovich Halyava Ivan Fedorovich Korzh Mikola Anatolijovich Zavezon Anepir Svitlana Vasilivna Suchasna ekonomikaZagalna plosha rilli po silskij radi 2435 32 ga Na teritoriyi silskoyi radi u vlasnosti 500 zemelnih chastok payiv na zagalnu ploshu 1941 91 ga Na teritoriyi silskoyi radi gospodaryuyut SFG Cerera 37 02 ga SFG Teren postijne koristuvannya 45 3 ga SFG Gubarivske orenduye zemelni chastki payi 71 80 ga ta zemli zapasu 38 11 ga TOV VKF Ukrsilgosprom 30 24 ga TOV AF Arshicya na ploshi 1294 74 ga TOV AF Dobrobut VP Shediyevo na ploshi 231 20 ga 60 vlasnikiv zemelnih payiv gospodaryuyut samostijno na ploshi 227 65 ga FOP Bilokin V V 154 92 ga Homenko L M orenduye 10 0 ga zemel zapasu Ob yekti socialno kulturnoyi sferiSilskij budinok kulturi Silska biblioteka Dityachij doshkilnij zaklad Sonechko Shkola I II st PosilannyaLivenska fortecya http history poltava org ua p 5140 https www pinterest ru pin 456059899757414487 12 sichnya 2020 u Wayback Machine http livenske selo org ua nashe selo 10 13 11 28 04 2017 12 sichnya 2020 u Wayback Machine http nehvorosha gromada org ua structure 10 sichnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Livenske 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinska liniyaCe nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ