Векк'єтта (італ. Vecchietta; близько 1410 —Сієна, 6 червня 1480) — італійський художник, скульптор та ювелір Сієнської школи.
Векк'єтта | |
---|---|
«Автопортрет». 1462 рік | |
Ім'я при народженні | Лоренцо ді П'єтро ді Джованні |
Народився | близько 1410 Сієна |
Помер | 1480 Сієна |
Громадянство | Сієнська республіка |
Національність | італієць |
Діяльність | художник |
Вчителі | Мазоліно да Панікале |
Напрямок | Сієнська школа |
Конфесія | католицтво |
Батько | d[1] |
|
Життєпис
Справжнє ім'я — Лоренцо ді П'єтро ді Джованні. Був хрещений у Сієні у 1410 році.До 1970 року помилково вважалося, що народився в 1412 р. в Кастільоне д'Орча. Походження прізвиська ( іт.vecchietta -старенька ) невідоме.Вперше згадується як художник з 1428 року серед членів гільдії художників Сієни. Багато дослідників вважають, що його вчителем був Сассетта.
Був вчителем відомих художників Франческо ді Джорджо ді Мартіні та Нероччо де Ланді.
Творчість
На Векк'єтту на початку кар'єри справила сильне враження творчість Донателло, який був у Сієні у 1427 році. Також на формування стилю художника вплинув Мазоліно да Панікале, з яким Векк'єтта працював над фресками в церкві Колледжата у Кастільйоне Олона («Поховання святого Стефана» і «Поховання святого Лаврентія», бл. 1435–1439 років), створеними на замовленням кардинала Бранда Кастільйоне.
Крім того, він виконав фрески в капелі кардинальського палацу — Кастільйоне, зобразивши євангелістів і святих. Незважаючи на те, що вони збереглися фрагментарно, навіть за цими залишками можна бачити, що ефекти освітлення і співмірність фігур Векк'єтта зміг передати краще, ніж будь-хто з тодішніх сієнських художників. У них відчувається вже не стільки сієнська школа, скільки дух живопису Тоскани.
Санта Марія делла Скала
Після повернення в Сієну, Векк'єтта узяв участь у розписі шпиталю Санта Марія делла Скала, в якому крім нього працювали Доменіко ді Бартоло і Пріама делла Кверча.
Векк'єтта намалював там фреску «Видіння матері блаженного Сороре». Це алегорична фреска, на якій зображений уклінний швець Сороре, що вважається засновником шпиталю, який стоїть навпроти своєї матері, над головою якої розгорнулася сцена її бачення, того, що сталося перед народженням її сина: Богоматір в оточенні янголів спустила з небес драбину (сходи італійською scala — саме так називається шпиталь),якій піднімаються в небеса під її захист діти-сироти. Праворуч в ніші він зобразив рельєфи Адама і Єви, а зліва рельєфи Каїна і Авеля; вони ніби символізують собою первородний гріх і Старий заповіт. На вхідних стіні цього госпіталю Веккьетта написав три сцени з життя Товія, але вони, на жаль, не збереглися. Тут же він розписав дверцята релікварію — «Пристрасті Христові», «Святі» і «Блаженні» (1445 рік).
У 1446–1449 роках створив фрески в місцевому сакристії. Вони зобразили 4 апостолів, Успіння, сцени з життя Ісуса Христа.
У 1451 році створив на замовлення папи римського Пія II картини Успіння для собору у П'єнці.
Скульптурні роботи
У 1458–1462 роках для лоджії Купців створив фігури апостолів Петра і Павла, які були високо оцінені Д. Вазарі. Він також є автором статуї Святої Катерини Сієнської (1461 рік), не збереглася.
Найбільшим шедевром Векк'єтти як скульптора є бронзовий ківорій, який початково призначався для Санта Марія делла Скала(1467-1472), але в 1506 році був перенесений до головного вівтаря Сієнського Собору.
Перелік робіт
- Релікварій, розписана шафка, 1445,
- Святий Петро та Святий Павло, статуї, мармур, 1458-1462, Сіена
Джерела
- C. Bertelli, Masolino e il Vecchietta a Castiglione Olona, // «Paragone Arte», 1987, 451, p. 25-47. (італ.)
- Mina Gregori, Le Musée des Offices et le Palais Pitti: La Peinture à Florence, Editions Place des Victoires, 2000, 685 p. (), p. 117 (фр.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Векк'єтта |
- https://www.treccani.it/enciclopedia/lorenzo-di-pietro-detto-il-vecchietta_%28Dizionario-Biografico%29/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vekk yetta ital Vecchietta blizko 1410 Siyena 6 chervnya 1480 italijskij hudozhnik skulptor ta yuvelir Siyenskoyi shkoli Vekk yetta Avtoportret 1462 rikIm ya pri narodzhenniLorenco di P yetro di DzhovanniNarodivsyablizko 1410 SiyenaPomer1480 SiyenaGromadyanstvoSiyenska respublikaNacionalnistitaliyecDiyalnisthudozhnikVchiteliMazolino da PanikaleNapryamokSiyenska shkolaKonfesiyakatolictvoBatkod 1 Mediafajli u VikishovishiHristos voskreslijUspinnya Bogorodici Sobor v PiyenciZhittyepisSpravzhnye im ya Lorenco di P yetro di Dzhovanni Buv hreshenij u Siyeni u 1410 roci Do 1970 roku pomilkovo vvazhalosya sho narodivsya v 1412 r v Kastilone d Orcha Pohodzhennya prizviska it vecchietta starenka nevidome Vpershe zgaduyetsya yak hudozhnik z 1428 roku sered chleniv gildiyi hudozhnikiv Siyeni Bagato doslidnikiv vvazhayut sho jogo vchitelem buv Sassetta Buv vchitelem vidomih hudozhnikiv Franchesko di Dzhordzho di Martini ta Nerochcho de Landi TvorchistNa Vekk yettu na pochatku kar yeri spravila silne vrazhennya tvorchist Donatello yakij buv u Siyeni u 1427 roci Takozh na formuvannya stilyu hudozhnika vplinuv Mazolino da Panikale z yakim Vekk yetta pracyuvav nad freskami v cerkvi Kolledzhata u Kastiljone Olona Pohovannya svyatogo Stefana i Pohovannya svyatogo Lavrentiya bl 1435 1439 rokiv stvorenimi na zamovlennyam kardinala Branda Kastiljone Krim togo vin vikonav freski v kapeli kardinalskogo palacu Kastiljone zobrazivshi yevangelistiv i svyatih Nezvazhayuchi na te sho voni zbereglisya fragmentarno navit za cimi zalishkami mozhna bachiti sho efekti osvitlennya i spivmirnist figur Vekk yetta zmig peredati krashe nizh bud hto z todishnih siyenskih hudozhnikiv U nih vidchuvayetsya vzhe ne stilki siyenska shkola skilki duh zhivopisu Toskani Santa Mariya della Skala Pislya povernennya v Siyenu Vekk yetta uzyav uchast u rozpisi shpitalyu Santa Mariya della Skala v yakomu krim nogo pracyuvali Domeniko di Bartolo i Priama della Kvercha Vekk yetta namalyuvav tam fresku Vidinnya materi blazhennogo Sorore Ce alegorichna freska na yakij zobrazhenij uklinnij shvec Sorore sho vvazhayetsya zasnovnikom shpitalyu yakij stoyit navproti svoyeyi materi nad golovoyu yakoyi rozgornulasya scena yiyi bachennya togo sho stalosya pered narodzhennyam yiyi sina Bogomatir v otochenni yangoliv spustila z nebes drabinu shodi italijskoyu scala same tak nazivayetsya shpital yakij pidnimayutsya v nebesa pid yiyi zahist diti siroti Pravoruch v nishi vin zobraziv relyefi Adama i Yevi a zliva relyefi Kayina i Avelya voni nibi simvolizuyut soboyu pervorodnij grih i Starij zapovit Na vhidnih stini cogo gospitalyu Vekketta napisav tri sceni z zhittya Toviya ale voni na zhal ne zbereglisya Tut zhe vin rozpisav dvercyata relikvariyu Pristrasti Hristovi Svyati i Blazhenni 1445 rik U 1446 1449 rokah stvoriv freski v miscevomu sakristiyi Voni zobrazili 4 apostoliv Uspinnya sceni z zhittya Isusa Hrista U 1451 roci stvoriv na zamovlennya papi rimskogo Piya II kartini Uspinnya dlya soboru u P yenci Skulpturni roboti U 1458 1462 rokah dlya lodzhiyi Kupciv stvoriv figuri apostoliv Petra i Pavla yaki buli visoko ocineni D Vazari Vin takozh ye avtorom statuyi Svyatoyi Katerini Siyenskoyi 1461 rik ne zbereglasya Najbilshim shedevrom Vekk yetti yak skulptora ye bronzovij kivorij yakij pochatkovo priznachavsya dlya Santa Mariya della Skala 1467 1472 ale v 1506 roci buv perenesenij do golovnogo vivtarya Siyenskogo Soboru Perelik robitRelikvarij rozpisana shafka 1445 Svyatij Petro ta Svyatij Pavlo statuyi marmur 1458 1462 SienaDzherelaC Bertelli Masolino e il Vecchietta a Castiglione Olona Paragone Arte 1987 451 p 25 47 ital Mina Gregori Le Musee des Offices et le Palais Pitti La Peinture a Florence Editions Place des Victoires 2000 685 p ISBN 2 84459 006 3 p 117 fr PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vekk yettahttps www treccani it enciclopedia lorenzo di pietro detto il vecchietta 28Dizionario Biografico 29