Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айдарку́ль — велике безстічне штучне озеро в центральній частині Узбекистану. Озеро є найбільшим з . Озеро розташоване в солончаковій западині пустелі Кизилкум.
| Айдаркуль | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 40°53′ пн. ш. 66°55′ сх. д. / 40.883° пн. ш. 66.917° сх. д.Координати: 40°53′ пн. ш. 66°55′ сх. д. / 40.883° пн. ш. 66.917° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Узбекистан[1] | |||
| Прибережні країни |  Узбекистан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | штучне | |||
| Група озер | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 3000 км² км² | |||
| Висота | 247 м м | |||
| Довжина | 250 км км | |||
| Ширина | 15 км км | |||
| Об'єм | 44,3 км³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Режим | безстічне | |||
| Солоність | 2 ‰ г/л | |||
| Басейн | ||||
| Витікають | немає | |||
| Країни басейну | Узбекистан | |||
| Інше | ||||
| Geonames | 1514510 | |||
  Айдаркуль (Узбекистан) | ||||
| | ||||
 Айдаркуль у Вікісховищі | ||||
До середини XX століття Арнасайська низовина (Голодний степ) була висохлим солоним озером. Лише навесні та в невеликій западині на короткий час утворювалось озеро , яке повністю зникало в сухий сезон. На початку 1960-их років була загачена річка Сирдар'я, створена Шардаринська ГЕС. Для контролю рівня води були поставлені шлюзи, але в 1969 році, після сильної повені, вони були відкриті. Цілий рік майже 60% щорічного стоку Сирдар'ї направлялось з Шардаринського водосховища до Арнасайської низовини. В результаті цього виникли Айдар-Арнасайські озера. З 1969 року озеро регулярно отримувало приток з Сирдар'ї, якщо виникала повінь. Так поступово заповнювалась водою Арнасайська западина і утворилось друге, після Аральського моря, за розміром озеро в регіоні.
У 2005 році озеро мало 44,3 км³, площа становить приблизно 3 000 км², довжина майже 250 км, а ширина — до 15 км. Мінералізація води становить всього 2‰. В озеро були завезені різні види риб — короп, судак, лящ, жерех, сом, чехоня, змієголов. За рік в усій системі озер виловлюється 760—2000 тон риби (2001). На озері гніздяться перелітні птахи з Аральського моря. Оскільки озеро розташовується далеко від заселеної території, то воно має потужний потенціал для розвитку рибальства, кочового скотарства, туризму.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
| Ця стаття не містить . (Червень 2022) |
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajdarku l velike bezstichne shtuchne ozero v centralnij chastini Uzbekistanu Ozero ye najbilshim z Ozero roztashovane v solonchakovij zapadini pusteli Kizilkum Ajdarkul40 53 pn sh 66 55 sh d 40 883 pn sh 66 917 sh d 40 883 66 917 Koordinati 40 53 pn sh 66 55 sh d 40 883 pn sh 66 917 sh d 40 883 66 917RoztashuvannyaKrayina Uzbekistan 1 Priberezhni krayini UzbekistanGeologichni daniTip shtuchneGrupa ozerRozmiriPlosha poverhni 3000 km km Visota 247 m mDovzhina 250 km kmShirina 15 km kmOb yem 44 3 km km VodaRezhim bezstichneSolonist 2 g lBasejnVitikayut nemayeKrayini basejnu UzbekistanInsheGeonames 1514510Ajdarkul Uzbekistan Ajdarkul u Vikishovishi Do seredini XX stolittya Arnasajska nizovina Golodnij step bula visohlim solonim ozerom Lishe navesni ta v nevelikij zapadini na korotkij chas utvoryuvalos ozero yake povnistyu znikalo v suhij sezon Na pochatku 1960 ih rokiv bula zagachena richka Sirdar ya stvorena Shardarinska GES Dlya kontrolyu rivnya vodi buli postavleni shlyuzi ale v 1969 roci pislya silnoyi poveni voni buli vidkriti Cilij rik majzhe 60 shorichnogo stoku Sirdar yi napravlyalos z Shardarinskogo vodoshovisha do Arnasajskoyi nizovini V rezultati cogo vinikli Ajdar Arnasajski ozera Z 1969 roku ozero regulyarno otrimuvalo pritok z Sirdar yi yaksho vinikala povin Tak postupovo zapovnyuvalas vodoyu Arnasajska zapadina i utvorilos druge pislya Aralskogo morya za rozmirom ozero v regioni Ajdarkul v sistemi Ajdar Arnasajskih ozer U 2005 roci ozero malo 44 3 km plosha stanovit priblizno 3 000 km dovzhina majzhe 250 km a shirina do 15 km Mineralizaciya vodi stanovit vsogo 2 V ozero buli zavezeni rizni vidi rib korop sudak lyash zhereh som chehonya zmiyegolov Za rik v usij sistemi ozer vilovlyuyetsya 760 2000 ton ribi 2001 Na ozeri gnizdyatsya perelitni ptahi z Aralskogo morya Oskilki ozero roztashovuyetsya daleko vid zaselenoyi teritoriyi to vono maye potuzhnij potencial dlya rozvitku ribalstva kochovogo skotarstva turizmu PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cherven 2022 Ce nezavershena stattya z geografiyi Uzbekistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi