У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрілецький Петро Федорович Стрілецький нар 5 жовтня 1918 19181005 22

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрілецький.

Петро Федорович Стрілецький (нар. 5 жовтня 1918(19181005) — 22 грудня 1973) — радянський військовик льотчик, Герой Радянського Союзу (1944). У роки німецько-радянської війни командир ланки 3-ї Червонопрапорної ескадрильї 1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту.

Петро Федорович Стрілецький

Народження

5 жовтня 1918
село Криничне,
Летичівський повіт,
Подільська губернія,

УНР

Смерть

22 грудня 1973 (55 років)
Калінінград

Поховання

^d

Країна

Роки служби

1936–1957

Партія

КПРС

Звання

Підполковник авіації

Формування

3-тя Червонопрапорна ескадрилья,
1-го гвардійського мінно-торпедного авіаційного полку,
8-ї авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту

Командування

командир ланки

Війни / битви

Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна

Нагороди

Медаль «За оборону Ленінграда»

Біографія

Народився у селі Криничне Летичівського повіту, Подільської губернії, УНР (нині входить до складу міста Деражня, Хмельницької області, Україна) у селянській родині. Українець. Навчався у Вінницькому будівельному технікумі.

В 1936 році призваний до РСЧФ. У 1939 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище і отримав направлення на Балтійський флот. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. З серпня 1941 року, виконував його обов'язки командира ескадрильї. За час бойових дій гвардії капітан Стрілецький здійснив 90 бойових вильотів, потопив 4 ворожих транспорти загальною водотоннажністю у 17.000 тон, поставив 30 мін на фарватерах противника. Під час блокади Ленінграду бомбардував залізнодорожні вузли: Гатчина, Волосово, Луга, Тосно, Мга. Завдавав бомбових ударів по Хельсінки, військово-морським базам у Таліні та Котці. Незважаючи на сильний зенітний вогонь та прожектори противника провів за одну ніч 5 вильотів на бомбардування важливого дорожнього вузла і опорного німецького пункту Ропша.

Під час свого останнього бойового вильоту, 27 лютого 1944 року, був сильно поранений, проте зміг довести літак на свій аеродром врятувавши екіпаж свого бомбардувальника і лише потім втратив свідомість.

Після війни закінчив Військово-морську академію та продовжував службу у Військово-Морському Флоті СРСР.

З 1957 року підполковник П. Ф. Стрілецький вийшов у запас. Жив у місті Калінінград (нині місто Корольов) Московської області. Працював інженером на заводі.

Помер 22 грудня 1973 року. Похований на Перловському кладовищі у Москві.

Нагороди

31 травня 1944 року Петру Федоровичу Стрілецькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

орденом Леніна;
3-ма орденами Червоного Прапора;
орденом Червоної Зірки;
медалями.

Пам'ять

У Вінниці на приміщенні будівельного технікуму, в якому навчався П. Ф. Стрілецький, встановлено меморіальну дошку. На Перловському кладовищі (ділянка № 1) — надгробний пам'ятник.

Посилання

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — . (рос.)
Нагородні листи П. Ф. Стрілецького на сайті «Подвиг народа» [ 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Стрілецький Петро Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).