Стрельченко Іван Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стрельченко.

Іван Іванович Стрельченко (25 грудня 1932, Рибальче — 21 травня 2003, Донецьк) — начальник дільниці шахти «Трудівська», заслужений шахтар СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці (14.02.1966, 25.01.1978). Член ЦК КПУ в 1966—1990 р. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань.

Іван Іванович Стрельченко
Народився	25 грудня 1932(1932-12-25) Рибальче (Херсонська область)
Помер	21 травня 2003(2003-05-21) (70 років) Донецьк ·інфаркт
Громадянство	СРСР, Україна
Діяльність	гірничий інженер, письменник, політик
Alma mater	Донецький політехнічний інститут
Посада	начальник дільниці шахти «Трудівська»
Партія	КПРС
Нагороди	почесні громадяни Донецька (1982)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Меморіальна дошка на будинку по вул. Артема, 60 в Донецьку, де працював Іван Стрельченко

Погруддя Івану Стрельченку в Голій Пристані

Народився 25 грудня 1932 року в селі Рибальчому Голопристанського району Херсонської області у селянській родині. Після закінчення сільської школи з 1948 року працював столяром Херсонського суднобудівного заводу.

Навчався в Херсонському профтехучилищі № 4. Після закінчення училища з 1951 по 1955 рік служив на Військово-морському флоті СРСР.

З 1955 року почав працювати на шахті «Трудівська» виробничого об'єднання «Донецьквугілля» (Донецьк), де пропрацював понад 30 років прохідником (з 1957 року — бригадиром прохідників), машиністом та механіком-машиністом вугільного комбайна, машиністом гірничих виймальних машин, а з 1965 року очолював комплексну бригаду робітників очисного забою. Член КПРС з 1959 року.

У 1971 році бригада Стрельченка установила світовий рекорд видобутку вугілля комбайном 2 К-52, видала 170 тисяч тонн вугілля.

З 1976 року — начальник дільниці із видобутку вугілля шахти «Трудівська» виробничого об'єднання «Донецьквугілля».

У 1977 році заочно закінчив Донецький політехнічний інститут, гірничий інженер.

З 1987 року — директор Центрального бюро науково-технічної інформації Міністерства вугільної промисловості СРСР у місті Донецьку. З 1991 року — директор державного підприємства «Центральне бюро науково-технічної інформації вугільної промисловості» у Донецьку.

Був делегатом з'їздів КПУ та КПРС і депутатом Верховної Ради СРСР.

Помер 21 травня 2003 року від інфаркту.

Нагороди, звання

• Двічі Герой Соціалістичної Праці (14.02.1966, 25.01.1978)
• Три ордени Леніна (14.02.1966, 19.02.1974, 25.01.1978)
• Орден Жовтневої Революції (30.03.1971)
• Орден Трудового Червоного Прапора (28.04.1982)
• Медаль «Ветеран праці»
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (24.12.1982)
• Державна премія СРСР (1976)
• Знак «Шахтарська слава» трьох ступенів.

Визнання

• Почесний громадянин міста Донецька (1982)
• Почесний громадянин міста Голої Пристані (присвоєно рішенням № 286/12 виконавчого комітету міської ради від 23 вересня 1986 року).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2011.
2. www.knowbysight.info. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 23 січня 2011.
3. Газета «Факти» [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела та література

• Плющ М. Р. Стрельченко Іван Іванович [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 867. — .

Посилання

• golapristan.or^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}