«Сикстинська Мадо́нна» — картина Рафаеля. Перебуває в Галереї старих майстрів у Дрездені, придбана 1754 року з П'яченци Августом III Фрідріхом за близько 20 000 цехінів (70 кг золота). Розмір: 265×196 см. Є одним з найвідоміших творів італійського Ренесансу. Виконана ця картина близько 1512–1514 років на замовлення церкви святого Сикста у П'яченці, звідси і її назва.
італ. Madonna Sistina | |
---|---|
Творець: | Рафаель Санті |
Час створення: | 1514 |
Розміри: | 265 × 196 см |
Висота: | 269,5 см |
Ширина: | 201 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | сакральне мистецтво[4] |
Зберігається: | Дрезден, Німеччина |
Музей: | Дрезденська картинна галерея |
«Сикстинська Мадонна» у Вікісховищі |
Під час Другої світової війни гітлерівське керівництво заховало картину разом з іншими цінними творами в сховищах. В травні 1945 року радянські війська знайшли «Мадонну» у штольні неподалік від Дрездена. Після війни картина була на реставрації в Москві, а 1955 року її повернули разом з іншими картинами у Дрезден. Цей дивний образ добре знали і в минулому.
Історія створення
Величезне за розмірами (256 x 196 см) полотно Рафаель створив для вівтаря церкви монастиря Святого Сикста в П'яченці на замовлення папи Юлія II. Існує гіпотеза, що картина була написана в 1512—1513 роках на честь перемоги над французами, що вторглися в Ломбардію в ході Італійських воєн, і подальшого включення П'яченци до складу Папської області.
Що вельми незвично для початку XVI століття, матеріалом слугувала не дошка, а полотно. Це може свідчити про те, що полотно планували використовувати як хоругву (якщо тільки вибір матеріалу не пояснюється великими габаритами твору).
У XVIII столітті поширилася легенда (не підтверджена історичними документами), що Юлій II замовив полотно Рафаелю для своєї гробниці і що моделлю для Мадонни була кохана Рафаеля Форнаріна, для Сикста — сам папа Юлій (племінник Сикста IV), а для святої Варвари — його племінниця Джулія Орсіні. Прихильники теорії, що полотно створювалося для папської гробниці, звертають увагу на те, що жолуді на ризі Сикста явно стосуються цих двох пап з роду делла Ровере (rovere перекладається як «дуб»).
Водночас на створення образу саме для церкви у П'яченці вказує те, що її покровителями завжди вважалися свв. Сикст і Варвара, зображені на цьому полотні. Образ вдало вписався в центральну частину апсиди церкви в П'яченці, де слугував своєрідною заміною відсутнього вікна.
Опис
На картині зображені Мадонна з немовлям в оточенні папи Сикста II і Святої Варвари по боках із двома янголятами, що дивляться знизу вверх на сходження Бога. Фігури утворюють трикутник. Розкрита по боках завіса зайвий раз підкреслює геометричну продуманість композиції. Це один з перших творів, в якому глядач незримо виявляється вписаним у композицію: здається, що Мадонна спускається з небес прямо назустріч глядачеві та дивиться йому в вічі. В образі Марії гармонійно поєднані захват релігійного тріумфу (художник повертається до ієратичності композиції візантійської Одигітрії) з такими загальнолюдськими переживаннями, як глибока материнська ніжність і окремі ноти тривоги за долю немовляти.
Інше
Таємна влада матері, що несе свою дитину людям, століттями хвилювала та бентежила серця. Недивно, що Мадонну постійно копіювали. Наприклад, в українському містечку Бучач в тимпані костелу Успіння Пресвятої Богородиці є копія «Сикстинської Мадонни» Рафаеля.
Література
- Claudia Brink/ Andreas Henning (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna. Geschichte und Mythos eines Meisterwerks, Berlin 2005
- Andreas Henning: Raffaels Transfiguration und der Wettstreit um die Farbe. Koloritgeschichtliche Untersuchung zur römischen Hochrenaissance, Deutscher Kunstverlag, München 2005, , zugl.: Berlin FU Diss. 2002
- Theodor Hetzer: Die Sixtinische Madonna, Verlag Urachhaus, Stuttgart 1991
- Michael Ladwein: Raffaels Sixtinische Madonna. Literarische Zeugnisse aus zwei Jahrhunderten, Pforte-Verlag, Dornach 2004,
- Marielene Putscher: Raphaels Sixtinische Madonna. Das Werk und seine Wirkung, Hopfer, Tübingen 1955, zugl.: Hamburg Univ. Diss. 1955, 1. — Textband und 2. — 195 Blätter (in einer Mappe)
- Michael Rohlmann (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna, in: Römisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana Jg. 30 (1995), S. 221—248
- Angelo Walther: Raffael, die Sixtinische Madonna, Seemann, Leipzig 2004,
- Giorgio Vasari, Leben der ausgezeichnetsten Maler, Bildhauer und Baumeister, von Cimabue bis zum Jahre 1567, Übersetzung von Ludwig Schorn und Ernst Förster, Stuttgart 1843, Bd.3/I
- Варшавський А. С. Долі шедеврів. — Київ: Веселка, 1988. — С. 105—127
Див. також
Примітки
- https://rkd.nl/en/explore/images/266366
- https://skd-online-collection.skd.museum/Details/Index/372144
- http://skd-online-collection.skd.museum/de/contents/show?id=372144
- https://rkd.nl/explore/images/266366
- Бучач, ч.4: костел Успіння Божої Матері. Україна Інкогніта.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сікстинська Мадонна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sikstinska Mado nna kartina Rafaelya Perebuvaye v Galereyi starih majstriv u Drezdeni pridbana 1754 roku z P yachenci Avgustom III Fridrihom za blizko 20 000 cehiniv 70 kg zolota Rozmir 265 196 sm Ye odnim z najvidomishih tvoriv italijskogo Renesansu Vikonana cya kartina blizko 1512 1514 rokiv na zamovlennya cerkvi svyatogo Siksta u P yachenci zvidsi i yiyi nazva Sikstinska Madonna ital Madonna SistinaTvorec Rafael SantiChas stvorennya 1514Rozmiri 265 196 smVisota 269 5 smShirina 201 smMaterial oliya na polotniZhanr sakralne mistectvo 4 Zberigayetsya Drezden NimechchinaMuzej Drezdenska kartinna galereya Sikstinska Madonna u VikishovishiYangoli Rafaelya motiv chislennih listivok i posteriv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni gitlerivske kerivnictvo zahovalo kartinu razom z inshimi cinnimi tvorami v shovishah V travni 1945 roku radyanski vijska znajshli Madonnu u shtolni nepodalik vid Drezdena Pislya vijni kartina bula na restavraciyi v Moskvi a 1955 roku yiyi povernuli razom z inshimi kartinami u Drezden Cej divnij obraz dobre znali i v minulomu Istoriya stvorennyaVelichezne za rozmirami 256 x 196 sm polotno Rafael stvoriv dlya vivtarya cerkvi monastirya Svyatogo Siksta v P yachenci na zamovlennya papi Yuliya II Isnuye gipoteza sho kartina bula napisana v 1512 1513 rokah na chest peremogi nad francuzami sho vtorglisya v Lombardiyu v hodi Italijskih voyen i podalshogo vklyuchennya P yachenci do skladu Papskoyi oblasti Sho velmi nezvichno dlya pochatku XVI stolittya materialom sluguvala ne doshka a polotno Ce mozhe svidchiti pro te sho polotno planuvali vikoristovuvati yak horugvu yaksho tilki vibir materialu ne poyasnyuyetsya velikimi gabaritami tvoru U XVIII stolitti poshirilasya legenda ne pidtverdzhena istorichnimi dokumentami sho Yulij II zamoviv polotno Rafaelyu dlya svoyeyi grobnici i sho modellyu dlya Madonni bula kohana Rafaelya Fornarina dlya Siksta sam papa Yulij pleminnik Siksta IV a dlya svyatoyi Varvari jogo pleminnicya Dzhuliya Orsini Prihilniki teoriyi sho polotno stvoryuvalosya dlya papskoyi grobnici zvertayut uvagu na te sho zholudi na rizi Siksta yavno stosuyutsya cih dvoh pap z rodu della Rovere rovere perekladayetsya yak dub Vodnochas na stvorennya obrazu same dlya cerkvi u P yachenci vkazuye te sho yiyi pokrovitelyami zavzhdi vvazhalisya svv Sikst i Varvara zobrazheni na comu polotni Obraz vdalo vpisavsya v centralnu chastinu apsidi cerkvi v P yachenci de sluguvav svoyeridnoyu zaminoyu vidsutnogo vikna OpisNa kartini zobrazheni Madonna z nemovlyam v otochenni papi Siksta II i Svyatoyi Varvari po bokah iz dvoma yangolyatami sho divlyatsya znizu vverh na shodzhennya Boga Figuri utvoryuyut trikutnik Rozkrita po bokah zavisa zajvij raz pidkreslyuye geometrichnu produmanist kompoziciyi Ce odin z pershih tvoriv v yakomu glyadach nezrimo viyavlyayetsya vpisanim u kompoziciyu zdayetsya sho Madonna spuskayetsya z nebes pryamo nazustrich glyadachevi ta divitsya jomu v vichi V obrazi Mariyi garmonijno poyednani zahvat religijnogo triumfu hudozhnik povertayetsya do iyeratichnosti kompoziciyi vizantijskoyi Odigitriyi z takimi zagalnolyudskimi perezhivannyami yak gliboka materinska nizhnist i okremi noti trivogi za dolyu nemovlyati InsheTayemna vlada materi sho nese svoyu ditinu lyudyam stolittyami hvilyuvala ta bentezhila sercya Nedivno sho Madonnu postijno kopiyuvali Napriklad v ukrayinskomu mistechku Buchach v timpani kostelu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici ye kopiya Sikstinskoyi Madonni Rafaelya LiteraturaClaudia Brink Andreas Henning Hrsg Raffaels Sixtinische Madonna Geschichte und Mythos eines Meisterwerks Berlin 2005 Andreas Henning Raffaels Transfiguration und der Wettstreit um die Farbe Koloritgeschichtliche Untersuchung zur romischen Hochrenaissance Deutscher Kunstverlag Munchen 2005 ISBN 3 422 06525 3 zugl Berlin FU Diss 2002 Theodor Hetzer Die Sixtinische Madonna Verlag Urachhaus Stuttgart 1991 Michael Ladwein Raffaels Sixtinische Madonna Literarische Zeugnisse aus zwei Jahrhunderten Pforte Verlag Dornach 2004 ISBN 3 85636 159 6 Marielene Putscher Raphaels Sixtinische Madonna Das Werk und seine Wirkung Hopfer Tubingen 1955 zugl Hamburg Univ Diss 1955 1 Textband und 2 195 Blatter in einer Mappe Michael Rohlmann Hrsg Raffaels Sixtinische Madonna in Romisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana Jg 30 1995 S 221 248 Angelo Walther Raffael die Sixtinische Madonna Seemann Leipzig 2004 ISBN 3 86502 100 X Giorgio Vasari Leben der ausgezeichnetsten Maler Bildhauer und Baumeister von Cimabue bis zum Jahre 1567 Ubersetzung von Ludwig Schorn und Ernst Forster Stuttgart 1843 Bd 3 I Varshavskij A S Doli shedevriv Kiyiv Veselka 1988 S 105 127Div takozhMistectvo Italiyi Kultura epohi VidrodzhennyaPrimitkihttps rkd nl en explore images 266366 https skd online collection skd museum Details Index 372144 http skd online collection skd museum de contents show id 372144 https rkd nl explore images 266366 Buchach ch 4 kostel Uspinnya Bozhoyi Materi Ukrayina Inkognita PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sikstinska Madonna