Люхча село в Україні у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області Населення становить 2216 осіб

Люхча́ — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2216 осіб.

село Люхча

Герб

Країна

Сарненська міська громада

Код КАТОТТГ

UA56080170190036745

Основні дані

Засноване

1516

Перша згадка

1516 (508 років)

Населення

2216

Площа

2,145 км²

Густота населення

1033,1 осіб/км²

Поштовий індекс

34508

Телефонний код

+380 3655

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

154 м

Водойми

річка Случ

Місцева влада

Адреса ради

34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31

Карта

Люхча

Люхча

Мапа

Люхча у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Случ.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії мешкало 854 особи, налічувалось 120 дворів, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1264 осіб (656 чоловічої статі та 608 — жіночої), з яких 1184 — православної віри.

У 1906 році село Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 138 верст, від волості 15. Дворів 204, мешканців 808.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 178 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,78 %
російська	1,04 %
молдовська	0,05 %
румунська	0,05 %
угорська	0,05 %

Відомі люди

Народились

Миланець Степан Степанович — радянський військовик, учасник афганської війни.
– український медик, доктор медичних наук, професор. Народився 15 квітня 1940 р. у с. Люхча Сарненського району Рівненської області. Закінчив Чернівецький медичний інститут (1964) та аспірантуру (1988) при кафедрі дитячих хвороб Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків), де до 1973 р. працював асистентом. З 1973 р. – асистент кафедри дитячих хвороб Чернівецького державного медичного інституту. У 1970 р. захистив кандидатську, у 1977 р. – докторську дисертації. З 1974 р. доцент, з 1979 р. – професор. У 1980 р. очолив кафедру педіатрії №1 педіатричного факультету. У 1986 р., у зв’язку із закриттям педіатричного факультету Чернівецького медінституту, перевівся у Запорізький медінститут, де очолив кафедр педіатрії №1. У 2002 р. Т. К. Набухотний очолив кафедру педіатрії Вінницького медичного інституту. Згодом працював професором кафедри сімейної медицини – загальної лікарської практики військово-медичної академії. Автор понад 500 наукових праць, 2 монографій, 15 методичних рекомендацій, 10 винаходів, 20 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом підготовлено 20 кандидатів і 7 докторів наук. (Юхим Гусар).

Примітки

. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-23. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 лютого 2020.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

Література

Теодорович Н. И. Люхче // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 622-623. (рос. дореф.)

Посилання

Облікова картка с. Люхча. Верховна Рада України. оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[3] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-23. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-4] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 лютого 2020.

[5] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.

[населення_2001-6] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

[розподіл_за_мовою-7] . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.