Карлос Мендьєта-і-Монтефур (ісп. Carlos Mendieta y Montefur; 4 листопада 1873 — 27 вересня 1960) — кубинський політик, тимчасовий президент Куби у 1934—1935 роках. За освітою лікар, полковник Збройних сил Куби. Перебував в опозиції до режиму Херардо Мачадо. Засновник «Партії національної єдності» (1934). За його президентства жінки отримали право голосу, було скасовано так звану поправку Платта й укладено нову кубинсько-американську угоду (1934).
Карлос Мендьєта | |||
| |||
---|---|---|---|
18 січня 1934 — 11 грудня 1935 | |||
Попередник: | Мануель Маркес Стерлінг | ||
Наступник: | Хосе Агріпіно Барнет | ||
Народження: | 4 листопада 1873 d, d, Вілья-Клара, Куба | ||
Смерть: | 27 вересня 1960 (86 років) Гавана, Куба | ||
Країна: | Куба | ||
Релігія: | католицтво | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Брав активну участь у боротьбі проти іспанського колоніального панування під час війни за незалежність Куби 1895—1898 років. Дослужився до звання полковника. Після війни разом з Хосе Мігелем Гомесом заснував «Федеральну Республіканську партію», від якої був обраний депутатом до лав кубинського парламенту (1901—1923).
1904 року разом з тим же Хосе Мігелем Гомесом заснував «Консервативну партію». Потім політичні шляхи Мендьєти та Гомеса розійшлися. Мендьєта 1908 року на президентських виборах підтримував Альфредо Саяса, а не Хосе Мігеля Гомеса.
1913 року Карлос Мендьєта знову підтримував Альфредо Саяса на президентських виборах, але перемогу виборов Маріо Гарсія Менокаль. 1916 року Альфредо Саяс був кандидатом на посаду президента, Мендьєта ж балотувався на посаду віцепрезидента. 1917 року підтримав спробу заколоту Саяса проти Маріо Гарсії Менокаля. Після невдалого заколоту Мендьєта перебував у вигнанні. 1918 року повернувся на Кубу та знову був обраний депутатом від «Ліберальної партії».
Після завершення депутатських повноважень переїхав до Камагуея та відкрив лікарську практику.
1931 року Мендьєту заарештували, а потім депортували за його політичну діяльність проти диктатури Херардо Мачадо. 1933 року, коли Гавану охопив загальний страйк, молоді офіцери «Військового союзу Колумбії» (за назвою військового містечка в Гавані) організували військовий переворот з метою запобігання збройному втручанню США. В результаті військового перевороту Херардо Мачадо був змушений залишити країну. Після повалення останнього 1933 року Карлос Мендьєта повернувся на Кубу.
Вже 4 вересня 1933 року група офіцерів під керівництвом Фульхенсіо Батисти та за підтримки студентства здійснила ще один переворот. Вони усунули від командування старших офіцерів та повалили президента Сеспедеса. Його місце зайняв Рамон Грау Сан-Мартін, пізніше — засновник «Кубинської революційної партії» (так званих «автентиків»), відомий доктор та професор університету.
США не визнали уряд доктора Грау, Батиста домігся його відставки у січні 1934 року, розуміючи, що цукрові ринки США, яких гостро потребувала Куба, залишаться недоступними, доки кубинський уряд не буде визнано.
1934 Мендьєта заснував «Партію національної єдності» й у січні того ж року його обрали на посаду тимчасового президента Куби. Він обійняв ту посаду на час до виборів. Нового президента одразу ж визнав офіційний Вашингтон, а у травні 1934 року США скасували поправку Платта. Таким чином, Куба здобула цілковиту політичну незалежність, хоч американці зберегли свою військово-морську базу в Гуантанамо.
Карлос Мендьєта повернув приватним компаніям контроль над електричними та цукровими підприємствами. Навесні 1934 року він запровадив воєнний стан, заборонивши опозиційні профспілки. У березні 1935 року жорстоко придушив спроби організації загального страйку з революційними вимогами.
11 грудня 1935 року Карлос Мендьєта поступився президентськими повноваженнями Хосе Агріпіно Барнету.
Помер 27 вересня 1960 року в Гавані.
Особисте життя
Був одружений з Кармелою Ледон (? — 20 липня 1942), від того шлюбу народилась дочка Кармен Мендьєта-Ледон.
Примітки
- Cuba en la mano. Enciclopédia popular ilustrada. La Habana 1940, стор. 1198
- Staff report (29 вересня 1960). Carlos Mendieta, Ex-Head of Cuba; President, 1934-35, Dies. Reformist Served After Overthrow of Machado. [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.] New York Times
- Phillips, J.D. (11 грудня 1935). Mendieta Resigns Cuban Presidency; Steps Out After His Failure to Conciliate Political Parties Preparatory to Elections. State Secretary Named Barnet Provisional Executive — Ministry and Council of State to Meet Today. [ 12 травня 2014 у Wayback Machine.] New York Times
Посилання
- 26 липня — Національне свято Республіки Куба
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Mendyeta a druge materine prizvishe Montefur Karlos Mendyeta i Montefur isp Carlos Mendieta y Montefur 4 listopada 1873 27 veresnya 1960 kubinskij politik timchasovij prezident Kubi u 1934 1935 rokah Za osvitoyu likar polkovnik Zbrojnih sil Kubi Perebuvav v opoziciyi do rezhimu Herardo Machado Zasnovnik Partiyi nacionalnoyi yednosti 1934 Za jogo prezidentstva zhinki otrimali pravo golosu bulo skasovano tak zvanu popravku Platta j ukladeno novu kubinsko amerikansku ugodu 1934 Karlos MendyetaPrapor Timchasovij prezident Kubi18 sichnya 1934 11 grudnya 1935Poperednik Manuel Markes SterlingNastupnik Hose Agripino Barnet Narodzhennya 4 listopada 1873 1873 11 04 d d Vilya Klara KubaSmert 27 veresnya 1960 1960 09 27 86 rokiv Gavana KubaKrayina KubaReligiya katolictvoPartiya d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisBrav aktivnu uchast u borotbi proti ispanskogo kolonialnogo panuvannya pid chas vijni za nezalezhnist Kubi 1895 1898 rokiv Dosluzhivsya do zvannya polkovnika Pislya vijni razom z Hose Migelem Gomesom zasnuvav Federalnu Respublikansku partiyu vid yakoyi buv obranij deputatom do lav kubinskogo parlamentu 1901 1923 1904 roku razom z tim zhe Hose Migelem Gomesom zasnuvav Konservativnu partiyu Potim politichni shlyahi Mendyeti ta Gomesa rozijshlisya Mendyeta 1908 roku na prezidentskih viborah pidtrimuvav Alfredo Sayasa a ne Hose Migelya Gomesa 1913 roku Karlos Mendyeta znovu pidtrimuvav Alfredo Sayasa na prezidentskih viborah ale peremogu viborov Mario Garsiya Menokal 1916 roku Alfredo Sayas buv kandidatom na posadu prezidenta Mendyeta zh balotuvavsya na posadu viceprezidenta 1917 roku pidtrimav sprobu zakolotu Sayasa proti Mario Garsiyi Menokalya Pislya nevdalogo zakolotu Mendyeta perebuvav u vignanni 1918 roku povernuvsya na Kubu ta znovu buv obranij deputatom vid Liberalnoyi partiyi Pislya zavershennya deputatskih povnovazhen pereyihav do Kamagueya ta vidkriv likarsku praktiku 1931 roku Mendyetu zaareshtuvali a potim deportuvali za jogo politichnu diyalnist proti diktaturi Herardo Machado 1933 roku koli Gavanu ohopiv zagalnij strajk molodi oficeri Vijskovogo soyuzu Kolumbiyi za nazvoyu vijskovogo mistechka v Gavani organizuvali vijskovij perevorot z metoyu zapobigannya zbrojnomu vtruchannyu SShA V rezultati vijskovogo perevorotu Herardo Machado buv zmushenij zalishiti krayinu Pislya povalennya ostannogo 1933 roku Karlos Mendyeta povernuvsya na Kubu Vzhe 4 veresnya 1933 roku grupa oficeriv pid kerivnictvom Fulhensio Batisti ta za pidtrimki studentstva zdijsnila she odin perevorot Voni usunuli vid komanduvannya starshih oficeriv ta povalili prezidenta Sespedesa Jogo misce zajnyav Ramon Grau San Martin piznishe zasnovnik Kubinskoyi revolyucijnoyi partiyi tak zvanih avtentikiv vidomij doktor ta profesor universitetu SShA ne viznali uryad doktora Grau Batista domigsya jogo vidstavki u sichni 1934 roku rozumiyuchi sho cukrovi rinki SShA yakih gostro potrebuvala Kuba zalishatsya nedostupnimi doki kubinskij uryad ne bude viznano 1934 Mendyeta zasnuvav Partiyu nacionalnoyi yednosti j u sichni togo zh roku jogo obrali na posadu timchasovogo prezidenta Kubi Vin obijnyav tu posadu na chas do viboriv Novogo prezidenta odrazu zh viznav oficijnij Vashington a u travni 1934 roku SShA skasuvali popravku Platta Takim chinom Kuba zdobula cilkovitu politichnu nezalezhnist hoch amerikanci zberegli svoyu vijskovo morsku bazu v Guantanamo Karlos Mendyeta povernuv privatnim kompaniyam kontrol nad elektrichnimi ta cukrovimi pidpriyemstvami Navesni 1934 roku vin zaprovadiv voyennij stan zaboronivshi opozicijni profspilki U berezni 1935 roku zhorstoko pridushiv sprobi organizaciyi zagalnogo strajku z revolyucijnimi vimogami 11 grudnya 1935 roku Karlos Mendyeta postupivsya prezidentskimi povnovazhennyami Hose Agripino Barnetu Pomer 27 veresnya 1960 roku v Gavani Osobiste zhittyaBuv odruzhenij z Karmeloyu Ledon 20 lipnya 1942 vid togo shlyubu narodilas dochka Karmen Mendyeta Ledon PrimitkiCuba en la mano Enciclopedia popular ilustrada La Habana 1940 stor 1198 Staff report 29 veresnya 1960 Carlos Mendieta Ex Head of Cuba President 1934 35 Dies Reformist Served After Overthrow of Machado 12 travnya 2014 u Wayback Machine New York Times Phillips J D 11 grudnya 1935 Mendieta Resigns Cuban Presidency Steps Out After His Failure to Conciliate Political Parties Preparatory to Elections State Secretary Named Barnet Provisional Executive Ministry and Council of State to Meet Today 12 travnya 2014 u Wayback Machine New York TimesPosilannya26 lipnya Nacionalne svyato Respubliki Kuba