У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дубенка значення Дубенка до 2008 року Дубенки село в Україні у Мона

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дубенка (значення).

Дубенка (до 2008 року — Дубенки́) — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До села приєднано хутори Гута та Слобідка Долішня. У зв'язку з переселенням жителів хутори Дубовиця і Кадуби виключені з облікових даних.

село Дубенка

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Монастириська міська громада
Облікова картка	Дубенки
Основні дані
Засноване	1698
Населення	679
Територія	2,694 км²
Густота населення	252,04 осіб/км²
Поштовий індекс	48350
Телефонний код	+380 3555
Географічні дані
Географічні координати	49°03′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.17722° сх. д. / 49.05528; 25.17722Координати: 49°03′19″ пн. ш. 25°10′38″ сх. д. / 49.05528° пн. ш. 25.17722° сх. д. / 49.05528; 25.17722
Водойми	Коропець
Відстань до районного центру	5 км
Найближча залізнична станція	Бучач
Відстань до залізничної станції	25 км


Місцева влада
Адреса ради	48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Карта
Дубенка
Дубенка
Мапа

Дубенка у Вікісховищі

Населення — 689 осіб (2003).

До 2018 — центр Дубенківської сільської ради. Від 2018 року увійшло у склад Монастириської міської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.

Історія

Поблизу Дубенків виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.

Відоме з XVIII століття. 15 квітня 1823 року судом було прийнято рішення (не підлягало оскарженню), яким спірні ґрунти (земельні ділянки) ставали власністю дідича Скварчиньського, що викликало напад селян на панський маєток. Діяло українське товариство «Просвіта».

Пізнішим власником маєтку був Людвік Скварчинський.

У національно-визвольній боротьбі брали участь члени ОУН та вояки УПА, серед них:

Ганна (1925 р. н.), Євдокія (1922 р. н.) і Марія (1927 р. н.) Білик, Михайло Волошин (1907 р. н.), Йосип Гадиняк (“Громенко”; 1923), Андрій Гала (“Трембіта”; 1921 р. н.), Анелія (1922 р. н.), Іван (1920 р. н.), Михайло (1893 р. н.), Михайло (1920 р. н.), Текля (1898 р. н.) Гриньківи, Антон Залецький (1919 р. н.), Михайло (1922 р. н.) і Михайлина (1925 р. н.) Зінькевичі, Марія Кочан (1901 р. н.), Михайло Кочерай (1930 р. н.), Антін Михайлів (1922–1941), Антон (1936 р. н.), Микола (1920–1941), Михайло (1931 р. н.), Олена (1906 р. н.) та Яків (1903 р. н.) Радомські, Петро Сабадаш (1922 р. н.), Михайло Хмарний (1922 р. н.), Василь (1905 р. н.), Костик (1907 р. н.), Панько (1922 р. н.) та Семен (1902 р. н.) Штангрети і багато інших.

1957 року внаслідок повені були підтоплені будинки.

Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району.

Епідемія коронавірусу

Докладніше: Пандемія коронавірусної хвороби 2019

Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Україні

Станом на 29 березня 2020 року в селі було інфіковано 2 особи COVID-19 (і 44 в районі).

Пам'ятки

Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1878

Церкви:

Успення Пресвятої Богородиці (1878, кам'яна, УГКЦ),
Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885, кам'яна, УГКЦ),
каплиця (1992 р.).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипана могила Борцям за волю України (1938; відновлена 1992), встановлено пам'ятний хрест на хуторі Слобідка Долішня з нагоди 2000-ліття народження Ісуса Христа (2000).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Уродженці Долішньої Слобідки

Черемшинський Остап Степанович — український краєзнавець, етнограф, літературознавець

Уродженці Дубенки

Осиф Михайло Іванович (1980—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Галерея

Дорога в село
Придорожній знак на в'їзді в село Дубенка
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (колишній костел) 1939р.
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1878)
Церква Святих верховних апостолів Петра і Павла (1885) Колишній костел в с. Долішня Слобідка
Клуб
Школа
Дубенківська сільська рада
Символічна могила Борцям за волю України.
Капличка
Вулиця в Слобідці Долішній
Краєвид біля села

Примітки

Картка постанови про перейменування^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
T. H. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 90—91. — . (пол.)
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020
Щербак Л. Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598. — .
Терпів пекельний біль і переконував рідних, що все добре. Прощаються з Михайлом Красневичем (Осифом) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.

Література

Уніят В., Фецич І. Дубенки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 538. — .
Лихацька Т., Уніят В., Федечко І. Дубенка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 53—54. — .
Dubienko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 190. (пол.)

[1] Картка постанови про перейменування^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[3] T. H. Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010. — 256 s. — S. 90—91. — . (пол.)

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[УП29-5] В районі на Тернопільщині кількість інфікованих на коронавірус зросла [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 березня 2020

[6] Щербак Л. Черемшинський Остап (Євстахій) Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598. — .

[7] Терпів пекельний біль і переконував рідних, що все добре. Прощаються з Михайлом Красневичем (Осифом) - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 25 серпня 2022.