Джеймс Лінд (англ. James Lind; 4 жовтня 1716, Едінбург — 13 липня 1794, Госпорт) — шотландський лікар і дослідник, відомий насамперед експериментом із попередження цинги.
Джеймс Лінд | |
---|---|
Народився | 4 жовтня 1716[1] Единбург, Шотландія, Королівство Велика Британія |
Помер | 13 липня 1794[1][2](77 років) Госпорт, d, Гемпшир[d], Гемпшир, Велика Британія |
Країна | Королівство Велика Британія |
Діяльність | лікар, хірург |
Alma mater | Единбурзький університет d |
Заклад | Королівський ВМФ Великої Британії |
Членство | Королівське товариство Единбурга |
Нагороди | d |
Джеймс Лінд у Вікісховищі |
Народився в Едінбурзі в родині торгівців, виховувався разом зі старшою сестрою. Освіту здобув у середній школі Едінбурга.
З 1731 року навчався медицині у доктора Джорджа Ленглендса.
З 1739 служив у британському військово-морському флоті, спочатку у Середземному морі, а потім в Атлантиці.
У 1747 році, під час Війни за австрійську спадщину на борту фрегата «Солсбері» посеред Біскайської затоки Лінд влаштував експеримент. Шість груп хворих на цингу моряків він харчував по-різному. Одужати (до того ж за рекордні п'ять днів) вдалося лише двом морякам, які щодня їли лимони.
Результати експерименту Лінд узагальнив у 1753 році в «Трактаті про цингу». Але британське Адміралтейство не бачило необхідності виявляти «надмірну турботу» про команди кораблів і до порад Лінда не прислухалося.
Лінд залишив службу на флоті і зосередився на науковій діяльності. Його докторська дисертація була присвячена дослідженню венеричних захворювань.
Зрештою він отримав ліцензію на практику в рідному Единбурзі.
Помер у Госпорті (Гемпшир). Похований на цвинтарі Святої Марії у .
Експеримент
Цинга - захворювання, яке виникає внаслідок нестачі вітаміну С (однак за часів життя Джеймса Лінда про концепт вітамінів ще не було відомо).
В середині 18 століття цинга була досить поширеним захворюванням та спричиняла багато смертей, особливо серед моряків, власне тому Джеймс Лінд, який на той час займав посаду хірурга на кораблі "Солсбері" мав достатньо можливостей для того аби спостерігати за перебігом хвороби та формувати припущення щодо її причин і можливих способів лікування. В результаті тривалих спостережень він відкинув поширені на той час уявлення про спадковий, та інфекційний характер цинги, та сформував гіпотезу про те, що причинами захворювання можуть бути вологе повітря та дієта. Через вісім тижнів проведених у морі та після того, як цинга почала забирати життя моряків, він вирішує перевірити свої здогадки шляхом проведення експерименту.
20 травня 1747 року Джеймс Лінд провів перше в історії контрольоване дослідження. Він відібрав 12 хворих на цингу осіб, ступінь тяжкості захворювання яких був практично однаковим, та розділив їх на групи по двоє. Всі піддослідні були розміщені в окремому місці на кораблі, отримували ідентичне харчування за винятком окремого додаткового призначення для кожної з шести груп, а саме:
- Перша група отримувала по кварті сидру щодня
- Друга група отримувала по двадцять п'ять крапель купоросного еліксиру (розбавленої сірчаної кислоти) тричі на добу
- Третя група отримувала по дві ложки оцту тричі на добу
- Четверта група приймала морську воду
- П'ята група отримувала по два апельсини і одному лимону кожного дня
- Шоста група отримувала мускатний горіх
Лікування п'ятої групи тривало всього впродовж шести днів, оскільки запаси цитрусових на кораблі було вичерпано, однак цього виявилося достатньо для їх видужання та покращення самопочуття. В результаті проведеного експерименту Джеймс Лінд підсумував, що найкращого ефекту у лікуванні пацієнтів з цингою було досягнуто саме в групі, яка отримувала цитрусові. Один з моряків був на його думку готовий приступити до виконання службових обов'язків вже на шостий день, а інший - продемонстрував найкращий результат з-поміж усіх і настільки добре себе почував, що був приставлений у якості санітара до інших учасників експерименту. Джеймс Лінд навіть припустив, що, можливо, апельсини можуть бути більш дієвим, аніж лимони, однак, швидше за все, їх комбінація є оптимальною для досягнення лікувального ефекту.
Варто зазначити, що здатність цитрусових попереджати та лікувати цингу була відома і до експерименту Джеймса Лінда, зокрема цілющі ефекти були визнані у 1497 році Васко да Гамою, згодом у 1593 році Річардом Хокінсом, та в 1614 році Джоном Вудаллом, який рекомендував у своєму посібнику «Помічник хірурга» споживати лимони, лайми, апельсини і тамаринди.
Ключовим аспектом експерименту, проведеного Джеймсом Ліндом було те, що попри відносно невеликий розмір вибірки, який становив всього дванадцять осіб, розділених на шість груп по двоє в кожній, йому вдалося належним чином "стандартизувати" умови відбору учасників та власне проведення дослідження наскільки це було можливо на той час. Були відібрані моряки з однаковим ступенем тяжкості захворювання, умови утримання та харчування були однаковими для учасників, за винятком спеціальних дієтичних добавок, введених Джеймсом Ліндом. Згодом він зібрав дані з інших кораблів та подорожей для того аби підтвердити гіпотезу про ефективність цитрусових у лікуванні цинги та зробити відповідний висновок про "ефективність цих фруктів досвідом інших". Окрім цього, він також спирався на звіти, які були надіслані йому членами Товариства військово-морських хірургів, що дозволило йому здійснити певного роду систематичний огляд наявних даних по темі.
Слабким місцем експерименту Джеймса Лінда було те, що шість «потенційних» методів лікування, які він порівнював, ймовірно, були відібрані емпіричним шляхом з тих, яким на той час корабельні хірурги віддавали перевагу. Немає жодних вказівок на те, що його вибір був зумовлений якимись іншими міркуваннями. Власне експеримент був успішним тому, що один із «засобів» містив вітамін С, тоді як інші п'ять не містили.
Результати власного експерименту Джеймс Лінд використав аби сформувати рекомендації щодо попередження виникнення цинги серед моряків. Він виклав їх у "Трактаті про цингу", який було опубліковано у 1753 році в Единбурзі, де він представив збалансовану і ретельно аргументовану оцінку уявлень про походження, природу та лікування цинги. На жаль, на те аби взяти до уваги рекомендації Джеймса Лінда і зробити цитрусові невід'ємною частиною раціону моряків, Королівському флоту Великої Британії знадобилося сорок два роки, однак після цього цингу було остаточно подолано і викорінено з її рядів.
Беручи до уваги те, що цитрусові здатні швидко псуватися та не завжди можуть бути доступними для купівлі залежно від локацій та сезону, Джеймс Лінд запропонував також використовувати натомість екстракти або концентрати апельсинового та лимонного соку. Однак, ця пропозиція не була дієвою, оскільки внаслідок процесу кип'ятіння вітамін С руйнувався і очікуваного ефекту відповідно не виникало.
Джеймс Лінд присвятив "Трактат про цингу" лорду Енсону, оскільки власне звіт про його навколосвітню подорож, який було опубліковано у 1748 році, став причиною виникнення інтересу до даного захворювання у Лінда. За підрахунками, щонайменше 380 з 510 членів екіпажу одного з кораблів Енсона загинули внаслідок цинги. Коли Джеймс Лінд почав ознайомлюватися з наявною літературою на тему цинги, він усвідомив, що єдині задокументовані описи випадків цієї хвороби належать морякам і лікарям, які однак ніколи не бували в морі. Джеймс Лінд писав: «Дійсно, перш ніж висвітлити цю тему в ясному і правильному світлі, необхідно було прибрати багато сміття».
Окрім рекомендацій в "Трактаті про цингу" Джеймс Лінд також зазначив власну "теорію хвороби". Він був переконаний, що причиною виникнення цинги є не окремо дієта, а саме проблеми з травленням та виведенням. Нормальне функціонування організму відбувається за умови харчування різноманітною їжею. За таких умов організм розщеплює їжу на дрібні частинки, які будуть використанні для потреб організму і згодом виведені. За умови порушення нормальних процесів травлення та виведення продуктів розпаду, зокрема шляхом потовиділення, на думку Джеймса Лінда, шкідливі речовини накопичуються в організмі, отруюючи його та спричиняючи процеси гниття, що відображається у клінічній картині цинги - появі неприємного запаху з рота, кровоточивості ясен, утворенню виразок на шкірі.
В третьому виданні "Трактату про цингу", який було опубліковано у 1772 році, Джеймс Лінд у післямові додав зміст чотирьох томів спостережень, які він ретельно проводив у госпіталі в Хасларі. За перші два роки діяльності в Хасларі він побачив 1146 випадків цинги з 5743 пацієнтів, а під час Семирічної війни (1756-1763) він говорив, що досить часто відвідував по 300-400 пацієнтів хворих на цингу на день. Це зумовило згодом зміни в його теорії про цингу відповідно до результатів розтинів і лабораторних експериментів зі згустками крові, що відображали «запальну природу» хвороби. Вже тоді Джеймс Лінд вирішив не стверджувати, що цинга є «гнильною» хворобою, і усвідомив, що подібне визначення є незадовільним. На підставі власних спостережень Джеймс Лінд змінив власну ж теорію щодо цинги.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bown, Stephen (2003). Scurvy. с. 110. ISBN .
- Dunn, Peter (1997). James Lind (1716–94) of Edinburgh and the treatment of scurvy. Archives of Disease in Childhood: Fetal and Neonatal Edition. United Kingdom: British Medical Journal Publishing Group. 76 (1): 64—65. doi:10.1136/fn.76.1.F64. PMC 1720613. PMID 9059193.
- James Lind (1716–1794). British Broadcasting Corporation. 2009-01. оригіналу за 21 січня 2009. Процитовано 17 січня 2009.
- Мустафін О. Смачні мандри. Нові екскурсії кухнею. — К., 2020, с.182
- Aschengrau, Ann, and George R. Seage. (2020). Essentials of Epidemiology in Public Health. Jones & Bartlett Learning. ISBN .
- Lind's Treatise on Scurvy: A Bicentenary Volume Containing a Reprint of the First Edition of a Treatise of the Scurvy by James Lind, M.D., with Additional Notes. Journal of the American Medical Association. Т. 152, № 15. 8 серпня 1953. с. 1492. doi:10.1001/jama.1953.03690150096035. ISSN 0002-9955. Процитовано 27 квітня 2024.
- Tröhler U. (1980). Towards clinical research on a numerical basis: James Lind at Haslar Hospital 1758–1783. Barcelona: Proceedings of the XXVII International Congress History of Medicine Barcelona. с. 414—419.
- Lind James (1753). A Treatise of the Scurvy in Three Parts. Containing an Inquiry into the Nature, Causes and Cure of that Disease, together with a Critical and Chronological View of what has been published on the subject. London: Miller.
- Bartholomew, M (1 листопада 2002). James Lind’s Treatise of the Scurvy (1753). Postgraduate Medical Journal (англ.). Т. 78, № 925. с. 695—696. doi:10.1136/pmj.78.925.695. ISSN 0032-5473. PMC 1742547. PMID 12496338. Процитовано 27 квітня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Tröhler, U (2005-11). Lind and Scurvy: 1747 to 1795. Journal of the Royal Society of Medicine (англ.). Т. 98, № 11. с. 519—522. doi:10.1177/014107680509801120. ISSN 0141-0768. Процитовано 27 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lind Dzhejms Lind angl James Lind 4 zhovtnya 1716 Edinburg 13 lipnya 1794 Gosport shotlandskij likar i doslidnik vidomij nasampered eksperimentom iz poperedzhennya cingi Dzhejms LindNarodivsya4 zhovtnya 1716 1716 10 04 1 Edinburg Shotlandiya Korolivstvo Velika BritaniyaPomer13 lipnya 1794 1794 07 13 1 2 77 rokiv Gosport d Gempshir d Gempshir Velika BritaniyaKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistlikar hirurgAlma materEdinburzkij universitet dZakladKorolivskij VMF Velikoyi BritaniyiChlenstvoKorolivske tovaristvo EdinburgaNagorodid Dzhejms Lind u Vikishovishi Narodivsya v Edinburzi v rodini torgivciv vihovuvavsya razom zi starshoyu sestroyu Osvitu zdobuv u serednij shkoli Edinburga Z 1731 roku navchavsya medicini u doktora Dzhordzha Lenglendsa Z 1739 sluzhiv u britanskomu vijskovo morskomu floti spochatku u Seredzemnomu mori a potim v Atlantici U 1747 roci pid chas Vijni za avstrijsku spadshinu na bortu fregata Solsberi posered Biskajskoyi zatoki Lind vlashtuvav eksperiment Shist grup hvorih na cingu moryakiv vin harchuvav po riznomu Oduzhati do togo zh za rekordni p yat dniv vdalosya lishe dvom moryakam yaki shodnya yili limoni Rezultati eksperimentu Lind uzagalniv u 1753 roci v Traktati pro cingu Ale britanske Admiraltejstvo ne bachilo neobhidnosti viyavlyati nadmirnu turbotu pro komandi korabliv i do porad Linda ne prisluhalosya Lind zalishiv sluzhbu na floti i zoseredivsya na naukovij diyalnosti Jogo doktorska disertaciya bula prisvyachena doslidzhennyu venerichnih zahvoryuvan Zreshtoyu vin otrimav licenziyu na praktiku v ridnomu Edinburzi Pomer u Gosporti Gempshir Pohovanij na cvintari Svyatoyi Mariyi u EksperimentCinga zahvoryuvannya yake vinikaye vnaslidok nestachi vitaminu S odnak za chasiv zhittya Dzhejmsa Linda pro koncept vitaminiv she ne bulo vidomo V seredini 18 stolittya cinga bula dosit poshirenim zahvoryuvannyam ta sprichinyala bagato smertej osoblivo sered moryakiv vlasne tomu Dzhejms Lind yakij na toj chas zajmav posadu hirurga na korabli Solsberi mav dostatno mozhlivostej dlya togo abi sposterigati za perebigom hvorobi ta formuvati pripushennya shodo yiyi prichin i mozhlivih sposobiv likuvannya V rezultati trivalih sposterezhen vin vidkinuv poshireni na toj chas uyavlennya pro spadkovij ta infekcijnij harakter cingi ta sformuvav gipotezu pro te sho prichinami zahvoryuvannya mozhut buti vologe povitrya ta diyeta Cherez visim tizhniv provedenih u mori ta pislya togo yak cinga pochala zabirati zhittya moryakiv vin virishuye pereviriti svoyi zdogadki shlyahom provedennya eksperimentu 20 travnya 1747 roku Dzhejms Lind proviv pershe v istoriyi kontrolovane doslidzhennya Vin vidibrav 12 hvorih na cingu osib stupin tyazhkosti zahvoryuvannya yakih buv praktichno odnakovim ta rozdiliv yih na grupi po dvoye Vsi piddoslidni buli rozmisheni v okremomu misci na korabli otrimuvali identichne harchuvannya za vinyatkom okremogo dodatkovogo priznachennya dlya kozhnoyi z shesti grup a same Persha grupa otrimuvala po kvarti sidru shodnyaDruga grupa otrimuvala po dvadcyat p yat krapel kuporosnogo eliksiru rozbavlenoyi sirchanoyi kisloti trichi na dobuTretya grupa otrimuvala po dvi lozhki octu trichi na dobuChetverta grupa prijmala morsku voduP yata grupa otrimuvala po dva apelsini i odnomu limonu kozhnogo dnyaShosta grupa otrimuvala muskatnij gorih Likuvannya p yatoyi grupi trivalo vsogo vprodovzh shesti dniv oskilki zapasi citrusovih na korabli bulo vicherpano odnak cogo viyavilosya dostatno dlya yih viduzhannya ta pokrashennya samopochuttya V rezultati provedenogo eksperimentu Dzhejms Lind pidsumuvav sho najkrashogo efektu u likuvanni paciyentiv z cingoyu bulo dosyagnuto same v grupi yaka otrimuvala citrusovi Odin z moryakiv buv na jogo dumku gotovij pristupiti do vikonannya sluzhbovih obov yazkiv vzhe na shostij den a inshij prodemonstruvav najkrashij rezultat z pomizh usih i nastilki dobre sebe pochuvav sho buv pristavlenij u yakosti sanitara do inshih uchasnikiv eksperimentu Dzhejms Lind navit pripustiv sho mozhlivo apelsini mozhut buti bilsh diyevim anizh limoni odnak shvidshe za vse yih kombinaciya ye optimalnoyu dlya dosyagnennya likuvalnogo efektu Varto zaznachiti sho zdatnist citrusovih poperedzhati ta likuvati cingu bula vidoma i do eksperimentu Dzhejmsa Linda zokrema cilyushi efekti buli viznani u 1497 roci Vasko da Gamoyu zgodom u 1593 roci Richardom Hokinsom ta v 1614 roci Dzhonom Vudallom yakij rekomenduvav u svoyemu posibniku Pomichnik hirurga spozhivati limoni lajmi apelsini i tamarindi Klyuchovim aspektom eksperimentu provedenogo Dzhejmsom Lindom bulo te sho popri vidnosno nevelikij rozmir vibirki yakij stanoviv vsogo dvanadcyat osib rozdilenih na shist grup po dvoye v kozhnij jomu vdalosya nalezhnim chinom standartizuvati umovi vidboru uchasnikiv ta vlasne provedennya doslidzhennya naskilki ce bulo mozhlivo na toj chas Buli vidibrani moryaki z odnakovim stupenem tyazhkosti zahvoryuvannya umovi utrimannya ta harchuvannya buli odnakovimi dlya uchasnikiv za vinyatkom specialnih diyetichnih dobavok vvedenih Dzhejmsom Lindom Zgodom vin zibrav dani z inshih korabliv ta podorozhej dlya togo abi pidtverditi gipotezu pro efektivnist citrusovih u likuvanni cingi ta zrobiti vidpovidnij visnovok pro efektivnist cih fruktiv dosvidom inshih Okrim cogo vin takozh spiravsya na zviti yaki buli nadislani jomu chlenami Tovaristva vijskovo morskih hirurgiv sho dozvolilo jomu zdijsniti pevnogo rodu sistematichnij oglyad nayavnih danih po temi Slabkim miscem eksperimentu Dzhejmsa Linda bulo te sho shist potencijnih metodiv likuvannya yaki vin porivnyuvav jmovirno buli vidibrani empirichnim shlyahom z tih yakim na toj chas korabelni hirurgi viddavali perevagu Nemaye zhodnih vkazivok na te sho jogo vibir buv zumovlenij yakimis inshimi mirkuvannyami Vlasne eksperiment buv uspishnim tomu sho odin iz zasobiv mistiv vitamin S todi yak inshi p yat ne mistili Rezultati vlasnogo eksperimentu Dzhejms Lind vikoristav abi sformuvati rekomendaciyi shodo poperedzhennya viniknennya cingi sered moryakiv Vin viklav yih u Traktati pro cingu yakij bulo opublikovano u 1753 roci v Edinburzi de vin predstaviv zbalansovanu i retelno argumentovanu ocinku uyavlen pro pohodzhennya prirodu ta likuvannya cingi Na zhal na te abi vzyati do uvagi rekomendaciyi Dzhejmsa Linda i zrobiti citrusovi nevid yemnoyu chastinoyu racionu moryakiv Korolivskomu flotu Velikoyi Britaniyi znadobilosya sorok dva roki odnak pislya cogo cingu bulo ostatochno podolano i vikorineno z yiyi ryadiv Beruchi do uvagi te sho citrusovi zdatni shvidko psuvatisya ta ne zavzhdi mozhut buti dostupnimi dlya kupivli zalezhno vid lokacij ta sezonu Dzhejms Lind zaproponuvav takozh vikoristovuvati natomist ekstrakti abo koncentrati apelsinovogo ta limonnogo soku Odnak cya propoziciya ne bula diyevoyu oskilki vnaslidok procesu kip yatinnya vitamin S rujnuvavsya i ochikuvanogo efektu vidpovidno ne vinikalo Dzhejms Lind prisvyativ Traktat pro cingu lordu Ensonu oskilki vlasne zvit pro jogo navkolosvitnyu podorozh yakij bulo opublikovano u 1748 roci stav prichinoyu viniknennya interesu do danogo zahvoryuvannya u Linda Za pidrahunkami shonajmenshe 380 z 510 chleniv ekipazhu odnogo z korabliv Ensona zaginuli vnaslidok cingi Koli Dzhejms Lind pochav oznajomlyuvatisya z nayavnoyu literaturoyu na temu cingi vin usvidomiv sho yedini zadokumentovani opisi vipadkiv ciyeyi hvorobi nalezhat moryakam i likaryam yaki odnak nikoli ne buvali v mori Dzhejms Lind pisav Dijsno persh nizh visvitliti cyu temu v yasnomu i pravilnomu svitli neobhidno bulo pribrati bagato smittya Okrim rekomendacij v Traktati pro cingu Dzhejms Lind takozh zaznachiv vlasnu teoriyu hvorobi Vin buv perekonanij sho prichinoyu viniknennya cingi ye ne okremo diyeta a same problemi z travlennyam ta vivedennyam Normalne funkcionuvannya organizmu vidbuvayetsya za umovi harchuvannya riznomanitnoyu yizheyu Za takih umov organizm rozsheplyuye yizhu na dribni chastinki yaki budut vikoristanni dlya potreb organizmu i zgodom vivedeni Za umovi porushennya normalnih procesiv travlennya ta vivedennya produktiv rozpadu zokrema shlyahom potovidilennya na dumku Dzhejmsa Linda shkidlivi rechovini nakopichuyutsya v organizmi otruyuyuchi jogo ta sprichinyayuchi procesi gnittya sho vidobrazhayetsya u klinichnij kartini cingi poyavi nepriyemnogo zapahu z rota krovotochivosti yasen utvorennyu virazok na shkiri V tretomu vidanni Traktatu pro cingu yakij bulo opublikovano u 1772 roci Dzhejms Lind u pislyamovi dodav zmist chotiroh tomiv sposterezhen yaki vin retelno provodiv u gospitali v Haslari Za pershi dva roki diyalnosti v Haslari vin pobachiv 1146 vipadkiv cingi z 5743 paciyentiv a pid chas Semirichnoyi vijni 1756 1763 vin govoriv sho dosit chasto vidviduvav po 300 400 paciyentiv hvorih na cingu na den Ce zumovilo zgodom zmini v jogo teoriyi pro cingu vidpovidno do rezultativ roztiniv i laboratornih eksperimentiv zi zgustkami krovi sho vidobrazhali zapalnu prirodu hvorobi Vzhe todi Dzhejms Lind virishiv ne stverdzhuvati sho cinga ye gnilnoyu hvoroboyu i usvidomiv sho podibne viznachennya ye nezadovilnim Na pidstavi vlasnih sposterezhen Dzhejms Lind zminiv vlasnu zh teoriyu shodo cingi PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bown Stephen 2003 Scurvy s 110 ISBN 978 1 84024 357 4 Dunn Peter 1997 James Lind 1716 94 of Edinburgh and the treatment of scurvy Archives of Disease in Childhood Fetal and Neonatal Edition United Kingdom British Medical Journal Publishing Group 76 1 64 65 doi 10 1136 fn 76 1 F64 PMC 1720613 PMID 9059193 James Lind 1716 1794 British Broadcasting Corporation 2009 01 originalu za 21 sichnya 2009 Procitovano 17 sichnya 2009 Mustafin O Smachni mandri Novi ekskursiyi kuhneyu K 2020 s 182 Aschengrau Ann and George R Seage 2020 Essentials of Epidemiology in Public Health Jones amp Bartlett Learning ISBN 9781284128352 Lind s Treatise on Scurvy A Bicentenary Volume Containing a Reprint of the First Edition of a Treatise of the Scurvy by James Lind M D with Additional Notes Journal of the American Medical Association T 152 15 8 serpnya 1953 s 1492 doi 10 1001 jama 1953 03690150096035 ISSN 0002 9955 Procitovano 27 kvitnya 2024 Trohler U 1980 Towards clinical research on a numerical basis James Lind at Haslar Hospital 1758 1783 Barcelona Proceedings of the XXVII International Congress History of Medicine Barcelona s 414 419 Lind James 1753 A Treatise of the Scurvy in Three Parts Containing an Inquiry into the Nature Causes and Cure of that Disease together with a Critical and Chronological View of what has been published on the subject London Miller Bartholomew M 1 listopada 2002 James Lind s Treatise of the Scurvy 1753 Postgraduate Medical Journal angl T 78 925 s 695 696 doi 10 1136 pmj 78 925 695 ISSN 0032 5473 PMC 1742547 PMID 12496338 Procitovano 27 kvitnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Trohler U 2005 11 Lind and Scurvy 1747 to 1795 Journal of the Royal Society of Medicine angl T 98 11 s 519 522 doi 10 1177 014107680509801120 ISSN 0141 0768 Procitovano 27 kvitnya 2024