Франко-малагасійські війни (фр. Expédition de Madagascar; малаг. Ady Hova-Frantsay) — збірна назва двох військових конфліктів у 1883-1896 роках між Третьою Французькою республікою і королівством Імерина, які призвели до окупації французами острова Мадагаскар і утворення там колонії.
За підсумками Першої війни малагасійці змогли зберегти незалежність, проте прийняли невигідний для себе договір, який обмежував зовнішній суверенітет держави, передаючи відання зовнішньою політикою до рук французького резидента. Проте Франція сподівалась на встановлення хоча б протекторату над островом, тому у 1894 році розпочала Другу війну, у якій королівство Імерина вже не змогло вистояти. 18 січня 1896 року був підписаний договір, який перетворював Мадагаскар на чергову колонію Франції.
Передумови
Європейські колоніальні країни, особливо Британія і Франція, хотіли контролювати Мадагаскар — багатий острів зі стратегічним положенням на морському шляху до Індії. Але Мадагаскар виявилося важко підпорядкувати через його розміри, ворожість місцевих жителів до колонізаторів і важкого для європейців клімату. Королівству Імерина вдалося встановити свою владу над більшою частиною Мадагаскару і успішно координувати опір загарбникам. Використовуючи конкуренцію між Британією і Францією, монархія зберігала свою незалежність. Коли королева Ранавалуна I, яка негативно відносилась до європейців, отримала владу в 1828 році, британський вплив на острові було підірвано. Її син став королем під ім'ям Радама II в 1861 році. Ще у якості принца він надав секретні концесії Жозефу-Франсуа Ламберу, французькому підприємцю. Цей так званий «договір Ламбера» виявився невигідним Мадагаскару, і в 1863 році король був убитий. Скасування концесій новою владою призвело до конфлікту з Францією.
Перша франко-малагасійська війна
16 травня 1883 року без оголошення війни Франція розпочала військові дії проти Імерина. Завдяки запеклому опору народу Мадагаскару інтервенти за два роки не змогли захопити острів. Після декількох поразок (у тому числі у війні в Індокитаї) французи сіли за стіл переговорів, які закінчились підписанням 17 грудня 1885 року нерівноправного та невигідного для королівства Імерина мирного договору, основними пунктами якого були:
- Мадагаскарський уряд позбувався права проведення самостійної зовнішньої політики: відтепер французький уряд мав представляти королівство на міжнародній арені;
- Королівство Імерина зобов'язувалось виплатити «добровільну компенсацію» у вигляді 10 мільйонів франків відшкодування збитків «приватним особам іноземного походження»;
- Серйозною поступкою на користь Франції стала передача їй стратегічно важливої бухти Дієго-Суарес, де французи мали намір створити свою військову базу;
- На Мадагаскарі розміщувався французький резидент, який мав слідкувати за дотриманням умов договору.
Друга франко-малагасійська війна
У серпні 1890 року і Англія, і Німеччина визнали протекторат Франції над Мадагаскаром. Це сприяло активізації колоніальним зазіханням Франції. 16 жовтня 1894 року Ле Мір де Віле, офіційний резидент Франції в королівстві Імерина, надав на розгляд малагасійського уряду доповнення до договору 1885 року, яке включало в себе 5 статей, що мали на меті встановлення фактичного протекторату над країною.
Інтервенція почалась 12 грудня 1894 року з висадки десанту і окупації Таматаве. Малагасійська армія у відповідь зайняла базу Дієго-Суарес, яка за підсумками Першої війни належала Франції. Унаслідок перших місяців війни французькі інтервенти змогли міцно закріпитись на узбережжі, що дозволило їм висадити численний десант. Основні порти Імерина або були зайняті французами, або блокувались військово-морськими силами, які, варто зазначити, були набагато більш чисельними, ніж під час першої франко-малагасійської війни. Французи почали стрімко просуватись вглиб острова: до початку червня французи зайняли провінцію Маєватанану, а разом з нею — пороховий завод в Сюбербівіллі, що був важливим стратегічним об'єктом. Просування малонаселеною гористою місцевістю, де було важко забезпечити провіантом своє військо, змусило генерала Дюшена створити «летючу колону», яка б просувалася далі в напрямку Антананаріву. «Летючу колона» була остаточно сформована у вересні. 29 вересня «летюча колона» стала табором у 8 кілометрах від Антананаріву. Наступ на столицю почався 30 вересня о 6:30 ранку. До 15:00 години французи вже оволоділи всіма панівними висотами навколо міста. Після обстрілу малагасійці вивісили білий прапор і здали місто французам. Фактично війна була закінчена.
Наслідки
1 жовтня був підписаний мирний договір, який передбачав встановлення французького протекторату над островом. Від імені Франції договір підписав генерал Дюшен, від імені Імерина — міністр юстиції Разанакумбана і колишній секретар Райнілайарівуні — Расандзі. Договір складався з семи статей і двох додаткових пунктів. Проте ще 18 вересня французький міністр закордонних справ надіслав Дюшену повідомлення про необхідність відкладення мирних перемовин. Це планувалось зробити з метою проголошення Мадагаскару колонією Франції, але телеграма прийшла лише 7 жовтня, коли домовленість було вже підписано. Генерал Дюшен наказав конфіскувати всі копії тексту договору, були заборонені майбутні публікації документу. Лише 18 січня 1896 року був підписаний кінцевий договір, який в основних статтях повторював попередній, із тією лише різницею, що слово «протекторат» було видалене:
- Генеральний резидент був представником уряду Франції на Мадгаскарі;
- У руки резидента переходили всі зовнішні зносини малагасійської держави, контроль над місцевою адміністрацією, видача дозволів на концесії;
- Франція мала право розміщувати на Мадагаскарі будь-яку кількість військ;
Декретом від 11 грудня 1896 року управління справами Мадагаскару було передано з Міністерства закордонних справ Франції до Міністерства колоній. Незважаючи на успіх військової кампанії, французькій адміністрації знадобилось ще 9 років для придушення окремих повстань — до 1905 року, коли острів був упокорений військами генерала Жозефа Галлієні. Королева Ранавалуна III, яка втратила престол, була заслана в Алжир, де і померла у 1917 році.
Галерея
- Французькі експедиційні війська
- Малагасійські солдати в засідці
- Мадагаскарський солдат на варті
- Імеринська артилерія
- Малагасійські солдати б'ють на сполох
Див. також
Примітки
- Priestley, 1938.
- Емельянов, 2009, с. 116.
- Емельянов, 2006, с. 116.
- Емельянов, Мыльцев, 1990, с. 35.
- Curtin, 1998, с. 186.
- Емельянов, Мыльцев, 1990, с. 38.
- Curtin, 1998, с. 187.
- Roland та Sanderson, 1985, с. 530.
- Субботин, 1962, с. 71.
- Емельянов, Мыльцев, 1990, с. 43.
- Curtin, 1998, с. 188.
Література
- Російською мовою:
- Орлова, А. С. (1976). Национально-освободительная борьба на Мадагаскаре // История национально-освободительной борьбы народов Африки в новое время.
- Давидсон А. (редактор). История Африки в документах, 1870—2000: в 3-х тт. — Москва : Наука, 2005. — .
- Емельянов, А. Л. (2009). Национально-освободительная борьба на Мадагаскаре // История национально-освободительной борьбы народов Африки в новое время. ISBN .
- Емельянов, Мыльцев (1990). Забытая история Великого острова.
- Емельянов, А. Л. (2006). Малагасийско-французский договор 1885 года // В таинственной стране Мадагаскар.
- Англійською мовою:
- Van Den Boogaerde, Pierre (2008). Shipwrecks of Madagascar. ISBN .
- Boahen, Adu (1990). Africa under colonial domination 1880—1935. ISBN .
- Priestley, Herbert Ingram (1938). France Overseas: A Study Of Modern Imperialism.
- Curtin, Philip D. (1998). Disease and empire: the health of European troops in the conquest of Africa. ISBN .
- Roland, Oliver; Sanderson, G. N. (1985). The cambridge history of africa (v. 6).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franko malagasijski vijni fr Expedition de Madagascar malag Ady Hova Frantsay zbirna nazva dvoh vijskovih konfliktiv u 1883 1896 rokah mizh Tretoyu Francuzkoyu respublikoyu i korolivstvom Imerina yaki prizveli do okupaciyi francuzami ostrova Madagaskar i utvorennya tam koloniyi Francuzkij propagandistskij plakat Za pidsumkami Pershoyi vijni malagasijci zmogli zberegti nezalezhnist prote prijnyali nevigidnij dlya sebe dogovir yakij obmezhuvav zovnishnij suverenitet derzhavi peredayuchi vidannya zovnishnoyu politikoyu do ruk francuzkogo rezidenta Prote Franciya spodivalas na vstanovlennya hocha b protektoratu nad ostrovom tomu u 1894 roci rozpochala Drugu vijnu u yakij korolivstvo Imerina vzhe ne zmoglo vistoyati 18 sichnya 1896 roku buv pidpisanij dogovir yakij peretvoryuvav Madagaskar na chergovu koloniyu Franciyi PeredumoviYevropejski kolonialni krayini osoblivo Britaniya i Franciya hotili kontrolyuvati Madagaskar bagatij ostriv zi strategichnim polozhennyam na morskomu shlyahu do Indiyi Ale Madagaskar viyavilosya vazhko pidporyadkuvati cherez jogo rozmiri vorozhist miscevih zhiteliv do kolonizatoriv i vazhkogo dlya yevropejciv klimatu Korolivstvu Imerina vdalosya vstanoviti svoyu vladu nad bilshoyu chastinoyu Madagaskaru i uspishno koordinuvati opir zagarbnikam Vikoristovuyuchi konkurenciyu mizh Britaniyeyu i Franciyeyu monarhiya zberigala svoyu nezalezhnist Koli koroleva Ranavaluna I yaka negativno vidnosilas do yevropejciv otrimala vladu v 1828 roci britanskij vpliv na ostrovi bulo pidirvano Yiyi sin stav korolem pid im yam Radama II v 1861 roci She u yakosti princa vin nadav sekretni koncesiyi Zhozefu Fransua Lamberu francuzkomu pidpriyemcyu Cej tak zvanij dogovir Lambera viyavivsya nevigidnim Madagaskaru i v 1863 roci korol buv ubitij Skasuvannya koncesij novoyu vladoyu prizvelo do konfliktu z Franciyeyu Persha franko malagasijska vijnaDokladnishe Persha franko malagasijska vijna Visadka francuzkogo desantu v Tamatave 11 chervnya 1883 16 travnya 1883 roku bez ogoloshennya vijni Franciya rozpochala vijskovi diyi proti Imerina Zavdyaki zapeklomu oporu narodu Madagaskaru interventi za dva roki ne zmogli zahopiti ostriv Pislya dekilkoh porazok u tomu chisli u vijni v Indokitayi francuzi sili za stil peregovoriv yaki zakinchilis pidpisannyam 17 grudnya 1885 roku nerivnopravnogo ta nevigidnogo dlya korolivstva Imerina mirnogo dogovoru osnovnimi punktami yakogo buli Madagaskarskij uryad pozbuvavsya prava provedennya samostijnoyi zovnishnoyi politiki vidteper francuzkij uryad mav predstavlyati korolivstvo na mizhnarodnij areni Korolivstvo Imerina zobov yazuvalos viplatiti dobrovilnu kompensaciyu u viglyadi 10 miljoniv frankiv vidshkoduvannya zbitkiv privatnim osobam inozemnogo pohodzhennya Serjoznoyu postupkoyu na korist Franciyi stala peredacha yij strategichno vazhlivoyi buhti Diyego Suares de francuzi mali namir stvoriti svoyu vijskovu bazu Na Madagaskari rozmishuvavsya francuzkij rezident yakij mav slidkuvati za dotrimannyam umov dogovoru Druga franko malagasijska vijnaDokladnishe Druga franko malagasijska vijna Prosuvannya francuzkih vijsk gazeta Le Petit Journal 1895 U serpni 1890 roku i Angliya i Nimechchina viznali protektorat Franciyi nad Madagaskarom Ce spriyalo aktivizaciyi kolonialnim zazihannyam Franciyi 16 zhovtnya 1894 roku Le Mir de Vile oficijnij rezident Franciyi v korolivstvi Imerina nadav na rozglyad malagasijskogo uryadu dopovnennya do dogovoru 1885 roku yake vklyuchalo v sebe 5 statej sho mali na meti vstanovlennya faktichnogo protektoratu nad krayinoyu Intervenciya pochalas 12 grudnya 1894 roku z visadki desantu i okupaciyi Tamatave Malagasijska armiya u vidpovid zajnyala bazu Diyego Suares yaka za pidsumkami Pershoyi vijni nalezhala Franciyi Unaslidok pershih misyaciv vijni francuzki interventi zmogli micno zakripitis na uzberezhzhi sho dozvolilo yim visaditi chislennij desant Osnovni porti Imerina abo buli zajnyati francuzami abo blokuvalis vijskovo morskimi silami yaki varto zaznachiti buli nabagato bilsh chiselnimi nizh pid chas pershoyi franko malagasijskoyi vijni Francuzi pochali strimko prosuvatis vglib ostrova do pochatku chervnya francuzi zajnyali provinciyu Mayevatananu a razom z neyu porohovij zavod v Syuberbivilli sho buv vazhlivim strategichnim ob yektom Prosuvannya malonaselenoyu goristoyu miscevistyu de bulo vazhko zabezpechiti proviantom svoye vijsko zmusilo generala Dyushena stvoriti letyuchu kolonu yaka b prosuvalasya dali v napryamku Antananarivu Letyuchu kolona bula ostatochno sformovana u veresni 29 veresnya letyucha kolona stala taborom u 8 kilometrah vid Antananarivu Nastup na stolicyu pochavsya 30 veresnya o 6 30 ranku Do 15 00 godini francuzi vzhe ovolodili vsima panivnimi visotami navkolo mista Pislya obstrilu malagasijci vivisili bilij prapor i zdali misto francuzam Faktichno vijna bula zakinchena Naslidki1 zhovtnya buv pidpisanij mirnij dogovir yakij peredbachav vstanovlennya francuzkogo protektoratu nad ostrovom Vid imeni Franciyi dogovir pidpisav general Dyushen vid imeni Imerina ministr yusticiyi Razanakumbana i kolishnij sekretar Rajnilajarivuni Rasandzi Dogovir skladavsya z semi statej i dvoh dodatkovih punktiv Prote she 18 veresnya francuzkij ministr zakordonnih sprav nadislav Dyushenu povidomlennya pro neobhidnist vidkladennya mirnih peremovin Ce planuvalos zrobiti z metoyu progoloshennya Madagaskaru koloniyeyu Franciyi ale telegrama prijshla lishe 7 zhovtnya koli domovlenist bulo vzhe pidpisano General Dyushen nakazav konfiskuvati vsi kopiyi tekstu dogovoru buli zaboroneni majbutni publikaciyi dokumentu Lishe 18 sichnya 1896 roku buv pidpisanij kincevij dogovir yakij v osnovnih stattyah povtoryuvav poperednij iz tiyeyu lishe rizniceyu sho slovo protektorat bulo vidalene Generalnij rezident buv predstavnikom uryadu Franciyi na Madgaskari U ruki rezidenta perehodili vsi zovnishni znosini malagasijskoyi derzhavi kontrol nad miscevoyu administraciyeyu vidacha dozvoliv na koncesiyi Franciya mala pravo rozmishuvati na Madagaskari bud yaku kilkist vijsk Dekretom vid 11 grudnya 1896 roku upravlinnya spravami Madagaskaru bulo peredano z Ministerstva zakordonnih sprav Franciyi do Ministerstva kolonij Nezvazhayuchi na uspih vijskovoyi kampaniyi francuzkij administraciyi znadobilos she 9 rokiv dlya pridushennya okremih povstan do 1905 roku koli ostriv buv upokorenij vijskami generala Zhozefa Galliyeni Koroleva Ranavaluna III yaka vtratila prestol bula zaslana v Alzhir de i pomerla u 1917 roci GalereyaFrancuzki ekspedicijni vijska Malagasijski soldati v zasidci Madagaskarskij soldat na varti Imerinska artileriya Malagasijski soldati b yut na spolohDiv takozhFranko kitajska vijna Francuzke zavoyuvannya AlzhiruPrimitkiPriestley 1938 Emelyanov 2009 s 116 Emelyanov 2006 s 116 Emelyanov Mylcev 1990 s 35 Curtin 1998 s 186 Emelyanov Mylcev 1990 s 38 Curtin 1998 s 187 Roland ta Sanderson 1985 s 530 Subbotin 1962 s 71 Emelyanov Mylcev 1990 s 43 Curtin 1998 s 188 LiteraturaPortal Afrika Rosijskoyu movoyu Orlova A S 1976 Nacionalno osvoboditelnaya borba na Madagaskare Istoriya nacionalno osvoboditelnoj borby narodov Afriki v novoe vremya Davidson A redaktor Istoriya Afriki v dokumentah 1870 2000 v 3 h tt Moskva Nauka 2005 ISBN 5 02 010289 X Emelyanov A L 2009 Nacionalno osvoboditelnaya borba na Madagaskare Istoriya nacionalno osvoboditelnoj borby narodov Afriki v novoe vremya ISBN 978 5 9228 0486 8 Emelyanov Mylcev 1990 Zabytaya istoriya Velikogo ostrova Emelyanov A L 2006 Malagasijsko francuzskij dogovor 1885 goda V tainstvennoj strane Madagaskar Anglijskoyu movoyu Van Den Boogaerde Pierre 2008 Shipwrecks of Madagascar ISBN 978 1 60693 494 4 Boahen Adu 1990 Africa under colonial domination 1880 1935 ISBN 978 0 85255 097 7 Priestley Herbert Ingram 1938 France Overseas A Study Of Modern Imperialism Curtin Philip D 1998 Disease and empire the health of European troops in the conquest of Africa ISBN 978 0521598354 Roland Oliver Sanderson G N 1985 The cambridge history of africa v 6