Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма вковичі село в Україні Львівському районі Львівської області Населення становить 1189 осіб Орган місцевого самоврядув

Мавковичі

Мавковичі

Ма́вковичі — село в Україні, Львівському районі Львівської області. Населення становить 1189 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська рада.

село Мавковичі
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Городоцька міська громада
Основні дані
Засноване 1490
Населення 1190
Площа 1,19 км²
Густота населення 999,16 осіб/км²
Поштовий індекс 81552
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°44′50″ пн. ш. 23°41′51″ сх. д. / 49.74722° пн. ш. 23.69750° сх. д. / 49.74722; 23.69750Координати: 49°44′50″ пн. ш. 23°41′51″ сх. д. / 49.74722° пн. ш. 23.69750° сх. д. / 49.74722; 23.69750
Середня висота
над рівнем моря 		267 м
Місцева влада
Адреса ради 81552, Львівська обл.,Львівський р-н, с.Керниця
Сільський голова Артим Володимир Васильович
Карта
image
image
Мавковичі
image
image
Мавковичі
Мапа

image Мавковичі у Вікісховищі

Населення

Станом на 1 січня 2012 року у селі проживав 1191 житель у 308 дворах. Кількість населення постійно змінюється. В порівнянні з 1990 року по 2000 рік народжуваність зменшилась вдвічі (1990 р. — 22 чол., 2000 р. — 10 чол.). Мавковичі відносились до Керницької сільської ради, до неї входили: с. Керниця — 1154 жит.,с. Мавковичі — 1191, с. Артищів — 360, с. Велика Калинка — 235, с. Любовичі — 70.

В число населення Мавкович входять 3 іноземці, а саме 1 росіянин та 2 грузини. Найстарші жителі села — Фостяк Софія — 1919 р. н. та Марутяк Ганна — 1922 р. н. Найбільш домінуючими прізвищами у селі є: «Фостяк» (123 ос.), «Михайляк» (88 ос.), «Жук» (41 ос.), «Марутяк» (39 ос.). У 2011 році народилося 14 дітей, а померло — 15 осіб.

Походження назви

Назва пішла від слова «мавки», міфічні створіння, які колись жили на території села. Перша згадка про село датується 1467 роком. Розташування економічно вигідне, посередині між трасами на Самбір та Шегині.

Історія заселення села

Ранні письмові згадки про нього, які дійшли до нас, відносяться до 1408 року, коли 28 листопада король Ягайло надав війтівство в Мавковичах та Черлянах городоцькому міщанинові Матерні і надав тим селам магдебурзьке (німецьке) право. Хоча зараз офіційно вживаються назва Мавковичі, хочу наголосити, то у всіх історичних джерелах село відоме як Малковичі. В основі цієї назви лежить давньоруське власне ім'я Мал, що означало «малий» (згадаймо відомого древлянського князя Мала, знищеного за наказом київської княгині Ольги). Історики вважають, що назви населених пунктів із закінченням на —"ичі" є одним із найдавніших в Україні виникли не пізніше VII ст. Це патронімічні родові назви.

На початку 1463 року король Казимир Ягеллончик надав село львівському збирачу мита, генуезцю Криштофу де Санкто Ромуло. До того Малковичі були в посесії якогось Слабося. В 1492 році Казимир Ягеллончик надав ті землі села, що прилягали до ставів. Станіславу Вілчкові з Любеня. В 1529 році село отримав у посесію (тимчасове держання) Ян Вілчек та його нащадки, вигравши в суді суперечку із Станіславом з Ходча. Але вже в 1533 році Ян Вілчек відрікся від війтівства в Малковичах та Черлянах на користь короля Зигмунда І.

Люстрація 1565 року зафіксувала, що в селі проживали 22 кметі. які обробляли 11 ланів землі. Крім того, було в селі ще й якесь громадське поле та пустуючі поля. Від лану землі селяни платили державі такі податки: 18 грошей чиншу, 4 корці вівса, 2 каплунів. Ціла громада давала 15 грошей насічного (замість бджоляної десятини). Священик від церкви платив 2 золотих, корчмар від корчми-10 зол. (1 зол.- 30 грошей). Сума всього річного податку з села становила 40 золотих. Люстрація 1570 року засвідчила, що в Малковичах крім 22 кметів появився ще 1 загородник, Згідно люстрації 1627 року в селі проживали 23 кметі та 3 вибранці на півланових ділянках землі. Вибранцями (або інакше гайдуками) називали селян, які не відробляли жодних повинностей, але повинні були брати участь в походах королівської армії. Прибуток від корчми обчислювався на 34 зол. на рік.

Перша половина XVII ст. надзвичайно важка для Галичини, бо на неї здійснювались часті татарські напади на цей час. В 1629 році, під час одного з нападів, татари зруйнували замок, що стояв на східній околиці села на мочарах і був оточений ровами. По ровах протікала вода з річки Верещиці. Цей замок нібито був збудований панами Гуменецькими. Перед здобуттям замку татари засипали в деяких місцях рови і спустили в них воду. Фундаменти замку були видні ще в XIX ст. Очевидно, що було знищене й село. Про давні часи татарських нападів свідчить і сільський переказ про походження жителів Малкович від шлюбу єдиного вцілілого жителя на прізвисько Муха і татарки, яку нібито ординці залишили вагітною в знищеному селі. Звичайно, це тільки красива легенда, бо татари жінок в походи не брали. Але зате дуже ймовірно, що польські пани оселювали в спустілому селі татарських бранців і змушували їх піднімати зруйноване господарство. Не виключено, що таке заселення могло пройти і раніше — в XIV—XV ст. Малковичі далеко не єдине село на Львівщині, у якому населення зберігає деякі риси степових народів.

Історичних відомостей про XVI—XVII століття дуже мало. У 1803 році в Галичині була люта зима, у Львівському окрузі замерзли 32 особи. А 1806 рік був голодним. Суворою була також зима 1844—1845 років, місцеві селяни були змушені йти у поміщицькі ліси, красти дрова для опалення своїх осель.

Важким видався на Львівщині і 1847 рік. Люди голодували на переднівку (не могли дочекатися хліба з нового врожаю). Консисторія через священиків у червні 1847 року наказала поширити поміж селянами рецепт використання коренів пирію. 2 березня 1849 року син Петра Колховського Зигмунд отримав понад 400 моргів черлянського ставу з двома луками біля нього, що тягнулися аж до Мавкович, фабрикою паперу та половиною лісів (49 моргів).

У 1857 році о. Віктор Дольницький з Мавкович мав у своїй парафії 328 вірних греко-католиків Черлян. Події першої Світової війни у цих околицях висвітлені слабо. Чумало Михайло в 1880 році був писарем австрійського війська (на той час був найграмотнішою людиною в селі).

У 1940 та 1951 роках жителів села (в основному молодь) масово вивозили на Сибір.

В селі знаходиться церква Різдва Пресвятої Богородиці, юрисдикція: Львівська митрополія, Стрийська єпархія, Городоцький деканат УГКЦ.

Звичаї та традиції

В селі добре збережені звичаї та традиції українського народу: коляда, вертеп, гаївки, вечорниці.

Проводяться всілякі культурні мистецькі заходи. Створений пречудовий хор і самодіяльний колектив «Краяни».

В Мавковичах існував древній звичай: на весіллях дружки роздавали «цілушки» (хліб, випечений власноруч), та існувала така приповідка: «Беріть цілушку, щоб йшла я ще раз за дружку». Дружба, у свою чергу, повинен був мати «обарінок» (плетений випечений калач), що символізував можливість хлопця ще раз бути дружбою.

Вже десятиліттями мешканці села займаються постановкою вистав. Драматичний колектив села їздив по сусідніх селах та містах з виставами видатних драматургів.

  • image
    "Краяни"

Футбольний клуб «Верес» Мавковичі

У 1957 році була створена перша футбольна команда, її засновниками були: Фостяк Володимир Григорович та Фостяк Степан Степанович (назва команди «Мавковичі»). Одні з перших футболістів: Телюк М., Дачишин І., Шандра Я., Смілка В., Михайляк Г., Шепітка М. Пізніше назва змінилася команди на «Гірник» (1978), капітаном котрої був Фостяк Теодозій, і в 1997 року команда отримує назву «Верес», капітан команди Михайляк Ігор (тепер тренер молодих спортовців). Перший стадіон був біля озера, у центрі села, другий стадіон — 700 м від першого, третій — біля сільського клубу, четвертий — на межі зі с. Черляни. Неодноразово футболісти «Вересу» отримували нагороди, зокрема 2000, 2002 рр. — кубки району.

Команда неодноразово завойовувала трофеї. Ігри проходили на стадіоні в кінці села. Серед відомих футболістів - Лапко Микола Романович, Білий Іван Іванович та інші.

Народились

  • Хома Іван (псевда: «Богдан», «Ігор», «Кардаш», «Орест», «415»; 21 грудня 1920 — 27 червня 1975, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) — референт СБ Самбірського районного проводу ОУН (02.1945-1948), керівник кур'єрської групи ЗП УГВР, член ОКВ УПА США і Канади, голова Станиці Вояків УПА у Нью-Йорку, голова контрольної комісії ГУ ОКВ УПА, заступник Голови, Голова ОКВ УПА (09.1970-1972), заступник Голови ВК «Літопису УПА» (1973-06.1975). Поручник СБ (?); двічі відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу (20.07.1950, 20.10.1951).

Галерея

  • image
    Портал церкви Різдва Пресвятої Богородиці
  • image
    Дзвіниця церкви (1925 р.)
  • image
    Меморіал "Борцям за волю України"
  • image
    Школа
  • image
    Пам'ятний знак визволення від панщини 1848 р.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Мавковичі, Львівська область) - cerkva.online - портал релігійних послуг. cerkva.online (укр.). Процитовано 31 липня 2023.
  3. Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 821; Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ // Український визвольний рух. — Львів, 2006. — Зб. 7. — С. 276; Літопис Української Повстанської Армії. Т. 52: Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади: Історія в документах (1950—2016) / упоряд.: Ігор Гомзяк, Дмитро Проданик, Христина Котляр. — Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2016. — С. 743.

Посилання


image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma vkovichi selo v Ukrayini Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1189 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Gorodocka miska rada selo MavkovichiCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Gorodocka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1490Naselennya 1190Plosha 1 19 km Gustota naselennya 999 16 osib km Poshtovij indeks 81552Telefonnij kod 380 3231Geografichni daniGeografichni koordinati 49 44 50 pn sh 23 41 51 sh d 49 74722 pn sh 23 69750 sh d 49 74722 23 69750 Koordinati 49 44 50 pn sh 23 41 51 sh d 49 74722 pn sh 23 69750 sh d 49 74722 23 69750Serednya visota nad rivnem morya 267 mMisceva vladaAdresa radi 81552 Lvivska obl Lvivskij r n s KernicyaSilskij golova Artim Volodimir VasilovichKartaMavkovichiMavkovichiMapa Mavkovichi u VikishovishiNaselennyaStanom na 1 sichnya 2012 roku u seli prozhivav 1191 zhitel u 308 dvorah Kilkist naselennya postijno zminyuyetsya V porivnyanni z 1990 roku po 2000 rik narodzhuvanist zmenshilas vdvichi 1990 r 22 chol 2000 r 10 chol Mavkovichi vidnosilis do Kernickoyi silskoyi radi do neyi vhodili s Kernicya 1154 zhit s Mavkovichi 1191 s Artishiv 360 s Velika Kalinka 235 s Lyubovichi 70 V chislo naselennya Mavkovich vhodyat 3 inozemci a same 1 rosiyanin ta 2 gruzini Najstarshi zhiteli sela Fostyak Sofiya 1919 r n ta Marutyak Ganna 1922 r n Najbilsh dominuyuchimi prizvishami u seli ye Fostyak 123 os Mihajlyak 88 os Zhuk 41 os Marutyak 39 os U 2011 roci narodilosya 14 ditej a pomerlo 15 osib Pohodzhennya nazviNazva pishla vid slova mavki mifichni stvorinnya yaki kolis zhili na teritoriyi sela Persha zgadka pro selo datuyetsya 1467 rokom Roztashuvannya ekonomichno vigidne poseredini mizh trasami na Sambir ta Shegini Istoriya zaselennya selaRanni pismovi zgadki pro nogo yaki dijshli do nas vidnosyatsya do 1408 roku koli 28 listopada korol Yagajlo nadav vijtivstvo v Mavkovichah ta Cherlyanah gorodockomu mishaninovi Materni i nadav tim selam magdeburzke nimecke pravo Hocha zaraz oficijno vzhivayutsya nazva Mavkovichi hochu nagolositi to u vsih istorichnih dzherelah selo vidome yak Malkovichi V osnovi ciyeyi nazvi lezhit davnoruske vlasne im ya Mal sho oznachalo malij zgadajmo vidomogo drevlyanskogo knyazya Mala znishenogo za nakazom kiyivskoyi knyagini Olgi Istoriki vvazhayut sho nazvi naselenih punktiv iz zakinchennyam na ichi ye odnim iz najdavnishih v Ukrayini vinikli ne piznishe VII st Ce patronimichni rodovi nazvi Na pochatku 1463 roku korol Kazimir Yagellonchik nadav selo lvivskomu zbirachu mita genuezcyu Krishtofu de Sankto Romulo Do togo Malkovichi buli v posesiyi yakogos Slabosya V 1492 roci Kazimir Yagellonchik nadav ti zemli sela sho prilyagali do staviv Stanislavu Vilchkovi z Lyubenya V 1529 roci selo otrimav u posesiyu timchasove derzhannya Yan Vilchek ta jogo nashadki vigravshi v sudi superechku iz Stanislavom z Hodcha Ale vzhe v 1533 roci Yan Vilchek vidriksya vid vijtivstva v Malkovichah ta Cherlyanah na korist korolya Zigmunda I Lyustraciya 1565 roku zafiksuvala sho v seli prozhivali 22 kmeti yaki obroblyali 11 laniv zemli Krim togo bulo v seli she j yakes gromadske pole ta pustuyuchi polya Vid lanu zemli selyani platili derzhavi taki podatki 18 groshej chinshu 4 korci vivsa 2 kapluniv Cila gromada davala 15 groshej nasichnogo zamist bdzholyanoyi desyatini Svyashenik vid cerkvi plativ 2 zolotih korchmar vid korchmi 10 zol 1 zol 30 groshej Suma vsogo richnogo podatku z sela stanovila 40 zolotih Lyustraciya 1570 roku zasvidchila sho v Malkovichah krim 22 kmetiv poyavivsya she 1 zagorodnik Zgidno lyustraciyi 1627 roku v seli prozhivali 23 kmeti ta 3 vibranci na pivlanovih dilyankah zemli Vibrancyami abo inakshe gajdukami nazivali selyan yaki ne vidroblyali zhodnih povinnostej ale povinni buli brati uchast v pohodah korolivskoyi armiyi Pributok vid korchmi obchislyuvavsya na 34 zol na rik Persha polovina XVII st nadzvichajno vazhka dlya Galichini bo na neyi zdijsnyuvalis chasti tatarski napadi na cej chas V 1629 roci pid chas odnogo z napadiv tatari zrujnuvali zamok sho stoyav na shidnij okolici sela na mocharah i buv otochenij rovami Po rovah protikala voda z richki Vereshici Cej zamok nibito buv zbudovanij panami Gumeneckimi Pered zdobuttyam zamku tatari zasipali v deyakih miscyah rovi i spustili v nih vodu Fundamenti zamku buli vidni she v XIX st Ochevidno sho bulo znishene j selo Pro davni chasi tatarskih napadiv svidchit i silskij perekaz pro pohodzhennya zhiteliv Malkovich vid shlyubu yedinogo vcililogo zhitelya na prizvisko Muha i tatarki yaku nibito ordinci zalishili vagitnoyu v znishenomu seli Zvichajno ce tilki krasiva legenda bo tatari zhinok v pohodi ne brali Ale zate duzhe jmovirno sho polski pani oselyuvali v spustilomu seli tatarskih branciv i zmushuvali yih pidnimati zrujnovane gospodarstvo Ne viklyucheno sho take zaselennya moglo projti i ranishe v XIV XV st Malkovichi daleko ne yedine selo na Lvivshini u yakomu naselennya zberigaye deyaki risi stepovih narodiv Istorichnih vidomostej pro XVI XVII stolittya duzhe malo U 1803 roci v Galichini bula lyuta zima u Lvivskomu okruzi zamerzli 32 osobi A 1806 rik buv golodnim Suvoroyu bula takozh zima 1844 1845 rokiv miscevi selyani buli zmusheni jti u pomishicki lisi krasti drova dlya opalennya svoyih osel Vazhkim vidavsya na Lvivshini i 1847 rik Lyudi goloduvali na perednivku ne mogli dochekatisya hliba z novogo vrozhayu Konsistoriya cherez svyashenikiv u chervni 1847 roku nakazala poshiriti pomizh selyanami recept vikoristannya koreniv piriyu 2 bereznya 1849 roku sin Petra Kolhovskogo Zigmund otrimav ponad 400 morgiv cherlyanskogo stavu z dvoma lukami bilya nogo sho tyagnulisya azh do Mavkovich fabrikoyu paperu ta polovinoyu lisiv 49 morgiv U 1857 roci o Viktor Dolnickij z Mavkovich mav u svoyij parafiyi 328 virnih greko katolikiv Cherlyan Podiyi pershoyi Svitovoyi vijni u cih okolicyah visvitleni slabo Chumalo Mihajlo v 1880 roci buv pisarem avstrijskogo vijska na toj chas buv najgramotnishoyu lyudinoyu v seli U 1940 ta 1951 rokah zhiteliv sela v osnovnomu molod masovo vivozili na Sibir V seli znahoditsya cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yurisdikciya Lvivska mitropoliya Strijska yeparhiya Gorodockij dekanat UGKC Zvichayi ta tradiciyiV seli dobre zberezheni zvichayi ta tradiciyi ukrayinskogo narodu kolyada vertep gayivki vechornici Provodyatsya vsilyaki kulturni mistecki zahodi Stvorenij prechudovij hor i samodiyalnij kolektiv Krayani V Mavkovichah isnuvav drevnij zvichaj na vesillyah druzhki rozdavali cilushki hlib vipechenij vlasnoruch ta isnuvala taka pripovidka Berit cilushku shob jshla ya she raz za druzhku Druzhba u svoyu chergu povinen buv mati obarinok pletenij vipechenij kalach sho simvolizuvav mozhlivist hlopcya she raz buti druzhboyu Vzhe desyatilittyami meshkanci sela zajmayutsya postanovkoyu vistav Dramatichnij kolektiv sela yizdiv po susidnih selah ta mistah z vistavami vidatnih dramaturgiv Krayani Futbolnij klub Veres MavkovichiU 1957 roci bula stvorena persha futbolna komanda yiyi zasnovnikami buli Fostyak Volodimir Grigorovich ta Fostyak Stepan Stepanovich nazva komandi Mavkovichi Odni z pershih futbolistiv Telyuk M Dachishin I Shandra Ya Smilka V Mihajlyak G Shepitka M Piznishe nazva zminilasya komandi na Girnik 1978 kapitanom kotroyi buv Fostyak Teodozij i v 1997 roku komanda otrimuye nazvu Veres kapitan komandi Mihajlyak Igor teper trener molodih sportovciv Pershij stadion buv bilya ozera u centri sela drugij stadion 700 m vid pershogo tretij bilya silskogo klubu chetvertij na mezhi zi s Cherlyani Neodnorazovo futbolisti Veresu otrimuvali nagorodi zokrema 2000 2002 rr kubki rajonu Komanda neodnorazovo zavojovuvala trofeyi Igri prohodili na stadioni v kinci sela Sered vidomih futbolistiv Lapko Mikola Romanovich Bilij Ivan Ivanovich ta inshi NarodilisHoma Ivan psevda Bogdan Igor Kardash Orest 415 21 grudnya 1920 27 chervnya 1975 Nyu Jork shtat Nyu Jork SShA referent SB Sambirskogo rajonnogo provodu OUN 02 1945 1948 kerivnik kur yerskoyi grupi ZP UGVR chlen OKV UPA SShA i Kanadi golova Stanici Voyakiv UPA u Nyu Jorku golova kontrolnoyi komisiyi GU OKV UPA zastupnik Golovi Golova OKV UPA 09 1970 1972 zastupnik Golovi VK Litopisu UPA 1973 06 1975 Poruchnik SB dvichi vidznachenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi 1 go klasu 20 07 1950 20 10 1951 GalereyaPortal cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Dzvinicya cerkvi 1925 r Memorial Borcyam za volyu Ukrayini Shkola Pam yatnij znak vizvolennya vid panshini 1848 r Primitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Mavkovichi Lvivska oblast cerkva online portal religijnih poslug cerkva online ukr Procitovano 31 lipnya 2023 Fedun Petro Poltava Koncepciya Samostijnoyi Ukrayini Tom 2 Dokumenti i materiali uporyad i vidp red M V Romanyuk Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Centr nezalezhnih istorichnih studij Lviv 2013 S 821 Manzurenko V Licari najvishih bojovih nagorod UPA v nakazah GVSh Ukrayinskij vizvolnij ruh Lviv 2006 Zb 7 S 276 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi T 52 Ob yednannya kolishnih voyakiv UPA SShA i Kanadi Istoriya v dokumentah 1950 2016 uporyad Igor Gomzyak Dmitro Prodanik Hristina Kotlyar Toronto Lviv Vid vo Litopis UPA 2016 S 743 PosilannyaPogoda v seli Mavkovichi 19 kvitnya 2017 u Wayback Machine Malkowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 34 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ