Лідо Вієрі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем В'єрі.

Лідо В'єрі (італ. Lido Vieri, нар. 16 липня 1939, Пйомбіно) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Лідо Вієрі
Лідо Вієрі
Особисті дані
Народження	16 липня 1939(1939-07-16) (84 роки)
	Пйомбіно, Провінція Ліворно, Тоскана, Італія
Зріст	183 см
Вага	80 кг
Громадянство	Італія
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1954-1957	«Торіно»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1957–1969 «Торіно» 275 (-248) 1957–1958 →  31 (-?) 1969–1976 «Інтернаціонале» 140 (-92) 1976–1980 63 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1963–1968 Італія 4 (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1980–1981 1981–1982 1982–1983 1983–1986 1986–1987 1987–1988 1988–1989 1994 «Торіно» 1996 «Торіно» 1997 «Торіно»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Торіно» та «Інтернаціонале», а також національну збірну Італії, разом з якою став чемпіоном Європи 1968 року і віце-чемпіон світу 1970 року.

Клубна кар'єра

Народився 16 липня 1939 року в місті Пйомбіно. Вихованець футбольної школи клубу «Торіно». Він був одним із юнаків, на яких керівництво клубу покладало надії в плані відновлення команди, яка продовжувала відчувати нестачу хороших гравців після трагедії в Суперга.

У віці 18 років, в 1957 році, він був відданий в оренду в з Серії С на один сезон, в якому молодий воротар взяв участь у 31 матчі чемпіонату. Повернувшись у Турин, Вієрі дебютував у Серії А 21 вересня 1958 року в матчі проти «Алессандрії», який закінчився розгромною перемогою «Торіно» з рахунком 6:1. Він захищав кольори «биків» до 1969 року. За цей час зіграв 357 матчів (275 в чемпіонаті, 46 у кубку Італії і 36 в єврокубках), таким чином, він зайняв 5-е місце за кількістю матчів за клуб. З «бордовими» він виграв кубок Італії 1968 року, а в 1962/63 сезоні він виграв престижний «трофей Комбі», як найкращий воротар у Серії А.

Лідо Вієрі у 1975 році під час виступів за «Інтернаціонале».

Влітку 1969 року Вієрі був проданий в «Інтернаціонале», команду, з якою він виграв чемпіонський титул в сезоні 1970/71, у тому ж сезоні він встановив рекорд, протримавшись 685 хвилин без пропущених м'ячів. За «нерадзуррі» Лідо зіграв 199 матчів (140 в чемпіонаті, 36 у кубку Італії і 23 в єврокубках).

Після того, як набрав оптимальну форму Івано Бордон, Вієрі покинув «Інтер» у 1976 році, щоб пограти в в Серії C. Він зробив свій внесок у підвищення команди в Серію B (у сезоні 1976/77) і порятунок від вильоту в наступному сезоні, після закінчення сезону 1979/80, у віці 41 року, він завершив ігрову кар'єру, щоб продовжити кар'єру як тренер.

Виступи за збірну

27 березня 1963 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в матчі проти збірної Туреччини. Італія виграла з мінімальним рахунком завдяки голу Джачінто Факкетті. Загалом Вієрі зіграв за головну команду 4 матчі до 1970 року, пропустивши лише один гол (6 квітня 1968 року в матчі з Болгарією, вийшовши на заміну на 66-й хвилині, підсумковий рахунок — 3:2 на користь болгар).

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, здобувши того року титул континентального чемпіона, та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», проте на обох турнірах був лише третім воротарем і на поле не виходив.

Кар'єра тренера

Як тренер Лідо Вієрі дебютував зі своєю останньою професійною командою, , за якою працював з , , та .

Потім він обіймав посаду тренера воротарів і протягом тривалого часу займався підготовкою крайніх захисників «Торіно» (до 2005 року). Також тричі очолював основу команду «бордових», щоб тимчасово замінити звільнених наставників.

У сезоні 2005/06 він був тренером воротарів «Понтассіеве». Він також працював інструктором у футбольній школі «Габетто» в Турині й був тренером воротарів «Інтера».

В лютому 2006 року як живий символ спорту в Турині він брав участь у церемонії відкриття ХХ зимових Олімпійських ігор на Олімпійському стадіоні.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1957–58			31	-33
1958–59	«Торіно»	A	20	-39
1959–60			6	-4
1960–61		A	24	-25
1961–62		A	13	-17
1962–63		A	34	-32
1963–64		A	25	-28
1964–65		A	32	-25
1965–66		A	34	-24
1966–67		A	33	-26
1967–68		A	30	-31
1968–69		A	24	-21
1969–70	«Інтернаціонале»	A	29	–
1970–71		A	24	–
1971–72		A	16	-15
1972–73		A	24	-16
1973–74		A	19	–
1974–75		A	7	-3
1975–76		A	21	-?
1976–77			35	-?
1977–78			28	-?
1978–79			0	0
1979–80			0	0

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
27/03/1963	Стамбул	Туреччина	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 1964	-
12/05/1963	Мілан	Італія	3 – 0	Бразилія	товариський матч	-
09/06/1963	Відень	Австрія	0 – 1	Італія	товариський матч	-
06/04/1968	Софія (місто)	Болгарія	3 – 2	Італія	Відбір до ЧЄ 1968	-1	66'
Усього		Матчів	4		Голів	?

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Італії (1):

«Інтернаціонале»: 1970–71

• Володар Кубка Італії (1):

«Торіно»: 1967–68

• Чемпіон Європи (1):

Італія: 1968

• Віце-чемпіон світу: 1970

Особисті

• Найкращий воротар Серії А: 1962–63

Примітки

1. La Stampa, 28 marzo 1963, pagina 8 [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] archiviolastampa.it
2. Almanacco Illustrato del calcio 1988, edizioni Panini, pag. 312

Посилання

• (італ.)
• Лідо В'єрі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)