Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Коти Коти село в Україні у Яворівському районі Львівської області Н

Коти (Яворівський район)

Коти (Яворівський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коти.

Коти́ — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 870 осіб. Орган місцевого самоврядування — Яворівська міська рада .

село Коти
image
Меморіал «Борцям за волю України» в с. Коти (2023)
Меморіал «Борцям за волю України» в с. Коти (2023)
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Громада Яворівська міська громада
Основні дані
Засноване до 1895 р.
Населення 870
Площа 0,909 км²
Густота населення 957,1 осіб/км²
Поштовий індекс 81017
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		277 м
Місцева влада
Адреса ради 81017, Львівська обл., Яворівський р-н, с.Вербляни
Карта
image
image
Коти
image
image
Коти
Мапа

Розташування

Село розташоване за 10 км від районного центру м. Яворова на північ при автодорозі місцевого значення P40 «Яворів-Рава-Руська», межує з селами — Новини (4 км на південний захід), Хляни (2 км на захід), Гораєць (3 км на північний захід), Калитяки (2 км на північ). Територія села Коти рівнинна, існує умовний поділ на райони: Батярівка (Бесарабці), Дебрі, Заяці, Пісоцьки, Романи, Труші, Фітелі, Хляни, Юпини, Яроші. На схід село повністю оточене озерами: Інженерне, Саперне, Нове, ріками: Біла, Вонючка і Олена, які знаходяться на території Яворівського військового полігону, що разом з колишнім Яворівським гірничо-хімічним підприємством «Сірка» займає значну площу Яворівського району. Також у селі є ставки, один з який має назву Пундишен, болота Михалькове і Хомове.

Історія

Історичних відомостей про те, коли і ким село засноване, немає. Але на підставі розповідей про його походження від місцевих мешканців можна зробити висновок, що село Коти вже існувало у 15 столітті, тому що в архівах УГКЦ можна знайти відомості про прихожан з с. Коти до церкви УГКЦ у сусідньому селі Старий Яр (Старий Яжів) де в 1613 році була побудована дерев'яна церква, яку за два століття розібрали і побудували нову, але напис «1613» вирізьбили знову. Старожили переповідають, що під час побудови церкви в Старому Ярі у 1613 році село Коти налічувало 6-7 господарств.

В результаті примусової депортації населення у 1940, яке проживало на території сучасного Яворівського військового полігону військовими і владними структурами СРСР було зрівняно із землею понад 129 сіл та хуторів, виселено десятки тисяч українських родин, знівечено понад 40 тисяч гектарів родючих земель, садів, лісів, зруйновано (розстріляно) 16 церков і каплиць, 2 костели, знищено 18 цвинтарів. Церкві св. Михаїла у с. Вишенька Велика, яка була збудована у 1927 р. і освячена Митрополитом Андрієм Шептицьким, випала трагічна доля стати мішенню для стрільби з танків та бронетранспортерів.

В результаті виселення мешканці знищених радянською владою сіл розміщувалися для постійного проживання спочатку на території прилеглих сіл Яворівського району, а потім були розкинуті по всій Яворівщині, а відтак і по інших населених пунктах Львівської області. В результаті масового будівництва осель утворилися мікронаселені пункти дуже часто не тільки за межами сіл, а ще й рівномірно поміж сусідніми селами. Село Коти також прийняло багато переселенців з сусідніх сплюндрованих радянською владою сіл і почало збільшуватися.

Щодо назви села, є відомості, що першим його жителем був господар на прізвище Кіт, тому є версія, що село назване на його честь. Після довгих років розвитку села, на сьогоднішній день у селі найбільш поширенішими прізвищами є — Кіт, Базюк, Білецький, Калитяк, Мацелюх, Перун, Фітель, Хлян, Юпин, Тишик та інші.

Господарство

image
Церква Собору Святого Івана Хрестителя (2023)

У селі розвинене присадибне сільське господарство. Мешканці займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції на власних присадибних господарствах. Фермерські господарства відсутні. В минулому село Коти славилося різноманітними майстрами, але хвиля заробітків, яка не оминула і село Коти, забрала ще починаючи з 1990-х років багатьох сільських майстрів за кордон. У селі колись була кузня, яку заснував Тишик (місцеве прізвисько Ладзьо).

У селі є дев'ятирічна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, аптека, клуб, кафе-бар-мотель «Гетьман», перукарня, чотири магазини, церкви: УГКЦ Івана Хрестителя, УГКЦ (лефевристи), ПЦУ Івана Хрестителя (найстаріша церква, фундатором будівництва якої були: Іван Макало, Ганна Дацко (Басарабська), Марія Семеряк-Базюк).

Населення

Населення становить 870 осіб. Національний склад села практично однорідний — українці. У минулому тут у невеликій кількості проживали євреї та поляки. Євреї у переважній більшості загинули під час Другої світової війни, а поляки емігрували в Польщу. Ті представники національних меншин, що залишилися, повністю асимілювались з місцевим населенням. Відомі імена деяких євреїв, які найбільше запам'яталися мешканцям села: Шльома (збереглася «Шльомова криниця»), Гарій, Малка-Юма.

Типовими рисами характеру мешканців села є доброта, гостинність, працьовитість, наполегливість, енергійність, імпульсивність, при цьому відносна спокійність і гордість, що не межує із зарозумілістю. Жителям с. Коти притаманна ліберальність, оскільки вони стараються мирно співіснувати з жителями навколишніх сіл.

Жителів села Коти називають котівцями. В однині котівець/котівця/котівцеві. Особу жіночої статі називають котівкою.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова Кількість Відсоток
українська 869 99.89%
російська 1 0.11%
Усього 870 100%

Постаті

Місцева говірка

Говірка села Коти має низку фонетичних, морфологічних, синтаксичних та лексичних особливостей. Аналіз фонетичних та морфологічних особливостей говірки села Коти дає підстави стверджувати, що вона має надсянські діалектні риси, а тому належить до надсянських говірок галицько-буковинської групи говорів південно-західного наріччя української мови.

Приклади лексичних особливостей говірки:

  • Закінчення -ом в орудному відмінку однини іменників жіночого роду (та займенників і прикметників, що з ними узгоджуються). Наприклад: земльом (замість: землею), том березом (замість: тою березою), гостром косом (замість: гострою косою) і так далі.
  • В минулому часі першої особи однини може виникати " 'м ": Ше'м не встала (Я ще не встала), Їно'м прийшов (Тільки-но прийшов).
  • Переважають тверді звуки в тих словах, де зазвичай маємо м'які: село Гораєц (замість: село Гораєць), збіжа (замість: збіжжя), подвіра (замість: подвір'я), окраєц, кінец, капец, олівец, гостинец.
  • М'який звук «ц» вимовляється наближено до м'якого «ч», а «с» — до пом'якшеного «ш». Наприклад, слово «копиця сіна» звучить майже як «копичя шіна»);
  • гадати — говорити: [то йа йім не разс га|дайу / тим моло|дим];
  • їно, іно — щойно, тільки, тільки що (Він іно приїхав (Він щойно (тільки-но) приїхав); Їно'м сіла, а юш мене дітиска кличут (Тільки-но сіла (відпосити), а вже мене діти кличуть);
  • ціхо — тихо: [там шос′ го|вор′ат / |кажут′ |ц′іхо];
  • гет — туди: [|тато не хо|т′іли |йіхати гет];
  • ніц — нічого: [но н′іц неи|ма с|вого];
  • йу — вже: [йак йу при|йіхала ў сво|йеи сеи|ло];
  • дохторка — лікарка: [і |тайа г|лаўна дох|торка];
  • видіти — бачити: хто [|вид′іў ди|тинку];
  • обзорини — оглядини: [б|рали йіх гет на об|зориени];
  • очки — окуляри: [шо р′ік / то |г'іршеи миі|н′і і в оч|ках |тожеи];
  • позапрошлий — позаминулий: [ше позап|рошл′іǐ р′ік йа |была там];
  • на шчот — з приводу: [іно на шчот |тойі |в'іри / кату|ваў];
  • заки — поки: [|заки ǐш|ла´м до |Йавоуроува];
  • розмаїті — різноманітні: [|б'іди розма|йіті |были];
  • прати — бити: [там йі |потім там |добре п|рали];
  • главне — головне: [г|лаўне здо|роўл′а / то ма|йеиток].
  • посацка — підлога;
  • бомок — м'яч;
  • бити — бути (Він бив в понеділок у своєї свахи);
  • ту — тут:
  • юш — те саме, що йу (вже);
  • вчера — вчора;
  • дідня — дуже рано, досвіта;
  • халупа — хата;
  • ножниці — ножиці
  • курі — кури;
  • пісько — маленький песик (особливо, коли звертатися до дітей);
  • дівчатиска, хлопчиска — дівчата, хлопці;
  • нинька — нині, сьогодні;
  • гнет — майже, ось-ось, ще трохи і (Наприклад: Я гнет би впав (Я мало не впав), Микола гнет прийде (Микола ось-ось прийде),
  • гостинец — дорога, траса;
  • кирниця, кирничя — криниця;
  • шкарпитки — шкарпетки;
  • нагавиці - штани.

Примітки

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Яворівська міська рада, Іван Яворський facebook.com

Посилання

  • Село Коти Яворівського району Львівської області: Історія, говірка [ 27 лютого 2013 у Wayback Machine.]
  • Офіційна інформація

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Koti Koti selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 870 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Yavorivska miska rada selo KotiMemorial Borcyam za volyu Ukrayini v s Koti 2023 Memorial Borcyam za volyu Ukrayini v s Koti 2023 Krayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Yavorivskij rajonGromada Yavorivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane do 1895 r Naselennya 870Plosha 0 909 km Gustota naselennya 957 1 osib km Poshtovij indeks 81017Telefonnij kod 380 3259Geografichni daniGeografichni koordinati 50 01 12 pn sh 23 25 28 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 277 mMisceva vladaAdresa radi 81017 Lvivska obl Yavorivskij r n s VerblyaniKartaKotiKotiMapaRoztashuvannyaSelo roztashovane za 10 km vid rajonnogo centru m Yavorova na pivnich pri avtodorozi miscevogo znachennya P40 Yavoriv Rava Ruska mezhuye z selami Novini 4 km na pivdennij zahid Hlyani 2 km na zahid Gorayec 3 km na pivnichnij zahid Kalityaki 2 km na pivnich Teritoriya sela Koti rivninna isnuye umovnij podil na rajoni Batyarivka Besarabci Debri Zayaci Pisocki Romani Trushi Fiteli Hlyani Yupini Yaroshi Na shid selo povnistyu otochene ozerami Inzhenerne Saperne Nove rikami Bila Vonyuchka i Olena yaki znahodyatsya na teritoriyi Yavorivskogo vijskovogo poligonu sho razom z kolishnim Yavorivskim girnicho himichnim pidpriyemstvom Sirka zajmaye znachnu ploshu Yavorivskogo rajonu Takozh u seli ye stavki odin z yakij maye nazvu Pundishen bolota Mihalkove i Homove IstoriyaIstorichnih vidomostej pro te koli i kim selo zasnovane nemaye Ale na pidstavi rozpovidej pro jogo pohodzhennya vid miscevih meshkanciv mozhna zrobiti visnovok sho selo Koti vzhe isnuvalo u 15 stolitti tomu sho v arhivah UGKC mozhna znajti vidomosti pro prihozhan z s Koti do cerkvi UGKC u susidnomu seli Starij Yar Starij Yazhiv de v 1613 roci bula pobudovana derev yana cerkva yaku za dva stolittya rozibrali i pobuduvali novu ale napis 1613 virizbili znovu Starozhili perepovidayut sho pid chas pobudovi cerkvi v Staromu Yari u 1613 roci selo Koti nalichuvalo 6 7 gospodarstv V rezultati primusovoyi deportaciyi naselennya u 1940 yake prozhivalo na teritoriyi suchasnogo Yavorivskogo vijskovogo poligonu vijskovimi i vladnimi strukturami SRSR bulo zrivnyano iz zemleyu ponad 129 sil ta hutoriv viseleno desyatki tisyach ukrayinskih rodin znivecheno ponad 40 tisyach gektariv rodyuchih zemel sadiv lisiv zrujnovano rozstrilyano 16 cerkov i kaplic 2 kosteli znisheno 18 cvintariv Cerkvi sv Mihayila u s Vishenka Velika yaka bula zbudovana u 1927 r i osvyachena Mitropolitom Andriyem Sheptickim vipala tragichna dolya stati mishennyu dlya strilbi z tankiv ta bronetransporteriv V rezultati viselennya meshkanci znishenih radyanskoyu vladoyu sil rozmishuvalisya dlya postijnogo prozhivannya spochatku na teritoriyi prileglih sil Yavorivskogo rajonu a potim buli rozkinuti po vsij Yavorivshini a vidtak i po inshih naselenih punktah Lvivskoyi oblasti V rezultati masovogo budivnictva osel utvorilisya mikronaseleni punkti duzhe chasto ne tilki za mezhami sil a she j rivnomirno pomizh susidnimi selami Selo Koti takozh prijnyalo bagato pereselenciv z susidnih splyundrovanih radyanskoyu vladoyu sil i pochalo zbilshuvatisya Shodo nazvi sela ye vidomosti sho pershim jogo zhitelem buv gospodar na prizvishe Kit tomu ye versiya sho selo nazvane na jogo chest Pislya dovgih rokiv rozvitku sela na sogodnishnij den u seli najbilsh poshirenishimi prizvishami ye Kit Bazyuk Bileckij Kalityak Macelyuh Perun Fitel Hlyan Yupin Tishik ta inshi GospodarstvoCerkva Soboru Svyatogo Ivana Hrestitelya 2023 U seli rozvinene prisadibne silske gospodarstvo Meshkanci zajmayutsya viroshuvannyam silskogospodarskoyi produkciyi na vlasnih prisadibnih gospodarstvah Fermerski gospodarstva vidsutni V minulomu selo Koti slavilosya riznomanitnimi majstrami ale hvilya zarobitkiv yaka ne ominula i selo Koti zabrala she pochinayuchi z 1990 h rokiv bagatoh silskih majstriv za kordon U seli kolis bula kuznya yaku zasnuvav Tishik misceve prizvisko Ladzo U seli ye dev yatirichna zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv apteka klub kafe bar motel Getman perukarnya chotiri magazini cerkvi UGKC Ivana Hrestitelya UGKC lefevristi PCU Ivana Hrestitelya najstarisha cerkva fundatorom budivnictva yakoyi buli Ivan Makalo Ganna Dacko Basarabska Mariya Semeryak Bazyuk NaselennyaNaselennya stanovit 870 osib Nacionalnij sklad sela praktichno odnoridnij ukrayinci U minulomu tut u nevelikij kilkosti prozhivali yevreyi ta polyaki Yevreyi u perevazhnij bilshosti zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a polyaki emigruvali v Polshu Ti predstavniki nacionalnih menshin sho zalishilisya povnistyu asimilyuvalis z miscevim naselennyam Vidomi imena deyakih yevreyiv yaki najbilshe zapam yatalisya meshkancyam sela Shloma zbereglasya Shlomova krinicya Garij Malka Yuma Tipovimi risami harakteru meshkanciv sela ye dobrota gostinnist pracovitist napoleglivist energijnist impulsivnist pri comu vidnosna spokijnist i gordist sho ne mezhuye iz zarozumilistyu Zhitelyam s Koti pritamanna liberalnist oskilki voni starayutsya mirno spivisnuvati z zhitelyami navkolishnih sil Zhiteliv sela Koti nazivayut kotivcyami V odnini kotivec kotivcya kotivcevi Osobu zhinochoyi stati nazivayut kotivkoyu Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 869 99 89 rosijska 1 0 11 Usogo 870 100 PostatiYurinec Oksana Vasilivna 1978 ukrayinskij politik narodnij deputat Verhovnoyi radi Ukrayini VIII sklikannya naukovec gromadskij diyach kandidat ekonomichnih nauk profesor kafedri zovnishnoekonomichnoyi ta mitnoyi diyalnosti Institutu ekonomiki i menedzhmentu Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Login Mihajlo Romanovich 1988 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv 11 lipnya 2014 roku bilya s Zelenopillya Donecka oblast Zarashak Semeryak Ivanna Stepanivna 1984 2022 ctarshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginula 5 travnya 2022 roku v m Siversk Donecka oblast Yavorskij Ivan Mikolajovich 1996 2023 uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni zaginuv 17 kvitnya 2023 Misceva govirkaGovirka sela Koti maye nizku fonetichnih morfologichnih sintaksichnih ta leksichnih osoblivostej Analiz fonetichnih ta morfologichnih osoblivostej govirki sela Koti daye pidstavi stverdzhuvati sho vona maye nadsyanski dialektni risi a tomu nalezhit do nadsyanskih govirok galicko bukovinskoyi grupi govoriv pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi Prikladi leksichnih osoblivostej govirki Zakinchennya om v orudnomu vidminku odnini imennikiv zhinochogo rodu ta zajmennikiv i prikmetnikiv sho z nimi uzgodzhuyutsya Napriklad zemlom zamist zemleyu tom berezom zamist toyu berezoyu gostrom kosom zamist gostroyu kosoyu i tak dali V minulomu chasi pershoyi osobi odnini mozhe vinikati m She m ne vstala Ya she ne vstala Yino m prijshov Tilki no prijshov Perevazhayut tverdi zvuki v tih slovah de zazvichaj mayemo m yaki selo Gorayec zamist selo Gorayec zbizha zamist zbizhzhya podvira zamist podvir ya okrayec kinec kapec olivec gostinec M yakij zvuk c vimovlyayetsya nablizheno do m yakogo ch a s do pom yakshenogo sh Napriklad slovo kopicya sina zvuchit majzhe yak kopichya shina gadati govoriti to ja jim ne razs ga daju tim molo dim yino ino shojno tilki tilki sho Vin ino priyihav Vin shojno tilki no priyihav Yino m sila a yush mene ditiska klichut Tilki no sila vidpositi a vzhe mene diti klichut ciho tiho tam shos go vor at kazhut c iho get tudi tato ne ho t ili jihati get nic nichogo no n ic nei ma s vogo ju vzhe jak ju pri jihala y svo jei sei lo dohtorka likarka i taja g layna doh torka viditi bachiti hto vid iy di tinku obzorini oglyadini b rali jih get na ob zorieni ochki okulyari sho r ik to g irshei mii n i i v och kah tozhei pozaproshlij pozaminulij she pozap roshl iǐ r ik ja byla tam na shchot z privodu ino na shchot toji v iri katu vay zaki poki zaki ǐsh la m do Javourouva rozmayiti riznomanitni b idi rozma jiti byli prati biti tam ji potim tam dobre p rali glavne golovne g layne zdo royl a to ma jeitok posacka pidloga bomok m yach biti buti Vin biv v ponedilok u svoyeyi svahi tu tut yush te same sho ju vzhe vchera vchora didnya duzhe rano dosvita halupa hata nozhnici nozhici kuri kuri pisko malenkij pesik osoblivo koli zvertatisya do ditej divchatiska hlopchiska divchata hlopci ninka nini sogodni gnet majzhe os os she trohi i Napriklad Ya gnet bi vpav Ya malo ne vpav Mikola gnet prijde Mikola os os prijde gostinec doroga trasa kirnicya kirnichya krinicya shkarpitki shkarpetki nagavici shtani PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Yavorivska miska rada Ivan Yavorskij facebook comPosilannyaSelo Koti Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Istoriya govirka 27 lyutogo 2013 u Wayback Machine Oficijna informaciya

Дата публікації:
Топ