Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вівера Viverra або мускусний кіт рід ссавців родини Віверових Viverridae підряду Котовиді Feloidea Тварини поширені в рі

Вівера

Вівера

Вівера (Viverra), або мускусний кіт — рід ссавців родини Віверових (Viverridae) підряду Котовиді (Feloidea). Тварини поширені в різноманітних місцях проживання в південно-східній Азії. Їх характеризують чорні лапи й чорний спинний гребінь, плямисті боки, смугасті хвіст та шия. Це наземні, солітарні, нічні, територіальні, переважно м'ясоїдні тварини.

Вівера
Період існування: міоцен — наш час
image
Viverra tangalunga
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Віверові (Viverridae)
Підродина: Віверові (Viverrinae)
Рід: Вівера (Viverra)
Linnaeus, 1758
Види
image Вікісховище: Viverra

Опис

Вівери досягають довжини тіла 59–95 см, довжина хвоста від 30 до 48 сантиметрів і вага від 5 до 11 кг.

Ці плямисті тварини з загостреними головами і відносно довгими ногами. Їх шерсть довга, а подовжене волосся у верхній частині спини утворює спинний гребінь. Спинний гребінь і ноги чорні. Горло, як і хвіст, з чорно-білими смугами. Кігті короткі, гострі й висувні. Підошви ніг покриті волоссям.

Поширення

Усі види, що утворюють рід мешкають в південно-східній Азії. Вони живуть у різноманітних місцях проживання, таких як ліси, чагарники й луки; також часто зустрічаються в довколишніх містах і селах.

Стиль життя

Вівери живуть в основному на землі й рідко лазять по деревах. Вони ведуть виключно нічний спосіб життя і ховаються протягом дня в густій ​​рослинності або будівлях інших тварин. Вони живуть самотньо поза сезоном розмноження і є територіальними тваринами, які позначають свою територію їдкими секреціями. Ця секреція відіграє певну роль в парфумерній промисловості. У меню цих мисливців входять дрібні ссавці, птахи, змії, жаби, комахи, риби і краби. Іноді вони також споживають плоди і коріння.

Раз чи двічі на рік самиця народжує потомство, як правило, два або три дитинчати. Очікувана тривалість життя оцінюється в 5–15 років, у неволі тварини можуть жити більше 20 років. За винятком Viverra civettina вівери не розглядаються як такі, що перебувають під загрозою зникнення.

Систематика

image
Вівера індійська (Viverra zibetha) — типовий вид роду

Типовий вид — Viverra zibetha.

Відомо 4 сучасні види вівери:

Примітки

  1. Шарлемань М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 28.
  2. Маркевич О.П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 157.
  3. Іноземна філологія. № 61～64. С. 96.

Джерела

  • Вебсайт [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite] МСОП
  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. — Johns Hopkins University Press, 1999.


image Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vivera Viverra abo muskusnij kit rid ssavciv rodini Viverovih Viverridae pidryadu Kotovidi Feloidea Tvarini poshireni v riznomanitnih miscyah prozhivannya v pivdenno shidnij Aziyi Yih harakterizuyut chorni lapi j chornij spinnij grebin plyamisti boki smugasti hvist ta shiya Ce nazemni solitarni nichni teritorialni perevazhno m yasoyidni tvarini Vivera Period isnuvannya miocen nash chasViverra tangalungaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Pidryad Kotovidi Feliformia Rodina Viverovi Viverridae Pidrodina Viverovi Viverrinae Rid Vivera Viverra Linnaeus 1758VidiViverra civettina Viverra megaspila Viverra tangalunga Viverra zibetha Viverra leakeyiVikishovishe ViverraOpisViveri dosyagayut dovzhini tila 59 95 sm dovzhina hvosta vid 30 do 48 santimetriv i vaga vid 5 do 11 kg Ci plyamisti tvarini z zagostrenimi golovami i vidnosno dovgimi nogami Yih sherst dovga a podovzhene volossya u verhnij chastini spini utvoryuye spinnij grebin Spinnij grebin i nogi chorni Gorlo yak i hvist z chorno bilimi smugami Kigti korotki gostri j visuvni Pidoshvi nig pokriti volossyam PoshirennyaUsi vidi sho utvoryuyut rid meshkayut v pivdenno shidnij Aziyi Voni zhivut u riznomanitnih miscyah prozhivannya takih yak lisi chagarniki j luki takozh chasto zustrichayutsya v dovkolishnih mistah i selah Stil zhittyaViveri zhivut v osnovnomu na zemli j ridko lazyat po derevah Voni vedut viklyuchno nichnij sposib zhittya i hovayutsya protyagom dnya v gustij roslinnosti abo budivlyah inshih tvarin Voni zhivut samotno poza sezonom rozmnozhennya i ye teritorialnimi tvarinami yaki poznachayut svoyu teritoriyu yidkimi sekreciyami Cya sekreciya vidigraye pevnu rol v parfumernij promislovosti U menyu cih mislivciv vhodyat dribni ssavci ptahi zmiyi zhabi komahi ribi i krabi Inodi voni takozh spozhivayut plodi i korinnya Raz chi dvichi na rik samicya narodzhuye potomstvo yak pravilo dva abo tri ditinchati Ochikuvana trivalist zhittya ocinyuyetsya v 5 15 rokiv u nevoli tvarini mozhut zhiti bilshe 20 rokiv Za vinyatkom Viverra civettina viveri ne rozglyadayutsya yak taki sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya SistematikaVivera indijska Viverra zibetha tipovij vid rodu Tipovij vid Viverra zibetha Vidomo 4 suchasni vidi viveri Viverra civettina vivera malabarska Viverra megaspila vivera plyamista Viverra tangalunga vivera malajska Viverra zibetha vivera indijskaPrimitkiSharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 28 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 157 Inozemna filologiya 61 64 S 96 DzherelaVebsajt Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite MSOP Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press 1999 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ