Клавдій Дуж-Душевський

Клавдій Дуж-Душевський (біл. Клаўдзі Дуж-Душэўскі; *27 березня 1891(18910327), за іншими джерелами 26 березня — †25 лютого 1959, Вільнюс, за іншими даними Каунас) — білоруський архітектор, видавець, журналіст, громадський діяч. Вважається одним з творців прапора БНР.

Клавдій Дуж-Душевський
біл. Клаўдзі Дуж-Душэўскі
Народився	27 березня 1891(1891-03-27) Глибоке
Помер	25 лютого 1959(1959-02-25) (67 років) Вільнюс
Поховання	Петрашунський цвинтар
Громадянство	Російська імперія — БНР — Литва
Діяльність	архітектор, видавець, журналіст, громадський діяч
Галузь	видавництво^[d]
Alma mater	^d (1912), Санкт-Петербурзький державний гірничий університет (1918) і Університет Вітовта Великого (1927)
Заклад	Білнацком, ^d, ^d, Вільнюська білоруська гімназія, Університет Вітовта Великого, ^d, Q17047051?, ^d і Q117301954?
Членство	Q13028776? і ^d
Партія	Білоруська партія соціалістів-революціонерів
Нагороди	Хрест Порятунку тих, хто гине
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Вільнюську реальну гімназію. Грав Криницького у п'єсі «Павлінка» Янки Купали. У 1912—1917 роках навчався у Петербурзькому гірському інституті. Брав участь у видавництві часопису «Ранок». За його свідченнями, він створив ескіз білоруського національного прапора. 1917 року вступив в Білоруську соціалістичну громаду (БСГ), у червні — жовтні 1917 року був членом ЦК і президії. Учасник З'їзду білоруських національних організацій (березень 1917 року, Мінськ), Всеросійської демократичної наради (вересень 1917 року, Петроград) та інш.

1918 року працював завідувачем одного з відділів Білнацкому. Після розпаду БСГ (літо 1918) перебував у Білоруській партії соціалістів-революціонерів. З квітня 1919 року перебував у Вільнюсі: член Білоруського національного комітету, голова Центральної білоруської ради Віленщини та Городенщини (травень — липень 1919), очолював комітет Білоруського товариства допомоги потерпілим від війни, один з ініціаторів створення Білоруської військової комісії. Восени 1919 року був дипломатичним представником уряду БНР у країнах Балтії, державним секретарем в уряді Ластовського. Викладав у Вільнюській білоруській гімназії та на білоруських курсах викладачів. На початку 1921 року був арештований польською владою. Звільнений 7 лютого 1921 року. Після цього переїхав у Литву, у Каунас.

Могила Клавдія Дуж-Душевського в Ковні (Каунасі)

У 1920—1930 роки працював у Міністерстві білоруських справ, Міністерстві закордонних справ, союзі Литви; один з керівників Білоруського центру в Литві, Литовсько-Білоруського товариства. 1927 року закінчив Литовський університет у м. Каунасі.

З початком першої радянської окупації Литви Дуж-Душевський потрапив до радянської в'язниці. Під час німецької окупації його за допомогу євреям запроторили до нацистського концтабору. 13 квітня 2004 року Клавдіуш та Алена Дуз-Душевські отримали посмертну Хрест Порятунку тих, хто гине від президента Литви за порятунок євреїв. Це сталося на прохання єврейської громади Литви.

У 1944—1946 роках працював доцентом у Каунаському університеті. У 1946—1947 роках був арештований радянською владою. У лютому 1952 року Душевський як «активний білоруський націоналіст» був знову арештований та засуджений до 25 років ув'язнення у радянських таборах. Був звільнений у квітні 1955 року. Працював в інституті «Литбудпроект».

Похований у Каунасі.

Творчість

Автор десятків будинків у Каунасі, Паневежисі, Клайпеді, Шяуляйях. Редактор часопису «Білоруський осередок».

Саме він на підставі історичних свідчень і кольорів народного одягу та орнаментів він створив у свій час ескіз прапору БНР. У грудні 1917 року у Мінську під час Всебілоруського з'їзду біло-червоно-білий стяг вже однозначно вважався національним символом Білорусі.

Примітки

1. Рудовіч С. Час вибару: праблєми самавизначення Беларусі ў 1917 Годзе. — Мінск, 2001. — С. 80.
2. Хареўскі C . Клаўдзі Дуж-Душеўскі. Сьцяг / Сто твораў мастацтва ХХ стагодзьдзя // Наша Ніва, № 6. — 1998.
3. . Архів оригіналу за 20 Липня 2021. Процитовано 20 Липня 2021.
4. . Архів оригіналу за 28 Червня 2021. Процитовано 20 Липня 2021.

Література

• Дуж-Душэўскі Клаўдзій Сяпанавіч // Беларуская энцыклапедыя: у 18 т. / рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн., 1998. — Т. 6. — С. 269—270.
• Луцкевіч Л. Барацьбіт і будаўнік / Л. Луцкевіч // Літаратура і мастацтва. — 1991. — 3 мая. — С. 13.
• Луцкевіч Л. Заслужыў пашану нашчадкаў / Л. Луцкевіч // Голас Радзімы. — 1991. — 2 мая. — 18. — С. 4-5.
• Рудовіч С. Белы, чырвоны, белы… // Звязда. 1992, 25 сак.
• Рудовіч С. Палітык, асветнік, дойлід / С. Рудовіч // Памяць: гісторыка-дакументальная хроніка Глыбоцкага раёна / рэд.: Б. Сачанка і інш. — Мн., 1995. — С. 126—129.