Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Договір про ненапад між Німецьким рейхом та Естонією було підписано 7 червня 1939 року у Берліні міністром закордонних справ Естонії К. Сельтером та міністром закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентропом. Договір був дуже стислий (містив лише дві статті) — у ньому сторони брали на себе зобов'язання не застосовувати силу один проти одного за жодних обставин. Термін договору становив десять років, з автоматичним поновленням на новий десятирічний період, з одним лише застереженням, що договір втратить чинність у разі припинення дії , укладеного того ж дня.
| Договір про ненапад між Німеччиною та Естонією | |
| Місце розташування | Берлін |
|---|---|
| Дата й час | 7 червня 1939 |
| Дата публікації | 7 червня 1939 |
| Сторона, яка підписала | Третій Райх і Естонія |
Повідомлялося, що в договорі була секретна клаузула, за якою Латвія зобов'язувалася вжити «за згодою Німеччини всіх необхідних заходів військової безпеки щодо Радянської Росії». Однак її існування не підтверджено документально.
Передісторія
З 1923 року Латвія та Естонія перебували у військово-стратегічному союзі, до якого не приєднали Литву через те, що вона мала невирішені прикордонні питання з сусідами: Польща анексувала у Литви Віленський край, а Литва у Німеччини — Мемель та його околиці. Таким чином, до 1938 року Литва була білою плямою в так званому санітарному кордоні, що вибудовується Німеччиною проти СРСР.
Литва налагодила непогані відносини з СРСР і намагалася побудувати відносини з третіми силами.
1938 року Польща змусила Литву встановити дипломатичні відносини, а після Мюнхенської угоди навколо Чехословаччини німці захоплюють і Мемельський край. За допомогою до СРСР Литва звернутися не могла: країни на той час не мали спільного кордону. У цій ситуації Латвія та Естонія висунули доктрину абсолютного нейтралітету. При цьому Німеччина використовувала для тиску економічні важелі, оскільки країни Балтії були зацікавлені у торгівлі з нею.
За доктриною нейтралітету для Естонії ховалася цілком певна антипатія саме до СРСР, яку вказав у своєму донесенні до в. о. глави МЗС Латвії А. Берзіньшу посланник Латвії в Естонії В. Шуманіс (21 січня 1939): «Естонія вважає Росію ворогом № 1; після цього йде Німеччина. У Латвії, як відомо, найчастіше зустрічається протилежна думка. Різниця поглядів тут, здається, досить нормальна і зрозуміла, якщо брати до уваги наше географічне положення… Міністр Сельтер мені багаторазово в песимістичному настрої малював ту долю Естонії, яка б настала, якби у війні між Росією та Німеччиною Естонія потрапила б під владу Росії. Перехід німецької армії через Ейдкуни викликав би рух російської армії через Нарву. Литва та Латвія тоді могли потрапити під німецьку окупацію, тоді як Естонія під російську. Міністр Сельтер із цього робить похмурі висновки і знаходить наше становище найкращим. Від Німеччини, яка б вона не була, не можна очікувати на такі дикості, як від Росії. Достатньо полонити, знищити або вислати десять тисяч естонських інтелігентів, щоб естонський народ незабаром взагалі зник».
У березні 1939 року після німецького ультиматуму з приводу Мемеля та анексії Німеччиною Мемельланда було укладено д.
Коментуючи загострення міжнародної обстановки, посланець Латвії В. Шуманіс знову підтверджував, що для естонської еліти та державного апарату ворогом номер один є Росія, тоді як у народі «досі найбільшим ворогом вважають німців»: «Такий настрій у критичний момент може призвести до того, що в народі не вистачить достатньої сили духу щоб взятися за зброю проти росіян».
22 квітня 1939 року представницькі балтійські делегації за участю вищого генералітету виїхали на ювілей Гітлера, тоді й почалося опрацювання пактів про ненапад, раніше обговорених з Польщею та Великобританією. У стадії підготовки був договір із Данією, а пакт Молотова — Ріббентропа був останнім у низці подібних пактів. Метою Німеччини виступало створення в Прибалтиці плацдарму для нападу на Радянський Союз і перетворення її на буфер для втручання СРСР у разі вторгнення Німеччини до Польщі[2]. Німеччина також хотіла завадити впливу західних держав (Великої Британії та Франції) та СРСР на прибалтійські держави. СРСР прагнув цього недопустити.
Німеччина запропонувала укласти договори про ненапад Естонії, Латвії, Фінляндії, Данії, Норвегії та Швеції 28 квітня 1939 року. Швеція, Норвегія та Фінляндія відмовилися. Проекти договорів були готові на початку травня, але підписання було відкладено двічі, оскільки Латвія вимагала уточнення.
Велика Британія та Франція затягували переговори з СРСР, який вимагав від них видати гарантії прибалтійським державам у разі агресії проти них. Свою згоду видати такі гарантії ці країни підтвердили лише 1 липня, коли договори про ненапад із Латвією та Естонією вже були підписані. Проте у форму договорів це так і не було оформлено, оскільки Великій Британії та Франції не вдалося домогтися від Польщі згоди забезпечити коридор для проходу радянських військ у разі нападу Німеччини.
Укладання договору
Естонський дослідник Магнус Ільмерв вважає, що «до 1939 р. в умовах міжнародної кризи в Європі Латвія і Литва, слідуючи за естонським прикладом пошуку притулку під прикриттям риторики нейтралітету, також стали дотримуватися зовнішньополітичної орієнтації, яка найменше служила національним інтересам цих країн. Мотивуючи це страхом ліквідації приватної власності більшовицьким Радянським Союзом, уряди Естонії, Латвії та Литви поклали усі свої надії на нацистську Німеччину як найпотужнішого опонента більшовизму».
За договором, Латвія та Естонія формально зберігали нейтралітет, проте фактично ставали залежними від Німеччини, визнаючи, що «небезпека нападу існувала тільки з боку Радянської Росії і що розсудлива реалізація їхньої політики нейтралітету вимагає розгортання всіх оборонних сил проти цієї небезпеки», вказує історик Володимир Симіндей. Німеччина зобов'язувалася надавати допомогу союзникам «в тій мірі, наскільки вони самі не в змозі це зробити», що по суті є прихованим військовим протекторатом.
Наступного дня після підписання договору посланці Латвії та Естонії були прийняті Гітлером та обговорили співпрацю в економічній сфері.
Офіційно договір було подано як крок до захисту Естонії від Німеччини, після чого слід було налагоджувати відносини з СРСР. Радянський Союз укладення договорів у Латвією та Естонією вкрай стривожило, тим більше, що своєю появою в Мемелі Гітлер показав, що може запровадити свої війська та інші країни Балтії.
Для Німеччини мета договору полягала в тому, щоб перешкодити впливу західних держав (Великої Британії та Франції) та СРСР на балтійські держави ( був вже укладений у березні 1939 після німецького ультиматуму з приводу Клайпеди та анексії Німеччиною Клайпедського краю). Балтійські держави мали послужити перешкодою для втручання СРСР у разі вторгнення Німеччини до Польщі.
Німеччина запропонувала укласти договори про ненапад Естонії, Латвії, Фінляндії, Данії, Норвегії та Швеції 28 квітня 1939 року. Швеція, Норвегія та Фінляндія відмовилися.
Високопоставлені німецькі військові (Франц Гальдер і Вільгельм Канаріс) відвідали балтійські країни і вели там переговори про військове співробітництво. За повідомленням німецького посланця в Таллінні, начальник штабу естонської армії Микола Реек заявляв йому, що Естонія може сприяти Німеччині у встановленні контролю над Балтійським морем, у тому числі у мінуванні Фінської затоки проти радянських військових кораблів.
Див. також
Посилання
- Котляр П. (7 червня 2019). «Приём радушный». gazeta.ru (рос.). Газета.Ру. оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|accessyear=(можливо,|access-date=?) () - Hiden J., Lane T. The Baltic and the Outbreak of the Second World War. P. 69. [ 2022-02-23 у Wayback Machine.]
- Кабанов Н. Н., Симиндей В. В. Заключая «Пакт Мунтерса — Риббентропа»: Архивные находки по проблематике германско-прибалтийских отношений в 1939 г. // Журнал российских и восточноевропейских исторических исследований. — 2017. — Вип. 1 (8) (7 липня). — ISSN 2409-1413. з джерела 16 листопада 2020.
- Crampton, R. J. Eastern Europe in the Twentieth Century and After. — Routledge, 1997. — С. 105. — .
- The Baltic and the Outbreak of the Second World War / John Hiden, Thomas Lane. — Cambridge University Press, 2003. — С. 60. — .
Джерела
- Дюков А. Р. . — М.: Фонд «Историческая память», 2009. — . — С. 51.
- Текст договора(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dogovir pro nenapad mizh Nimeckim rejhom ta Estoniyeyu bulo pidpisano 7 chervnya 1939 roku u Berlini ministrom zakordonnih sprav Estoniyi K Selterom ta ministrom zakordonnih sprav Nimechchini J fon Ribbentropom Dogovir buv duzhe stislij mistiv lishe dvi statti u nomu storoni brali na sebe zobov yazannya ne zastosovuvati silu odin proti odnogo za zhodnih obstavin Termin dogovoru stanoviv desyat rokiv z avtomatichnim ponovlennyam na novij desyatirichnij period z odnim lishe zasterezhennyam sho dogovir vtratit chinnist u razi pripinennya diyi ukladenogo togo zh dnya Dogovir pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta EstoniyeyuMisce roztashuvannyaBerlinData j chas7 chervnya 1939Data publikaciyi7 chervnya 1939Storona yaka pidpisalaTretij Rajh i Estoniya Povidomlyalosya sho v dogovori bula sekretna klauzula za yakoyu Latviya zobov yazuvalasya vzhiti za zgodoyu Nimechchini vsih neobhidnih zahodiv vijskovoyi bezpeki shodo Radyanskoyi Rosiyi Odnak yiyi isnuvannya ne pidtverdzheno dokumentalno PeredistoriyaZ 1923 roku Latviya ta Estoniya perebuvali u vijskovo strategichnomu soyuzi do yakogo ne priyednali Litvu cherez te sho vona mala nevirisheni prikordonni pitannya z susidami Polsha aneksuvala u Litvi Vilenskij kraj a Litva u Nimechchini Memel ta jogo okolici Takim chinom do 1938 roku Litva bula biloyu plyamoyu v tak zvanomu sanitarnomu kordoni sho vibudovuyetsya Nimechchinoyu proti SRSR Litva nalagodila nepogani vidnosini z SRSR i namagalasya pobuduvati vidnosini z tretimi silami 1938 roku Polsha zmusila Litvu vstanoviti diplomatichni vidnosini a pislya Myunhenskoyi ugodi navkolo Chehoslovachchini nimci zahoplyuyut i Memelskij kraj Za dopomogoyu do SRSR Litva zvernutisya ne mogla krayini na toj chas ne mali spilnogo kordonu U cij situaciyi Latviya ta Estoniya visunuli doktrinu absolyutnogo nejtralitetu Pri comu Nimechchina vikoristovuvala dlya tisku ekonomichni vazheli oskilki krayini Baltiyi buli zacikavleni u torgivli z neyu Za doktrinoyu nejtralitetu dlya Estoniyi hovalasya cilkom pevna antipatiya same do SRSR yaku vkazav u svoyemu donesenni do v o glavi MZS Latviyi A Berzinshu poslannik Latviyi v Estoniyi V Shumanis 21 sichnya 1939 Estoniya vvazhaye Rosiyu vorogom 1 pislya cogo jde Nimechchina U Latviyi yak vidomo najchastishe zustrichayetsya protilezhna dumka Riznicya poglyadiv tut zdayetsya dosit normalna i zrozumila yaksho brati do uvagi nashe geografichne polozhennya Ministr Selter meni bagatorazovo v pesimistichnomu nastroyi malyuvav tu dolyu Estoniyi yaka b nastala yakbi u vijni mizh Rosiyeyu ta Nimechchinoyu Estoniya potrapila b pid vladu Rosiyi Perehid nimeckoyi armiyi cherez Ejdkuni viklikav bi ruh rosijskoyi armiyi cherez Narvu Litva ta Latviya todi mogli potrapiti pid nimecku okupaciyu todi yak Estoniya pid rosijsku Ministr Selter iz cogo robit pohmuri visnovki i znahodit nashe stanovishe najkrashim Vid Nimechchini yaka b vona ne bula ne mozhna ochikuvati na taki dikosti yak vid Rosiyi Dostatno poloniti znishiti abo vislati desyat tisyach estonskih inteligentiv shob estonskij narod nezabarom vzagali znik U berezni 1939 roku pislya nimeckogo ultimatumu z privodu Memelya ta aneksiyi Nimechchinoyu Memellanda bulo ukladeno d Komentuyuchi zagostrennya mizhnarodnoyi obstanovki poslanec Latviyi V Shumanis znovu pidtverdzhuvav sho dlya estonskoyi eliti ta derzhavnogo aparatu vorogom nomer odin ye Rosiya todi yak u narodi dosi najbilshim vorogom vvazhayut nimciv Takij nastrij u kritichnij moment mozhe prizvesti do togo sho v narodi ne vistachit dostatnoyi sili duhu shob vzyatisya za zbroyu proti rosiyan 22 kvitnya 1939 roku predstavnicki baltijski delegaciyi za uchastyu vishogo generalitetu viyihali na yuvilej Gitlera todi j pochalosya opracyuvannya paktiv pro nenapad ranishe obgovorenih z Polsheyu ta Velikobritaniyeyu U stadiyi pidgotovki buv dogovir iz Daniyeyu a pakt Molotova Ribbentropa buv ostannim u nizci podibnih paktiv Metoyu Nimechchini vistupalo stvorennya v Pribaltici placdarmu dlya napadu na Radyanskij Soyuz i peretvorennya yiyi na bufer dlya vtruchannya SRSR u razi vtorgnennya Nimechchini do Polshi 2 Nimechchina takozh hotila zavaditi vplivu zahidnih derzhav Velikoyi Britaniyi ta Franciyi ta SRSR na pribaltijski derzhavi SRSR pragnuv cogo nedopustiti Nimechchina zaproponuvala uklasti dogovori pro nenapad Estoniyi Latviyi Finlyandiyi Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi 28 kvitnya 1939 roku Shveciya Norvegiya ta Finlyandiya vidmovilisya Proekti dogovoriv buli gotovi na pochatku travnya ale pidpisannya bulo vidkladeno dvichi oskilki Latviya vimagala utochnennya Velika Britaniya ta Franciya zatyaguvali peregovori z SRSR yakij vimagav vid nih vidati garantiyi pribaltijskim derzhavam u razi agresiyi proti nih Svoyu zgodu vidati taki garantiyi ci krayini pidtverdili lishe 1 lipnya koli dogovori pro nenapad iz Latviyeyu ta Estoniyeyu vzhe buli pidpisani Prote u formu dogovoriv ce tak i ne bulo oformleno oskilki Velikij Britaniyi ta Franciyi ne vdalosya domogtisya vid Polshi zgodi zabezpechiti koridor dlya prohodu radyanskih vijsk u razi napadu Nimechchini Ukladannya dogovoruEstonskij doslidnik Magnus Ilmerv vvazhaye sho do 1939 r v umovah mizhnarodnoyi krizi v Yevropi Latviya i Litva sliduyuchi za estonskim prikladom poshuku pritulku pid prikrittyam ritoriki nejtralitetu takozh stali dotrimuvatisya zovnishnopolitichnoyi oriyentaciyi yaka najmenshe sluzhila nacionalnim interesam cih krayin Motivuyuchi ce strahom likvidaciyi privatnoyi vlasnosti bilshovickim Radyanskim Soyuzom uryadi Estoniyi Latviyi ta Litvi poklali usi svoyi nadiyi na nacistsku Nimechchinu yak najpotuzhnishogo oponenta bilshovizmu Za dogovorom Latviya ta Estoniya formalno zberigali nejtralitet prote faktichno stavali zalezhnimi vid Nimechchini viznayuchi sho nebezpeka napadu isnuvala tilki z boku Radyanskoyi Rosiyi i sho rozsudliva realizaciya yihnoyi politiki nejtralitetu vimagaye rozgortannya vsih oboronnih sil proti ciyeyi nebezpeki vkazuye istorik Volodimir Simindej Nimechchina zobov yazuvalasya nadavati dopomogu soyuznikam v tij miri naskilki voni sami ne v zmozi ce zrobiti sho po suti ye prihovanim vijskovim protektoratom Nastupnogo dnya pislya pidpisannya dogovoru poslanci Latviyi ta Estoniyi buli prijnyati Gitlerom ta obgovorili spivpracyu v ekonomichnij sferi Oficijno dogovir bulo podano yak krok do zahistu Estoniyi vid Nimechchini pislya chogo slid bulo nalagodzhuvati vidnosini z SRSR Radyanskij Soyuz ukladennya dogovoriv u Latviyeyu ta Estoniyeyu vkraj strivozhilo tim bilshe sho svoyeyu poyavoyu v Memeli Gitler pokazav sho mozhe zaprovaditi svoyi vijska ta inshi krayini Baltiyi Dlya Nimechchini meta dogovoru polyagala v tomu shob pereshkoditi vplivu zahidnih derzhav Velikoyi Britaniyi ta Franciyi ta SRSR na baltijski derzhavi buv vzhe ukladenij u berezni 1939 pislya nimeckogo ultimatumu z privodu Klajpedi ta aneksiyi Nimechchinoyu Klajpedskogo krayu Baltijski derzhavi mali posluzhiti pereshkodoyu dlya vtruchannya SRSR u razi vtorgnennya Nimechchini do Polshi Nimechchina zaproponuvala uklasti dogovori pro nenapad Estoniyi Latviyi Finlyandiyi Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi 28 kvitnya 1939 roku Shveciya Norvegiya ta Finlyandiya vidmovilisya Visokopostavleni nimecki vijskovi Franc Galder i Vilgelm Kanaris vidvidali baltijski krayini i veli tam peregovori pro vijskove spivrobitnictvo Za povidomlennyam nimeckogo poslancya v Tallinni nachalnik shtabu estonskoyi armiyi Mikola Reek zayavlyav jomu sho Estoniya mozhe spriyati Nimechchini u vstanovlenni kontrolyu nad Baltijskim morem u tomu chisli u minuvanni Finskoyi zatoki proti radyanskih vijskovih korabliv Div takozhPakt pro nenapad Polsha u Drugij svitovij vijni Nimeckij ultimatum Litvi Dogovir pro nenapad mizh SRSR ta NimechchinoyuPosilannyaKotlyar P 7 chervnya 2019 Priyom radushnyj gazeta ru ros Gazeta Ru originalu za 13 veresnya 2019 Procitovano 14 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr accessyear mozhlivo access date dovidka Hiden J Lane T The Baltic and the Outbreak of the Second World War P 69 2022 02 23 u Wayback Machine Kabanov N N Simindej V V Zaklyuchaya Pakt Muntersa Ribbentropa Arhivnye nahodki po problematike germansko pribaltijskih otnoshenij v 1939 g Zhurnal rossijskih i vostochnoevropejskih istoricheskih issledovanij 2017 Vip 1 8 7 lipnya ISSN 2409 1413 z dzherela 16 listopada 2020 Crampton R J Eastern Europe in the Twentieth Century and After Routledge 1997 S 105 ISBN 0415164222 The Baltic and the Outbreak of the Second World War John Hiden Thomas Lane Cambridge University Press 2003 S 60 ISBN 0521531209 DzherelaDyukov A R M Fond Istoricheskaya pamyat 2009 ISBN 978 5 9990 0005 7 S 51 Tekst dogovora nim