А́бель Ґанс (фр. Abel Gance, справжнє ім'я Ежен Александр Перетон, 25 жовтня 1889, Париж — 10 листопада 1981, там само) — французький кінорежисер, актор.
Абель Ґанс | |
---|---|
Abel Gance | |
Ім'я при народженні | Ежен Александр Перетон |
Дата народження | 25 жовтня 1889 |
Місце народження | Париж |
Дата смерті | 10 листопада 1981 (92 роки) |
Місце смерті | |
Поховання | d |
Громадянство | Франція |
Професія | режисер, актор, сценарист |
Alma mater | Ліцей Шапталя |
Роки активності | 1909 — 1972 |
IMDb | ID 304098 |
Нагороди та премії | |
d (1981) | |
Абель Ґанс у Вікісховищі |
Біографія
Незаконнонароджений син заможного лікаря Абеля Фламанта і Франсуази Перетон. Мати була заміжня за Адольфом Ґансом.
Перш ніж зробити кар'єру актора в театрі і кіно, Ґанс працював помічником адвоката. З 1908 року Абель Ґанс виступав в театрах Парижа, Брюсселя). Написав дві трагедії. В кіно дебютував у 1909 році як актор у фільмі «Мольєр». Написав книгу поем «Палець на клавіатурі». Потім захопився написанням сценаріїв. Першу стрічку, «Гребля» (La Digue), зняв в 1911 році. У цей період Ґанс написав сценарій і, використовуючи спотворюючі лінзи і дзеркала для створення ефекту галюцинацій, зняв короткометражний фільм «Безумство доктора Тюба» (1915) про маячні видіння ученого. Він також продовжував створювати фільми і експериментувати з освітленням, монтажем і камерою. Після провалу цього фільму поставив ще десяток картин. Серед них багатосерійний фільм «Барбаросса» отримав популярність у глядачів.
Був партнером Макса Ліндера у багатьох фільмах. У 1910 році пише сценарії для Луї Фейяда, Альбера Капеллані, .
У 1914 роцу Ґанса було мобілізовано до армії. Знімав пропагандистські фільми («Героїзм Падді» (1915), «Страс і компанія» (1915), «Смертоносні гази» (1916)).
До найбільш значимих фільмів Ґанса, знятих після 1917 року можна віднести «Матір скорботну (Mater Dolorosa)», «Десяту симфонію», , «Колесо».
У 1927 році ставить «Наполеон», де сам грав роль Сен-Жюста. Фільм задуманий як трилогія, але на наступні дві частини Ґанс не знаходить коштів. У 1929 році третя частину трилогії — — поставив Лупу Пік. У 1936 стрічку було озвучено, а у 1971 вийшла на екрани друга, доповнена редакція. Англійському історикові Кевіну Браунлоу вдалося відтворити якнайповнішу версію, яка викликала фурор в Нью-Йорку у 1981 році.
«Критики охоче підкреслювали амбівалентность творчості Ґанса, де сусідами є пишність і убозтво, пихатість і ліризм, пафос і примітивний символізм, уява і технічна винахідливість, якою він нерідко зловживає, „достаток нововведень, разом з жалюгідними штампами і поганим смаком“». (Л. Муссінак)
Абель Ґанс був новатором у кіно; займався розробкою поліекрану, та експериментував в області звуку. Зокрема, саме Ґанс у 1929 році першим сформулював поняття «Звукової перспективи», що передбачила появу стереофонії, а також «піктографії» (вживання статичних зображень для створення ілюзії реального простору, 1938) і «мажирами» (Magirama, з Н. Каплан, 1956).
Абель Ґанс є першим лауреатом національного Гран-прі в області кіно 1974 року.
Помер у 1981 році в Парижі від туберкульозу у віці 92-х років.
Визнання і нагороди
- 1939 — Номінант на Film Festival/awards summary#Mussolini_Cup Mussolini Cup Венеційського кінофестивалю за фільм / La Dame aux camelias
Фільмографія
В цілому Абель Ґанс зняв понад сорок повнометражних ігрових фільмів, а також декілька експериментальних короткометражок.
- 1911 — / La Digue
- 1912 — / Il y a des pieds au plafond
- 1912 — / La Pierre philosophe
- 1912 — / Le Masque d'horreur
- 1912 — / Le Negre blanc
- 1915 — / La Fleur des ruines
- 1915 — / La Folie du docteur Tube
- 1915 — / L'Enigme de dix heures
- 1915 — / L'Heroisme de Paddy
- 1915 — / Strass et Compagnie
- 1915 — / Un drame au château d'Acre
- 1916 — / Се que les flots racontent
- 1916 — / Fioritures
- 1916 — / Le Fou de la falaise
- 1916 — / Le Périscope
- 1916 — / Les Gaz mortels
- 1917 — / Barberousse
- 1917 — / La Zone de la mort
- 1917 — / Le Droit à la vie
- 1917 — / Mater Dolorosa
- 1918 — / Ecce Homo
- 1918 — / La Dixième Symphonie
- 1919 — / J'accuse
- 1923 — / La Roue
- 1924 — / Au secours!
- 1927 — Наполеон / Napoléon
- 1928 — / Marines et cristeaux (к/м)
- 1931 — Кінець світу / La fin du monde
- 1932 — / Mater Dolorosa
- 1933 — / Le Maître de forges (спільно з Фернаном Рівером)
- 1934 — / La Dame aux camélias (спільно з Фернаном Рівером)
- 1934 — / Poliche
- 1935 — / Jérôme Perreau héros des barricades
- 1935 — / Le Roman d'un jeune homme pauvre
- 1935 — / Lucrece Borgia
- 1935 — Наполеон Бонапарт / Napoléon Bonaparte
- 1937 — / Un grand amour de Beethoven
- 1938 — Я звинувачую! / J'accuse
- 1938 — / Le voleur de femmes
- 1939 — / Louise
- 1940 — Втрачений рай / Paradis perdu
- 1941 — / Vénus aveugle
- 1943 — / Le Capitaine Fracasse
- 1953 — / Quatorze juillet (документальний)
- 1955 — / La tour de Nesle
- 1956 — / Magirama
- 1960 — Аустерліц / Austerlitz
- 1964 — Сірано і д'Артаньян / Cyrano et d'Artagnan
- 1966 — / Marie Tudor (ТБ)
- 1971 — / Bonaparte et la révolution
Театральні постановки
- 1958, жовтень: «Собор попелу» / «La Cathédrale de cendres», за п'єсою Берти Домінгес Д. (ісп. Berta Dominguez D.), актори: , [fr], Антуан Бальпетре, Роке Карбахо (ісп. Roque Carbajo) та ін., — Театр «Альянс Франсез», Париж
Джерела
- Бібліографія [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- М.М. Черненко (составитель). Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 48-49. — .(рос.)
- Комаров В. История зарубежного кино. М.: Искусство, 1965. Том 1. Німе кіно.(рос.)
- Кино. Всемирная история./ Ф.Кемп. — М.: Магма, 2013 г.(рос.)
Примітки
- Tuillier, Jacqueline. La Cathédrale de Cendres au Théâtre d'Aujourd'hui // [fr]. 1958. 27 oct.
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 12 лютого 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абель Ґанс |
- Абель Ґанс на сайті IMDb (англ.)
- Спеціальній номер часопису про кіно «1895», присвячений режисеру — «Abel Gance, nouveaux regards», revue 1895, n° 31 [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gans A bel Gans fr Abel Gance spravzhnye im ya Ezhen Aleksandr Pereton 25 zhovtnya 1889 Parizh 10 listopada 1981 tam samo francuzkij kinorezhiser aktor Abel GansAbel GanceIm ya pri narodzhenniEzhen Aleksandr PeretonData narodzhennya25 zhovtnya 1889 1889 10 25 Misce narodzhennyaParizhData smerti10 listopada 1981 1981 11 10 92 roki Misce smertiParizhPohovannyadGromadyanstvo FranciyaProfesiyarezhiser aktor scenaristAlma materLicej ShaptalyaRoki aktivnosti1909 1972IMDbID 304098Nagorodi ta premiyid 1981 Abel Gans u VikishovishiBiografiyaNezakonnonarodzhenij sin zamozhnogo likarya Abelya Flamanta i Fransuazi Pereton Mati bula zamizhnya za Adolfom Gansom Persh nizh zrobiti kar yeru aktora v teatri i kino Gans pracyuvav pomichnikom advokata Z 1908 roku Abel Gans vistupav v teatrah Parizha Bryusselya Napisav dvi tragediyi V kino debyutuvav u 1909 roci yak aktor u filmi Molyer Napisav knigu poem Palec na klaviaturi Potim zahopivsya napisannyam scenariyiv Pershu strichku Greblya La Digue znyav v 1911 roci U cej period Gans napisav scenarij i vikoristovuyuchi spotvoryuyuchi linzi i dzerkala dlya stvorennya efektu galyucinacij znyav korotkometrazhnij film Bezumstvo doktora Tyuba 1915 pro mayachni vidinnya uchenogo Vin takozh prodovzhuvav stvoryuvati filmi i eksperimentuvati z osvitlennyam montazhem i kameroyu Pislya provalu cogo filmu postaviv she desyatok kartin Sered nih bagatoserijnij film Barbarossa otrimav populyarnist u glyadachiv Buv partnerom Maksa Lindera u bagatoh filmah U 1910 roci pishe scenariyi dlya Luyi Fejyada Albera Kapellani U 1914 rocu Gansa bulo mobilizovano do armiyi Znimav propagandistski filmi Geroyizm Paddi 1915 Stras i kompaniya 1915 Smertonosni gazi 1916 Do najbilsh znachimih filmiv Gansa znyatih pislya 1917 roku mozhna vidnesti Matir skorbotnu Mater Dolorosa Desyatu simfoniyu Koleso U 1927 roci stavit Napoleon de sam grav rol Sen Zhyusta Film zadumanij yak trilogiya ale na nastupni dvi chastini Gans ne znahodit koshtiv U 1929 roci tretya chastinu trilogiyi postaviv Lupu Pik U 1936 strichku bulo ozvucheno a u 1971 vijshla na ekrani druga dopovnena redakciya Anglijskomu istorikovi Kevinu Braunlou vdalosya vidtvoriti yaknajpovnishu versiyu yaka viklikala furor v Nyu Jorku u 1981 roci Kritiki ohoche pidkreslyuvali ambivalentnost tvorchosti Gansa de susidami ye pishnist i uboztvo pihatist i lirizm pafos i primitivnij simvolizm uyava i tehnichna vinahidlivist yakoyu vin neridko zlovzhivaye dostatok novovveden razom z zhalyugidnimi shtampami i poganim smakom L Mussinak Abel Gans buv novatorom u kino zajmavsya rozrobkoyu poliekranu ta eksperimentuvav v oblasti zvuku Zokrema same Gans u 1929 roci pershim sformulyuvav ponyattya Zvukovoyi perspektivi sho peredbachila poyavu stereofoniyi a takozh piktografiyi vzhivannya statichnih zobrazhen dlya stvorennya ilyuziyi realnogo prostoru 1938 i mazhirami Magirama z N Kaplan 1956 Abel Gans ye pershim laureatom nacionalnogo Gran pri v oblasti kino 1974 roku Pomer u 1981 roci v Parizhi vid tuberkulozu u vici 92 h rokiv Viznannya i nagorodi1939 Nominant na Film Festival awards summary Mussolini Cup Mussolini Cup Venecijskogo kinofestivalyu za film La Dame aux cameliasFilmografiyaAbel Gans z kompozitorom Arturom Oneggerom 1923Mogila Abelya Gansa na cvintari Cimetiere d Auteuil v Parizhi V cilomu Abel Gans znyav ponad sorok povnometrazhnih igrovih filmiv a takozh dekilka eksperimentalnih korotkometrazhok 1911 La Digue 1912 Il y a des pieds au plafond 1912 La Pierre philosophe 1912 Le Masque d horreur 1912 Le Negre blanc 1915 La Fleur des ruines 1915 La Folie du docteur Tube 1915 L Enigme de dix heures 1915 L Heroisme de Paddy 1915 Strass et Compagnie 1915 Un drame au chateau d Acre 1916 Se que les flots racontent 1916 Fioritures 1916 Le Fou de la falaise 1916 Le Periscope 1916 Les Gaz mortels 1917 Barberousse 1917 La Zone de la mort 1917 Le Droit a la vie 1917 Mater Dolorosa 1918 Ecce Homo 1918 La Dixieme Symphonie 1919 J accuse 1923 La Roue 1924 Au secours 1927 Napoleon Napoleon 1928 Marines et cristeaux k m 1931 Kinec svitu La fin du monde 1932 Mater Dolorosa 1933 Le Maitre de forges spilno z Fernanom Riverom 1934 La Dame aux camelias spilno z Fernanom Riverom 1934 Poliche 1935 Jerome Perreau heros des barricades 1935 Le Roman d un jeune homme pauvre 1935 Lucrece Borgia 1935 Napoleon Bonapart Napoleon Bonaparte 1937 Un grand amour de Beethoven 1938 Ya zvinuvachuyu J accuse 1938 Le voleur de femmes 1939 Louise 1940 Vtrachenij raj Paradis perdu 1941 Venus aveugle 1943 Le Capitaine Fracasse 1953 Quatorze juillet dokumentalnij 1955 La tour de Nesle 1956 Magirama 1960 Austerlic Austerlitz 1964 Sirano i d Artanyan Cyrano et d Artagnan 1966 Marie Tudor TB 1971 Bonaparte et la revolutionTeatralni postanovki1958 zhovten Sobor popelu La Cathedrale de cendres za p yesoyu Berti Dominges D isp Berta Dominguez D aktori fr Antuan Balpetre Roke Karbaho isp Roque Carbajo ta in Teatr Alyans Fransez ParizhDzherelaBibliografiya 3 bereznya 2016 u Wayback Machine fr M M Chernenko sostavitel Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 48 49 ISBN 5 85646 077 4 ros Komarov V Istoriya zarubezhnogo kino M Iskusstvo 1965 Tom 1 Nime kino ros Kino Vsemirnaya istoriya F Kemp M Magma 2013 g ros PrimitkiTuillier Jacqueline La Cathedrale de Cendres au Theatre d Aujourd hui fr 1958 27 oct Arhiv originalu za 12 lyutogo 2015 Procitovano 12 lyutogo 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Abel GansAbel Gans na sajti IMDb angl Specialnij nomer chasopisu pro kino 1895 prisvyachenij rezhiseru Abel Gance nouveaux regards revue 1895 n 31 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine fr