Рінус Ісраел нід Rinus Israël нар 19 березня 1942 Амстердам нідерландський футболіст що грав на позиції захисника По зав

Рінус Ісраел (нід. Rinus Israël, нар. 19 березня 1942, Амстердам) — нідерландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Рінус Ісраел

Особисті дані

Повне ім'я

Марінус Давід Ісраел

Народження

19 березня 1942 (82 роки)

Амстердам, Нідерланди

Прізвисько

IJzeren Rinus

Громадянство

Нідерланди

Позиція

захисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1962–1966	ДВС	88	(1)
1966–1974	«Феєнорд»	219	(21)
1974–1975	«Ексельсіор»	32	(2)
1975–1982	«Зволле»	198	(16)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1964–1974	Нідерланди	47	(3)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1982–1984	«Зволле»	(асисит.)
1984–1986	«Ден Босх»
1986–1988	«Феєнорд»
1988–1989	ПАОК
1989–1990	«Ден Босх»
1991–1992	«Динамо» (Бухарест)	(техн.дир.)
1992–1997	Нідерланди U21
1995	Нідерланди U20
1997–1998	Гана
1998–1999	«Аль-Джазіра»
1999–2000	«Аль-Шабаб» (Дубай)
2000–2001	«Аль-Вахда» (Абу-Дабі)
2001–2003	«АДО Ден Гаг»
2003–2004	«Аль-Вахда» (Абу-Дабі)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Рінус Ісраел у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за «Феєнорд», з яким крім ряду національних титулів став володарем Кубка чемпіонів УЄФА та Кубка УЄФА, а також Міжконтинентального кубка. Крім цього виступав за національну збірну Нідерландів, з якою став віцечемпіоном світу.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1962 року виступами за команду клубу ДВС, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 88 матчах чемпіонату, а у 1964 році став з командою чемпіоном Нідерландів.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Феєнорда», до складу якого приєднався 1966 року. Відіграв за команду з Роттердама наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Феєнорда», був основним гравцем захисту команди та певний час був капітаном команди. За цей час тричі ставав з командою чемпіоном Нідерландів, виборов титул володаря Кубка Нідерландів, ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА, Міжконтинентального кубка та Кубка УЄФА. У фіналі Кубка чемпіонів 1970 року в грі проти шотландського «Селтіка» (2:1) Ісраел забив один з двох голів своєї команди.

Рінус Ісраел під час виступів за «Ексельсіор». 1 вересня 1974 року.

Протягом сезону 1974/75 років захищав кольори клубу «Ексельсіор» (Роттердам), по завершенні якого перейшов в команду другого дивізіону «Зволле». У сезоні 1977/78 допоміг команді зайняти перше місце і вийти до Ередивізі, де провів ще три сезони, після чого 1982 року завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

30 вересня 1964 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Нідерландів в товариському матчі проти збірної Бельгії, що завершився з рахунком 0:1.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, де разом з командою здобув «срібло», зігравши на турнірі у трьох матчах. Свій останній виступ за збірну захисник провів саме на чемпіонаті світу в грі зі збірною Бразилії 3 липня, той матч завершився перемогою голландців з рахунком 2:0.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 47 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця залишився у «Зволле», де працював асистентом, а 1984 року очолив тренерський штаб клубу «Ден Босх».

1986 року став головним тренером команди «Феєнорд», тренував команду з Роттердама два роки та 1987 року став віцечемпіоном Нідерландів.

Згодом протягом 1988—1989 років очолював тренерський штаб грецького клубу ПАОК, після чого повернувся до роботи з «Ден Босхом».

У сезоні 1991/92 був спортивним директором клубу «Динамо» (Бухарест), ставши з командою чемпіоном Румунії, а 1992 року прийняв пропозицію попрацювати з молодіжною збірною Нідерландів, паралельно бувши асистентом Діка Адвоката, а потім Гуса Гіддінка у національній команді. У 1995 році зі збірною до 20 років працював на молодіжному чемпіонаті світу в Катарі, де «помаранчеві» не вийшли з групи. Залишив молодіжну збірну Нідерландів 1997 року.

1997 року був запрошений керівництвом Федерації футболу Гани очолити національну збірну Гана, з якою поїхав на Кубок африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо. Там ганці не зуміли вийти з групи, після чого європейський фахівець покинув посаду. В подальшому з 1998 року працював в ОАЕ з клубами «Аль-Джазіра», «Аль-Шабаб» (Дубай) та «Аль-Вахда» (Абу-Дабі).

З 2001 і по 2003 рік очолював тренерський штаб команди «АДО Ден Гаг», після чого повернувся в «Аль-Вахду», головним тренером якої Рінус Ісраел був до червня 2004 року.

З березня 2006 року і до кінця сезону 2009/10 року Ісраел працював скаутом у «Феєнорді», а у сезоні 2010/11 став тренером аматорського клубу ^[nl] з Гарлема, де працював до 23 березня 2012 року, поки цей клуб не збанкрутував.

У рамках свого 75-річного ювілею опублікував свою книгу «IJzeren Rinus».

У квітні 2017 року Ісраел, разом зі своїм зятем Яном де Гезе, був призначений тимчасовим тренером клубу третього дивізіону ^[nl] з Остзана, де залишався до кінця того сезону.