Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юган Северин Свенсен норв Johan Severin Svendsen нар 30 вересня 1840 Осло пом 14 липня 1911 Копенгаген норвезький композ

Юган Свенсен

Юган Свенсен

Юган Северин Свенсен (норв. Johan Severin Svendsen; нар. 30 вересня 1840, Осло — пом. 14 липня 1911, Копенгаген) — норвезький композитор, диригент і скрипаль. Хоча він народився у Християнії (тепер Осло), більшість життя провів у Копенгаґені в Данії. Написав, зокрема, дві симфонії, скрипковий концерт, віолончельний концерт і «Романс» для скрипки, а також декілька норвезьких рапсодій для оркестру. Деякий час Свенсен був близьким другом Ріхарда Ваґнера.

Юган Свенсен
норв. Johan Severin Svendsen
image
Основна інформація
Дата народження30 вересня 1840(1840-09-30)[1][2][…]
Місце народженняОсло, Норвегія[4][5]
Дата смерті14 червня 1911(1911-06-14)[1][2][…](70 років)
Місце смертіКопенгаген, Королівство Данія[4][5]
ПохованняСпаський цвинтар (Осло)
ГромадянствоНорвегія
Професіїдиригент, композитор, академічний музикант, музикознавець, скрипаль
ОсвітаЛейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителіd
Відомі учніd і d
Інструментикларнет і скрипка
Жанрисимфонія
Нагороди
image image image image
Дітиd
image Файли у Вікісховищі
image
Юган Северин Свенсен

Біографія

Батько Свенсена був учителем музики й навчав гри на скрипці та віолончелі свого сина. Коли Юган Свенсен закінчив школу, він уже працював у оркестрі й іноді виїздив з концертами як скрипаль. У Любеку, під час одного зі своїх турів, він привернув увагу заможного комерсанта, який надав йому можливість навчатися з 1868 по 1867 роки у Лейпцизькій консерваторії. Він почав навчатися у , але проблеми з рукою змусили його переключитися на композицію, яку він вивчав із Карлом Райнеке. Свенсен закінчив навчання у Лейпциґу в 1867 році, здобувши першу премію за твір. У цей період він мав позашлюбного сина Йоганна Ріхарда Рудольфа (1867—1933).

Поступово його увагу більше привернуло диригування. Після перебування в Парижі (1868—1870) та Лейпциґу (1870—1872) Свенсен повернувся до Християнії. Улітку 1871 року вирушив до Нью-Йорка, щоб одружитися із Сарою Леветт Шмідт, яку зустрів у Парижі. Був диригентом концертів Музичної спільноти у Християнії (1872—1877), потім провів три роки в Німеччині, Італії, Англії та Франції. З 1880 по 1883 роки викладав та диригував у рідній Християнії. У 1883 році був призначений головним диригентом Королівського Театрального оркестру в Копенгаґені. Тут він жив аж до смерті.

У 1884 році розлучився з дружиною; вона поїхала в Париж. Їхні стосунки вже були напруженими декілька років. Відома історія, коли в 1883 році у розпалі гніву вона кинула єдину копію його третьої симфонії у вогонь. Цей епізод був використаний Генріком Ібсеном у «Гедді Ґаблер». Навіть якщо щось можна було вихопити з полум'я, то це вже точно не повна симфонія. Але все-таки деякі уривки-начерки були знайдені диригентом Б'ярте Енґесетом у 2007 році. Вони були завершені та оркестровані Бйорном Мортеном Хрістоферсеном та вперше виконані Берґенським філармонічним оркестром і Енґесеном у 2011 році. Після розлучення із Сарою 10 грудня 1901 року він одружився з Джульєтою Гаасе 23 грудня 1901 року, з якою вже жив і мав трьох дітей. Його молодший син від цього шлюбу — відомий данський актор Ейвінд Йоган-Свенсен.

Як цілковита протилежність своєму більш відомому сучасникові та близькому другові, Едварду Ґріґу, Свенсен був відомий завдяки своїй майстерності оркестрування, а не цінності гармоній. Тоді як Ґріґ писав переважно для не великого складу інструментів, Свенсен — для оркестру та великих ансамблів. Його найвідомішим твором є «Романс» для скрипки та оркестру, Op. 26. За життя він був дуже популярним у Данії та Норвегії як композитор і диригент, здобувши багато національних нагород і почестей. Хоча ця популярність не означає включення його в інтернаціональний репертуар класичної музики. Він помер у Копенгаґені, у віці 70 років. Перший опубліковани твір Свенсена, струнний квартет ля мінор.1 мав великий успіх у публіки. Після цього були написані струнний октет op. 3 та струнний квінтет op. 5, які примножили його славу. Вся камерна музика Свенсена була написана, коли він навчався у Ляйпцізькій консерваторії, хоча ці твори зовсім не вважаються студентськими. Свенсен був одним з найбільш талановитих студентів консерваторії. Його твори вигравали нагороди та виконувались на публіку, маючи при цьому великий успіх.

Твори

У дужках подано рік написання та місце і дата прем'єри.

Для оркестру
  • Симфонія № 1 ре мажор, Op. 4 (1865–67; Христіанія, 12 жовтня 1867)
  • Концерт для скрипки з оркестром, Op. 6 (1868–70; Ляйпціґ, 6 лютого 1872)
  • Концерт для віолончелі з оркестром, Op. 7 (1870; Ляйпціґ, 16 березня 1871)
  • «Сіґур Шлембе», симфонічна прелюдія, Op. 8 (1871; Ляйпціґ, 12 грудня 1871)
  • «Карнавал у Парижі», епізод, Op. 9 (1872; Христіанія, 26 жовтня 1872)
  • «Похоронний марш на смерть короля Карла XV», Op. 10 (1872; 26 жовтня 1872)
  • «Сорогайда», леґенда, Op. 11 (1874, перероблена у 1879; Христіанія, 3 жовтня 1874, перероблена 11 травня 1880)
  • Святковий полонез, Op. 12 (1873; Хрістианія, 6 серпня 1873)
  • Коронаційний марш (для коронації короля Оскара II), Op. 13 (1873; Тронгейм, 18 липня 1873)
  • «Карнавал норвезьких мистців», Op. 14 (1874; Христіанія, 17 березня 1874)
  • Симфонія № 2 in сі-бемоль мажор, Op. 15 (1874; Христіанія, 14 жовтня 1876)
  • Норвезька рапсодія № 1, Op. 17 (1876; Христіанія, 25 вересня 1877)
  • «Ромео та Джульєтта», фантазія, Op. 18 (1876; Христіанія, 14 жовтня 1876)
  • Норвезька рапсодія № 2, Op. 19 (1876; ??)
  • Норвезька рапсодія № 3, Op. 21 (1876; Париж, січень ??, 1879)
  • Норвезька рапсодія № 4, Op. 22 (1877; Париж, 1 лютого 1879)
  • «Романс» для скрипки та оркестру, Op. 26 (1881; Христіанія, 30 жовтня 1881; солював )
  • Полонез, Op. 28 (1882)
  • «Andante Funebre» (1895)
Для струнного оркестру
  • 2 шведські народні мелодії, Op. 27 (1876, 1878)
  • 2 ісландські мелодії, Op. 30 (1874)
  • «Ifjol gjætt' e gjeitinn» («Торік я пас кіз»), Op. 31 (1874)
Для камерного складу
  • Струнний квартет, Op. 1 (1865)
  • Струнний октет, Op. 3 (1866)
  • Струнний квінтет, Op. 5 (1867)
  • «Жартівливий марш», Op. 16 (1874)
Вокальні твори
  • 2 пісні (чоловічий хор), Op. 2 (1865)
  • 5 Songs (для голосу та фортепіано), Op. 24 (1879)
  • 2 Songs (для голосу та фортепіано), Op. 25 (1878, 1880)
  • Весільна кантата (для принца Оскара Ґустава Адольфа та принцеси Софії Марії Вікторії), Op. 29 (1881; Христіанія, 18 жовтня, 1881)
  • Гімн (для золотої річниці весілля короля Христіана IX та королеви Луїзи), Op. 32 (1892)
Балет
  • «Foraaret kommer» («Прихід весни»), Op. 33 (1892; Копенгаґен, 26 травня, 1892)

Близько 50 інших менш-значних творів, які не були включені у його пронумерований каталог.

Джерела

  • and , «Johan Svendsen: Mennesket og kunstneren» H. Aschehoug & Co., 1990
  • English translation: Benestad, Finn and Dag Schjelderup-Ebbe, "Johan Svendsen: The Man, the Maestro, the Music, " Peer Gynt Press, 1995.
  • Øystad Gaukstad article on Svendsen for Norwegian Cultural Council (NFK) LPs of Svendsen's chamber music, 1981
  • Some of the information above appears on the website of Edition Silvertrust but permission has been granted to copy, distribute and/or modify this document under the terms of the GNU Free Documentation License.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119013754 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Свенсен Юхан Северин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yugan Severin Svensen norv Johan Severin Svendsen nar 30 veresnya 1840 Oslo pom 14 lipnya 1911 Kopengagen norvezkij kompozitor dirigent i skripal Hocha vin narodivsya u Hristiyaniyi teper Oslo bilshist zhittya proviv u Kopengageni v Daniyi Napisav zokrema dvi simfoniyi skripkovij koncert violonchelnij koncert i Romans dlya skripki a takozh dekilka norvezkih rapsodij dlya orkestru Deyakij chas Svensen buv blizkim drugom Riharda Vagnera Yugan Svensennorv Johan Severin SvendsenOsnovna informaciyaData narodzhennya30 veresnya 1840 1840 09 30 1 2 Misce narodzhennyaOslo Norvegiya 4 5 Data smerti14 chervnya 1911 1911 06 14 1 2 70 rokiv Misce smertiKopengagen Korolivstvo Daniya 4 5 PohovannyaSpaskij cvintar Oslo GromadyanstvoNorvegiyaProfesiyidirigent kompozitor akademichnij muzikant muzikoznavec skripalOsvitaLejpcizka visha shkola muziki j teatru imeni Feliksa MendelsonaVchitelidVidomi uchnid i dInstrumentiklarnet i skripkaZhanrisimfoniyaNagorodiDitid Fajli u VikishovishiYugan Severin SvensenBiografiyaBatko Svensena buv uchitelem muziki j navchav gri na skripci ta violoncheli svogo sina Koli Yugan Svensen zakinchiv shkolu vin uzhe pracyuvav u orkestri j inodi viyizdiv z koncertami yak skripal U Lyubeku pid chas odnogo zi svoyih turiv vin privernuv uvagu zamozhnogo komersanta yakij nadav jomu mozhlivist navchatisya z 1868 po 1867 roki u Lejpcizkij konservatoriyi Vin pochav navchatisya u ale problemi z rukoyu zmusili jogo pereklyuchitisya na kompoziciyu yaku vin vivchav iz Karlom Rajneke Svensen zakinchiv navchannya u Lejpcigu v 1867 roci zdobuvshi pershu premiyu za tvir U cej period vin mav pozashlyubnogo sina Joganna Riharda Rudolfa 1867 1933 Postupovo jogo uvagu bilshe privernulo diriguvannya Pislya perebuvannya v Parizhi 1868 1870 ta Lejpcigu 1870 1872 Svensen povernuvsya do Hristiyaniyi Ulitku 1871 roku virushiv do Nyu Jorka shob odruzhitisya iz Saroyu Levett Shmidt yaku zustriv u Parizhi Buv dirigentom koncertiv Muzichnoyi spilnoti u Hristiyaniyi 1872 1877 potim proviv tri roki v Nimechchini Italiyi Angliyi ta Franciyi Z 1880 po 1883 roki vikladav ta diriguvav u ridnij Hristiyaniyi U 1883 roci buv priznachenij golovnim dirigentom Korolivskogo Teatralnogo orkestru v Kopengageni Tut vin zhiv azh do smerti U 1884 roci rozluchivsya z druzhinoyu vona poyihala v Parizh Yihni stosunki vzhe buli napruzhenimi dekilka rokiv Vidoma istoriya koli v 1883 roci u rozpali gnivu vona kinula yedinu kopiyu jogo tretoyi simfoniyi u vogon Cej epizod buv vikoristanij Genrikom Ibsenom u Geddi Gabler Navit yaksho shos mozhna bulo vihopiti z polum ya to ce vzhe tochno ne povna simfoniya Ale vse taki deyaki urivki nacherki buli znajdeni dirigentom B yarte Engesetom u 2007 roci Voni buli zaversheni ta orkestrovani Bjornom Mortenom Hristofersenom ta vpershe vikonani Bergenskim filarmonichnim orkestrom i Engesenom u 2011 roci Pislya rozluchennya iz Saroyu 10 grudnya 1901 roku vin odruzhivsya z Dzhulyetoyu Gaase 23 grudnya 1901 roku z yakoyu vzhe zhiv i mav troh ditej Jogo molodshij sin vid cogo shlyubu vidomij danskij aktor Ejvind Jogan Svensen Yak cilkovita protilezhnist svoyemu bilsh vidomomu suchasnikovi ta blizkomu drugovi Edvardu Grigu Svensen buv vidomij zavdyaki svoyij majsternosti orkestruvannya a ne cinnosti garmonij Todi yak Grig pisav perevazhno dlya ne velikogo skladu instrumentiv Svensen dlya orkestru ta velikih ansambliv Jogo najvidomishim tvorom ye Romans dlya skripki ta orkestru Op 26 Za zhittya vin buv duzhe populyarnim u Daniyi ta Norvegiyi yak kompozitor i dirigent zdobuvshi bagato nacionalnih nagorod i pochestej Hocha cya populyarnist ne oznachaye vklyuchennya jogo v internacionalnij repertuar klasichnoyi muziki Vin pomer u Kopengageni u vici 70 rokiv Pershij opublikovani tvir Svensena strunnij kvartet lya minor 1 mav velikij uspih u publiki Pislya cogo buli napisani strunnij oktet op 3 ta strunnij kvintet op 5 yaki primnozhili jogo slavu Vsya kamerna muzika Svensena bula napisana koli vin navchavsya u Lyajpcizkij konservatoriyi hocha ci tvori zovsim ne vvazhayutsya studentskimi Svensen buv odnim z najbilsh talanovitih studentiv konservatoriyi Jogo tvori vigravali nagorodi ta vikonuvalis na publiku mayuchi pri comu velikij uspih TvoriU duzhkah podano rik napisannya ta misce i data prem yeri Dlya orkestruSimfoniya 1 re mazhor Op 4 1865 67 Hristianiya 12 zhovtnya 1867 Koncert dlya skripki z orkestrom Op 6 1868 70 Lyajpcig 6 lyutogo 1872 Koncert dlya violoncheli z orkestrom Op 7 1870 Lyajpcig 16 bereznya 1871 Sigur Shlembe simfonichna prelyudiya Op 8 1871 Lyajpcig 12 grudnya 1871 Karnaval u Parizhi epizod Op 9 1872 Hristianiya 26 zhovtnya 1872 Pohoronnij marsh na smert korolya Karla XV Op 10 1872 26 zhovtnya 1872 Sorogajda legenda Op 11 1874 pereroblena u 1879 Hristianiya 3 zhovtnya 1874 pereroblena 11 travnya 1880 Svyatkovij polonez Op 12 1873 Hristianiya 6 serpnya 1873 Koronacijnij marsh dlya koronaciyi korolya Oskara II Op 13 1873 Trongejm 18 lipnya 1873 Karnaval norvezkih mistciv Op 14 1874 Hristianiya 17 bereznya 1874 Simfoniya 2 in si bemol mazhor Op 15 1874 Hristianiya 14 zhovtnya 1876 Norvezka rapsodiya 1 Op 17 1876 Hristianiya 25 veresnya 1877 Romeo ta Dzhulyetta fantaziya Op 18 1876 Hristianiya 14 zhovtnya 1876 Norvezka rapsodiya 2 Op 19 1876 Norvezka rapsodiya 3 Op 21 1876 Parizh sichen 1879 Norvezka rapsodiya 4 Op 22 1877 Parizh 1 lyutogo 1879 Romans dlya skripki ta orkestru Op 26 1881 Hristianiya 30 zhovtnya 1881 solyuvav Polonez Op 28 1882 Andante Funebre 1895 Dlya strunnogo orkestru2 shvedski narodni melodiyi Op 27 1876 1878 2 islandski melodiyi Op 30 1874 Ifjol gjaett e gjeitinn Torik ya pas kiz Op 31 1874 Dlya kamernogo skladuStrunnij kvartet Op 1 1865 Strunnij oktet Op 3 1866 Strunnij kvintet Op 5 1867 Zhartivlivij marsh Op 16 1874 Vokalni tvori2 pisni cholovichij hor Op 2 1865 5 Songs dlya golosu ta fortepiano Op 24 1879 2 Songs dlya golosu ta fortepiano Op 25 1878 1880 Vesilna kantata dlya princa Oskara Gustava Adolfa ta princesi Sofiyi Mariyi Viktoriyi Op 29 1881 Hristianiya 18 zhovtnya 1881 Gimn dlya zolotoyi richnici vesillya korolya Hristiana IX ta korolevi Luyizi Op 32 1892 Balet Foraaret kommer Prihid vesni Op 33 1892 Kopengagen 26 travnya 1892 Blizko 50 inshih mensh znachnih tvoriv yaki ne buli vklyucheni u jogo pronumerovanij katalog Dzherelaand Johan Svendsen Mennesket og kunstneren H Aschehoug amp Co 1990 English translation Benestad Finn and Dag Schjelderup Ebbe Johan Svendsen The Man the Maestro the Music Peer Gynt Press 1995 Oystad Gaukstad article on Svendsen for Norwegian Cultural Council NFK LPs of Svendsen s chamber music 1981 Some of the information above appears on the website of Edition Silvertrust but permission has been granted to copy distribute and or modify this document under the terms of the GNU Free Documentation License PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119013754 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Svensen Yuhan Severin Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644

Дата публікації:
Топ