Шарль-Франсуа́-Б'єнвеню́ Міріє́ль (фр. Charles-François-Bienvenu Myriel), а також Єпи́скоп Міріє́ль (фр. Évêque Myriel) та Монсеньйо́р Б'єнвеню́ (фр. Monseigneur Bienvenu) — вигаданий персонаж роману-епопеї Віктора Гюго «Знедолені» (1862); єпископ міста Дінь на південному сході Франції. У творі Мірієль є героїчною фігурою, що втілює співчуття та милосердя. Прототипом персонажа Гюго став ординарій [en], від якого Мірієль успадкував не лише характер, але й одне з імен.
Шарль-Франсуа Мірієль | |
---|---|
фр. Charles-François Myriel | |
Шарль-Франсуа-Б'єнвеню Мірієль. Ілюстрація (1864) | |
Творець: | Віктор Гюго |
Твори: | Знедолені (1862) |
Стать: | чоловіча |
Національність: | француз |
Раса: | європеоїдна |
Вік: | 75 років |
Дата народження: | 1740 |
Дата смерті: | 1815 |
Рід занять: | католицький священник, католицький єпископ |
Прототип: | [en] |
Роль виконує: | (1913) (1958), (1972), Луї Сеньє (1982), Жан Маре (1995), Пітер Вон (1998), Отто Зандер (2000), (2012) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Образ єпископа Мірієля в романі
Твір починається з оповідання про життя Мірієля. Майбутній ординарій народився у дворянській сім'ї, «першу половину свого життя цілком присвятив світу і любовним пригодам». Під час французької революції Мірієль емігрував до Італії, де згодом його дружина померла від грудної хвороби, якою давно хворіла. З Італії до рідної країни Б'єнвеню повернувся вже священником.
Згодом маловідомому церковнослужителеві довелося зустрітися з Наполеоном. Ця зустріч стала одним з поворотних моментів в житті Мірієля; імператор переймається до Б'єнвеню симпатією і призначає його єпископом. Отримавши цю посаду, Міріль продовжує жити своїм звичайним звичним життям жалісливого старого. Разом зі своєю сестрою Батистіною і служницею Маглуар монсеньйор Б'єнвеню перейшов жити до невеликої будівлі міської лікарні, звільнивши єпископський палац для хворих. Із загальної суми своєї платні в декілька тисяч франків в рік, Мірієль залишав на власні потреби лише десяту частину, решту відраховуючи на милостиню.
Однієї з ночей на порозі будинку єпископа, з проханням заночувати, з'являється колишній каторжник Жан Вальжан. Монсеньйор Б'єнвеню люб'язно зустрічає подорожнього, пригощає його вечерею і готує гостю ліжко. Вальжан же, прихопивши з собою кошик зі сріблом єпископа, покидає старого, що прихистив його. Скоро Жан, разом зі своєю здобиччю, опиняється в руках поліції. Дізнавшись про затримання Вальжана, Мірієль запевняє жандармів, що усе це він дав Вальжану в подарунок; на додаток до усього єпископ віддає утікачеві свої срібні свічники, нарікаючи на те, що минулого разу гість їх забув. Після того, як жандарми покидають будинок єпископа, Б'єнвеню просить свого гостя використаати це срібло на те, щоб стати чесною людиною.
Далі, образ єпископа Мірієля періодично виникає в сюжеті роману; зокрема, у творі згадується про смерть ординарія.
Незадовго до смерті Вальжана, до вмирущого заглядає воротарка, і запитує, чи «не покликати священника», на що Жан відповідає: «у мене він є», і вказує пальцем на когось, видимого тільки йому одному. Нижче автор пояснює: «можливо, і справді єпископ був присутній при цій передсмертній агонії». Також Вальжан вголос згадує про подарунок єпископа Мірієля, срібні свічники, світло яких осявало його у момент смерті.
У сучасній культурі
З моменту виходу у світ оригінального роману, неодноразово робилися спроби відтворити характер Мірієля у творах інших авторів, театральних постановках, мюзиклах і фільмах.
Мірієль в екранізаціях книги
(Усі екранізації книги) мали однакову назву — «Знедолені».
Рік екранізації | Режисер | Виконавиць ролі Мірієля | Країна |
---|---|---|---|
1913 | Альбер Капеллані | Франція | |
1917 | Френк Ллойд | Франція | |
1925 | Анрі Фекур | Франція | |
1958 | Жан-Поль ле Шануа | НДР, Франція, Італія | |
1972 | Марсель Блюваль | Франція | |
1978 | Клод Дофен | Велика Британія | |
1982 | Робер Оссейн | Луї Сеньє | ФРН, Франція |
1995 | Клод Лелуш | Жан Маре | Франція |
1998 | Білле Аугуст | Пітер Вон | Велика Британія, Німеччина, США |
2000 | Жозе Даян | Отто Зандер | Франція, Італія, Іспанія |
2012 | Том Хупер | Велика Британія, США |
Див. також
Примітки
- Edward Behr. The Complete Book of Les Miserables (Arcade, 1993), 29
- Victor Hugo. Les Misérables, Kindle Edition (English language), 17
- Victor Hugo. Les Misérables, Kindle Edition (English language), 17—18
- Victor Hugo. Les Misérables, Kindle Edition (English language), 954; Vol. 5, Book 9, Chapter 5
- . Internet Movie Database (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 9 червня 2015.
Посилання
- Bishop Myriel (Character) Єпископ Мірієль [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.](англ.) на сайті Internet Movie Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Fransua B yenvenyu Miriye l fr Charles Francois Bienvenu Myriel a takozh Yepi skop Miriye l fr Eveque Myriel ta Monsenjo r B yenvenyu fr Monseigneur Bienvenu vigadanij personazh romanu epopeyi Viktora Gyugo Znedoleni 1862 yepiskop mista Din na pivdennomu shodi Franciyi U tvori Miriyel ye geroyichnoyu figuroyu sho vtilyuye spivchuttya ta miloserdya Prototipom personazha Gyugo stav ordinarij en vid yakogo Miriyel uspadkuvav ne lishe harakter ale j odne z imen Sharl Fransua Miriyelfr Charles Francois MyrielSharl Fransua B yenvenyu Miriyel Ilyustraciya 1864 Tvorec Viktor GyugoTvori Znedoleni 1862 Stat cholovichaNacionalnist francuzRasa yevropeoyidnaVik 75 rokivData narodzhennya 1740Data smerti 1815Rid zanyat katolickij svyashennik katolickij yepiskopPrototip en Rol vikonuye 1913 1958 1972 Luyi Senye 1982 Zhan Mare 1995 Piter Von 1998 Otto Zander 2000 2012 Mediafajli u VikishovishiObraz yepiskopa Miriyelya v romaniTvir pochinayetsya z opovidannya pro zhittya Miriyelya Majbutnij ordinarij narodivsya u dvoryanskij sim yi pershu polovinu svogo zhittya cilkom prisvyativ svitu i lyubovnim prigodam Pid chas francuzkoyi revolyuciyi Miriyel emigruvav do Italiyi de zgodom jogo druzhina pomerla vid grudnoyi hvorobi yakoyu davno hvorila Z Italiyi do ridnoyi krayini B yenvenyu povernuvsya vzhe svyashennikom Zgodom malovidomomu cerkovnosluzhitelevi dovelosya zustritisya z Napoleonom Cya zustrich stala odnim z povorotnih momentiv v zhitti Miriyelya imperator perejmayetsya do B yenvenyu simpatiyeyu i priznachaye jogo yepiskopom Otrimavshi cyu posadu Miril prodovzhuye zhiti svoyim zvichajnim zvichnim zhittyam zhalislivogo starogo Razom zi svoyeyu sestroyu Batistinoyu i sluzhniceyu Magluar monsenjor B yenvenyu perejshov zhiti do nevelikoyi budivli miskoyi likarni zvilnivshi yepiskopskij palac dlya hvorih Iz zagalnoyi sumi svoyeyi platni v dekilka tisyach frankiv v rik Miriyel zalishav na vlasni potrebi lishe desyatu chastinu reshtu vidrahovuyuchi na milostinyu Odniyeyi z nochej na porozi budinku yepiskopa z prohannyam zanochuvati z yavlyayetsya kolishnij katorzhnik Zhan Valzhan Monsenjor B yenvenyu lyub yazno zustrichaye podorozhnogo prigoshaye jogo vechereyu i gotuye gostyu lizhko Valzhan zhe prihopivshi z soboyu koshik zi sriblom yepiskopa pokidaye starogo sho prihistiv jogo Skoro Zhan razom zi svoyeyu zdobichchyu opinyayetsya v rukah policiyi Diznavshis pro zatrimannya Valzhana Miriyel zapevnyaye zhandarmiv sho use ce vin dav Valzhanu v podarunok na dodatok do usogo yepiskop viddaye utikachevi svoyi sribni svichniki narikayuchi na te sho minulogo razu gist yih zabuv Pislya togo yak zhandarmi pokidayut budinok yepiskopa B yenvenyu prosit svogo gostya vikoristaati ce sriblo na te shob stati chesnoyu lyudinoyu Dali obraz yepiskopa Miriyelya periodichno vinikaye v syuzheti romanu zokrema u tvori zgaduyetsya pro smert ordinariya Nezadovgo do smerti Valzhana do vmirushogo zaglyadaye vorotarka i zapituye chi ne poklikati svyashennika na sho Zhan vidpovidaye u mene vin ye i vkazuye palcem na kogos vidimogo tilki jomu odnomu Nizhche avtor poyasnyuye mozhlivo i spravdi yepiskop buv prisutnij pri cij peredsmertnij agoniyi Takozh Valzhan vgolos zgaduye pro podarunok yepiskopa Miriyelya sribni svichniki svitlo yakih osyavalo jogo u moment smerti U suchasnij kulturiZ momentu vihodu u svit originalnogo romanu neodnorazovo robilisya sprobi vidtvoriti harakter Miriyelya u tvorah inshih avtoriv teatralnih postanovkah myuziklah i filmah Miriyel v ekranizaciyah knigiUsi ekranizaciyi knigi mali odnakovu nazvu Znedoleni Rik ekranizaciyi Rezhiser Vikonavic roli Miriyelya Krayina1913 Alber Kapellani Franciya1917 Frenk Llojd Franciya1925 Anri Fekur Franciya1958 Zhan Pol le Shanua NDR Franciya Italiya1972 Marsel Blyuval Franciya1978 Klod Dofen Velika Britaniya1982 Rober Ossejn Luyi Senye FRN Franciya1995 Klod Lelush Zhan Mare Franciya1998 Bille August Piter Von Velika Britaniya Nimechchina SShA2000 Zhoze Dayan Otto Zander Franciya Italiya Ispaniya2012 Tom Huper Velika Britaniya SShADiv takozhZhan Valzhan Kozetta GavroshPrimitkiEdward Behr The Complete Book of Les Miserables Arcade 1993 29 Victor Hugo Les Miserables Kindle Edition English language 17 Victor Hugo Les Miserables Kindle Edition English language 17 18 Victor Hugo Les Miserables Kindle Edition English language 954 Vol 5 Book 9 Chapter 5 Internet Movie Database angl Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 9 chervnya 2015 PosilannyaBishop Myriel Character Yepiskop Miriyel 4 travnya 2016 u Wayback Machine angl na sajti Internet Movie Database