Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Знедолені» (фр. Les Misérables) — французький німий чотирисерійний фільм режисера Альбера Капеллані, який вийшов на екрани у 1913 році. Екранізація однойменного роману Віктора Гюго.
| Знедолені | |
|---|---|
| Les Misérables | |
 Сцена з фільму «Знедолені», 1913 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Альбер Капеллані |
| Продюсер | П'єр Декурсель |
| На основі | однойменного роману Віктора Гюго |
| У головних ролях | Анрі Краусс |
| Оператор | Луї Форестьє, П'єр Трімба |
| Кінокомпанія | S.C.A.G.L. |
| Тривалість | 3370 метрів (бл. 5 годин) |
| Мова | німий |
| Країна |  Франція |
| Рік | 1913 |
| Дата виходу | Франція: квітень 1913 |
| IMDb | ID 1829708 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Знедолені у Вікісховищі | |
Синопсис
1-я серія. «Жан Вальжан»/Jean Valjean. 3 січня 1913 року. (800 метрів)
Простий робітник Жан Вальжан прагне забезпечити свою хвору матір, з якою вони живуть в убогому будинку та не мають статків, щоб прогодуватися. Він виходить у пошуках роботи, але безуспішно. Нарешті, у відчаї, незважаючи на наслідки, Жан краде хліб та, переслідуваний натовпом, поспішає з ним додому й віддає його матері. Вальжана заарештовано за крадіжку і засуджено до п'яти років каторжних робіт. Разом з іншими засудженими Вальжан працює у каменоломні, де вперше знайомиться з , тюремним охоронцем. Між в'язнями ходять розмови про те, що є шанс для однієї людини здійснити спробу втечі, і між собою вони вирішують тягнути жереб, щоб визначити, хто повинен вирватися на волю.
2-я серія. «Фантіна»/Fantine. 10 січня 1913 року. (780 метрів)
Жана Вальжана, що звільнився із в'язниці, постійно переслідує Жавер.
3-я серія. «Козетта»/Cosette. 17 січня 1913 року. (745 метрів)
4-я серія. «Козетта і Маріус»/Cosette et Marius. 24 січня 1913 року. (1080 метрів)
В ролях
| Актор(ка) | Роль | |
|---|---|---|
| Анрі Краусс | … | Жан Вальжан |
| … | ||
| … | єпископ Мірієль | |
| … | Фантіна | |
| Містінгетт | … | Епоніна Тенардьє |
| Марія Фроме | … | Козетта |
| Габріель де Гравон | … | Маріус Понмерсі |
| Еміль Міло | … | месьє Тенардьє |
| Дельфін Рено | … | мадам Тенардьє |
| Жан Анжело | … | Енжольрас |
| Гудін | … | Гаврош |
Критика
- У цьому ж році [1913] «Спілка драматургів і письменників» (ССАЖЛ), випустивши «Знедолених», добилася загального визнання і затвердила дещо інші принципи постановки фільмів.
- Наприкінці 1912 року він [Капеллані] закінчив «Знедолених» за В. Гюго у чотирьох серіях. Фільм досягав 5000 метрів і йшов чотири години. «Знедолені» стали тріумфом і вищим досягненням ССАЖЛ. За кілька місяців було продано 600 000 метрів копій фільму. Ця стрічка ще більша, ніж «Диво» та «Королева Єлизавета», сприяла швидкій еволюції жанру кіносценаріїв. <…>. «Знедолені» користувалися великим успіхом в усьому світі, і особливо в Сполучених Штатах. Комерційний успіх цієї картини показав, які вигідні інсценування знаменитих сюжетів.
- У середині 1912 року Капеллані і Кінематографічне товариство досягли вершини своєї слави постановкою «Знедолених». Фільм цей складався з чотирьох серй і дев'яти частин. У нім було понад п'ять тисяч метрів, і він йшов протягом п'яти годин. Якщо вірити рекламі, то він коштував близько двохсот тисяч франків. Успіх був величезний. З 1912 р. Пате не переставав випускати нові версії роману Гюго. Його наслідувала Америка, де цей фільм викликав фурор. Серії «Знедолених» демонструвалися кожна окремо. Але деякі кінематографи об'єднували їх і заповнювали ними програму цілого вечора.
- Успіхом як режисера Капеллані, так і всієї французької кінематографії, стала екранізація роману Віктора Гюго «Знедолені». Геній Гюго з'явився мільйонам людей, для яких недоступні були театральні зали, і завдяки кіно ці люди дістали можливість спілкуватися із справжнім мистецтвом. І, хоча Капеллані і його працедавці прагнули у міру можливостей уникати занадто гострих соціальних проблем, все ж слід визнати, що на тлі тодішньої французької продукції ці екранізації були цінними прогресивними творами. Ідеї великих письменників збереглися, а прагнення вірно передати атмосферу дії (натура, декорації, костюми, грим) повідомляло фільмам Капеллані реалістичне звучання.
Джерела
- Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 1. (рос.)
Примітки
- Садуль та 1958-1982, 1.
- Жорж Садуль. История киноискусства. — М. : Издательство инострарной литературы, 1957. — С. 82.(рос.)
- Ежи Тепліц. История киноискусства. — 1955.
Посилання
- «Знедолені» на сайті IMDb (англ.)
- «Знедолені», частина 1 на сайті IMDb (англ.)
- «Знедолені», частина 3 на сайті IMDb (англ.)
- Les Misérables (1913), un film de Albert Capellani[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Premiere.fr
- Les misérables (1912) — La critique [ 28 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Znedoleni znachennya Znedoleni fr Les Miserables francuzkij nimij chotiriserijnij film rezhisera Albera Kapellani yakij vijshov na ekrani u 1913 roci Ekranizaciya odnojmennogo romanu Viktora Gyugo ZnedoleniLes MiserablesScena z filmu Znedoleni 1913ZhanrdramaRezhiserAlber KapellaniProdyuserP yer DekurselNa osnoviodnojmennogo romanu Viktora GyugoU golovnih rolyahAnri KraussOperatorLuyi Forestye P yer TrimbaKinokompaniyaS C A G L Trivalist3370 metriv bl 5 godin MovanimijKrayina FranciyaRik1913Data vihodu Franciya kviten 1913IMDbID 1829708RejtingIMDb Znedoleni u VikishovishiSinopsis1 ya seriya Zhan Valzhan Jean Valjean 3 sichnya 1913 roku 800 metriv Prostij robitnik Zhan Valzhan pragne zabezpechiti svoyu hvoru matir z yakoyu voni zhivut v ubogomu budinku ta ne mayut statkiv shob progoduvatisya Vin vihodit u poshukah roboti ale bezuspishno Nareshti u vidchayi nezvazhayuchi na naslidki Zhan krade hlib ta peresliduvanij natovpom pospishaye z nim dodomu j viddaye jogo materi Valzhana zaareshtovano za kradizhku i zasudzheno do p yati rokiv katorzhnih robit Razom z inshimi zasudzhenimi Valzhan pracyuye u kamenolomni de vpershe znajomitsya z tyuremnim ohoroncem Mizh v yaznyami hodyat rozmovi pro te sho ye shans dlya odniyeyi lyudini zdijsniti sprobu vtechi i mizh soboyu voni virishuyut tyagnuti zhereb shob viznachiti hto povinen virvatisya na volyu 2 ya seriya Fantina Fantine 10 sichnya 1913 roku 780 metriv Zhana Valzhana sho zvilnivsya iz v yaznici postijno peresliduye Zhaver 3 ya seriya Kozetta Cosette 17 sichnya 1913 roku 745 metriv 4 ya seriya Kozetta i Marius Cosette et Marius 24 sichnya 1913 roku 1080 metriv V rolyah Aktor ka Rol Anri Krauss Zhan Valzhan yepiskop Miriyel Fantina Mistingett Eponina Tenardye Mariya Frome Kozetta Gabriel de Gravon Marius Ponmersi Emil Milo mesye Tenardye Delfin Reno madam Tenardye Zhan Anzhelo Enzholras Gudin GavroshKritikaZhorzh Sadul U comu zh roci 1913 Spilka dramaturgiv i pismennikiv SSAZhL vipustivshi Znedolenih dobilasya zagalnogo viznannya i zatverdila desho inshi principi postanovki filmiv Naprikinci 1912 roku vin Kapellani zakinchiv Znedolenih za V Gyugo u chotiroh seriyah Film dosyagav 5000 metriv i jshov chotiri godini Znedoleni stali triumfom i vishim dosyagnennyam SSAZhL Za kilka misyaciv bulo prodano 600 000 metriv kopij filmu Cya strichka she bilsha nizh Divo ta Koroleva Yelizaveta spriyala shvidkij evolyuciyi zhanru kinoscenariyiv lt gt Znedoleni koristuvalisya velikim uspihom v usomu sviti i osoblivo v Spoluchenih Shtatah Komercijnij uspih ciyeyi kartini pokazav yaki vigidni inscenuvannya znamenitih syuzhetiv U seredini 1912 roku Kapellani i Kinematografichne tovaristvo dosyagli vershini svoyeyi slavi postanovkoyu Znedolenih Film cej skladavsya z chotiroh serj i dev yati chastin U nim bulo ponad p yat tisyach metriv i vin jshov protyagom p yati godin Yaksho viriti reklami to vin koshtuvav blizko dvohsot tisyach frankiv Uspih buv velicheznij Z 1912 r Pate ne perestavav vipuskati novi versiyi romanu Gyugo Jogo nasliduvala Amerika de cej film viklikav furor Seriyi Znedolenih demonstruvalisya kozhna okremo Ale deyaki kinematografi ob yednuvali yih i zapovnyuvali nimi programu cilogo vechora Ezhi Teplic Uspihom yak rezhisera Kapellani tak i vsiyeyi francuzkoyi kinematografiyi stala ekranizaciya romanu Viktora Gyugo Znedoleni Genij Gyugo z yavivsya miljonam lyudej dlya yakih nedostupni buli teatralni zali i zavdyaki kino ci lyudi distali mozhlivist spilkuvatisya iz spravzhnim mistectvom I hocha Kapellani i jogo pracedavci pragnuli u miru mozhlivostej unikati zanadto gostrih socialnih problem vse zh slid viznati sho na tli todishnoyi francuzkoyi produkciyi ci ekranizaciyi buli cinnimi progresivnimi tvorami Ideyi velikih pismennikiv zbereglisya a pragnennya virno peredati atmosferu diyi natura dekoraciyi kostyumi grim povidomlyalo filmam Kapellani realistichne zvuchannya DzherelaZhorzh Sadul Vseobshaya istoriya kino V 6 ti tomah Histoire generale du cinema M Iskusstvo 1958 1982 T 1 ros PrimitkiSadul ta 1958 1982 1 Zhorzh Sadul Istoriya kinoiskusstva M Izdatelstvo inostrarnoj literatury 1957 S 82 ros Ezhi Teplic Istoriya kinoiskusstva 1955 Posilannya Znedoleni na sajti IMDb angl Znedoleni chastina 1 na sajti IMDb angl Znedoleni chastina 3 na sajti IMDb angl Les Miserables 1913 un film de Albert Capellani nedostupne posilannya z lipnya 2019 na sajti Premiere fr Les miserables 1912 La critique 28 grudnya 2014 u Wayback Machine