Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Демократична партія (фр. Parti Democratique de Guinee) — політична партія Республіки Гвінея, що існувала з 14 травня 1947 по 3 квітня 1984 року. У 1958–1984 роках — урядова та єдина партія Гвінеї. У 1978–1984 роках також іменувалась — Партія-держава Гвінея (фр. Parti-Etat de Guinee). У 1952–1984 партію очолював перший президент незалежної Гвінеї Ахмед Секу Туре.
Демократична партія Гвінеї Parti Democratique de Guinee | |
|---|---|
| Країна |  Гвінея |
| Голова партії | Ахмед Секу Туре |
| Ген. секретар | d |
| Засновник | Ахмед Секу Туре |
| Дата заснування | 14 травня 1947 |
| Дата розпуску | 3 квітня 1984 |
| Штаб-квартира | Конакрі |
| Ідеологія | Націоналізм, соціалізм |
| Кількість членів | до 1 940 000 |
| Друкований орган | Газета «Horoya» («Гідність») |
Історія
Основи створення партії було закладено 1944 року, коли представники Французької комуністичної партії (ФКП), яка тоді набула значного впливу, створили у Гвінеї групи з вивчення марксизму. У квітні 1946 члени тих груп створили Прогресивну партію Гвінеї й у травні сформували делегацію на I з'їзд (АДО), яке також було під впливом французьких комуністів. Офіційно вважалось, що засновником Прогресивної партії Гвінеї був молодий профспілковий діяч Ахмед Секу Туре. Після з'їзду, 14 травня 1947 року вони створили Гвінейську територіальну секцію АДО — Демократичну партію Гвінеї, яку підтримали групи з вивчення проблем комунізму та профспілкові діячі, пов'язані з комуністичною Загальною конфедерацією праці (ЗКП) Франції. Однак лідером партії став не Секу Туре, який вирішив очолити Гвінейську секцію ЗКП, а уродженець Малі . Основними вимогами партії були — здобуття Гвінеєю політичної незалежності й ліквідація її культурної та економічної відсталості.
З 1949 року в партії загострювався конфлікт між прибічниками Мадейри Кейти та лівими профспілковими лідерами. 1952 профспілкові активісти скористались тим, що Кейта був заарештований та висланий французькою владою, усунули його від керівництва партією та посіли в ній ключові позиції. Колишній лідер партії не повернувся до Гвінеї й пізніше продовжив політичну кар'єру у Французькому Судані (нині Малі). Демократичну партію Гвінеї очолив Ахмед Секу Туре, який до того часу керував лівими профспілками всієї Французької Західної Африки.
Новим керівникам удалось за короткий термін перетворити ДПГ на загальногвінейську партію за типом національного фронту, що об'єднувала прямо або через профспілки широкі верстви населення. 1957 партія без проблем здобула перемогу у виборах до Територіальної асамблеї (отримавши 57 місць із 60) і Секу Туре очолив колоніальний уряд. Наприкінці того ж року влада на місцях перейшла від французької адміністрації до функціонерів Демократичної партії Гвінеї. У липні 1958 року III з'їзд ДПГ, не чекаючи на здобуття незалежності та вихід французької адміністрації, ухвалив рішення про кооперування сільського господарства й дрібного ремісничого виробництва. 14 вересня 1958 року Конференція партії закликала гвінейців проголосувати на референдумі проти нової Конституції Франції, за незалежність Гвінеї. Заклик виявився дуже дієвим — Гвінея стала єдиною з колоній Франції, яка відкинула Конституцію та проголосила незалежність.
З точки зору ідеології ДПГ характеризували і як національно-демократичну, і як революційно-демократичну, і як ліву, і як ультраліву партію тощо. При цьому основи її ідеології упродовж чверті століття правління Гвінеєю формально змінювались мало.
Домігшись влади, незалежності країни та можливості проводити глибокі реформи, ДПГ почала шукати шляхи некапіталістичного розвитку країни. До створення нової ідеології партії долучились і націоналісти, і «селянські соціалісти», й іслам, і маркистсько-ленінська теорія. 1962 року партія офіційно проголосила курс на соціалізм.
При владі
Вже за місяць після того як Гвінея стала незалежною державою, у листопаді 1958 Конференція ДПГ ухвалила рішення розірвати й без того формальні відносини з .
У грудні 1958 до партії приєдналась остання з політичних сил країни — Союз народностей Гвінеї — і ДПГ стала єдиною політичною партією в країні. Після цього фактично встановилась однопартійна система. З'їзд 1959 року ухвалив рішення про запровадження планової економіки, національної грошової одиниці, повної кооперації сільського господарства й ліквідації неписьменності населення.
У січні 1975 року розпочався новий етап в історії ДПГ, коли Секу Туре оприлюднив свою ідею Партії-держави. Відповідно до тієї концепції мало статись злиття партії як політичного інструменту реалізації влади народу з державою як технічним інструментом реалізації влади народу. Партію було перейменовано на Партію-державу Гвінея (ПДГ), нову назву отримала й країна — Гвінейська Народна Революційна Республіка.
Тим часом економічне становище Гвінеї далі погіршувалося. 1978 рік відзначився масовими заворушеннями населення, що супроводжувались убивствами місцевих партійних керівників. Після цього партійне життя було дещо демократизовано. Режим почав активно залучати іноземний капітал і зовнішні позики. Утім курс на змішану економіку не встиг принести результатів.
Розпуск партії
3 квітня 1984 року до влади у Гвінеї прийшли військовики, які того ж дня розпустили партію та заборонили її громадські організації.
1992 Ель-Хадж Ісмаїл Мухаммед Гасем Гуссейн заявив про відродження ДПГ під назвою — Демократична партія Гвінеї — Африканське демократичне об'єднання. На виборах 30 червня 2002 року вона здобула 3,4 % голосів і 3 (зі 114) місця у парламенті.
Джерела
- Велика радянська енциклопедія. т. 8 / М., 1972. — С. 77
- Радянська історична енциклопедія. т. 5 / М., 1964. — С. 94—95
- Політичні партії. Довідник / Під заг. ред. Загладіна В., Кисельова Г. — М.: Политиздат, 1981. — С. 204—205
- Політичні партії сучасної Африки / М.: Наука, 1984 — С. 93—96
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demokratichna partiya fr Parti Democratique de Guinee politichna partiya Respubliki Gvineya sho isnuvala z 14 travnya 1947 po 3 kvitnya 1984 roku U 1958 1984 rokah uryadova ta yedina partiya Gvineyi U 1978 1984 rokah takozh imenuvalas Partiya derzhava Gvineya fr Parti Etat de Guinee U 1952 1984 partiyu ocholyuvav pershij prezident nezalezhnoyi Gvineyi Ahmed Seku Ture Demokratichna partiya Gvineyi Parti Democratique de GuineeKrayina GvineyaGolova partiyiAhmed Seku TureGen sekretardZasnovnikAhmed Seku TureData zasnuvannya14 travnya 1947Data rozpusku3 kvitnya 1984Shtab kvartiraKonakriIdeologiyaNacionalizm socializmKilkist chleniv do 1 940 000Drukovanij organGazeta Horoya Gidnist IstoriyaOsnovi stvorennya partiyi bulo zakladeno 1944 roku koli predstavniki Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi FKP yaka todi nabula znachnogo vplivu stvorili u Gvineyi grupi z vivchennya marksizmu U kvitni 1946 chleni tih grup stvorili Progresivnu partiyu Gvineyi j u travni sformuvali delegaciyu na I z yizd ADO yake takozh bulo pid vplivom francuzkih komunistiv Oficijno vvazhalos sho zasnovnikom Progresivnoyi partiyi Gvineyi buv molodij profspilkovij diyach Ahmed Seku Ture Pislya z yizdu 14 travnya 1947 roku voni stvorili Gvinejsku teritorialnu sekciyu ADO Demokratichnu partiyu Gvineyi yaku pidtrimali grupi z vivchennya problem komunizmu ta profspilkovi diyachi pov yazani z komunistichnoyu Zagalnoyu konfederaciyeyu praci ZKP Franciyi Odnak liderom partiyi stav ne Seku Ture yakij virishiv ocholiti Gvinejsku sekciyu ZKP a urodzhenec Mali Osnovnimi vimogami partiyi buli zdobuttya Gvineyeyu politichnoyi nezalezhnosti j likvidaciya yiyi kulturnoyi ta ekonomichnoyi vidstalosti Z 1949 roku v partiyi zagostryuvavsya konflikt mizh pribichnikami Madejri Kejti ta livimi profspilkovimi liderami 1952 profspilkovi aktivisti skoristalis tim sho Kejta buv zaareshtovanij ta vislanij francuzkoyu vladoyu usunuli jogo vid kerivnictva partiyeyu ta posili v nij klyuchovi poziciyi Kolishnij lider partiyi ne povernuvsya do Gvineyi j piznishe prodovzhiv politichnu kar yeru u Francuzkomu Sudani nini Mali Demokratichnu partiyu Gvineyi ocholiv Ahmed Seku Ture yakij do togo chasu keruvav livimi profspilkami vsiyeyi Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki Novim kerivnikam udalos za korotkij termin peretvoriti DPG na zagalnogvinejsku partiyu za tipom nacionalnogo frontu sho ob yednuvala pryamo abo cherez profspilki shiroki verstvi naselennya 1957 partiya bez problem zdobula peremogu u viborah do Teritorialnoyi asambleyi otrimavshi 57 misc iz 60 i Seku Ture ocholiv kolonialnij uryad Naprikinci togo zh roku vlada na miscyah perejshla vid francuzkoyi administraciyi do funkcioneriv Demokratichnoyi partiyi Gvineyi U lipni 1958 roku III z yizd DPG ne chekayuchi na zdobuttya nezalezhnosti ta vihid francuzkoyi administraciyi uhvaliv rishennya pro kooperuvannya silskogo gospodarstva j dribnogo remisnichogo virobnictva 14 veresnya 1958 roku Konferenciya partiyi zaklikala gvinejciv progolosuvati na referendumi proti novoyi Konstituciyi Franciyi za nezalezhnist Gvineyi Zaklik viyavivsya duzhe diyevim Gvineya stala yedinoyu z kolonij Franciyi yaka vidkinula Konstituciyu ta progolosila nezalezhnist Z tochki zoru ideologiyi DPG harakterizuvali i yak nacionalno demokratichnu i yak revolyucijno demokratichnu i yak livu i yak ultralivu partiyu tosho Pri comu osnovi yiyi ideologiyi uprodovzh chverti stolittya pravlinnya Gvineyeyu formalno zminyuvalis malo Domigshis vladi nezalezhnosti krayini ta mozhlivosti provoditi gliboki reformi DPG pochala shukati shlyahi nekapitalistichnogo rozvitku krayini Do stvorennya novoyi ideologiyi partiyi doluchilis i nacionalisti i selyanski socialisti j islam i markistsko leninska teoriya 1962 roku partiya oficijno progolosila kurs na socializm Pri vladi Vzhe za misyac pislya togo yak Gvineya stala nezalezhnoyu derzhavoyu u listopadi 1958 Konferenciya DPG uhvalila rishennya rozirvati j bez togo formalni vidnosini z U grudni 1958 do partiyi priyednalas ostannya z politichnih sil krayini Soyuz narodnostej Gvineyi i DPG stala yedinoyu politichnoyu partiyeyu v krayini Pislya cogo faktichno vstanovilas odnopartijna sistema Z yizd 1959 roku uhvaliv rishennya pro zaprovadzhennya planovoyi ekonomiki nacionalnoyi groshovoyi odinici povnoyi kooperaciyi silskogo gospodarstva j likvidaciyi nepismennosti naselennya U sichni 1975 roku rozpochavsya novij etap v istoriyi DPG koli Seku Ture oprilyudniv svoyu ideyu Partiyi derzhavi Vidpovidno do tiyeyi koncepciyi malo statis zlittya partiyi yak politichnogo instrumentu realizaciyi vladi narodu z derzhavoyu yak tehnichnim instrumentom realizaciyi vladi narodu Partiyu bulo perejmenovano na Partiyu derzhavu Gvineya PDG novu nazvu otrimala j krayina Gvinejska Narodna Revolyucijna Respublika Tim chasom ekonomichne stanovishe Gvineyi dali pogirshuvalosya 1978 rik vidznachivsya masovimi zavorushennyami naselennya sho suprovodzhuvalis ubivstvami miscevih partijnih kerivnikiv Pislya cogo partijne zhittya bulo desho demokratizovano Rezhim pochav aktivno zaluchati inozemnij kapital i zovnishni poziki Utim kurs na zmishanu ekonomiku ne vstig prinesti rezultativ Rozpusk partiyi 3 kvitnya 1984 roku do vladi u Gvineyi prijshli vijskoviki yaki togo zh dnya rozpustili partiyu ta zaboronili yiyi gromadski organizaciyi 1992 El Hadzh Ismayil Muhammed Gasem Gussejn zayaviv pro vidrodzhennya DPG pid nazvoyu Demokratichna partiya Gvineyi Afrikanske demokratichne ob yednannya Na viborah 30 chervnya 2002 roku vona zdobula 3 4 golosiv i 3 zi 114 miscya u parlamenti DzherelaVelika radyanska enciklopediya t 8 M 1972 S 77 Radyanska istorichna enciklopediya t 5 M 1964 S 94 95 Politichni partiyi Dovidnik Pid zag red Zagladina V Kiselova G M Politizdat 1981 S 204 205 Politichni partiyi suchasnoyi Afriki M Nauka 1984 S 93 96