Глу́хівці — селище в Україні, у Хмільницькому районі Вінницької області. Центр Глуховецької селищної громади. Населення становить 3373 осіб (станом на 2017 рік). Головне підприємство — ЗАТ «Глуховецький каоліновий завод». Крім цього є сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк». В смт функціонує середня школа, дитячий садок, працює клуб, декілька бібліотек.
селище Глухівці | |||
---|---|---|---|
| |||
вул. Героїв Майдану (колишня Леніна) | |||
Країна | Україна | ||
Область | Вінницька область | ||
Район | Хмільницький район | ||
Громада | Глуховецька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA05120010010016373 | ||
Облікова картка | Глухівці | ||
Основні дані | |||
Перша згадка | 1595 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 6.38 км² | ||
Населення | ▼ 3373 (01.01.2017) | ||
Густота | 537.62 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 22130 | ||
Телефонний код | +380 4342 | ||
Географічні координати | 49°46′28″ пн. ш. 28°43′04″ сх. д. / 49.77444° пн. ш. 28.71778° сх. д.Координати: 49°46′28″ пн. ш. 28°43′04″ сх. д. / 49.77444° пн. ш. 28.71778° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 267 м | ||
Водойма | р. Каолінова | ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Каолінова | ||
До райцентру: | |||
- фізична: | 16,1 км | ||
- автошляхами: | 16,1 км | ||
До обл. центру: | |||
- фізична: | 70,7 км | ||
- автошляхами: | 70,8 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 22130, Вінницька обл., Козятинський р-н, смт. Глухівці, вул.Шкільна, 41 | ||
Голова селищної ради | Амонс Олександр Анатолійович | ||
Карта | |||
Глухівці | |||
Глухівці | |||
Глухівці у Вікісховищі |
Розміщення
Глухівці розляглось на півночі Вінницької області вздовж струмка, який протікає дном великої балки і впадає в річку Гнилоп'ять, за 70 км від обласного центру міста Вінниці, за 12 км від районного центру міста Козятина, за 17 км від м. Бердичева Житомирської області, за 160 км від столиці України — Києва.
З північного сходу від селища проходить електрифікована, двоколійна залізнична колія з платформою (Каолінова) для зупинки електропотягів.
До смт можна доїхати автомобільним шляхом (з Козятина через Козятин ІІ або ж через Пляхову) (з Бердичева через Жежелів або ж через Пляхову) (з Вінниці через Калинівку, Махнівку, Пляхову або Жежелів), залізничним транспортом (зупинка Каолінова (найближча) або Глухівці (селище) (4 км) чи Козятин ІІ (3 км)).
Природною особливістю Глуховець є велика кількість білого каменя пісковика та високої якості білої глини (каолін), які знаходяться в самому селищі і на південних та північно-західних околицях селища. За 200 метрів до в'їзду в село, з лівої сторони дороги, простягається кар'єр з видобутку каоліну.
Селом протікає річка Каолінова, права притока Гнилоп'яті.
Назва
Поселення було засноване ще в кінці ХІІ століття і назву дістало за місцевістю, так як звідусіль було оточене лісами.
За народними переказами Глухівці в старовину іменувалося Глуховим, пізніша назва Глухівці походить від першого поселенця, глухого діда Городченка, а також від місцевості, зайнятої селом — в глуші оточуючого лісу.
Історія
За легендами, в період татарсько-монгольського завоювання 1237–1240 років поселення було зруйнованим, а потім знову відродилося.
Камінь і глина з давніх часів були предметом жвавих промислів і торгівлі жителів поселення. Вони в значній мірі підтримували добробут місцевого населення, від чого в народі виробилася поговірка: «Якби не глина і не камінці, то пропали б Глухівці». Ця приказка дуже характерно свідчить про характер занять місцевих жителів, які мали в дуже малій кількості орної землі. Особливо ця приказка відноситься до часу кріпацької залежності селян від поміщиків, коли торгівля глиною і каменем сприяла добробуту людей.
До початку XIX століття Глухівці були у складі Махновецького помістя графів Потоцьких, але за борги вони були розділені у 1796 році між 18-ма його кредиторами, а пізніше належали 12-ти володінням.
В 1800 році дрібномаєткові власники багато сімей розпродали на сторону. Внаслідок утисків селище збідніло. Багато людей померло від віспи, «чахотки» й інших хвороб.
На 1823 рік село стало малолюдне і убоге, всього 676 жителів. Устрій життя був патріархальний. Сім'ї були великі, на 14-16 чоловік. В XIX столітті населення вражало очевидців своєю бідністю і безкультур'ям. Школи в селі не було, серед жителів було лише двоє письменних.
Глуховецький каолін
З півдня селище прилягає до промислової зони Глуховецького каолінового заводу з кар'єром, де відкритим способом розробляється каолін, потужні поклади якого виявлені геологічними розвідуваннями для перспективного розроблення. Це одне з найбагатших покладів каоліну.
Глуховецький каоліновий комбінат був заснований у 1901 році для забезпечення паперових фабрик царської Росії та закордонних фірм. Власником його був Адельгейм П. Б.
Технологія виробництва каоліну була основана на примітивній техніці. Основним вантажним засобом був землекоп з лопатою і кайловщик, а транспортування сировини здійснювалося кінними підводами.
В 1925 році каолінзавод побудував залізничну гілку до ст. Козятин ІІ (с. Залізничне), якою і донині транспортується очищений та збагачений каолін.
Нині видобуток каоліну удосконалився. Задіяні прогресивні інноваційні технології, сучасна техніка, висококваліфіковані працівники, які пройшли стажування на сучасних каолінових підприємствах Німеччини.
Добута сировина транспортується на очищення та подальшу переробку. Для цього на комбінаті працює цех сухого збагачення каоліну та цех мокрого збагачення каоліну.
За останні 5 років було збудовано новий склад готової продукції, куди з цехів подається модифікований каолін.
Колишній директор Глуховецького каолінкомбінату Богачук Костянтин Григорович багато зробив для благоустрою та розбудови селища. За час його роботи директором були побудовані дитсадок, медичний комплекс (нині Глуховецька селищна лікарня), п'ятиповерхові будинки для сімей робітників-каолінщиків: за його ж клопотаннями було відкрито (уже після його смерті) залізничну пасажирську ст. Каолінова.
Глуховецька селищна лікарня
Лікарню побудовано у лісі, на околиці селища. Цілюще лісове повітря, відсутність активного руху транспорту сприяє покращенню здоров'я хворих.
Школа
У центрі села, на вулиці Шкільній, в зелені каштанів сховалась Глуховецька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. З весни до пізньої осені тут на клумбах цвітуть квіти, а за школою фруктовий сад та пришкільні ділянки.
В 1958 році було здано в експлуатацію цей типовий будинок школи на 500 місць (11 класних кімнат). Але новий будинок школи не задовольняв потреб школи, щоб перейти на однозмінне навчання та кабінетну систему. Доводилося використовувати всі старі будинки, розміщені в різних місцях.
Тому на прохання директора школи Кутисмана Йосипа Моісейовича в 1972 році каолінкомбінатом було побудовано ще одне приміщення школи. В нинішній час діє два приміщення школи. У старішому (триповерховому) знаходяться початкові класи, кабінет музики, обслуговуючої праці та стройової підготовки. Також в Глуховецькій школі колись діяв гурток художньої танцювальної самодіяльності "Фантазія".
У листопаді 2006 року здано в експлуатацію футбольний майданчик з штучним покриттям. Цей міні стадіон є подарунком школі від Федерації футболу України, як нагорода за спортивні досягнення школярів.
Церква
Окрасою та духовним осередком селища є архітектурна пам'ятка середини XIX століття — православний храм святої мучениці Параскеви Московського патріархату з кам'яною дзвіницею, побудовані в 1851 році покійним священиком Павлом Бакалинським. Під час пожежі всі архівні документи храму згоріли.
З початку 90-х років ХХ ст. в селищі активно розвивається протестантська релігійна громада Християн віри Євангельської, яка активно проводить свою релігійну та благочинну діяльність.
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк»
Сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк» створений на базі колишнього колгоспу ім. Калініна, обробляє глуховецькі землі та землі села Листопадівки. Загальна площа 2,5 тис. га. СВК вирощує такі сільськогосподарські культури: озима та яра пшениця, ячмінь, ріпак, соя, соняшник, кукурудза, горох, гречка, цукровий буряк.
В господарстві розведено понад 1500 голів ВРХ, в тому числі понад 250 дійних корів та 120 голів телят.
СВК має дві свиноферми, де розводять елітні породи свиней. Господарство має необхідну техніку для обробітку землі та приміщення для зберігання врожаю.
За щорічними підсумками роботи СВК «Маяк» входить в шістку найкращих сільськогосподарських підприємств району (в 2009 році здобули 4 місце).
Колектив очолює висококваліфікований спеціаліст з великим стажем роботи Рибак Микола Станіславович.
Будинок культури
Центром культури селища є Будинок культури, побудований у 1957 році.
При ньому діє два ансамблі — фольклорний аматорський ансамбль «Берегиня» та зразковий аматорський танцювальний колектив народного танцю «Подільський вітерець». Той, хто потрапить на концерт глуховецьких аматорів, довго перебуває в ейфорії захоплення.
Самодіяльні артисти під керівництвом директора будинку культури Зільбермана Бориса Шмулевича майстерно відкривають душу народної пісні, досить точно передають дух та запал українського танцю.
Стадіон
За приміщенням Будинку культури знаходиться стадіон. Тут проводяться спартакіади, футбольні матчі юнацьких команд району та області і місцевого ФК «Промінь», що входить до складу І ліги федерації футболу Вінницької області.
За високі спортивні досягнення (в 2009 році зайняли ІІІ місце в Вінницькій області з футболу) виконком селищної ради виділив приміщення при будинку культури, де обладнано приміщення для спортсменів (роздягальні, душові).
Відомі люди
- Бойчук Остап Пилипович — доктор фізико-математичних наук, професор. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992).
- Іоанн Дубровський — священник.
- Філіппов Анатолій Петрович — український учений у галузі прикладної математики і механіки.
- Чумак Євген Анатолійович — український футболіст, півзахисник чернігівської «Десни».
Пам'ятні місця селища Глухівці
- Братська могила (в якій поховано визволителів Глуховець та навколишніх сіл)
- Пам'ятник загиблим воїнам-глухівчанам у Великій Вітчизняній війні.
- Пам'ятник «Пам'яті жертвам голодомору 1932–1933 рр.»
- Пам'ятник «Загиблому льотчику» (за розповідями старожилів, у цьому місці під час війни впав підбитий радянський літак) .
При в'їзді в Глухівці споруджено меморіальний знак на честь 50-річчя з дня польоту першої жінки в космос, Валентини Терешкової. З тих пір вулицю на в'їзді глухівчани називають Терешковою, хоча саме тут закінчується центральна вулиця селища — Героїв майдану (колишня Леніна).
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Похілевич «Сказание о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках, городах в приделах губернии находящихся» згадується (рос.)
Література
- Глу́хівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.329
Посилання
- Облікова картка ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
- maplandia [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Фильм об истории Церкви с. Глуховцы (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glu hivci selishe v Ukrayini u Hmilnickomu rajoni Vinnickoyi oblasti Centr Gluhoveckoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 3373 osib stanom na 2017 rik Golovne pidpriyemstvo ZAT Gluhoveckij kaolinovij zavod Krim cogo ye silskogospodarskij virobnichij kooperativ Mayak V smt funkcionuye serednya shkola dityachij sadok pracyuye klub dekilka bibliotek selishe GluhivciGerbvul Geroyiv Majdanu kolishnya Lenina vul Geroyiv Majdanu kolishnya Lenina Krayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Hmilnickij rajonGromada Gluhovecka selishna gromadaKod KATOTTG UA05120010010016373Oblikova kartka Gluhivci Osnovni daniPersha zgadka 1595Status iz 2024 rokuPlosha 6 38 km Naselennya 3373 01 01 2017 Gustota 537 62 osib km Poshtovij indeks 22130Telefonnij kod 380 4342Geografichni koordinati 49 46 28 pn sh 28 43 04 sh d 49 77444 pn sh 28 71778 sh d 49 77444 28 71778 Koordinati 49 46 28 pn sh 28 43 04 sh d 49 77444 pn sh 28 71778 sh d 49 77444 28 71778Visota nad rivnem morya 267 mVodojma r KaolinovaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KaolinovaDo rajcentru fizichna 16 1 km avtoshlyahami 16 1 kmDo obl centru fizichna 70 7 km avtoshlyahami 70 8 kmSelishna vladaAdresa 22130 Vinnicka obl Kozyatinskij r n smt Gluhivci vul Shkilna 41Golova selishnoyi radi Amons Oleksandr AnatolijovichKartaGluhivciGluhivciGluhivci u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gluhivci RozmishennyaGluhivci rozlyaglos na pivnochi Vinnickoyi oblasti vzdovzh strumka yakij protikaye dnom velikoyi balki i vpadaye v richku Gnilop yat za 70 km vid oblasnogo centru mista Vinnici za 12 km vid rajonnogo centru mista Kozyatina za 17 km vid m Berdicheva Zhitomirskoyi oblasti za 160 km vid stolici Ukrayini Kiyeva Z pivnichnogo shodu vid selisha prohodit elektrifikovana dvokolijna zaliznichna koliya z platformoyu Kaolinova dlya zupinki elektropotyagiv Do smt mozhna doyihati avtomobilnim shlyahom z Kozyatina cherez Kozyatin II abo zh cherez Plyahovu z Berdicheva cherez Zhezheliv abo zh cherez Plyahovu z Vinnici cherez Kalinivku Mahnivku Plyahovu abo Zhezheliv zaliznichnim transportom zupinka Kaolinova najblizhcha abo Gluhivci selishe 4 km chi Kozyatin II 3 km Prirodnoyu osoblivistyu Gluhovec ye velika kilkist bilogo kamenya piskovika ta visokoyi yakosti biloyi glini kaolin yaki znahodyatsya v samomu selishi i na pivdennih ta pivnichno zahidnih okolicyah selisha Za 200 metriv do v yizdu v selo z livoyi storoni dorogi prostyagayetsya kar yer z vidobutku kaolinu Selom protikaye richka Kaolinova prava pritoka Gnilop yati NazvaPoselennya bulo zasnovane she v kinci HII stolittya i nazvu distalo za miscevistyu tak yak zvidusil bulo otochene lisami Za narodnimi perekazami Gluhivci v starovinu imenuvalosya Gluhovim piznisha nazva Gluhivci pohodit vid pershogo poselencya gluhogo dida Gorodchenka a takozh vid miscevosti zajnyatoyi selom v glushi otochuyuchogo lisu IstoriyaCerkva Svyatoyi Paraskevi Gluhivci Za legendami v period tatarsko mongolskogo zavoyuvannya 1237 1240 rokiv poselennya bulo zrujnovanim a potim znovu vidrodilosya Kamin i glina z davnih chasiv buli predmetom zhvavih promisliv i torgivli zhiteliv poselennya Voni v znachnij miri pidtrimuvali dobrobut miscevogo naselennya vid chogo v narodi virobilasya pogovirka Yakbi ne glina i ne kaminci to propali b Gluhivci Cya prikazka duzhe harakterno svidchit pro harakter zanyat miscevih zhiteliv yaki mali v duzhe malij kilkosti ornoyi zemli Osoblivo cya prikazka vidnositsya do chasu kripackoyi zalezhnosti selyan vid pomishikiv koli torgivlya glinoyu i kamenem spriyala dobrobutu lyudej Do pochatku XIX stolittya Gluhivci buli u skladi Mahnoveckogo pomistya grafiv Potockih ale za borgi voni buli rozdileni u 1796 roci mizh 18 ma jogo kreditorami a piznishe nalezhali 12 ti volodinnyam V 1800 roci dribnomayetkovi vlasniki bagato simej rozprodali na storonu Vnaslidok utiskiv selishe zbidnilo Bagato lyudej pomerlo vid vispi chahotki j inshih hvorob Na 1823 rik selo stalo malolyudne i uboge vsogo 676 zhiteliv Ustrij zhittya buv patriarhalnij Sim yi buli veliki na 14 16 cholovik V XIX stolitti naselennya vrazhalo ochevidciv svoyeyu bidnistyu i bezkultur yam Shkoli v seli ne bulo sered zhiteliv bulo lishe dvoye pismennih Gluhoveckij kaolin Z pivdnya selishe prilyagaye do promislovoyi zoni Gluhoveckogo kaolinovogo zavodu z kar yerom de vidkritim sposobom rozroblyayetsya kaolin potuzhni pokladi yakogo viyavleni geologichnimi rozviduvannyami dlya perspektivnogo rozroblennya Ce odne z najbagatshih pokladiv kaolinu Gluhoveckij kaolinovij kombinat buv zasnovanij u 1901 roci dlya zabezpechennya paperovih fabrik carskoyi Rosiyi ta zakordonnih firm Vlasnikom jogo buv Adelgejm P B Tehnologiya virobnictva kaolinu bula osnovana na primitivnij tehnici Osnovnim vantazhnim zasobom buv zemlekop z lopatoyu i kajlovshik a transportuvannya sirovini zdijsnyuvalosya kinnimi pidvodami V 1925 roci kaolinzavod pobuduvav zaliznichnu gilku do st Kozyatin II s Zaliznichne yakoyu i donini transportuyetsya ochishenij ta zbagachenij kaolin Gluhoveckij kar yer Nini vidobutok kaolinu udoskonalivsya Zadiyani progresivni innovacijni tehnologiyi suchasna tehnika visokokvalifikovani pracivniki yaki projshli stazhuvannya na suchasnih kaolinovih pidpriyemstvah Nimechchini Dobuta sirovina transportuyetsya na ochishennya ta podalshu pererobku Dlya cogo na kombinati pracyuye ceh suhogo zbagachennya kaolinu ta ceh mokrogo zbagachennya kaolinu Za ostanni 5 rokiv bulo zbudovano novij sklad gotovoyi produkciyi kudi z cehiv podayetsya modifikovanij kaolin Kolishnij direktor Gluhoveckogo kaolinkombinatu Bogachuk Kostyantin Grigorovich bagato zrobiv dlya blagoustroyu ta rozbudovi selisha Za chas jogo roboti direktorom buli pobudovani ditsadok medichnij kompleks nini Gluhovecka selishna likarnya p yatipoverhovi budinki dlya simej robitnikiv kaolinshikiv za jogo zh klopotannyami bulo vidkrito uzhe pislya jogo smerti zaliznichnu pasazhirsku st Kaolinova Gluhovecka selishna likarnya Likarnyu pobudovano u lisi na okolici selisha Cilyushe lisove povitrya vidsutnist aktivnogo ruhu transportu spriyaye pokrashennyu zdorov ya hvorih Shkola U centri sela na vulici Shkilnij v zeleni kashtaniv shovalas Gluhovecka serednya zagalnoosvitnya shkola I III st Z vesni do piznoyi oseni tut na klumbah cvitut kviti a za shkoloyu fruktovij sad ta prishkilni dilyanki V 1958 roci bulo zdano v ekspluataciyu cej tipovij budinok shkoli na 500 misc 11 klasnih kimnat Ale novij budinok shkoli ne zadovolnyav potreb shkoli shob perejti na odnozminne navchannya ta kabinetnu sistemu Dovodilosya vikoristovuvati vsi stari budinki rozmisheni v riznih miscyah Tomu na prohannya direktora shkoli Kutismana Josipa Moisejovicha v 1972 roci kaolinkombinatom bulo pobudovano she odne primishennya shkoli V ninishnij chas diye dva primishennya shkoli U starishomu tripoverhovomu znahodyatsya pochatkovi klasi kabinet muziki obslugovuyuchoyi praci ta strojovoyi pidgotovki Takozh v Gluhoveckij shkoli kolis diyav gurtok hudozhnoyi tancyuvalnoyi samodiyalnosti Fantaziya U listopadi 2006 roku zdano v ekspluataciyu futbolnij majdanchik z shtuchnim pokrittyam Cej mini stadion ye podarunkom shkoli vid Federaciyi futbolu Ukrayini yak nagoroda za sportivni dosyagnennya shkolyariv Cerkva Okrasoyu ta duhovnim oseredkom selisha ye arhitekturna pam yatka seredini XIX stolittya pravoslavnij hram svyatoyi muchenici Paraskevi Moskovskogo patriarhatu z kam yanoyu dzviniceyu pobudovani v 1851 roci pokijnim svyashenikom Pavlom Bakalinskim Pid chas pozhezhi vsi arhivni dokumenti hramu zgorili Z pochatku 90 h rokiv HH st v selishi aktivno rozvivayetsya protestantska religijna gromada Hristiyan viri Yevangelskoyi yaka aktivno provodit svoyu religijnu ta blagochinnu diyalnist Silskogospodarskij virobnichij kooperativ Mayak Silskogospodarskij virobnichij kooperativ Mayak stvorenij na bazi kolishnogo kolgospu im Kalinina obroblyaye gluhovecki zemli ta zemli sela Listopadivki Zagalna plosha 2 5 tis ga SVK viroshuye taki silskogospodarski kulturi ozima ta yara pshenicya yachmin ripak soya sonyashnik kukurudza goroh grechka cukrovij buryak V gospodarstvi rozvedeno ponad 1500 goliv VRH v tomu chisli ponad 250 dijnih koriv ta 120 goliv telyat SVK maye dvi svinofermi de rozvodyat elitni porodi svinej Gospodarstvo maye neobhidnu tehniku dlya obrobitku zemli ta primishennya dlya zberigannya vrozhayu Za shorichnimi pidsumkami roboti SVK Mayak vhodit v shistku najkrashih silskogospodarskih pidpriyemstv rajonu v 2009 roci zdobuli 4 misce Kolektiv ocholyuye visokokvalifikovanij specialist z velikim stazhem roboti Ribak Mikola Stanislavovich Budinok kulturi Centrom kulturi selisha ye Budinok kulturi pobudovanij u 1957 roci Pri nomu diye dva ansambli folklornij amatorskij ansambl Bereginya ta zrazkovij amatorskij tancyuvalnij kolektiv narodnogo tancyu Podilskij viterec Toj hto potrapit na koncert gluhoveckih amatoriv dovgo perebuvaye v ejforiyi zahoplennya Samodiyalni artisti pid kerivnictvom direktora budinku kulturi Zilbermana Borisa Shmulevicha majsterno vidkrivayut dushu narodnoyi pisni dosit tochno peredayut duh ta zapal ukrayinskogo tancyu Stadion Za primishennyam Budinku kulturi znahoditsya stadion Tut provodyatsya spartakiadi futbolni matchi yunackih komand rajonu ta oblasti i miscevogo FK Promin sho vhodit do skladu I ligi federaciyi futbolu Vinnickoyi oblasti Za visoki sportivni dosyagnennya v 2009 roci zajnyali III misce v Vinnickij oblasti z futbolu vikonkom selishnoyi radi vidiliv primishennya pri budinku kulturi de obladnano primishennya dlya sportsmeniv rozdyagalni dushovi Vidomi lyudiBojchuk Ostap Pilipovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1992 Ioann Dubrovskij svyashennik Filippov Anatolij Petrovich ukrayinskij uchenij u galuzi prikladnoyi matematiki i mehaniki Chumak Yevgen Anatolijovich ukrayinskij futbolist pivzahisnik chernigivskoyi Desni Pam yatni miscya selisha Gluhivcimemorialnij znak na chest 50 richchya z dnya polotu pershoyi zhinki v kosmosBratska mogila v yakij pohovano vizvoliteliv Gluhovec ta navkolishnih sil Pam yatnik zagiblim voyinam gluhivchanam u Velikij Vitchiznyanij vijni Pam yatnik Pam yati zhertvam golodomoru 1932 1933 rr Pam yatnik Zagiblomu lotchiku za rozpovidyami starozhiliv u comu misci pid chas vijni vpav pidbitij radyanskij litak Pri v yizdi v Gluhivci sporudzheno memorialnij znak na chest 50 richchya z dnya polotu pershoyi zhinki v kosmos Valentini Tereshkovoyi Z tih pir vulicyu na v yizdi gluhivchani nazivayut Tereshkovoyu hocha same tut zakinchuyetsya centralna vulicya selisha Geroyiv majdanu kolishnya Lenina PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Pohilevich Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah gorodah v pridelah gubernii nahodyashihsya zgaduyetsya ros LiteraturaGlu hivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 329PosilannyaOblikova kartka VRU nedostupne posilannya z kvitnya 2019 maplandia 3 chervnya 2019 u Wayback Machine Film ob istorii Cerkvi s Gluhovcy ros