Отто Едвін фон Штюльпнагель (нім. Otto Edwin von Stülpnagel; 16 червня 1878, Берлін — 6 лютого 1948, Париж) — німецький офіцер і військовий історик, генерал піхоти вермахту.
Отто фон Штюльпнагель | |
---|---|
нім. Otto Edwin von Stülpnagel | |
Штюльпнагель (праворуч) і Вальтер фон Браухіч в Парижі. | |
Народився | 16 червня 1878 Берлін, Німецька імперія |
Помер | 6 лютого 1948 (69 років) d, Париж, Франція ·повішення |
Поховання | Ер |
Країна | Німеччина |
Діяльність | офіцер, військовослужбовець, солдат |
Знання мов | німецька |
Заклад | військово-повітряні сили |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Роки активності | з 1898 |
Посада | Q1934893?, майор, d і генерал від інфантерії |
Військове звання | |
Рід | d |
Батько | d |
Родичі | d і Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель |
Брати, сестри | Едвін фон Штюльпнагель |
Нагороди | |
|
Біографія
Отто фон Штюльпнагель народився в сім'ї прусського оберста Отто фон Штюльпнагеля (1822—1899) та Іди Міхаеліс (1856—1909): його старшим братом був генерал піхоти Едвін фон Штюльпнагель (1876—1933). Отто навчався в Прусській військовій академії і в 1909 році приєднався до Німецького генерального штабу. Під час Першої світової війни він служив офіцером генштабу в цілому ряді штабів.
Після закінчення війни, в 1921 році був призначений начальником Департаменту міжнародного права при Миротворчій комісії. На даній посаді він опублікував численні роботи і есе, в яких виступав проти звинувачень Німецької імперії у військових злочинах з боку Антанти. У 1925 році він був переведений в штаб 14-го піхотного полку; в наступному році він був направлений в якості представника рейхсверу на Женевську конференцію з роззброєння.
На початку 1927 року Штюльпнагель прибув в 7-й прусський піхотний полк, де пройшов ценз командування полком; на початку 1929 року він був переведений до Берліна і був призначений інспектором транспортних сил при міністерстві оборони. Вийшов у відставку в кінці березня 1931 року. Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, в 1934 році, Штюльпнагель, який будучи молодим офіцером проходив навчання на пілота, заснував на замовлення Міністерства авіації військово-повітряну школу Берлін-Гатов; в наступному році він став організатором Військово-повітряної академії. 1 жовтня 1935 року перейшов у люфтваффе, ставши першим командиром академії.
На початку Другої світової війни Штюльпнагель був мобілізований: 25 жовтня 1940 року він був призначений військовим командиром окупованої Франції. У середині травня 1941 року на підконтрольній йому території було страчено 3700 євреїв. 17 грудня 1941 року наклав на французьких євреїв «штраф» в розмірі одного мільярда франків, який повинен був бути виплачений в розстрочку. Нарешті, за його наказом були розстріляні загалом 98 заручників в Нанті і Шатобріані. Був остаточно звільнений зі служби в серпні 1942 року; після війни був заарештований і в 1946 році доставлений до Франції. На початку лютого 1948 року повісився в паризькій в'язниці «Cherche-Midi», де чекав початку суду.
Звання
- Фанен-юнкер (10 січня 1897)
- Фенріх (18 серпня 1897)
- Другий лейтенант (24 травня 1898)
- Оберлейтенант (17 грудня 1908)
- Гауптман (23 травня 1911)
- Майор (16 травня 1916)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1921)
- Оберст (1 серпня 1925)
- Генерал-майор (1 лютого 1929)
- Генерал-лейтенант (1 лютого 1931)
- Генерал авіації запасу (1 жовтня 1935)
- Генерал авіації (1 жовтня 1936)
- Генерал піхоти (1 грудня 1940)
Нагороди
- Столітня медаль
- Орден Червоного орла 4-го класу
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
- Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
- Орден Грифа, лицарський хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
- Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
- , лицарський хрест 2-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- , почесний лицар
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
Література
- Константин Залесский. «Элита» Гитлера во Второй Мировой. Кто был кто в Третьем Рейхе. — Яуза-пресс,, 2012. — С. 720. — 801 с. — ISBN 9785457412354.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 107.
- Genealogisches Handbuch des Adels. (GHdA), Adelige Häuser A Band XVIII, Band 87 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1985, ISSN 0435-2408, S. 426.
- Ernst Jünger: Strahlungen. Klett Cotta Verlag, 2000.
- Sven Olaf Berggötz: Ernst Jünger und die Geiseln — Die Denkschrift von Ernst Jünger über die Geiselerschießungen in Frankreich 1941/42, Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, 2003, Heft 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Edvin fon Shtyulpnagel nim Otto Edwin von Stulpnagel 16 chervnya 1878 Berlin 6 lyutogo 1948 Parizh nimeckij oficer i vijskovij istorik general pihoti vermahtu Otto fon Shtyulpnagelnim Otto Edwin von StulpnagelShtyulpnagel pravoruch i Valter fon Brauhich v Parizhi Narodivsya16 chervnya 1878 1878 06 16 Berlin Nimecka imperiyaPomer6 lyutogo 1948 1948 02 06 69 rokiv d Parizh Franciya povishennyaPohovannyaErKrayina NimechchinaDiyalnistoficer vijskovosluzhbovec soldatZnannya movnimeckaZakladvijskovo povitryani siliUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1898PosadaQ1934893 major d i general vid infanteriyiVijskove zvannya General aviaciyi general vid infanteriyiRiddBatkodRodichid i Karl Hajnrih fon ShtyulpnagelBrati sestriEdvin fon ShtyulpnagelNagorodiStolitnya medalZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichciLicarskij hrest 1 go klasu ordena Alberta Saksoniya Velikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Orden Grifona Meklenburg Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Vijskovij hrest Fridriha Avgusta Oldenburg Orden Alberta Vedmedya Angalt Ganzejskij hrest Gamburg Ganzejskij hrest Bremen Ganzejskij hrest Lyubek Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Orden Za vijskovi zaslugi 3 go klasu Bavariya Pochesnij licar ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasuHrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtyulpnagel BiografiyaOtto fon Shtyulpnagel narodivsya v sim yi prusskogo obersta Otto fon Shtyulpnagelya 1822 1899 ta Idi Mihaelis 1856 1909 jogo starshim bratom buv general pihoti Edvin fon Shtyulpnagel 1876 1933 Otto navchavsya v Prusskij vijskovij akademiyi i v 1909 roci priyednavsya do Nimeckogo generalnogo shtabu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin sluzhiv oficerom genshtabu v cilomu ryadi shtabiv Pislya zakinchennya vijni v 1921 roci buv priznachenij nachalnikom Departamentu mizhnarodnogo prava pri Mirotvorchij komisiyi Na danij posadi vin opublikuvav chislenni roboti i ese v yakih vistupav proti zvinuvachen Nimeckoyi imperiyi u vijskovih zlochinah z boku Antanti U 1925 roci vin buv perevedenij v shtab 14 go pihotnogo polku v nastupnomu roci vin buv napravlenij v yakosti predstavnika rejhsveru na Zhenevsku konferenciyu z rozzbroyennya Na pochatku 1927 roku Shtyulpnagel pribuv v 7 j prusskij pihotnij polk de projshov cenz komanduvannya polkom na pochatku 1929 roku vin buv perevedenij do Berlina i buv priznachenij inspektorom transportnih sil pri ministerstvi oboroni Vijshov u vidstavku v kinci bereznya 1931 roku Pislya prihodu do vladi v Nimechchini nacional socialistiv v 1934 roci Shtyulpnagel yakij buduchi molodim oficerom prohodiv navchannya na pilota zasnuvav na zamovlennya Ministerstva aviaciyi vijskovo povitryanu shkolu Berlin Gatov v nastupnomu roci vin stav organizatorom Vijskovo povitryanoyi akademiyi 1 zhovtnya 1935 roku perejshov u lyuftvaffe stavshi pershim komandirom akademiyi Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Shtyulpnagel buv mobilizovanij 25 zhovtnya 1940 roku vin buv priznachenij vijskovim komandirom okupovanoyi Franciyi U seredini travnya 1941 roku na pidkontrolnij jomu teritoriyi bulo stracheno 3700 yevreyiv 17 grudnya 1941 roku naklav na francuzkih yevreyiv shtraf v rozmiri odnogo milyarda frankiv yakij povinen buv buti viplachenij v rozstrochku Nareshti za jogo nakazom buli rozstrilyani zagalom 98 zaruchnikiv v Nanti i Shatobriani Buv ostatochno zvilnenij zi sluzhbi v serpni 1942 roku pislya vijni buv zaareshtovanij i v 1946 roci dostavlenij do Franciyi Na pochatku lyutogo 1948 roku povisivsya v parizkij v yaznici Cherche Midi de chekav pochatku sudu ZvannyaFanen yunker 10 sichnya 1897 Fenrih 18 serpnya 1897 Drugij lejtenant 24 travnya 1898 Oberlejtenant 17 grudnya 1908 Gauptman 23 travnya 1911 Major 16 travnya 1916 Oberstlejtenant 1 kvitnya 1921 Oberst 1 serpnya 1925 General major 1 lyutogo 1929 General lejtenant 1 lyutogo 1931 General aviaciyi zapasu 1 zhovtnya 1935 General aviaciyi 1 zhovtnya 1936 General pihoti 1 grudnya 1940 NagorodiStolitnya medal Orden Chervonogo orla 4 go klasu Orden Koroni Prussiya 4 go klasu Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 3 go klasu z mechami Orden Alberta Saksoniya licarskij hrest 1 go klasu z mechami Orden Vyurtemberzkoyi koroni licarskij hrest z mechami Orden Grifa licarskij hrest Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu Vijskovij Hrest Fridriha Avgusta Oldenburg 2 go i 1 go klasu licarskij hrest 2 go klasu Ganzejskij Hrest Gamburg Bremen i Lyubek Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Hrest Za vislugu rokiv Prussiya pochesnij licar Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasuLiteraturaKonstantin Zalesskij Elita Gitlera vo Vtoroj Mirovoj Kto byl kto v Tretem Rejhe Yauza press 2012 S 720 801 s ISBN 9785457412354 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Verlag Berlin S 107 Genealogisches Handbuch des Adels GHdA Adelige Hauser A Band XVIII Band 87 der Gesamtreihe C A Starke Verlag Limburg Lahn 1985 ISSN 0435 2408 S 426 Ernst Junger Strahlungen Klett Cotta Verlag 2000 Sven Olaf Berggotz Ernst Junger und die Geiseln Die Denkschrift von Ernst Junger uber die Geiselerschiessungen in Frankreich 1941 42 Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 2003 Heft 3