Личинкоїд китайський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець китайського личинкоїда Самиця китайського личинкоїда | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pericrocotus ethologus (Bangs & , 1914) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Личинкоїд китайський (Pericrocotus ethologus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Азії.
Опис
Довжина птаха становить 17,5-20,5 см, враховуючи довгий хвіст. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова чорна, верхня частина тіла і горло чорні, блискучі, у самиць темно-сірі або оливкові. Нижня частина тіла, надхвістя, покривні пера крил і верхні покривні пера хвоста у самців червоні. Надхвістя і смуги на крилах у самиць жовті, забарвлення нижньої частини тіла у них варіюється від темно-жовтого до білуватого, в залежності від підвиду.
Підвиди
Виділяють сім підвидів:
- P. e. favillaceus Bangs & Phillips, JC, 1914 — Гімалаї (від північно-східного Афганістану і Кашміру до західного Непалу);
- P. e. laetus Mayr, 1940 — від східного Непалу і Північно-Східної Індії до півдня центрального Китаю;
- P. e. ethologus Bangs & Phillips, JC, 1914 — від Північно-Східної Індії (схід Ассаму) і північної М'янми до центрального Китаю (від Внутрішньої Монголії, Хебею і півдня Шаньсі до південного заходу Ганьсу, південного сходу Цинхаю, Юньнаня і Гуйчжоу);
- P. e. yvettae Bangs, 1921 — північно-східна М'янма, західний і південно-західний Юньнань;
- P. e. mariae Ripley, 1952 — Північно-Східна Індія (південно-східний Ассам), схід Бангладеш і західна М'янма (гори Чін);
- P. e. ripponi Baker, ECS, 1924 — східна М'янма (південь Шан) і північно-західний Таїланд;
- P. e. annamensis Robinson & Kloss, 1923 — південь центрального В'єтнаму (плато [en]).
Поширення і екологія
Китайські личинкоїди гніздяться в Афганістані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Популяції Гімалаї і Китаю взимку мігрують на південь, до центральної Індії і Південно-Східної Азії; популяції Південно-Східної Азії є переважно осілими. Китайські личинкоїди живуть у вічнозелених хвойних і широколистяних лісах і рідколіссях, зустрічаються на висоті від 900 до 3100 м над рівнем моря. Живляться комахами, їх личинками і павуками. Гніздяться з квітня по червень.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lichinkoyid kitajskijSamec kitajskogo lichinkoyida Samicya kitajskogo lichinkoyidaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lichinkoyidovi Campephagidae Rid Dovgohvostij lichinkoyid Pericrocotus Vid Lichinkoyid kitajskijBinomialna nazvaPericrocotus ethologus Bangs amp 1914 Pidvidi Div tekst PosilannyaVikishovishe Pericrocotus ethologusVikividi Pericrocotus ethologusITIS 561918MSOP 22706757NCBI 254642 Lichinkoyid kitajskij Pericrocotus ethologus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini lichinkoyidovih Campephagidae Meshkaye v Aziyi Samec kitajskogo lichinkoyidaSamicya kitajskogo lichinkoyidaSamec kitajskogo lichinkoyidaOpisDovzhina ptaha stanovit 17 5 20 5 sm vrahovuyuchi dovgij hvist Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv golova chorna verhnya chastina tila i gorlo chorni bliskuchi u samic temno siri abo olivkovi Nizhnya chastina tila nadhvistya pokrivni pera kril i verhni pokrivni pera hvosta u samciv chervoni Nadhvistya i smugi na krilah u samic zhovti zabarvlennya nizhnoyi chastini tila u nih variyuyetsya vid temno zhovtogo do biluvatogo v zalezhnosti vid pidvidu PidvidiVidilyayut sim pidvidiv P e favillaceus Bangs amp Phillips JC 1914 Gimalayi vid pivnichno shidnogo Afganistanu i Kashmiru do zahidnogo Nepalu P e laetus Mayr 1940 vid shidnogo Nepalu i Pivnichno Shidnoyi Indiyi do pivdnya centralnogo Kitayu P e ethologus Bangs amp Phillips JC 1914 vid Pivnichno Shidnoyi Indiyi shid Assamu i pivnichnoyi M yanmi do centralnogo Kitayu vid Vnutrishnoyi Mongoliyi Hebeyu i pivdnya Shansi do pivdennogo zahodu Gansu pivdennogo shodu Cinhayu Yunnanya i Gujchzhou P e yvettae Bangs 1921 pivnichno shidna M yanma zahidnij i pivdenno zahidnij Yunnan P e mariae Ripley 1952 Pivnichno Shidna Indiya pivdenno shidnij Assam shid Bangladesh i zahidna M yanma gori Chin P e ripponi Baker ECS 1924 shidna M yanma pivden Shan i pivnichno zahidnij Tayiland P e annamensis Robinson amp Kloss 1923 pivden centralnogo V yetnamu plato en Poshirennya i ekologiyaKitajski lichinkoyidi gnizdyatsya v Afganistani Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Kitayi Tayilandi Laosi i V yetnami Populyaciyi Gimalayi i Kitayu vzimku migruyut na pivden do centralnoyi Indiyi i Pivdenno Shidnoyi Aziyi populyaciyi Pivdenno Shidnoyi Aziyi ye perevazhno osilimi Kitajski lichinkoyidi zhivut u vichnozelenih hvojnih i shirokolistyanih lisah i ridkolissyah zustrichayutsya na visoti vid 900 do 3100 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami yih lichinkami i pavukami Gnizdyatsya z kvitnya po cherven PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 7 travnya 2014 Procitovano 22 kvitnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi