Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яничарська музика — термін, яким на початку XVIII століття в Європі позначали набір традиційних інструментів військового оркестру яничар.
Склад оркестру
Великий барабан (дауль), 2 невеликих барабанчика (сардар-нагару), 2 тарілки (ціл), 7 мідних труб (борі) та 5 шоломій (цурнадер).
Історія
Традиція турецької військової музики сходить до XIII століття. Вважається, що перший військовий оркестр був спрямований Осману I від султана сельджуків Аладдіна III в подарунок. Поняття військового оркестру, близького за складом до сучасного, з'являється в Османській імперії у XVI столітті.
З часів нашестя османів на Середню Європу в середині XVII століття їхня військова музика сприймалася європейцями як «варварська» (дика, гарчаща, шумлива, навіть гримлюща), тобто специфічне поєднання тембрів, інструментів і т. д., а не як особлива музична мова. Але з початку XVIII століття музична традиція військових оркестрів яничарів починає проникати в Європу, і на них виникає своєрідна мода.
В 1720 році повний комплект яничарських інструментів отримав у дар від турецького султана польський король Август II. В 1725 році російська імператриця Катерина I виписала з Константинополя турецький військовий оркестр, у складі якого, крім її традиційних музичних інструментів, був і трикутник, відомий в Європі з XIV століття. В 1741 році яничарські інструменти з'явилися в Австрії, потім у Пруссії та інших європейських країнах. У моду увійшов жанр «турецького», тобто військового, маршу з використанням «яничарського» тембрового колориту (зокрема, великого барабана з тарілками, до яких часто приєднувався трикутник).
Серед ударно-шумових інструментів, які викликали асоціації з турецькою музикою, був бунчук. Вплив «яничарської музики» як специфічного тембрового комплексу на європейську оперну і симфонічну музику був дуже помітним. Одним із перших скористався тарілками і трикутником в оперному оркестрі А. Е. М. Гретрі («Марш циган» з опери «Таємна магія», 1778). К. В. Глюк у хорах і танцях скіфів в опері «Іфігенія в Тавриді» (1779) для створення східного колориту також вводить в оркестр тарілки і трикутник у поєднанні з малим барабаном.
Кращі зразки органічного сплаву яничарських тембрів із тембровим комплексом класичного європейського оркестру — зингшпіль В. А. Моцарта «Викрадення із сералю» (1782) і «Військова симфонія» Гайдна (1794). Той же комплекс тембрів присутній в увертюрі та марші Бетховена до п'єси Коцебу «Афінські руїни». В оркестрі «Викрадення із сералю» відтворено і типовий для яничарів спосіб гри на великому барабані — калаталом і прутом (Ruthe). Наприкінці XIX століття цей прийом повторив Густав Малер у 3-й частини 2-ї симфонії.
Участь великого барабана з тарілками у «войовничих епізодах» оперно-симфонічних партитур стає типовим для європейської музики кінця XVIII — початку XIX століть. Один із маловідомих, але показових зразків — «Німецька військова пісня» Моцарта (K.-V. 539, «Ich mochte wohl der Keiser sein», 1788) для малого складу симфонічного оркестру з тарілками і великим барабаном, написана у зв'язку з австро-турецькою війною. Поєднанням тембрів великого барабана, тарілок і трикутника, постійно застосовувалися в «тріумфальній» музиці, скористався Л. ван Бетховен у фіналі 9-ї симфонії.
Стиль «alla turca» вплинув не тільки на оркестрову, а й на фортепіанну музику (наприклад, фінал фортепіанної сонати Моцарта A-dur, K.-V. 331). На початку XIX століття створювалися фортепіано з імітацією тембрів дзвіночків, тарілок і великого барабана. Механічні інструменти типу оркестріона також забезпечувалися «яничарськими» тембрами, наприклад оркестріон братів X. Р. і В. Бауерів (Відень, 1828). Для одного з оркестріонів («пангармонікон» І. Н. Мельцеля, 1806) Бетховен написав «Битву при Вітторії», виконувану в оркестровій редакції з трьома великими барабанами. Приклад музичного експерименту — твір Л. Шпора «Ноктюрн для гармоніуму і яничарської музики» (1815).
З середини XIX століття, у міру військово-політичного занепаду Османської імперії, став падати і вплив яничарської музики в Європі. У XX столітті, після розпаду Османської імперії, робилися окремі спроби відродження традицій яничарської музики (зокрема, до 1953 році в ознаменування 500-річчя падіння Константинополя).
Нині яничарська музика носить в Туреччині переважно історико-етнографічний характер. При Військовому музеї (Askeri Muze) в Стамбулі існує ансамбль із турецьких військових, який виступає у стилі традицій яничарській музики.
Відомі композитори
XVI століття
- Nefiri Behram
- Emir-i Hac
- Hasan Can
- Gazi Giray II
XVII століття
- Zurnazen Edirneli Daği Ahmed Çelebi
- Zurnazenbaşı İbrahim Ağa
- Müstakim Ağa
- Hammali
XVIII століття
- Hızır Ağa
Примітки
- İstanbul Tarihi Türk Müziği Topluluğu * MEHTER BİRİMİ [ 2008-07-19 у Wayback Machine.]
Література
- Штелін Я., Музыка и балет в России XVIII в. — Л., 1935, с. 121—122.
- Рогаль-Левицкий Д., Современный оркестр, т. 3. — М., 1956.
- Marsigli L. F., Stato militare deirimperio ottomanno…, La Haye — Amsterdam, 1732 (рус. пер.- Марсильи Л.-Ф., Военное состояние Оттоманской империи…, ч. 1-2, СПБ, 1737).
- Farmer H. G., Military music, L., (1950).
- Gazimihal M. R., Türk askero muzikalari tarihi, Istanbul, 1955.
- Altar С. M., W. A. Mozart im Lichte osmanisch-österreichischer Beziehungen, «RBM», 1956, v. 10, fasc. 3-4.
- Simon E., Mechanische Musikinstrumente früherer Zeiten und ihre Musik…, Wiesbaden, 1960.
Посилання
- Ottoman military band and Europe [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]
- TheOttomans.org: entry on the Mehterhane [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Mehter marşlari (sound recording), Istanbul: Sera, 2001?, OCLC 50813631
- Musics of Ottoman Military Band Turkish Facebook Page
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yanicharska muzika termin yakim na pochatku XVIII stolittya v Yevropi poznachali nabir tradicijnih instrumentiv vijskovogo orkestru yanichar Suchasnij tureckij orkestr yanicharskoYi muzikiSklad orkestruVelikij baraban daul 2 nevelikih barabanchika sardar nagaru 2 tarilki cil 7 midnih trub bori ta 5 sholomij curnader IstoriyaTradiciya tureckoyi vijskovoyi muziki shodit do XIII stolittya Vvazhayetsya sho pershij vijskovij orkestr buv spryamovanij Osmanu I vid sultana seldzhukiv Aladdina III v podarunok Ponyattya vijskovogo orkestru blizkogo za skladom do suchasnogo z yavlyayetsya v Osmanskij imperiyi u XVI stolitti Z chasiv nashestya osmaniv na Serednyu Yevropu v seredini XVII stolittya yihnya vijskova muzika sprijmalasya yevropejcyami yak varvarska dika garchasha shumliva navit grimlyusha tobto specifichne poyednannya tembriv instrumentiv i t d a ne yak osobliva muzichna mova Ale z pochatku XVIII stolittya muzichna tradiciya vijskovih orkestriv yanichariv pochinaye pronikati v Yevropu i na nih vinikaye svoyeridna moda V 1720 roci povnij komplekt yanicharskih instrumentiv otrimav u dar vid tureckogo sultana polskij korol Avgust II V 1725 roci rosijska imperatricya Katerina I vipisala z Konstantinopolya tureckij vijskovij orkestr u skladi yakogo krim yiyi tradicijnih muzichnih instrumentiv buv i trikutnik vidomij v Yevropi z XIV stolittya V 1741 roci yanicharski instrumenti z yavilisya v Avstriyi potim u Prussiyi ta inshih yevropejskih krayinah U modu uvijshov zhanr tureckogo tobto vijskovogo marshu z vikoristannyam yanicharskogo tembrovogo koloritu zokrema velikogo barabana z tarilkami do yakih chasto priyednuvavsya trikutnik Sered udarno shumovih instrumentiv yaki viklikali asociaciyi z tureckoyu muzikoyu buv bunchuk Vpliv yanicharskoyi muziki yak specifichnogo tembrovogo kompleksu na yevropejsku opernu i simfonichnu muziku buv duzhe pomitnim Odnim iz pershih skoristavsya tarilkami i trikutnikom v opernomu orkestri A E M Gretri Marsh cigan z operi Tayemna magiya 1778 K V Glyuk u horah i tancyah skifiv v operi Ifigeniya v Tavridi 1779 dlya stvorennya shidnogo koloritu takozh vvodit v orkestr tarilki i trikutnik u poyednanni z malim barabanom Krashi zrazki organichnogo splavu yanicharskih tembriv iz tembrovim kompleksom klasichnogo yevropejskogo orkestru zingshpil V A Mocarta Vikradennya iz seralyu 1782 i Vijskova simfoniya Gajdna 1794 Toj zhe kompleks tembriv prisutnij v uvertyuri ta marshi Bethovena do p yesi Kocebu Afinski ruyini V orkestri Vikradennya iz seralyu vidtvoreno i tipovij dlya yanichariv sposib gri na velikomu barabani kalatalom i prutom Ruthe Naprikinci XIX stolittya cej prijom povtoriv Gustav Maler u 3 j chastini 2 yi simfoniyi Uchast velikogo barabana z tarilkami u vojovnichih epizodah operno simfonichnih partitur staye tipovim dlya yevropejskoyi muziki kincya XVIII pochatku XIX stolit Odin iz malovidomih ale pokazovih zrazkiv Nimecka vijskova pisnya Mocarta K V 539 Ich mochte wohl der Keiser sein 1788 dlya malogo skladu simfonichnogo orkestru z tarilkami i velikim barabanom napisana u zv yazku z avstro tureckoyu vijnoyu Poyednannyam tembriv velikogo barabana tarilok i trikutnika postijno zastosovuvalisya v triumfalnij muzici skoristavsya L van Bethoven u finali 9 yi simfoniyi Stil alla turca vplinuv ne tilki na orkestrovu a j na fortepiannu muziku napriklad final fortepiannoyi sonati Mocarta A dur K V 331 Na pochatku XIX stolittya stvoryuvalisya fortepiano z imitaciyeyu tembriv dzvinochkiv tarilok i velikogo barabana Mehanichni instrumenti tipu orkestriona takozh zabezpechuvalisya yanicharskimi tembrami napriklad orkestrion brativ X R i V Baueriv Viden 1828 Dlya odnogo z orkestrioniv pangarmonikon I N Melcelya 1806 Bethoven napisav Bitvu pri Vittoriyi vikonuvanu v orkestrovij redakciyi z troma velikimi barabanami Priklad muzichnogo eksperimentu tvir L Shpora Noktyurn dlya garmoniumu i yanicharskoyi muziki 1815 Z seredini XIX stolittya u miru vijskovo politichnogo zanepadu Osmanskoyi imperiyi stav padati i vpliv yanicharskoyi muziki v Yevropi U XX stolitti pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi robilisya okremi sprobi vidrodzhennya tradicij yanicharskoyi muziki zokrema do 1953 roci v oznamenuvannya 500 richchya padinnya Konstantinopolya Nini yanicharska muzika nosit v Turechchini perevazhno istoriko etnografichnij harakter Pri Vijskovomu muzeyi Askeri Muze v Stambuli isnuye ansambl iz tureckih vijskovih yakij vistupaye u stili tradicij yanicharskij muziki Vidomi kompozitoriXVI stolittya Nefiri Behram Emir i Hac Hasan Can Gazi Giray IIXVII stolittya Zurnazen Edirneli Dagi Ahmed Celebi Zurnazenbasi Ibrahim Aga Mustakim Aga HammaliXVIII stolittya Hizir AgaPrimitkiIstanbul Tarihi Turk Muzigi Toplulugu MEHTER BIRIMI 2008 07 19 u Wayback Machine LiteraturaShtelin Ya Muzyka i balet v Rossii XVIII v L 1935 s 121 122 Rogal Levickij D Sovremennyj orkestr t 3 M 1956 Marsigli L F Stato militare deirimperio ottomanno La Haye Amsterdam 1732 rus per Marsili L F Voennoe sostoyanie Ottomanskoj imperii ch 1 2 SPB 1737 Farmer H G Military music L 1950 Gazimihal M R Turk askero muzikalari tarihi Istanbul 1955 Altar S M W A Mozart im Lichte osmanisch osterreichischer Beziehungen RBM 1956 v 10 fasc 3 4 Simon E Mechanische Musikinstrumente fruherer Zeiten und ihre Musik Wiesbaden 1960 PosilannyaOttoman military band and Europe 13 travnya 2008 u Wayback Machine TheOttomans org entry on the Mehterhane 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Mehter marslari sound recording Istanbul Sera 2001 OCLC 50813631 Musics of Ottoman Military Band Turkish Facebook Page