Кла́удіо Джова́нні Анто́ніо Монтеве́рді (італ. Claudio (Giovanni Antonio) Monteverdi; 9 травня 1567, Кремона — 29 листопада 1643, Венеція) — італійський композитор, один із основоположників жанру опери (т. зв. drama per musica), видатний майстер мадригалу.
Клаудіо Монтеверді | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 15 травня 1567[1][2][…] |
Місце народження | Кремона, Міланське герцогство, Іспанська імперія[1][4][5] |
Дата смерті | 29 листопада 1643[1][2][…](76 років) |
Місце смерті | Венеція, Венеційська республіка[1][4] |
Поховання | Собор Санта-Марія-Глоріоза-дей-Фрарі |
Роки активності | 1582 — 1643 |
Громадянство | Венеційська республіка |
Віросповідання | католицтво |
Професії | теоретик музики, гамбіст, католицький священник, композитор класичної музики, співак, композитор, оперний композитор, хореограф, музикознавець |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Інструменти | d, віола да гамба і орган[6] |
Жанри | опера і музика бароко |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Кремоні 9 травня (як повідомляється на надгробній плиті) 1567 року, хоча деякі джерела вказують на 15 травня, тобто день хрещення Монтеверді, яке відбулося в церкві святих Назарія та Цельсія. Він був старшим сином з п'яти дітей Бальтазара Монтеверді — доктора, аптекаря і хірурга — і Маддалени Зіньяні. Він був старшим з п'яти дітей. З дитячих років навчався у капельмейстера катедрального собору в Кремоні М.-А. Індженьєрі, брав участь у виконанні літургійних піснеспівів. Пізніше вчився в Університеті Кремони.
Перші збірки, що включали невеликі мотети і духовні мадригали, були опубліковані в 1582 і 1583 роках (Cantiunculae Sacrae, 1582; Madrigal Spirituali, 1583). За ними вийшли збірники триголосних канцонет (1584), пізніше дві «книги» (збірника) п'ятиголосних мадригалів (1587; 1590). З 1590 (або 1591) року до 1612 року Монтеверді працював при дворі герцога Вінченцо Ґонзаґи (1562—1612) в Мантуї спочатку півчим і гамбістом, а з 1602 року — капельмейстером та організатором музичного життя при герцогському дворі.
У 1599 році Монтеверді одружився з придворною співачкою Клаудією Каттанео, з якою прожив 8 років (Клаудія померла в 1607 році). У них народилися два хлопчики і дівчинка, які померли незабаром після народження. 1607 року Монтеверді написав свою найвідомішу оперу — «Орфей».
У 1613 році Монтеверді переїхав до Венеції, де обійняв посаду капельмейстера базиліки святого Марка. На цій посаді він швидко відновив професійний рівень музикантів хору та інструменталістів (капела перебувала в занепаді через постійні хвороби та цілковите невміння керувати коштами його попередника — Джуліо Чезаре Мартіненґо).
Близько 1632 року Монтеверді був висвячений на священника. Останніми роками життя ним були написані найвідоміші його твори: «Повернення Улісса» (Il ritorno d'Ulisse in patria, 1641) й історична опера «Коронація Поппеї» (L'incoronazione di Poppea, 1642), в сюжетну основу якої лягли події з життя імператора Нерона.
Творчість
Творчість Монтеверді представлена трьома групами творів: мадригали, опери і духовна музика. Головна особливість композиційної техніки Монтеверді — поєднання (нерідко в одному творі) імітаційної поліфонії, характерної для композиторів пізнього Відродження, і гомофонії, досягнення нової епохи бароко. Новаторство Монтеверді викликало різку критику з боку відомого теоретика музики Джованні Артузі, в полеміці з яким Монтеверді (і його брат Джуліо Чезаре) виявили свою прихильність так званій «другій практиці» музики. Згідно з декларацією братів Монтеверді, в музиці другої практики безроздільно панує поетичний текст, якому підкоряються всі елементи музичної мови, перш за все, мелодія, гармонія і ритм. Поетичний текст виправдовує будь-які нерегулярності музичних компонентів.
Мадригали
До 40 років Монтеверді працював переважно в жанрі мадригала (всього 8 збірників [«книг»]; дев'ята, неавторська, збірка видана посмертно). Робота над першою книгою, що складається з 21 п'ятиголосого мадригалу, зайняла близько 4-х років. Перші вісім книг мадригалів представляють величезний стрибок від поліфонії Ренесансу до монодії, характерної для музики бароко.
«Коронація Поппеї»
Кульмінацією всієї творчості Монтеверді вважають оперу «Коронація Поппеї». Вона поєднує трагічні, романтичні і комічні сцени (новий крок у драматургії оперного жанру), реалістичніші портретні характеристики персонажів і мелодії, що відрізняються надзвичайною теплотою і чуттєвістю. Для виконання опери потрібний невеликий оркестр, а також відводилася невелика роль хору. Протягом довгого часу опери Монтеверді розглядалися тільки як музично-історичний факт. Але починаючи з 1960-х років, «Коронація Поппеї» була відновлена в репертуарі найбільших оперних сцен світу. 2005 року Міхаель Ґрюбер зняв фільм-оперу «Коронація Поппеї».
Див. також
- 5063 Монтеверді — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118583700 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Treaty of Noyon
- https://www.francemusique.fr/personne/claudio-monteverdi
- Halsey, William D., ed. Collier's Encyclopedia. Vol. 16 New York: MacMillan Educational Company, 1991.
- Redlich, H. F. Claudio Monteverdi: Life and Work. London: Oxford University Press, 1952.
- Schrade, Leo. Monteverdi: Creator of Modern Music. New York: W. W. Norton and Company, 1950.
- Whenham, John, and Richard Wistreich, eds. The Cambridge Companion to Monteverdi. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
- Ringer, Mark. Opera's First Master: The Musical Dramas of Claudio Monteverdi. Canada: Amadeus Press, 2006.
Література
- Bukofzer M. Music in the Baroque era. New York, 1947.
- Schrade L. Monteverdi, creator of modern music. London, 1950.
- Бронфин Е. Клаудио Монтеверди. — Л., Музыка, 1970.
- Конен В. Д. Монтеверди. Москва, 1971.
- Arnold D. Monteverdi. London, 1975.
- The letters of Claudio Monteverdi, ed. by D. Stevens. London, 1980.
- Arnold D., Fortune N. The new Monteverdi companion. London, Boston, 1985.
- Carter T. Music in late Renaissance and early Baroque Italy. London, 1992.
- Скудина Г. Клаудио Монтеверди: Орфей из Кремоны. Москва, 1998.
- Whenham J., Wistreich R. The Cambridge companion to Monteverdi. Cambridge, New York, 2007.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клаудіо Монтеверді
- Клаудіо Монтеверді: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kla udio Dzhova nni Anto nio Monteve rdi ital Claudio Giovanni Antonio Monteverdi 9 travnya 1567 Kremona 29 listopada 1643 Veneciya italijskij kompozitor odin iz osnovopolozhnikiv zhanru operi t zv drama per musica vidatnij majster madrigalu Klaudio MonteverdiOsnovna informaciyaData narodzhennya15 travnya 1567 1567 05 15 1 2 Misce narodzhennyaKremona Milanske gercogstvo Ispanska imperiya 1 4 5 Data smerti29 listopada 1643 1643 11 29 1 2 76 rokiv Misce smertiVeneciya Venecijska respublika 1 4 PohovannyaSobor Santa Mariya Glorioza dej FrariRoki aktivnosti1582 1643GromadyanstvoVenecijska respublikaVirospovidannyakatolictvoProfesiyiteoretik muziki gambist katolickij svyashennik kompozitor klasichnoyi muziki spivak kompozitor opernij kompozitor horeograf muzikoznavecVchitelidVidomi uchnidInstrumentid viola da gamba i organ 6 Zhanriopera i muzika barokoAvtograf Fajli u VikishovishiBiografiyaKlaudio Monteverdi bl 1597 roku avtor nevidomij Muzej Ashmola Oksford Najranishij z vidomih portretiv Monteverdi Tut kompozitoru blizko 30 rokiv portret napisanij u Mantuyi Narodivsya v Kremoni 9 travnya yak povidomlyayetsya na nadgrobnij pliti 1567 roku hocha deyaki dzherela vkazuyut na 15 travnya tobto den hreshennya Monteverdi yake vidbulosya v cerkvi svyatih Nazariya ta Celsiya Vin buv starshim sinom z p yati ditej Baltazara Monteverdi doktora aptekarya i hirurga i Maddaleni Zinyani Vin buv starshim z p yati ditej Z dityachih rokiv navchavsya u kapelmejstera katedralnogo soboru v Kremoni M A Indzhenyeri brav uchast u vikonanni liturgijnih pisnespiviv Piznishe vchivsya v Universiteti Kremoni Pershi zbirki sho vklyuchali neveliki moteti i duhovni madrigali buli opublikovani v 1582 i 1583 rokah Cantiunculae Sacrae 1582 Madrigal Spirituali 1583 Za nimi vijshli zbirniki trigolosnih kanconet 1584 piznishe dvi knigi zbirnika p yatigolosnih madrigaliv 1587 1590 Z 1590 abo 1591 roku do 1612 roku Monteverdi pracyuvav pri dvori gercoga Vinchenco Gonzagi 1562 1612 v Mantuyi spochatku pivchim i gambistom a z 1602 roku kapelmejsterom ta organizatorom muzichnogo zhittya pri gercogskomu dvori U 1599 roci Monteverdi odruzhivsya z pridvornoyu spivachkoyu Klaudiyeyu Kattaneo z yakoyu prozhiv 8 rokiv Klaudiya pomerla v 1607 roci U nih narodilisya dva hlopchiki i divchinka yaki pomerli nezabarom pislya narodzhennya 1607 roku Monteverdi napisav svoyu najvidomishu operu Orfej U 1613 roci Monteverdi pereyihav do Veneciyi de obijnyav posadu kapelmejstera baziliki svyatogo Marka Na cij posadi vin shvidko vidnoviv profesijnij riven muzikantiv horu ta instrumentalistiv kapela perebuvala v zanepadi cherez postijni hvorobi ta cilkovite nevminnya keruvati koshtami jogo poperednika Dzhulio Chezare Martinengo Blizko 1632 roku Monteverdi buv visvyachenij na svyashennika Ostannimi rokami zhittya nim buli napisani najvidomishi jogo tvori Povernennya Ulissa Il ritorno d Ulisse in patria 1641 j istorichna opera Koronaciya Poppeyi L incoronazione di Poppea 1642 v syuzhetnu osnovu yakoyi lyagli podiyi z zhittya imperatora Nerona TvorchistTvorchist Monteverdi predstavlena troma grupami tvoriv madrigali operi i duhovna muzika Golovna osoblivist kompozicijnoyi tehniki Monteverdi poyednannya neridko v odnomu tvori imitacijnoyi polifoniyi harakternoyi dlya kompozitoriv piznogo Vidrodzhennya i gomofoniyi dosyagnennya novoyi epohi baroko Novatorstvo Monteverdi viklikalo rizku kritiku z boku vidomogo teoretika muziki Dzhovanni Artuzi v polemici z yakim Monteverdi i jogo brat Dzhulio Chezare viyavili svoyu prihilnist tak zvanij drugij praktici muziki Zgidno z deklaraciyeyu brativ Monteverdi v muzici drugoyi praktiki bezrozdilno panuye poetichnij tekst yakomu pidkoryayutsya vsi elementi muzichnoyi movi persh za vse melodiya garmoniya i ritm Poetichnij tekst vipravdovuye bud yaki neregulyarnosti muzichnih komponentiv Madrigali Lamento della Ninfa z Madrigali Guerrieri et Amorosi source source diriguye Trisdee na Patalung Pri problemah glyante v dovidku Do 40 rokiv Monteverdi pracyuvav perevazhno v zhanri madrigala vsogo 8 zbirnikiv knig dev yata neavtorska zbirka vidana posmertno Robota nad pershoyu knigoyu sho skladayetsya z 21 p yatigolosogo madrigalu zajnyala blizko 4 h rokiv Pershi visim knig madrigaliv predstavlyayut velicheznij stribok vid polifoniyi Renesansu do monodiyi harakternoyi dlya muziki baroko Koronaciya Poppeyi Kulminaciyeyu vsiyeyi tvorchosti Monteverdi vvazhayut operu Koronaciya Poppeyi Vona poyednuye tragichni romantichni i komichni sceni novij krok u dramaturgiyi opernogo zhanru realistichnishi portretni harakteristiki personazhiv i melodiyi sho vidriznyayutsya nadzvichajnoyu teplotoyu i chuttyevistyu Dlya vikonannya operi potribnij nevelikij orkestr a takozh vidvodilasya nevelika rol horu Protyagom dovgogo chasu operi Monteverdi rozglyadalisya tilki yak muzichno istorichnij fakt Ale pochinayuchi z 1960 h rokiv Koronaciya Poppeyi bula vidnovlena v repertuari najbilshih opernih scen svitu 2005 roku Mihael Gryuber znyav film operu Koronaciya Poppeyi Div takozh5063 Monteverdi asteroyid nazvanij na chest kompozitora PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118583700 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Treaty of Noyon d Track Q1115476 https www francemusique fr personne claudio monteverdi Halsey William D ed Collier s Encyclopedia Vol 16 New York MacMillan Educational Company 1991 Redlich H F Claudio Monteverdi Life and Work London Oxford University Press 1952 Schrade Leo Monteverdi Creator of Modern Music New York W W Norton and Company 1950 Whenham John and Richard Wistreich eds The Cambridge Companion to Monteverdi Cambridge Cambridge University Press 2007 Ringer Mark Opera s First Master The Musical Dramas of Claudio Monteverdi Canada Amadeus Press 2006 LiteraturaBukofzer M Music in the Baroque era New York 1947 Schrade L Monteverdi creator of modern music London 1950 Bronfin E Klaudio Monteverdi L Muzyka 1970 Konen V D Monteverdi Moskva 1971 Arnold D Monteverdi London 1975 The letters of Claudio Monteverdi ed by D Stevens London 1980 Arnold D Fortune N The new Monteverdi companion London Boston 1985 Carter T Music in late Renaissance and early Baroque Italy London 1992 Skudina G Klaudio Monteverdi Orfej iz Kremony Moskva 1998 Whenham J Wistreich R The Cambridge companion to Monteverdi Cambridge New York 2007 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klaudio Monteverdi Klaudio Monteverdi noti na sajti ChoralWiki angl