Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Поділ часу

Поділ часу
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2016)

В комп'ютерних системах поділ часу — це спосіб розподілу обчислювальних ресурсів між багатьма користувачами за допомогою та багатозадачності. Вперше презентований в 1960-тих, та розвинутий в помітну обчислювальну модель в 1970-тих він здійснив значний технологічний прорив в історії обчислювальної техніки.

Дозволяючи багатьом користувачам одночасно взаємодіяти з одним комп'ютером, поділ часу значно знизив ціну надання обчислювальних потужностей, уможлививши використання комп'ютера організаціями та індивідами без необхідності його покупки. Також поділ часу посприяв розробці нових інтерактивних програм.

Історія

Пакетна обробка

Докладніше: Пакетна обробка

Перші комп'ютери були надзвичайно дорогими та повільними пристроями. Зазвичай вони призначались для виконання конкретного набору завдань і керувались з панелі оператора, який вручну вводив короткі програми за допомогою зміни позиції перемикачів на панелі. Ці програми могли виконуватись протягом годин, чи навіть тижнів. Але коли швидкість комп'ютерів почала зростати, всіх зацікавив час потрібний для вводу наступної програми. Методологія пакетної обробки з'явилась щоб зменшити час простою машини під час вводу програми. В пакетній обробці як тільки одна програма завершувала виконання комп'ютер завантажував наступну.

Щоб підтримувати процес пакетної оброки, програмісти використовували перфоратори перфокарт чи перфострічок. Це були недорогі пристрої, які дозволяли створювати програми «офлайн». Після набору програми їх передавали операторам машини, які записували їх в розклад. Програма-планувальник (диспетчер) операційної системи сортувала програми, що мали виконуватися, за пріоритетом: важливіші — на виконання у першу чергу, менш важливі — за можливості. Коли програму нарешті виконають, результат її роботи зазвичай в роздрукованому вигляді повертається програмісту. Ввесь процес міг займати багато днів, протягом яких програміст взагалі не бачив комп'ютера.

Альтернатива дозволити користувачу керувати комп'ютером напряму, була занадто дорога щоб її взагалі могли розглядати.

Поділ часу

Див. також: Планувальник операційної системи та Процесорний час

Поділ часу з'явився від усвідомлення того, що хоча й кожен окремий користувач неефективний, велика група користувачів разом — ні. Це спричинено формою взаємодії; в більшості випадків користувач вводить короткий імпульс інформації, за яким слідує довга пауза, але група користувачів які працюють одночасно, означатиме, що паузи одного користувача можуть заповнюватись активностями інших. Якщо підібрати оптимальний розмір групи, загальний процес може бути дуже ефективним. Подібно, малі відрізки часу проведені в очікуванні на читання диска, стрічки чи передачі по мережі можуть надаватись іншим користувачам.

Реалізація системи яка б отримувала з цього перевагу складна. Пакетна обробка була тільки методологією що застосовувалась поверх найраніших систем. Комп'ютери все ще виконували одну програму для одного користувача за раз, а все що змінила пакетна обробка — скорочення часу між запусками програм. Розробка системи яка б підтримувала одночасну роботу багатьох користувачів була зовсім іншою ідеєю. «Стан» («контекст», у сучасних термінах) кожного користувача та його програм мав зберігатись в машині, і міг швидко замінюватись іншим. Зміна станів займала дорогоцінні процесорні такти, і це було великою проблемою для повільних машин тієї епохи. Тим не менш, швидкодія комп'ютерів і розміри їх оперативної пам'яті (у якій зберігались стани користувачів) постійно зростали, відповідно накладні витрати на поділ часу зменшувались.

Ідею вперше публічно описав на початку 1957, в статті для Automatic Control Magazine. Перший проект реалізації системи з поділом часу був початий Джоном Маккарті наприкінці 1957, на модифікації IBM 704, та пізніше на модифікованому IBM 7090. Хоча він і покинув роботу заради Проекту MAC та інших, один з отриманих результатів, відомий як Compatible Time-Sharing System чи CTSS, був продемонстрований в листопаді 1961. Стверджують що CTSS — перша система з поділом часу. Вона використовувалась аж до 1973. Іншим претендентом на першу продемонстровану систему поділу часу була PLATO II, створена на публічній демонстрації в біля Універстету Іллінойса на початку 1961. Блітцер казав що проект PLATO отримав би патент на поділ часу, якби тільки Університет Іллінойса знав як опрацьовувати заявки на патент швидше. Першою комерційно успішною системою поділу часу була .

Системи з поділом часу

Докладніше: [en]
  • Allen-Babcock RUSH Time-sharing System
  • BBN PDP-1 Time-sharing System → Massachusetts General Hospital PDP-1D → MUMPS
  • BBN TENEX (розвинувся у DEC TOPS-20), Foonly FOONEX, MAXC OS для Xerox PARC,
  • Time-sharing (наступник: MPE)
  • в Університеті Берклі (Каліфорнія), , SDS 940 (, , , Community Memory), BCC 500, MAXC у Xerox PARC
  • UC Berkeley CAL-TSS (для комп'ютерів )
  • UC Berkeley BSD UNIX
  • (DTSS) → GE Time-sharing →
  • DEC Time-sharing Monitor → TOPS-10 → , (RSTS-11), RSX-11 → (VAX/VMS)
  • Timeshared BASIC
  • IBM
  • IBM → (VM/CMS)
  • IBM CALL/360, CALL/OS — using IBM 360/50
  • Michigan State University /HUSTLER System
  • MIT CTSS → MULTICS (MIT/GE/Bell Labs) → UNIX,
  • MIT PDP-1 Time-sharing System → ITS
  • (MUSIC/SP) → McGill University System for Interactive Computing
  • → (ran on (IBM 360) series; originally based on IBM's (CP/CMS)
  • Oregon State University OS-3 (для серії )
  • RAND → JOSS-2 → JOSS-3
  • (для систем CDC 6600 )
  • Time-sharing System on the
  • Stanford PDP-1 Time-sharing System → →
  • Time Sharing Ltd — перша комерційна система з поділом часу у Європі, і перша система з поділом часу з дублюванням (стійка до збоїв).
  • SDS-940 → Tymcom X → Tymcom XX
  • CP-V → Honeywell CP-6

Див. також

Джерела

Посилання


image Це незавершена стаття про операційні системи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016 V komp yuternih sistemah podil chasu ce sposib rozpodilu obchislyuvalnih resursiv mizh bagatma koristuvachami za dopomogoyu ta bagatozadachnosti Vpershe prezentovanij v 1960 tih ta rozvinutij v pomitnu obchislyuvalnu model v 1970 tih vin zdijsniv znachnij tehnologichnij proriv v istoriyi obchislyuvalnoyi tehniki Dozvolyayuchi bagatom koristuvacham odnochasno vzayemodiyati z odnim komp yuterom podil chasu znachno zniziv cinu nadannya obchislyuvalnih potuzhnostej umozhlivivshi vikoristannya komp yutera organizaciyami ta individami bez neobhidnosti jogo pokupki Takozh podil chasu pospriyav rozrobci novih interaktivnih program IstoriyaPaketna obrobka Dokladnishe Paketna obrobka Pershi komp yuteri buli nadzvichajno dorogimi ta povilnimi pristroyami Zazvichaj voni priznachalis dlya vikonannya konkretnogo naboru zavdan i keruvalis z paneli operatora yakij vruchnu vvodiv korotki programi za dopomogoyu zmini poziciyi peremikachiv na paneli Ci programi mogli vikonuvatis protyagom godin chi navit tizhniv Ale koli shvidkist komp yuteriv pochala zrostati vsih zacikaviv chas potribnij dlya vvodu nastupnoyi programi Metodologiya paketnoyi obrobki z yavilas shob zmenshiti chas prostoyu mashini pid chas vvodu programi V paketnij obrobci yak tilki odna programa zavershuvala vikonannya komp yuter zavantazhuvav nastupnu Shob pidtrimuvati proces paketnoyi obroki programisti vikoristovuvali perforatori perfokart chi perfostrichok Ce buli nedorogi pristroyi yaki dozvolyali stvoryuvati programi oflajn Pislya naboru programi yih peredavali operatoram mashini yaki zapisuvali yih v rozklad Programa planuvalnik dispetcher operacijnoyi sistemi sortuvala programi sho mali vikonuvatisya za prioritetom vazhlivishi na vikonannya u pershu chergu mensh vazhlivi za mozhlivosti Koli programu nareshti vikonayut rezultat yiyi roboti zazvichaj v rozdrukovanomu viglyadi povertayetsya programistu Vves proces mig zajmati bagato dniv protyagom yakih programist vzagali ne bachiv komp yutera Alternativa dozvoliti koristuvachu keruvati komp yuterom napryamu bula zanadto doroga shob yiyi vzagali mogli rozglyadati Podil chasu Div takozh Planuvalnik operacijnoyi sistemi ta Procesornij chas Podil chasu z yavivsya vid usvidomlennya togo sho hocha j kozhen okremij koristuvach neefektivnij velika grupa koristuvachiv razom ni Ce sprichineno formoyu vzayemodiyi v bilshosti vipadkiv koristuvach vvodit korotkij impuls informaciyi za yakim sliduye dovga pauza ale grupa koristuvachiv yaki pracyuyut odnochasno oznachatime sho pauzi odnogo koristuvacha mozhut zapovnyuvatis aktivnostyami inshih Yaksho pidibrati optimalnij rozmir grupi zagalnij proces mozhe buti duzhe efektivnim Podibno mali vidrizki chasu provedeni v ochikuvanni na chitannya diska strichki chi peredachi po merezhi mozhut nadavatis inshim koristuvacham Realizaciya sistemi yaka b otrimuvala z cogo perevagu skladna Paketna obrobka bula tilki metodologiyeyu sho zastosovuvalas poverh najranishih sistem Komp yuteri vse she vikonuvali odnu programu dlya odnogo koristuvacha za raz a vse sho zminila paketna obrobka skorochennya chasu mizh zapuskami program Rozrobka sistemi yaka b pidtrimuvala odnochasnu robotu bagatoh koristuvachiv bula zovsim inshoyu ideyeyu Stan kontekst u suchasnih terminah kozhnogo koristuvacha ta jogo program mav zberigatis v mashini i mig shvidko zaminyuvatis inshim Zmina staniv zajmala dorogocinni procesorni takti i ce bulo velikoyu problemoyu dlya povilnih mashin tiyeyi epohi Tim ne mensh shvidkodiya komp yuteriv i rozmiri yih operativnoyi pam yati u yakij zberigalis stani koristuvachiv postijno zrostali vidpovidno nakladni vitrati na podil chasu zmenshuvalis Ideyu vpershe publichno opisav na pochatku 1957 v statti dlya Automatic Control Magazine Pershij proekt realizaciyi sistemi z podilom chasu buv pochatij Dzhonom Makkarti naprikinci 1957 na modifikaciyi IBM 704 ta piznishe na modifikovanomu IBM 7090 Hocha vin i pokinuv robotu zaradi Proektu MAC ta inshih odin z otrimanih rezultativ vidomij yak Compatible Time Sharing System chi CTSS buv prodemonstrovanij v listopadi 1961 Stverdzhuyut sho CTSS persha sistema z podilom chasu Vona vikoristovuvalas azh do 1973 Inshim pretendentom na pershu prodemonstrovanu sistemu podilu chasu bula PLATO II stvorena na publichnij demonstraciyi v bilya Universtetu Illinojsa na pochatku 1961 Blitcer kazav sho proekt PLATO otrimav bi patent na podil chasu yakbi tilki Universitet Illinojsa znav yak opracovuvati zayavki na patent shvidshe Pershoyu komercijno uspishnoyu sistemoyu podilu chasu bula Sistemi z podilom chasuDokladnishe en Allen Babcock RUSH Time sharing System BBN PDP 1 Time sharing System Massachusetts General Hospital PDP 1D MUMPS BBN TENEX rozvinuvsya u DEC TOPS 20 Foonly FOONEX MAXC OS dlya Xerox PARC Time sharing nastupnik MPE v Universiteti Berkli Kaliforniya SDS 940 Community Memory BCC 500 MAXC u Xerox PARC UC Berkeley CAL TSS dlya komp yuteriv UC Berkeley BSD UNIX DTSS GE Time sharing DEC Time sharing Monitor TOPS 10 RSTS 11 RSX 11 VAX VMS Timeshared BASIC IBM IBM VM CMS IBM CALL 360 CALL OS using IBM 360 50 Michigan State University HUSTLER System MIT CTSS MULTICS MIT GE Bell Labs UNIX MIT PDP 1 Time sharing System ITS MUSIC SP McGill University System for Interactive Computing ran on IBM 360 series originally based on IBM s CP CMS Oregon State University OS 3 dlya seriyi RAND JOSS 2 JOSS 3 dlya sistem CDC 6600 Time sharing System on the Stanford PDP 1 Time sharing System Time Sharing Ltd persha komercijna sistema z podilom chasu u Yevropi i persha sistema z podilom chasu z dublyuvannyam stijka do zboyiv SDS 940 Tymcom X Tymcom XX CP V Honeywell CP 6Div takozhLinux Terminal Server Project Tonkij kliyent Procesornij chasDzherelaPosilannyaDzhon Makkarti Interview with Professor Fernando J Corbato on the history of Multics and origins of time sharing 5 listopada 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ