Євпаторійський музей аптеки

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аптека-музей.

Музей фармації Криму (Музей аптеки) — музей у Євпаторії, відкритий у 2004 році. Розташований на вулиці Караєва.

Євпаторійський музей аптеки

Музей у 2017 році45°11′50″ пн. ш. 33°22′49″ сх. д. / 45.19722222224999797° пн. ш. 33.380277777806° сх. д. / 45.19722222224999797; 33.380277777806Координати: 45°11′50″ пн. ш. 33°22′49″ сх. д. / 45.19722222224999797° пн. ш. 33.380277777806° сх. д. / 45.19722222224999797; 33.380277777806ТипмузейСтатус спадщиниДержавний реєстр нерухомих пам'яток України, ^d і пам'ятка архітектури місцевого значення УкраїниКраїна УкраїнаРозташуванняЄвпаторіяАдресавул. Караєва, 4Засновано2004

Євпаторійський музей аптеки (Автономна Республіка Крим)

---

 Євпаторійський музей аптеки у Вікісховищі

Історія

Аптека на вулиці Морський (зараз — Караєва) у Євпаторії була відкрита 18 листопада 1823 року і стала першою на території Криму. Її засновником був В. Шпурх, а в 1880 році вона перейшла сім'ї провізора А. М. Печицького. Печицькі мали аптекарський город, де вирощували рослини, з яких пізніше виготовляли препарати для аптеки. 28 травня 1897 року, після смерті глави сім'ї, його вдова і діти продали аптечну лавку за 18,5 тисяч рублів Аврааму Ісаакович Рофе.

Авраам Рофе був караїмом за віросповіданням. Нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня і темно-бронзовою медаллю для носіння на грудях за участь у загальному перепису населення 1897 року в Таврійській губернії.

Відразу після придбання аптеки Рофе побудував на її місці нову будівлю, яка збереглася донині. У 1907 році власники приватних аптек Євпаторії направили запит у лікарське відділення з проханням «о предоставлении права увеличить число аптекарских учеников, полагая на каждого помощника по 2 ученика, мотивируя свою просьбу в силу крайне тяжёлых экономических условий, при содержании штата служащих из 4 помощников при 2 учениках». У цей час аптека працювала 10-14 годин на добу.

Після встановлення радянської влади на півострові аптеку Рофе було націоналізовано в листопаді 1920 року.

У 2004 році з ініціативи Тетяни Ачкасової й за підтримки міського голови Євпаторії Андрія Даниленка в будівлі чинної комерційної аптеки № 43 відкрито музей. Він став частиною екскурсійно-туристичного маршруту «Малий Єрусалим».

У сусідній будівлі з музеєм фармації розташований Музей пошти.

Експозиція

У музеї збереглися аптечні меблі початку XX століття: дерев'яні дубові стелажі, різні шухляди та полиці. Експозиція зайняла частину чинного торгового залу аптеки та доступна для відвідування безоплатно. Експозиція музею охоплює зразки аптечного посуду XIX — початку XX століття, ваги, старі прейскурант на ліки та книги з медицини, копію договору купівлі-продажу аптеки, укладену між сім'єю Печицьких і Рофе, а також видання «Медико-фармацевтичних практик» 1892 року.

Галерея

Примітки

1. Дедишина Лариса. Аптека-музей в Євпаторії: створена серцем // Фармацевт Практик. — 2013. — 11. — С. 44—46. з джерела 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
2. . Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
3. Павлов Антон (14 листопада 2015). . Крымская газета (рос.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 20 липня 2021.

Література

• Музеи Крыма: справочник-путеводитель / Зубарев А. В., Пушкарев С. Н. — Симферополь : Симферопольская городская типография, 2009. — С. 93. — .

Посилання

• Погонцева Екатерина (12 грудня 2016). Вольные люди. Фармвестник (рос.).
• Дугиль Татьяна. Евпатория - город музеев (часть вторая) // Евпаторийская здравница : газета. — 2013. — № 6. — Число 19 (1). з джерела 20 липня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.